Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій

05/06/2020

ПРОЕКТ

вноситься народним депутатом України

О.Бондаренком (059)

Закон України

про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 24, ст.189):

частину другу статті 89 доповнити новим пунктом 7 такого змісту: «7) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів»;

частину другу статті 90 доповнити новим пунктом 5 такого змісту: «5) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів»;

частину третю статті 110 доповнити новим пунктом 81 такого змісту: «81) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів»;

2. У Кодексі цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458):

частини першу та другу статті 19 доповнити новими пунктами 81 такого змісту: «81 ) забезпечення попередження та гасіння пожеж на територіях та об’єктах»;

пункт 4 частини другої статті 21 доповнити словами «в тому числі про пожежі»;

частину третю статті 55 після слова «власників» доповнити словом та знаками «(орендарів)».

3. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27):

частину другу статті 61 доповнити новим пунктом «е» такого змісту: «е) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів»;

частину першу статті 62 доповнити новим пунктом «д» такого змісту: «д) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів»;

частину першу статті 96 доповнити пунктами «ж» та «з» такого змісту:

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати землі в місцях, прилеглих до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць»;

у пункті б) частини першої статті 150 після слів «незалежно від глибини,» доповнити словами «торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення».

У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток до № 51, ст. 1122):

у абзаці другому частини першої статті 49 слова «від трьох до семи» замінити словами «від ста до ста п’ятдесяти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти»;

статтю 651 викласти у редакції:

«Стаття 65-1. Знищення або пошкодження, випалювання полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень

Знищення або пошкодження, випалювання полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

доповнити новою статтею 652 такого змісту:

«Стаття 65-2. Знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів

Знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності та її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів –

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду –

доповнити новою статтею 653 такого змісту:

Стаття 65-3. Випалювання торфовищ, у тому числі осушених, торфовищ у складі водно-болотних угідь міжнародного значення

Випалювання торфовищ, у тому числі осушених, торфовищ у складі водно-болотних угідь міжнародного значення –

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

у статті 66:

у назві статті та у частині першій після слова «пошкодження» доповнити словом «випалювання»;

у абзаці другому частини першої слова «від трьох до шести» замінити словами «від десяти до тридцяти», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти до сімдесяти»;

у абзаці другому частини першої статті 72 слова «від тридцяти до дев’яноста» замінити словами «від ста до двохсот», а слова «від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти» замінити словами «від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти»;

у абзаці другому частини першої статті 73 слова «від двадцяти п’яти до п’ятдесяти» замінити словами «від ста до ста п’ятдесяти», а слова «від п’ятдесяти до ста» замінити словами «від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти»;

у абзаці другому частини першої статті 74 слова «від одного до трьох» замінити словами «від ста до ста п’ятдесяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти»;

у абзаці другому частини першої статті 75 слова «від одного до трьох» замінити словами «від ста до ста п’ятдесяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти»;

статтю 77 доповнити новою частиною такого змісту: «Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в зоні відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот сорока до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тисячі до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

у статті 1885:

у абзаці другому частини першої слова «від дев’яти до п’ятнадцяти» замінити словами «п’ятдесяти до ста», а слова «від п’ятнадцяти до сорока п’яти» замінити словами «від ста до двохсот»;

доповнити частиною другою такого змісту: «Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

у статті 188-8:

у абзаці другому частини першої слова «від 0,5 до семи» замінити словами «п’ятдесяти до ста», а слова «від двох до десяти» замінити словами «від ста до двохсот»;

доповнити статтею 188-56 такого змісту:

«Стаття 188-56. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства

Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

у статті 218 частини першу та другу після слів «(за вчинення порушень на автомобільному транспорті)» доповнити словом та цифрами «статтями 651, 652, 653, 77, 77-1»;

у частині першій статті 222 після слів «вантажів на транспорті» доповнити словами «про порушення правил пожежної безпеки в лісах, інших природних екосистемах та при виконанні сільськогосподарських робіт», а слова і цифри «стаття 89» замінити словом та цифрами «статті 651, 652, 653, 77, 77-1, 89»;

15) частину першу статті 241 викласти у такій редакції: «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 72, 73, 74, 75, 77, 77-1, 188-5 цього Кодексу».

