06/06/2012
0Полный отчет о результатах анкетирования будет размещен на сайте программы ФЛЕГ чуть позже. Ниже текст отчета (без таблиц, оглавления и приложений), а также презентация. Представляя эти материалы на круглом столе мы хотели показать, что направления нашей работы выбраны не случайно. О наличии проблем практически единодушно говорят непосредственные участники рынка – покупатели древесины. Надо сказать, что в своё время обсуждалось целесообразность проведения подобного исследования в среде лесников, – продавцев древесины. Однако, социологи отказались от этой работы, мотивируя своё решение тем, что получить откровенные ответы не удастся. Печально, но видимо они имеют основания так думать. М.П.
УМОВИ ВЕДЕННЯ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ У ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ
Аналітичний звіт за результатами національного анкетування
Методологія анкетування
Аналітичний звіт підготовлений за результатами національного анкетування директорів (їх заступників) підприємств малого і середнього бізнесу у лісовому секторі України.
Учасники анкетування відбирались за такими критеріями як статус (керуючий склад), розмір підприємства, легальність виробничої діяльності у лісовому секторі і як додатковий критерій – різноманітне територіальне розміщення (географія розташування).
Безпосередній відбір інформантів здійснювався на підставі списку підприємств, підготовленому експертом Світового банку в рамках проекту ФЛЕГ В.І.Подкоритовим. Це насамперед підприємства малого і середнього бізнесу, які приймають участь в аукціонах торгівлі круглими лісоматеріалами (всього 28 підприємств).
Змістовному наповненню анкети передувало обговорення з представниками вказаних підприємств з метою максимального врахування найбільш актуальних для цього сектору лісового бізнесу переліку запитань.
Метод збору первинної соціологічної інформації було обрано електронне анкетування – надсилання анкети на поштові скриньки інформантів як оптимальний спосіб досягнення важкодоступної категорії керівників промислових підприємств. В результаті протягом квітня – початку травня 2012 року було зібрано 17 заповнених анкет.
Основна мотивація відмови від анкетування полягала в скептицизмі щодо можливостей змінити ситуацію на краще, бути почутим відповідними державними органами («куди підуть ці результати, хто нас почує»). В окремих випадках мали місце пересторога можливих негативних наслідків після заповнення анкети («чи не прийдуть потім до мене з перевіркою»); економічні труднощі підприємства («втомився боротися, буду закриватися»).
1. Інституціональна спроможність представництва своїх інтересів
Серед учасників анкетування переважають підприємства з кількістю працівників до 50 чоловік. Географія розташування підприємств охоплює десять областей, причому більшість з них не є ресурсними для лісопереробної промисловості.
Керівники всіх підприємств, з винятком одного, заявили що не входять в Асоціацію деревообробників або в іншу подібну організацію. В той же час, одностайна більшість учасників анкетування (13 осіб) вважають за необхідне підприємствам малого та середнього бізнесу об’єднатися в асоціацію або союз для спільного відстоювання своїх інтересів. При цьому четверо керівників малих підприємств з кількістю робітників до 50 чоловік не визначилися щодо цього питання.
Таким чином, можна стверджувати що в середовищі малого і середнього бізнесу у лісовому секторі створені сприятливі передумови соціальної затребуваності у створенні своєї Асоціації.
Переважна більшість учасників анкетування (12 осіб) вказали на зменшення кількості деревообробних підприємств у області розташування своїх підприємств. Четверо інформантів вказали на відсутність змін і лише на думку одного експерта в Київській області кількість таких підприємств збільшилась.
2. Канали доступу до лісових ресурсів
Практично одностайно учасники анкетування вважають за потрібне деревообробним підприємствам налагодити постійні безпосередні (прямі) контакти з лісгоспами – поставщиками круглого лісу. Протилежну точку зору висловив лише один представник малого підприємства.
Переважна більшість інформантів (10 осіб) зауважили, що у них доволі часто виникають проблеми з поставщиками круглого лісу для переробки на своєму підприємстві. Ще чотири керівники підприємств вказали, що такі конфлікти лише іноді мають місце, а на думку трьох учасників опитування вказані конфлікти бувають доволі рідко.
За винятком двох керівників підприємств малого бізнесу (до 50 робітників) всіх учасників анкетування в цілому не влаштовує існуюча форма аукціонної торгівлі круглими лісоматеріалами.
Поясненням такого невдоволення аукціонною формою торгівлі можуть бути відповіді щодо забезпечення потреб підприємств учасників анкетування у круглій деревині. Виявляється, що позитивне ставлення двох інформантів до існуючої форми аукціонної торгівлі круглими лісоматеріалами можна пояснити тим, що така організація торгівлі забезпечує переважну частку їх виробничих потреб.
