ЗАЛУЧЕННЯ НАУКОВЦІВ-БІОЛОГІВ ДО ОВД РУБОК ЛІСУ – ЗНОВУ ФОРМАЛЬНІСТЬ?

Нещодавно ЕПЛ вже наголошувала на тому, що якість звітів з ОВД рубок лісу залишається вкрай низькою. Не дивлячись на законодавчі вимоги та суми в півмільйона гривень заплачені за підготовку звітів ОВД, більшість лісгоспів оцінює вплив на довкілля окомірно, виключно на основі матеріалів лісовпорядкування, без збору та аналізу польових даних. Зокрема до підготовки звітів не залучаються фахівці-біологи та екологи і не оцінюється вплив рубок на біорізноманіття. Проте, як показала практика – навіть залучення фахівців не покращує якість звіту. Якщо це залучення теж робиться виключно формально.

Наприклад, восени минулого року процедуру ОВД розпочали чотири лісгоспи з різних куточків України :

• Чернігівський військовий лісгосп (Чернігівська область)
• Черкаське військове лісництво (Черкаська область)
• Коростишівське лісове господарство (Житомирська область)
• Старосамбірський Галсільліс (Львівська область).

До розробки звітів з ОВД в цих лісгоспах нарешті був залучений фахівець-біолог, а саме кандидатка біологічних наук, доцентка Кременчуцького національного університету та директорка РЛП “Кременчуцькі плавні” – п. Гальченко Н.П.

Нам невідомо, чи належить пані Гальченко до команди розробників звіту (НП “Екопростір”) чи вона залучалася лише для виконання окремих задач. Проте, її участь, на жаль, не дозволила більш якісно оцінити вплив рубок на біорізноманіття.

У звітах з ОВД чотирьох вищезгаданих лісгоспах результат роботи п. Гальченко представлений у вигляді додатку із назвою “Інформаційний звіт про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля”. Парадокс у тому, що з такого “Інформаційного звіту…” публічно доступною є лише титульна сторінка. Розробники звітів з ОВД обгрунтовують це тим, що інформація про місця перебування або зростання тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, є конфіденційною і тому ця інформацію не може бути публічно доступною. Залишається незрозумілим, чому замість приховування точних координат приховується увесь звіт – зокрема інформація про час проведення досліджень, площу і перелік ділянок які були обстежені, кількість і перелік виявлених видів занесених до Червоної книги України.

Тим паче, що є ряд підозрілих моментів. На нашу думку нереально більш-менш якісно обстежити заплановані лісовпорядкуванням до рубок головного користування та суцільних санітарних рубок ділянки в межах чотирьох лісгоспів розкиданих по різним регіонам України за настільки обмежений часовий проміжок. До того ж, усі чотири лісгоспи розпочали процедуру ОВД восени минулого року і лишається незрозумілим чи вдалось провести дослідження в польовий сезон.

Але і інша, більш важлива проблема. Територія Черкаського військового лісництва входить до складу запроектованого НПП «Черкаський Бір», Старосамбірського Галсільлісу до НПП «Королівські Бескиди», Коростишівського лісгоспу та Чернігівського військового лісгоспу до складу територій «Смарагдової мережі». І наявність видів, занесених до Червоної книги України, неодноразово фіксувалась там іншими фахівцями що було відображено в численних публікаціях. Тому припустимо, що п. Гальченко виконала свою роботу якісно, провела дослідження в польовий сезон і надала розробникам звіту з ОВД інформацію про виявлені місцезнаходження червонокнижних видів. Але навіть у такому випадку ці данні не були враховані розробниками звіту і не були розроблені жодні заходи з збереження цих видів – а саме для цього, в теорії, і повинні проводитись дослідження.

“Червонокнижні види зберігаються, в межах об’єктів природо-заповідного фонду, де рубки головного користування не проводяться”. Саме таку фразу можна знайти у звіті з ОВД Черкаського військового лісництва. Тобто за межами існуючих об’єктів ПЗФ Черкаське військове лісництво жодних заходів з збереження червонокнижних видів не планує. Три інших звіти містять дані про наявність окремих видів з Червоної книги – однак лише перелік назв, без координат, опису локалітетів чи популяцій тощо.

В жодному з чотирьох звітів немає згадок про конкретні заходи, які планує вчиняти лісгосп для збереження червонокнижних видів – хоча такими могли б бути, наприклад, сезонні чи постійні обмеження рубок на окремих ділянках. Або навпаки – проведення різних видів рубок для збереження видів, які не можуть існувати в умовах «абсолютної заповідності» і потребують проведення заходів з підтримки їх середовища існування.

Два з чотирьох вищезгаданих лісгоспів вже отримали висновки з ОВД. І звісно, жодних екологічних умов, направлених на збереження виявлених червонокнижних видів у конкретних кварталах-виділах, встановлено не було. Тому можна впевнено сказати – залучення у вище перелічених випадках до підготовки звітів ОВД біолога жодним чином не вплинуло ані не на якість звіту, ані на збереження біорізноманіття при проваджені планової діяльності.

На думку ЕПЛ, правильним було б залучення лісгоспами науковців-біологів для пошуку та збереження рідкісних видів флори та фауни на постійній основі, а не під час розробки звітів ОВД. Тим більше, це вимагається умовами сертифікації FSC по якій сертифіковані більшість «ресурсних» лісгоспів України.

І хоча всі науковці-біологи знають, що для проведення повноцінних досліджень території лісгоспу на наявність рідкісних видів флори та фауни необхідно використовувати інформацію про наявність рідкісних видів флори та фауни з різних інтернет-ресурсів (UkrBin, «Біорізноманіття України тощо), наукових публікацій та видань, проводити неодноразові польові виїзди в польовий сезон з врахуванням особливостей кожного виду тощо, нами були відмічені факти, що під час підготовки звітів ОВД цим нехтують.

Тому аби вашим ім’ям не прикривались лісгоспи чи несумлінні розробники звіту для підготовки звіту ОВД, який жодним чином не сприяє збереженню біорізноманіття, ми рекомендуємо науковцям-біологам під часті участі у підготовці звіту з ОВД дотримуватись наступних умов :

1. Проводити польові обстеження в першу чергу на ділянках на яких заплановано проведення рубок головного користування. Особливу увагу приділяти ділянкам які потенційно цінними з точки зору збереження біорізноманіття – територіям проектованих ПЗФ, Смарагдової мережі, зволоженим ділянкам, ділянкам по берегам водотоків, перестійним лісам, лісам природного походження тощо.
2. Вказувати в звіті перелік відвіданих ділянок та приблизний період проведення обстежень.
3. Давати не тільки перелік виявлених видів, але й конкретні рекомендації по заходам з їх збереження.
4. Просити врахувати результати вашої роботи у інших розділах звіту з ОВД.

У іншому випадку участь науковців у ОВД на боці несумлінних розробників звітів може стати значним репутаційним ризиком – бо фактично вашим ім’ям «прикриються» аби отримати дозвіл на діяльність яка може завдати значної шкоди біорізноманіття.

П.С. Значна частина території «Черкаського військового лісництва» та «Чернігівського військового лісгоспу» жодним чином не використовується для проведення навчань чи інших заходів, спрямованих на підвищення обороноздатності України і використовується для звичайної комерційної лісозаготівлі.

Контакти:

office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com

(032) 255 76 82