у статті 242:

частину першу викласти у такій редакції: «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтями 50, 651, 652, 653, 77, 77-1 частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5, 188-56 цього Кодексу»;

у частинах другій та третій слова «держлісгоспів, інших» виключити;

21) у статті 244:

у частині першій після цифр «54-56» доповнити цифрою «77-1»;

у пункті першому частини другої слова «до вісімдесяти» замінити словами «до восьмисот», а слова «до ста» замінити словами «до однієї тисячі»;

у пункті другому частини другої слова «до тридцяти» замінити словами «до трьохсот», а слова «до п’ятдесяти» замінити словами «до п’ятисот»;

у пункті третьому частини другої слова «до десяти» замінити словами «до ста», а слова «до п’ятдесяти» замінити словами «до п’ятисот»;

22) у статті 255:

у частині першій:

у абзаці першому пункту 1 після цифри «51-2 « доповнити цифрами «651, 652, 653,77, 77-1»;

у абзаці двадцять шостому після слів «органів рибоохорони» у дужках доповнити словом та цифрами «(статті 65-2, 65-3»;

абзац двадцять сьомий пункту 1) викласти у редакції: «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства (49, 50, 63-70, 72, 73, 74, 75, 77, 77-1, частини перша, друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90, 91-3, 188-5, 188-56)»;

у абзаці двадцять восьмому після слів «охорони природних ресурсів» у дужках доповнити словом та цифрами «(статті 651 , 65-2, 65-3 , 77-1»;

абзац п’ятий пункту 9) викласти у редакції: «громадський інспектор з охорони довкілля (статті 651, 652, 653 , 77-1, частина четверта статті 85, статті 88-1, 91)»;

пункт 12) викласти у такій редакції: «12) державні інспектори сільського господарства (статті 651, 652, 653 , 77-1, стаття 51-2);

у частині другій:

пункт 4) викласти у такій редакції: «4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64-70, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 77-1 )»;

доповнити новим пунктом 4-1 такого змісту: «41 ) громадський мисливський інспектор (стаття 77-1 , частини першої статті 85)»;

пункт 7-1) після цифри «53-4» доповнити цифрами «651, 652, 653 , 771»;

пункт 10) після слова «статті» доповнити цифрами «651, 652, 653 ,771»;

пункт 17) після слова «статті» доповнити цифрами «651, 652, 653 ,771»;

доповнити новим пунктом 17-1) такого змісту «посадові особи державної лісової охорони та лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів (статті 49, 50, 63-70, 72, 73, 74, 75, 77, 77-1, частини перша, друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90, 91-3, 188-5, 188-56);

пункт 20 викласти у такій редакції: «20) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (статті 65, 65-1, 652, 653, 66, 72, 73, 74, 75, 77, 77-1, частини перша, друга і третя статті 85)»;

23) у частині першій статті 258 слова та цифри «передбачених статтями 70, 77» замінити словами та цифрою «передбачених статтею 70».

У Законі України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 46-47, ст.280):

частину другу статті 25 доповнити абзацом третім такого змісту «виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки», абзаци третій та четвертий вважати відповідно абзацами четвертим та п’ятим.

6. У Законі України «Про рослинний світ» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 22-23, ст.198):

у статті 25 частину першу після слів «захист від» доповнити словом «пожеж»;

у пункті 4 частини першої статті 26 після слів «рослинного світу, від» доповнити словом «пожеж».

7. У Законі України «Про тваринний світ» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 14, ст.97):

частину шосту статті 39 викласти у редакції: «Забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища».

8. У Законі України «Про охорону земель» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 39, ст.349):

абзац 11 частини першої статті 35 після слів «захист земель від» доповнити словом «пожеж» і далі за текстом;

частину п’яту статті 36 викласти у редакції «Захист земель сільськогосподарського призначення від пожеж» і далі за текстом.

IІ. Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через три місяці з дня набрання Законом чинності.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити:прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону;приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;затвердити методику визначення шкоди, заподіяної внаслідок пожеж та порядок відшкодування витрат;затвердити порядок випалювання сухої рослинності або її залишків.

