06/06/2012
0Понад чверть експортованої української лісопродукції (за фактурною вартістю) поставляється на ринки ЄС. Наближення дати введення в дію Регламенту ЄС 995/2010 все більше турбує українських експортерів деревини, оскільки його положення можуть вимагати від них виконання додаткових організаційно-господарських заходів.
Процедурно, для підтвердження законності походження деревини кожний оператор (компанія-імпортер з країни ЄС) користуватиметься власною системою належної добросовісності, або розробленою т.з. моніторинговою організацією. Список моніторингових організацій, для кожної окремої країни ЄС, поки що відсутній.
До 3 червня цього року Єврокомісія, в рамках делегованих їй повноважень, повинна була прийняти детальні правила для забезпечення виконання вимог Регуляції. Правила визначатимуть частоту і характер перевірок моніторингових організацій державними органами, та вимоги до систем належної добросовісності операторів для забезпечення єдності підходів щодо їх впровадження різними країнами ЄС.
Одне з ключових положень Регламенту, що потребує врегулювання, стосується терміну «розміщення на ринку», оскільки поставки на ринок ЄС відбуваються здійснюються багатьма різними способами. Наприклад, чи буде «розміщенням на ринку» передача продукції між асоційованими компаніями (одна в Україні, інша в країні ЄС) без здійснення платежів; або, наприклад, «імпорт в ЄС для власного споживання, чи або імпорт для переробки і подальшого реекспорту»?
Інший аспект – детальність інформації в системі належної обачності, яку потребуватиме оператор – наприклад, інформація стосуватиметься кожної партії чи всієї поставки, кожного виду продукції від окремого поставника чи країни? Зараз експерти схиляються, що законність буде підтверджуватися в цілому для поставок компанії, а не окремої партії.
Потребують чіткого опису процедури оцінки ризиків, зокрема щодо встановлення критеріїв для оцінки «складності ланцюжка поставок деревної продукції».
Обидві сертифікаційні схеми FSC та PEFC розглядаються як такі що забезпечують низький ризик поставок. ISO 9000 та 14001 не забезпечують гарантій законності рубки.
Представництвом FSC в Україні зараз проводиться дослідження загального ризику поставок контрольованої деревини. Відповідно до політики FSC, країни, що мають індекс сприйняття корупції нижчий 5 розглядаються як такі, що мають «невизначений ризик» для поставок законної деревини. З країн ЄС такий статус мають Болгарія, Чехія, Угорщина, Греція, Італія, Латвія, Литва, Румунія і Словаччина. Польща визначена як країна з низьким ризиком поставок незаконної деревини. Україна має індекс сприйняття корупції 2,3. (Для довідки див. http://www.nepcon.net/4723/English/HOME/News_2011/December/Corruption_Index_Nine_EU_countries_unspecified_risk_for_timber_legality/ та http://www.globalforestregistry.org/map )
Країни-члени ЄС повинні встановити правила щодо накладання стягнень за порушення вимог Регламенту. Належний контроль та адекватність покарань за порушення суттєво впливатимуть на ефективність та результативність систем належної добросовісності європейських компаній.
Очікувалося, що до 3 червня 2012 року стануть відомі правила про дотримання вимог Регламенту щодо надання інформації:
– про місце заготівлі деревини;
– про документи, що підтверджують відповідність лісоматеріалів та деревної продукції чинному (українському) законодавству.
Оскільки дотримання нормативних вимог щодо ведення лісового господарства є обов’язковим для постійних лісокористувачів, то умова документального доведення відповідності до чинного законодавства не виглядає складною. Очевидно, що складніше забезпечити збереження інформації про місце заготівлі.
Регламент стосуватиметься більш широкого списку товарів групи 44 «Деревина та вироби з неї» порівняно з переліком, визначеним для отримання українського «Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій». Тому доцільно поглянути на вимоги Регламенту з точки зору існуючої структури структуру експорту деревини з України.
…….