В цілому ж переважна більшість учасників анкетування зазначила, що аукціонна форма торгівлі забезпечує до половини потреб їхніх підприємств у круглій деревині. Зауважимо, що представники обох середніх підприємств (понад 100 чоловік) відмітили, що дана форма торгівлі забезпечує менше чверті їхніх виробничих потреб. Натомість жоден з інформантів не вказав, що аукціонна форма повністю забезпечує їх потреби у круглій деревині.
Якій формі гуртової торгівлі круглими лісоматеріалами представники малого і середнього бізнесу надають перевагу? Одностайна більшість учасників анкетування (14 осіб) надають перевагу прямим договорам з поставщиками круглого лісу, тоді як троє директорів малих підприємств надали перевагу аукціонним торгам, причому один з них «при умові прозорості формування об’ємів для внутрішнього ринку».
Серед всіх учасників анкетування сім директорів малих підприємств зазначили, що їм відомі випадки незаконної заготівлі і реалізації деревини у області розміщенні їхніх підприємств, а саме в Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Черкаській та Одеській областях.
Лише троє учасників опитування зазначили, що ніколи не використовували грошову винагороду для успішного вирішення виробничих проблем. Ще шести представникам малого і середнього бізнесу рідко доводилось прибігати до матеріального стимулювання, натомість вісьмом директорам доволі часто приходилось у такій спосіб вирішувати виробничі проблеми своїх підприємств.
Переважна більшість учасників анкетування (11 осіб) майже ніколи не доводилось купувати круглій ліс за готівку. Трьом директорам лише інколи доводилось розраховуватися готівкою, тоді як двом керівникам малих підприємств досить часто доводилось розраховуватись в такій спосіб. Зауважимо, що один учасник анкетування не дав відповіді на це запитання.
3. Ставлення до нормативно-правової бази лісового сектору
На думку переважної більшості представників підприємств малого і середнього бізнесу (11 осіб) в Лісовий кодекс України в частині, яка стосується доступу і розподілу лісових ресурсів потрібно вносити зміни. Водночас слід визнати, що відчутна частка учасників анкетування (6 осіб) не змогла визначитися з відповіддю на це запитання.
З точки зору одностайної більшості інформантів (13 осіб) потрібно переробляти нормативно-правову базу стосовно регламентації обороту круглої деревини в Україні. Практична така ж кількість керівників малих і середніх деревообробних підприємств (11 осіб) погодилась з тим, що українську нормативно-правову базу необхідно привести у відповідність до європейських вимог. Лише один директор малого підприємства не погодився з необхідністю гармонізації українського законодавства з європейським. Зауважимо, що відповідно четверо і п’ятеро учасників анкетування не змогли дати відповіді на ці запитання.
Жоден з учасників анкетування не вважає, що існуюча дозвільна система сприяє виробничій діяльності своїх підприємств. Натомість більше половини (10 осіб) відверто зазначити, що така система заважає їм працювати, а ще сім директорів вказали на відсутність будь-якого впливу («не допомагає і не заважає»).
4. Інформаційне забезпечення малого і середнього бізнесу
Для вимірювання рівня інформування про лісові ресурси України в засобах масової інформації використовувалась чотирьохбальна шкала, де один бал означає цілковите задоволення, а чотири, навпаки, цілковите незадоволення. Отриманий середній бал (3.2) свідчить, що представників малого і середнього бізнесу скоріше не задовольняє наявний рівень інформування на лісову тематику в ЗМІ.
Для визначення основних джерел отримання інформації про лісові ресурси учасникам анкетування пропонувався перелік з чотирьох джерел, а крім того вони мали змогу додатково назвати свій варіант. Частота згаданих джерел інформації перевішує кількість представників малого і середнього бізнесу, оскільки вони мали змогу назвали кілька варіантів відповідей.
Як свідчать наведені результати, основним каналом отримання інформації про лісові ресурси для директорів малих і середніх деревообробних підприємств насамперед є Інтернет. Менше половини учасників анкетування вказали на спеціалізовані друковані видання та виставки, а найменше згадували телебачення. Серед інших каналів інформування фігурують власні канали інформування («працюю в цій сфері»; «власні контакти»).
Менше половини учасників анкетування (7 осіб) зазначили, що їхні підприємства мають свій сайт в Інтернеті.