Голова Верховної Ради Д.РАЗУМКОВ

України

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій

Симоненко Віктор Анатолійович, помічник-консультант народного депутата України, радник Голови Державного агентства лісових ресурсів України, начальник учбового відділу ДП «Укрцентркадриліс»;
Мовчан Наталія Володимирівна, помічник-консультант народного депутата України;
Зарудна Анна Сергіївна, помічник-консультант народного депутата України;
Марчук Юрій Миколайович, Голова Товариства лісівників України, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Народні депутати України

(059) О. Бондаренко

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій

Обґрунтування необхідності прийняття акта

В Україні спостерігається стала тенденція до збільшення пожеж в лісах, на землях водного фонду, сільськогосподарського та рекреаційного призначення, торфовищах інших категоріях земель через необережне поводження з вогнем, унаслідок масових сільськогосподарських палів, що часто призводить до масштабних пожеж. Площа таких пожеж лише у державному лісовому фонді України щороку складає понад 10 тис. га. Відповідно до оцінки міжнародних експертів у 2019 році Україна зайняла перше місце серед країн Європи щодо пожеж у сільськогосподарських та водно-болотних угіддях, які наносять непоправної шкоди довкіллю, рослинному та тваринному світу, знищують види рослин і тварин, які підлягають захисту та занесені до Червоної Книги України.

Випалювання сухої рослинності або її залишків є причиною погіршення стану довкілля, зокрема, забруднення атмосферного повітря; висока температура негативно впливає на родючість ґрунтів; випалювання сухої рослинності та її залишків нерідко спричиняє пожежі на сусідніх земельних ділянках, лісових масивах, полезахисних лісових смугах, що знаходяться поруч з ділянкою, на якій здійснюється таке випалювання.

З року в рік ситуація погіршується, а кількість пожеж в природних екосистемах зростає. При цьому власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, практично не несуть відповідальності за порушення вимог законодавства. Також, у чинному законодавстві відсутні чіткі повноваження місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо запобігання виникненню пожеж, а Національна поліція не має повноважень щодо розгляду справ про порушення правил пожежної безпеки в лісах та при виконанні сільськогосподарських робіт.

Така ситуація, загрожує екологічній безпеці держави, особливо зважаючи на глобальні зміни клімату, високі температури повітря та катастрофічне зменшення опадів.

При цьому санкції, передбачені за порушення вимог чинного законодавства, не спонукають суб’єктів господарювання, громадян та посадових осіб дотримуватись його вимог. Так, більшість статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, які стосуються охорони довкілля та захисту лісів, не змінювались з 1997 року і не відповідають сучасним економічним умовам та засобам ведення господарської діяльності.

Залишається надзвичайно низьким у порівнянні з завданою шкодою розмір санкцій, який розраховується від офіційно встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.).

13 квітня 2020 року Верховною Радою було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)», у якому змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу України було запроваджено значне збільшення штрафних санкцій за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. Та наразі є нагальним посилення адміністративної відповідальності за іншими статтями за порушення вимог природоохоронного законодавства, усунення дисбалансу між фактичним розміром заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди та сумою існуючих санкцій, а також підвищення ефективності державного управління та здійснення державного контролю у цій сфері.

Цілі і завдання проекту Закону

Метою проекту Закону є посилення захисту лісів посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій, підвищення ефективності управління та контролю у цій сфері, посилення адміністративної відповідальності за порушення правил пожежної безпеки в лісах, сільськогосподарських угіддях та інших природних екосистемах.

Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проектом Закону передбачається внесення змін до Водного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, Земельного кодексу України, Законів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про охорону земель», «Про оренду землі».

Пропонується уточнити повноваження центральних та місцевих органів влади, надати повноваження органам Національної поліції щодо розгляду справ про порушення правил пожежної безпеки в лісах та при виконанні сільськогосподарських робіт, посилити адміністративну відповідальність, покласти обов’язок щодо запобігання випалюванню сухої рослинності та відповідальність за порушення правил пожежної безпеки, у тому числі і на власників та користувачів (орендарів) відповідних територій та об’єктів.

Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

В даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Водний кодекс, Земельний кодекс України, Кодекс цивільного захисту України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про охорону земель», «Про оренду землі».

