30/05/2020
0На початку ХХ століття серед орнітологів-аматорів зародився рух, який із легкої руки британського орнітолога і письменника Едмунда Селуса одержав назву бьордвотчинг (з англ. — спостереження за птахами).
ВПРОДОВЖ століть натуралісти збирали колекції пташиних яєць, опудал тварин, жуків тощо, вилучаючи їх із природи. Едмунд Селус рішуче засудив полювання на птахів задля музейних експонатів. Він усіляко пропагував вивчення поведінки птахів шляхом спостереження за ними, стверджуючи, що можна успішно колекціонувати фото, описи їхніх звичок, враження від шлюбних ігор тощо.
У країнах ЄС і США кожному доступні альбоми та інша література, видана на основі фотографій з описами характерних рис, за якими можна відрізнити один вид птахів від іншого.
В Україні бьордвотчинг — явище нове. Наразі його активно розвиває Західноукраїнське орнітологічне товариство (ЗУОТ), яке розпочало перші в Україні курси з визначення птахів у природі. Координатор проєкту— професійний орнітолог зі Львова Ганна Кузьо. За її словами, цей вид відпочинку захоплює дедалі більше людей. Серед них і кандидат біологічних наук Оксана Станкевич-Волосянчук.
— Як і всі бьордвотчери, я колекціоную різноманіття видів птахів, — каже Оксана. — Чимало з них вражають вищою нервовою діяльністю, яка зумовлює їхню поведінку. Наприклад, цікаво спостерігати, як грак застосовує різні способи, щоб розколоти горіх. Або як сойка здійснює різні імітаційні рухи, аби заплутати тих, хто за нею спостерігає, і не розкрити, де саме вона заховала жолудь.
Останні п’ять років я досліджую долини річок і водно-болотні біотопи. На польові виїзди беру біноклі, смартфон з увімкненою геолокацією. До речі, спостереження бьордвотчерів становлять наукову цінність. Недаремно у західних країнах їх залучають до складання атласів гніздових птахів, вивчення міграції птахів тощо.
Так, Оксана виявила біля водосховища Сальва, що недалеко від Виноградова, майже всі види родини чаплевих, які водяться в Україні: сіра, руда, жовта, яка є червонокнижним видом, а ще — чепура велика і чепура мала, квак, бугайчик. Це водосховище зі своїм багатим різноманіттям водно-болотних видів птахів заслуговує на статус орнітологічного заказника. Цікавою для наукового світу стала також знахідка місця гніздування дятла білоспинного, який є рідкісним червонокнижним видом.
Птахи можуть дивувати і загадувати загадки. Львів’янин Андрій Бокотей разом зі своєю командою з допомогою фотопасток вивчає поведінку лелеки чорного. Саме цей метод дав змогу зазирнути за лаштунки лелечого приватного життя й зробити одразу кілька відкриттів. Наприклад, одна пара може мати кілька гнізд, тож їхня кількість аж ніяк не свідчить про число пар. Донедавна ми мали завищені дані про чисельність лелеки чорного в Україні, зараз ця цифра відкоригована. Також стало відомо, що в посушливий рік, коли недостатня кормова база для цього виду, пара може не народжувати потомство. Це суттєвий ризик для виду. Лелеки старанно захищають свої гнізда від непроханих гостей. Однак фотопастки неодноразово фіксували в їхніх гніздах, окрім господарів, іще одну чи дві особини. Господарі з ними не билися, навпаки, ґречно кланялися один одному, як заведено вітатись у лелек. Хто ці гості? Дорослі діти? Родичі? Чому вони прилітають до чужого гнізда? Це поки що загадка.
Досліджуючи «поголів’я» птахів на Закарпатті, вчені дійшли висновку, що орнітофауна області налічує 233 їхні види. Серед них є такі, котрих тут не бачили вже понад півстоліття. Це, приміром, стінолаз. Загалом же орнітофауна регіону дещо недовивчена через брак фахівців. Ось тут і можуть допомогти любителі бьордвотчингу. Нам в Україні потрібно насамперед вивчати тему птахи і людський фактор. Є види з великою пристосовуваністю до умов існування, які витісняють своїх родичів зі звичної для них місцевості.
Наприклад, таке відбувається з горихвісткою чорною. В умовах урбанізації вона чудово почувається поряд з людським житлом, витісняючи горихвістку звичайну, яку побачити зараз за щастя. Те саме можна сказати про горлицю звичайну, яку витіснила горлиця садова.
Будь-яка трансформація гірських річок, хребтів, лісів, заплавних луків призведе до втрати середовища для існування багатьох видів птахів, які не можуть жити в інших умовах. Саме ці види зникають і потребують охорони й особливого ставлення.