(ліва колонка: червоний шрифт – товарні групи Регламенту ЄС, зелений фон – перелік груп сертифікату про походження)
(ДАЛР – Державне агентство лісових ресурсів, ФОП – фізичні особи підприємці, жовтий фон – 30-50%, зелений – понад 50%)
(синій шрифт – товарні групи та товари, охоплені системою електронного обліку деревини)
…….
Видача сертифікату про походження це унікальна адміністративна послуга, запроваджена тільки в Україні, механізм якої спрямований на запобігання експорту незаконної деревини. В зв’язку з вступом в силу Регламенту ЄС виникають два запитання:
– чи знижує процедура видачі сертифікату про походження ризик поставок незаконної деревини до незначного?;
– чи можливо розширити перелік товарів, на які видається сертифікат походження, щоб задовольнити вимоги Регламенту?
І додаткове, як система електронного обліку деревини, що впроваджується в Державному агентстві лісових ресурсів, сприяє експортерам продукції лісопереробки у задоволенні вимог Регламенту ЄС?
Ці питання я переадресую учасникам круглого столу.
Очевидно, щоб забезпечити законність походження деревини на всіх етапах обігу і переробки, а не лише при експорті, державі потрібна цілісна система обліку та контролю. Насамперед, в законодавстві повинні бути передбачені процедури, що дозволяють відокремити законну деревину від незаконної на будь-якому етапі обігу.
Деревопереробні підприємства, керуючись цими процедурами, повинні мати необхідні організаційно-господарські механізми, щоб забезпечити підтвердження законності походження деревини в процесі її переробки.
Нарешті, держава має володіти достатніми повноваженнями, щоб здійснювати контроль законності деревини в ланцюгах поставок.
Для вирішення цих питань експертами ФЛЕГ було запропоновано розробити проект регуляторного акту про забезпечення законності походження деревини в процесі її обігу.
Якщо коротко зупинитись на пропозиціях, то слід розпочинати з повноважень держави. Нині немає органу, який би здійснював контроль законності деревини вздовж всього ланцюга поставки. Лісова охорона уповноважена контролювати правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Повноваження лісової охорони щодо нагляду за законністю використання, зберігання або перероблення продуктів лісів підприємствами, установами та організаціями не підкріплені адміністративно визначеною процедурою таких перевірок. Екологічна інспекція такими повноваженнями не наділена; а органи внутрішніх справ не займаються державним контролем, а здійснюють перевірки лише у разі підозри про вчинення злочину чи правопорушення. Надати контрольні повноваження певному державному органу можна виключно в законодавчому порядку.
Разом з тим, забезпечити дієвий механізм контролю з боку цього державного органу за наданням гарантій законності походження деревини буде неможливо без створення єдиного автоматизованого державного реєстру договорів купівлі-продажу. Наприклад, Держлісагенство вже веде електронний реєстр договорів і контрактів по реалізації деревини. Проект Федерального закона Російської Федерації «О государственном регулировании оборота круглых лесоматериалов» серед основних механізмів забезпечення контролю законності визначає єдину державну автоматизовану інформаційну систему обігу круглих лісоматеріалів, що серед іншого, має містити інформацію про договори продажу (поставки) круглих лісоматеріалів.
Пропозиції по розробці проекту українського закону базуються на наданні гарантій та здійсненні контролю походження не окремих товарів (сортиментів), що можливо лише для круглих лісоматеріалів, а партій лісопродукції в цілому. (Пропозиції до закону і термін «Деревина» в розумінні законопроекту стосуються всіх товарних груп, за виключенням 4402).
Практика свідчить, що проконтролювати походження деревини в ланцюгу поставок, а особливо в разі переробки дуже складно, оскільки слід документально довести факти використання незаконної деревини. На противагу цьому пропонується запровадити систему добровільного надання гарантій законності походження деревини (для всієї товарної групи 44 УКТ ЗЕД), і здійснювати контроль з боку держави за дотриманням цих гарантій. Оскільки продавці нестимуть відповідальність за достовірність наданих ними гарантій, це змусить їх бути зацікавленими в забезпеченні законності походження деревини. Продавець переробленої деревини, матиме право надавати гарантії легальності лише у випадку наявності гарантій на сировину та запровадження ним на підприємстві кредитної системи обліку деревини.