Фінансово-економічне обґрунтування

Введення в дію зазначеного проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України та буде сприяти його наповненню.

Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття

Прийняття проекту Закону забезпечить можливість здійснювати ефективні та системні заходи щодо захисту лісів та збереження природних екосистем, посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій, підвищить ефективність управління та контролю, посилить відповідальність у цій сфері, що сприятиме мінімізації кількості і масштабів пожеж.

Реалізація проекту Закону не призведе до негативних соціально-економічних та інших наслідків, відповідає інтересам держави та місцевих громад.

Народний депутат України О.Бондаренко (059)

Порівняльна таблиця

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Водний кодекс України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 24, ст.189)

Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Відсутній

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

7) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів.

Стаття 90. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об’єктів, об’єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об’єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;

4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.

Відсутній

У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;

5) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів.

Стаття 110. Відповідальність за порушення водного законодавства

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

1) самовільному захопленні водних об’єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

Відсутня

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об’єкт в експлуатацію;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;

15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Стаття 110. Відповідальність за порушення водного законодавства

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

1) самовільному захопленні водних об’єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

81) знищенні або пошкодженні рослинності, випалюванні рослинності або її залишків на землях водного фонду у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;

Кодекс цивільного захисту України (від 02.10.2012)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458)

Стаття 19. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту

1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території;

…

8) організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

Відсутній

9) організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

…

2. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території;

…

8) організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, селищ та сіл, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

Відсутній

1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території;

…

8) організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території, а також радіадіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення, інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

81 ) забезпечення попередження та гасіння пожеж на територіях та об’єктах;

…

2. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території;

…

8) організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, селищ та сіл, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення, інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

81 ) забезпечення попередження та гасіння пожеж на територіях та об’єктах;

Стаття 21. Права та обов’язки громадян у сфері цивільного захисту

…

2. Громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

5) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;

Стаття 21. Права та обов’язки громадян у сфері цивільного захисту

…

2. Громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій, в тому числі про пожежі;

Стаття 55. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

1. Забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

2. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

3. Забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання.

Стаття 55. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

3. Забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників (орендарів) та керівників таких суб’єктів господарювання.

Земельний кодекс України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27)

Стаття 61. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах

1. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

2. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Відсутній

3. Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

4. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

5. У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

1. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

2. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

е) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів.

Стаття 62. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах

1. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

а) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

б) влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об’ємом понад 1 кубічний метр на добу;

в) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;

г) застосування сильнодіючих пестицидів.

Відсутній

2. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.

3. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

{Статтю 62 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2740-VI від 02.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 232-IX від 29.10.2019}

4. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах, крім випадків, передбачених законом.

а) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

в) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;

г) застосування сильнодіючих пестицидів;

д) знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів.

Стаття 96. Обов’язки землекористувачів

1. Землекористувачі зобов’язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

відсутній

2. Законом можуть бути встановлені інші обов’язки землекористувачів.

Стаття 96. Обов’язки землекористувачів

1. Землекористувачі зобов’язані:

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати землі в місцях, прилеглих до торфовищ, полезахисних лісових смуг луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць».

2. Законом можуть бути встановлені інші обов’язки землекористувачів.

Стаття 150. Особливо цінні землі та порядок припинення прав на них

1. До особливо цінних земель відносяться:

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини;

в) землі, надані в постійне користування НВАО “Масандра” та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Стаття 150. Особливо цінні землі та порядок припинення прав на них

1. До особливо цінних земель відносяться:

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

Кодекс України про адміністративні правопорушення

(Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122)

Стаття 49. Порушення права державної власності на ліси

Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 49. Порушення права державної власності на ліси

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 65-1. Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень

Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 65-1. Знищення або пошкодження, випалювання полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень

Знищення або пошкодження, випалювання полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень –

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

Стаття відсутня

Стаття 65-2. Знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів

Знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності та її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів –

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

Стаття відсутня

Стаття 65-3. Випалювання торфовищ, у тому числі осушених, торфовищ у складі водно-болотних угідь міжнародного значення