5. Регламентація приймання круглих лісоматеріалів
Практично всі представники малого і середнього бізнесу отримують круглий ліс від підприємств Держлісгоспу. Додатковим постачальником круглого лісу для шести малих підприємств є Агролісгосп, а директори чотирьох підприємств вказали також на посередників. Учасники анкетування мали змогу назвати кілька варіантів постачальників, тому частота їх згадування перевищує кількість самих представників малого і середнього бізнесу.
Одностайна більшість учасників анкетування (13 осіб) заявила, що вони постійно здійснюють контроль за кількістю і якістю лісопродукції, яка поступає на їхні підприємства. В свою чергу чотири директори малих підприємств визнали, що лише інколи здійснюють такий контроль.
Як свідчить проведене анкетування, постійний контроль за лісопродукцією здійснюється на тих підприємствах, де насамперед розроблена технічна інструкція з приймання круглих лісоматеріалів. Тому знов-таки 12 керівників підприємств відмітили наявність такої інструкції на своїх підприємствах. Натомість у половини з чотирьох підприємств, на яких здійснюється періодичний контроль за лісопродукцією, також відсутня технічна інструкція з приймання круглих лісоматеріалів.
На більшості підприємств малого і середнього бізнесу (11 підприємств) за професійну підготовку технічного персоналу, який займається прийманням круглої деревини, відповідає безпосередньо керівник підприємства. На п’яти підприємствах ця місія покладена на сам технічний персонал, а в одному випадку на майстра по лісопереробці.
Практично всі учасники анкетування у випадку недостачі і пересортування круглих лісоматеріалів вирішує ці проблеми з поставщиком шляхом переговорів. Директор одного підприємства в такій ситуації викликає до себе представника лісового господарства – поставщика лісопродукції, а ще один керівник малого підприємства щиро зізнався, що ніяк не вирішує такої проблеми.
6. Пропозиції щодо покращення роботи підприємств лісового сектору України
Керівникам малого і середнього бізнесу пропонувалось написати у довільній формі свої пропозиції щодо покращення роботи підприємств лісового господарства України.
Директори малих і середніх підприємств висловились:
• за покращення і удосконалення рамкових умов ведення чесного бізнесу і усунення адмінстративного втручання («усунути з ринку лісопродукції субєктів господарювання, які діють не ринковим способом, а за допомгою «адмінресурсу» перерозподіляють сировину, не дивлячись на результати проведених аукціонів, укладені договори»; «виконувати Закон України «Про підприємництво в Україні» в повному обсязі, обмежувати втручання в господарську діяльність вищепотсавленого керінвицтва»; «не впливати за допомогою адмінресурсу на роботу [підприєсмтв]»);
• посилення заходів проти нелегального бізнесу у ліосовму секторі («повинен бути посилений контроль за незаконною вирубкою деревини і за незакнною подальшою реалізацією; контроль за незаконними підприємствами з переродки деревини»);
• зменшення бюрократичних перешкод і зайвого адмінстративного втручання («упростить бюрократические прептятсивя перед предпринимателями при получении разрешительных и других докмуентов, связанных с производством и реализацийе продукции»; «дати лісгоспам більше самостійності»). Один з керівників малого підприємства виступив проти надмірної бюрократизації лісової галузі і виловив побажання «щоб вони [підприємства]були надані самі собі»;
• надавати державну підтримку вітчизняним виробникам у лісовому секторі («захищати інтреси вітчизняного виробника при необхідності кредитуя сировиною»; «з боку держави датувати підприєсмтва, які зйамаються розробкою та отримнням альтернативного палива на основі відходів деревообробного виробнцитва»).
На думку учасників анкетування потрібує покращення організація торгівлі круглими лісоматеріалами і доступу малих і середніх підприємств до лісових ресурсів («на биржах запретили выставлять лес для разделки на рудстойку»; «повернути ПДВ на круглий лісоматеріал»; «запропонували б заборону експорту круглої деревини для лісгоспів»).
Окремі керівники підприємств висловились за перехід на прямі договори з постачальниками круглого лісу ( «робота лісових господарств по прямим договорам з Держлісгоспами на постачання лісопродукції»; «підприємствам, які мають великі об’єми переробки повинні бути звільнені від аукціонів а повинні мати можливість купляти деревину по прямим договорам»).
З точки зору директора одного з малих підприємств доцільно переглянути регулювання мита у деревообробній промисловості: «а в загальному плані чому нам частково не збільшити мито на сировину (круглі матеріали), а зменшити мито та збори на лісопродукцію (пиломатеріали), ввезене обладнання, техніку для лісопереробної промисловості».
