Законопроект об охоте: не меньше чем на 15 лет, и не больше 35% угодий области или республики в одни руки, частные собственники и пользователи “зобов’язані надавати можливість займатися мисливством”….

Ниже привожу текст законопроекта и пояснительной записки. Обсуждение обещает быть интересным. М.П.

ПРОЕКТ
Вноситься
народними депутатами України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Статтю 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (Відомості Верховної Ради України, 2000, N 18, ст.132 ) викласти в такій редакції:

Стаття 22. Порядок надання у користування мисливських угідь

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Власники та користувачі приватних земельних ділянок, на яких розташовані зазначені у поданні територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання мисливські угіддя зобов’язані надавати можливість займатися мисливством користувачам угідь, які набули таке право у відповідності до норм цього закону.

При наданні у користування мисливських угідь, які розташовані на землях приватної власності, територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання зобов’язані повідомити власників та користувачів таких земельних ділянок про суб’єктів, яким надано право користування мисливськими угіддями.

Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років.

Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя.

Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:
власники та постійні користувачі земельних ділянок;
користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради
України В. Литвин

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо забезпечення прав громадян на користування об’єктами тваринного світу

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону.
Необхідність внесення зазначеного проекту закону обумовлена тим, що законодавча база в сфері мисливського господарства і полювання потребує вдосконалення порядку забезпечення прав громадян на користування об’єктами тваринного світу.

2. Цілі і завдання прийняття проекту Закону.
Метою законопроекту є вдосконалення законодавчої бази для забезпечення права спеціального використання об’єктів тваринного світу.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про тваринний світ» спеціальне використання тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями.
На сьогоднішній день закінчується строк дії більшості договорів про надання у користування мисливських угідь, які укладалися наприкінці 90-х років. З того часу значно змінилася нормативно-правова база в сфері земельних відносин, було проведено розпаювання земель сільськогосподарських підприємств. Все це призвело до того, що землі, на яких розташовані мисливські угіддя, опинилися у власності багатьох фізичних та юридичних осіб.
Як наслідок, на практиці дуже важко, а часом фактично неможливо виконати норми ч.1 ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» про погодження з власником або користувачем земельної ділянки при наданні мисливських угідь в користування. Насамперед через велику кількість власників (користувачів) земельних ділянок. Багато фізичних осіб власників земельних ділянок передали їх у користування фермерам, орендарям, або взагалі виїхали на постійне місце проживання за межі регіонів, де розташовані такі земельні ділянки. Певна частина громадян власників земельних ділянок померла, а спадщину ніхто не переоформлював. Крім того, нотаріальне посвідчення згоди на користування кожного власника земельної ділянки, на якій розташовані мисливські угіддя, є додатковим фінансовим тягарем для організацій мисливців.
Всі ці обставини фактично унеможливлюють продовження строку користування мисливськими угіддями та ставлять під загрозу подальше існування мисливської галузі.

3. Загальна характеристика і основні положення.
Відповідно до ст.111 Земельного Кодексу України, законом може бути встановлено обтяження прав на земельну ділянку у вигляді умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин в установлений час і в установленому порядку.
Проектом Закону пропонується закріпити вищевказане обтяження на законодавчому рівні, шляхом внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», а саме, викласти ст.22 Закону у новій редакції, передбачивши, що з метою забезпечення кожному громадянину права користування об’єктами тваринного світу, власники та користувачі приватних земельних ділянок, на яких розташовані мисливські угіддя, зобов’язані надавати можливість займатися мисливством користувачам мисливських угідь, які набули таке право у відповідності до норм закону.
При наданні у користування мисливських угідь, які розташовані на землях приватної власності, територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства зобов’язані повідомити власників та користувачів таких земельних ділянок про суб’єктів, яким надано право користування мисливськими угіддями.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері регулювання.
У даній сфері правового регулювання діють: Закон України «Про мисливське господарство та полювання», Закон України «Про тваринний світ», Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний Кодекс України.
Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших законів не потребує.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.
Реалізація поданого законопроекту не потребує додаткових матеріальних витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту.
Прийняття зазначеного Закону України відповідає інтересам держави, створює умови для забезпечення прав громадян на користування об’єктами тваринного світу та подальшої стабільної роботи організацій мисливців.

Народний депутат України Пшонка А.В.
Народний депутат України Мироненко М.І.
Народний депутат України Гусаров С.М.

Полный набор документов по законопроекту ЗДЕСЬ