Випалювання торфовищ, у тому числі осушених, торфовищ у складі водно-болотних угідь міжнародного значення –

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

Стаття 66. Знищення або пошкодження підросту в лісах

Знищення або пошкодження підросту в лісах –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 66. Знищення або пошкодження, випалювання підросту в лісах

Знищення або пошкодження, випалювання підросту в лісах –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками

Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання, –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 73. Засмічення лісів відходами

Засмічення лісів відходами –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 73. Засмічення лісів відходами

Засмічення лісів відходами –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 74. Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду

Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 74. . Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 75. Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах

Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах –

Стаття 75. Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах

Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах –

Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відсутній

Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах –

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в зоні відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, –

Стаття 188-5. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів

Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 188-8. Невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку

Невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, або створення перешкод для їх діяльності –

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

Стаття відсутня

Стаття 188-56. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства

Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків –

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

Стаття 218. Адміністративні комісії

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1,статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою – четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182,статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2,частиною другою статті 156, частинами першою – четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159,частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 212-1 цього Кодексу.

Стаття 218. Адміністративні комісії

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1,статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 651, 652, 653, 77, 771, статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою – четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182,статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 651, 652, 653, 77, 771, статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2,частиною другою статті 156, частинами першою – четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159,частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 212-1 цього Кодексу.

Стаття 222. Органи Національної поліції

Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п’ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

…

Стаття 222. Органи Національної поліції

Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, про порушення правил пожежної безпеки в лісах, інших природних екосистемах та при виконанні сільськогосподарських робіт, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, статті 651, 652, 653, 77, 77-1, 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п’ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

…

Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства

Стаття 242. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.

Стаття 244. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 – 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор сільського господарства України – штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники – штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства – штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1) Головний державний інспектор сільського господарства України – штраф на громадян до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники – штраф на громадян до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства – штраф на громадян до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44-1, 44-3, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 88-1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта, сьома – дев’ята статті 121, частина четверта і шоста статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина третя статті 126, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 152-1, статті 154, 155, 155-2-156, частини перша – четверта статті 156-1, статті 156-2, 159, 160, 162, 162-3, частина перша статті 163-17, статті 164 – 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 – 166-18, 166-27, 172-4 – 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 172-9-1, 172-9-2, 173 – 173-2, 173-4, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 – 181-1, 182 – 183-1, частини перша – третя, сьома статті 184, статті 184-1 – 185-2, 185-4 – 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 – 187, 188-28, 188-47, 189 – 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20);

органів рибоохорони (частини четверта і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90, стаття 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з добуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (частини друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини друга, четверта та п’ята статті 85, статті 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91, 91-5, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля;

9) представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності:

…

громадський інспектор з охорони довкілля (частина четверта статті 85, статті 88-1, 91)

…

12) державні інспектори сільського господарства (стаття 51-2)

…

У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 – 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:

…

4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64-70, 73, 76, 77)

…

Відсутній

7-1) громадський інспектор сільського господарства (статті 52 – 53-1, 53-3, 53-4);

…

10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об’єднань громадян (статті 120, 175, 188-8);

…

17) державні інспектори сільського господарства (стаття 104-1);

відсутній

20) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (статті 65, 65-1, 66, 72, 73, 77, 77-1, частини перша і третя статті 85);

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

1) уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44-1, 44-3, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 651, 652, 653, 77, 77-1, 88-1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта, сьома – дев’ята статті 121, частина четверта і шоста статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина третя статті 126, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 152-1, статті 154, 155, 155-2-156, частини перша – четверта статті 156-1, статті 156-2, 159, 160, 162, 162-3, частина перша статті 163-17, статті 164 – 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 – 166-18, 166-27, 172-4 – 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 172-9-1, 172-9-2, 173 – 173-2, 173-4, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 – 181-1, 182 – 183-1, частини перша – третя, сьома статті 184, статті 184-1 – 185-2, 185-4 – 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 – 187, 188-28, 188-47, 189 – 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20);

органів рибоохорони (статті 652, 653, частини четверта і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90, стаття 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з добуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства (49, 50, 63-70, 72, 73, 74, 75, 77, 77-1, частини перша, друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90, 91-3, 188-5, 188-56);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (статті 651, 652, 653, 77-1,частини друга, четверта та п’ята статті 85, статті 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91, 91-5, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля;

9) представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності:

…

громадський інспектор з охорони довкілля (стаття 651, 652, 653, 77-1, частина четверта статті 85, статті 88-1, 91)

…

12) державні інспектори сільського господарства (статті 651, 652, 653, 77-1, стаття 51-2)

…

4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64-70, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 77-1)

4-1) громадський мисливський інспектор (стаття 771, частини першої статті 85);

…

7-1) громадський інспектор сільського господарства (статті 52 – 53-1, 53-3, 53-4, 651, 652, 653, 77-1);

…

10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об’єднань громадян (статті 651, 652, 653, 77-1, 120, 175, 188-8);

…

17) державні інспектори сільського господарства (статті 651, 652, 653, 77-1, 104-1);

17-1) посадові особи державної лісової охорони та лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів (49, 50, 63-70, 72, 73, 74, 75, 77, 77-1, частини перша, друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90, 91-3, 188-5, 188-56);

20) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (статті 65, 65-1, 652, 653, 66, 72, 73, 74, 75, 77, 77-1, частини перша, друга і третя статті 85);

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п’ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в’їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 70, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п’ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в’їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Закон України «Про оренду землі»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 46-47, ст.280)

Стаття 25. Права та обов’язки орендаря

Орендар земельної ділянки має право:

самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

отримувати продукцію і доходи;

здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендар земельної ділянки зобов’язаний:

приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

відсутній

дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Стаття 25. Права та обов’язки орендаря

Орендар земельної ділянки має право:

самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

отримувати продукцію і доходи;

Орендар земельної ділянки зобов’язаний:

виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки;

Закон України «Про рослинний світ»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.198)

Стаття 25. Охорона рослинного світу Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об’єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об’єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Стаття 25. Охорона рослинного світу Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об’єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об’єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Стаття 26. Забезпечення охорони рослинного світу Охорона рослинного світу забезпечується: 1) встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об’єктів рослинного світу; 2) забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності;3) здійсненням оцінки впливу на довкілля та інших заходів з метою запобігання загибелі об’єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності;4) захистом земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, від ерозії, селей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу;

Стаття 26. Забезпечення охорони рослинного світу Охорона рослинного світу забезпечується: 1) встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об’єктів рослинного світу; 2) забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності;3) здійсненням оцінки впливу на довкілля та інших заходів з метою запобігання загибелі об’єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності;4) захистом земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, від пожеж, ерозії, селей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу;

Закон України «Про тваринний світ»

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 14, ст.97 )

Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин Підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. При цьому зазначені суб’єкти спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, органом місцевого самоврядування вживають заходів щодо визначення місць розмноження диких тварин та своєчасно інформують населення про правила поведінки, яких необхідно дотримуватися в таких місцях. … Випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин Підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. При цьому зазначені суб’єкти спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, органом місцевого самоврядування вживають заходів щодо визначення місць розмноження диких тварин та своєчасно інформують населення про правила поведінки, яких необхідно дотримуватися в таких місцях. … Забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Закон України «Про охорону земель»

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 39, ст.349 )

Стаття 35. Вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов’язані: …забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Стаття 35. Вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов’язані: …забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Стаття 36. Охорона земель при здійсненні господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом. У разі вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб забезпечується пріоритет максимального збереження продуктивних земель. Черезсмужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої документації із землеустрою.Захист земель сільськогосподарського призначення від ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених державними і регіональними програмами, відповідно до схем землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, робочих проектів землеустрою.

Стаття 36. Охорона земель при здійсненні господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом. У разі вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб забезпечується пріоритет максимального збереження продуктивних земель. Черезсмужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої документації із землеустрою.Захист земель сільськогосподарського призначення від пожеж, ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених державними і регіональними програмами, відповідно до схем землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, робочих проектів землеустрою.

Народний депутат України О.Бондаренко (059)

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68911

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.

Увійти

Нові коментарі

Зараз на сайті

Увійти

Нові коментарі

Зараз на сайті