На жаль четверо директорів не дали своїх конкретних пропозицій («треба поміркувати!»; «це дуже велике питання»), а на думку двох керівників малих підприємств робота підприємств лісового господарства України не потребує покращення.
Висновки
Отримані результати анкетування дозволяють стверджувати, що в середовищі малих і середніх деревообробних підприємств існують сприятливі умови для створення Асоціації або союзу. Подібне організаційне утворення дозволить підприємствам малого і середнього бізнесу спільно відстоювати свої виробничі інтереси та умови ведення своєї підприємницької діяльності в Україні.
На користь соціальної затребуваності створення такої Асоціації є спільність поглядів більшості керівників малих і середніх підприємств з низки запитань, поставлених в ході національного анкетування.
Зокрема, переважна більшість директорів підтримує налагодження постійних прямих контактів з постачальниками круглого лісу – лісгоспами, оскільки їх не влаштовує існуюча форма аукціонної торгівлі круглими матеріалами.
У випадку малого і середнього бізнесу невдоволення аукціонною формою торгівлі пояснюється насамперед незадовільним забезпеченням потреб цих підприємств у круглій деревині. Виявляється, що позитивне ставлення двох інформантів до існуючої форми аукціонної торгівлі круглими лісоматеріалами можна пояснити тим, що така організація торгівлі забезпечує переважну частку їх виробничих потреб.
Зауважимо, що більше половини представників великого бізнесу у лісовому секторі в цілому також негативно ставляться до практики проведенні і організації аукціонів з огляду на надмірне адміністративне втручання держави в ціноутворення замість використання економічних важелів формування ціни, неможливість реальної оцінки об’єму виставленої деревини.
Також як і директори малих та середніх підприємств представники великого бізнесу для вдосконалення доступу до придбання круглої деревини підтримують насамперед створення сприятливих умов для укладання річних прямих контрактів деревообробних підприємств з постачальниками деревини .
Більше третині учасників анкетування відомі випадки незаконної заготівлі і реалізації деревини у області розміщенні їхніх підприємств. При цьому без малого половина керівників малих і середніх підприємств вимушена доволі часто використовувати грошову винагороду для успішного вирішення виробничих проблем.
На думку переважної більшості представників підприємств малого і середнього бізнесу в Лісовий кодекс України в частині, яка стосується доступу і розподілу лісових ресурсів потрібно вносити зміни.
З точки зору одностайної більшості інформантів потрібно переробляти нормативно-правову базу стосовно регламентації обороту круглої деревини в Україні. Практична така ж кількість керівників малих і середніх деревообробних підприємств (11 підприємств) погодилась з тим, що українську нормативно-правову базу необхідно привести у відповідність до європейських вимог.
Жоден з учасників анкетування не вважає, що існуюча дозвільна система сприяє виробничій діяльності своїх підприємств. Натомість більше половини відверто зазначити, що така система заважає їм працювати, а ще сім директорів вказали на відсутність будь-якого впливу.
Всі без винятку представники великого бізнесу у лісовому секторі також погоджуються з необхідністю провадження реформ у лісовому господарстві України і серед першочергових змін виокремлюють важливість перегляду законодавства та вдосконалення системи реалізації деревини.
Як свідчать наведені результати, основним каналом отримання інформації про лісові ресурси для директорів малих і середніх деревообробних підприємств насамперед є Інтернет. Менше половини учасників анкетування вказали на спеціалізовані друковані видання та виставки, а найменше згадували телебачення.
Одностайна більшість учасників анкетування заявила, що вони постійно здійснюють контроль за кількістю і якістю лісопродукції, яка поступає на їхні підприємства. Постійний контроль за лісопродукцією здійснюється на тих підприємствах, де насамперед розроблена технічна інструкція з приймання круглих лісоматеріалів.
На більшості підприємств малого і середнього бізнесу за професійну підготовку технічного персоналу, який займається прийманням круглої деревини, відповідає безпосередньо керівник підприємства.
Практично всі учасники анкетування у випадку недостачі і пересортування круглих лісоматеріалів вирішує ці проблеми з поставщиком шляхом переговорів.
Для покращення роботи підприємств лісового господарства України представники малого і середнього бізнесу пропонують дотримання умов ведення чесного бізнесу і усунення адміністративного втручання; посилення заходів проти нелегального бізнесу у лісовому секторі; зменшення бюрократичних перешкод і зайвого адміністративного втручання; покращення організації торгівлі круглими лісоматеріалами, доступу малих і середніх підприємств до лісових ресурсів та перехід на прямі договори з постачальниками круглого лісу.