Рушійними силами для забезпечення обігу законної деревини в державі можуть стати передбачені на законодавчому рівні надання гарантій законності на всі групи деревних товарів (за винятком кількох) при експорті та закупівлях лісопродукції для державних потреб.
В якості практичного механізму надання підтвердження умов законності походження деревини в процесі її переробки на підприємстві пропонується вибрати кредитну систему обліку деревини. (Для довідки див. http://fleg.org.ua/fileadmin/user_upload/ufs/04.%20Program%20Information/4.02%20Program%20Components/4.02.05%20Public%20Awareness/Storozhuk_zakonnist_pohodjennia_120512-5.pdf)
Сертифікація ланцюгів поставок за схемою FSC передбачає вибір т. з. «системи визначення заявок», яка дозволяє переносити сертифікаційну заявку з сировини на готову продукцію. (Для довідки див., наприклад, пункт 4.2.3.3. документу http://fcert.ru/i/misc/COC%20clarification.pdf)
Подібним чином, запровадження кредитної системи обліку деревини дозволило б перенесення в процесі виробництва інформації про місце заготівлі на партію готової лісопродукції. Далі залежно від того чи відбулося знеособлення деревини в процесі її переробки, продавець може надавати підтвердження умов чи гарантій законності походження деревини.
…(М – місце заготівлі, Г – гарантія продавця)…
Оцінка можливостей перенесення інформації про місце заготівлі з сировини на готову продукцію засобами кредитної системи, показує, що до переліку товарних груп, на які видається сертифікат походження, можна додати групу 4409 «Пилопродукція з деревини».
Розширити сферу дії сертифікатів на інші групи можливо лише за умови наявності оперативного механізму контролю законності походження деревини вздовж ланцюжка поставок, який буде забезпечений записами державного реєстру договорів купівлі-продажу.
Підсумовуючи, хочу зупинитись на ключових проблемах забезпечення законності походження. Проблема держави в тому, що діючий механізм забезпечення законності походження при експорті деревини охоплює лише продукцію з коротким ланцюгом поставки, а механізмів контролю ланцюгів поставок на внутрішньому ринку взагалі немає.
Нині компанії-експортери можливо бачать проблему лише в тому, щоб дотриматися вимог Регламенту ЄС. Так чи інакше, це точка дотику, і шанс на конструктивний діалог держави та бізнесу в питанні забезпечення законності походження деревини.
В державі немає єдиної нормативної бази з обліку круглої деревини: на підприємствах Держлісагентства облік продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки регламентується відповідною Інструкцією, але невідомо які інструктивні матеріали використовуються при обліку лісопродукції на підприємствах інших відомств.
Система електронного обліку деревини, що впроваджується Держлісаганством, поки що є системою обліку круглих лісоматеріалів державних лісогосподарських підприємств окремого відомства. Щоб стати державною, вона має бути впроваджена всіма постійними користувачами всіх державних міністерств і відомств.
Існування двох законних систем обліку – електронної та паперової – не просто знижує довіру до поки що панівної паперової системи обліку. Представники міжнародних сертифікаційних організацій, наприклад FSC, говорять, що подібні ситуації можуть навіть розглядатися як привід для збільшення оцінки загального ризику поставок незаконної деревини по країні.
Питання державного контролю за законністю походження деревини в процесі обігу, розширення сфери застосування сертифікатів походження стосуються діяльності державних органів. І сьогоднішній круглий стіл можна розглядати як платформу для підготовки пропозицій для подальших дій.
Зокрема, зважаючи на те, що підняті питання торкаються інтересів компаній-експортерів деревини, пропоную від імені проекту звернутися до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України із запитом на предмет надання роз’яснень про заходи, що виконані чи плануються до виконання, в зв’язку з вступом в силу положень Регламенту ЄС 995/2010.
