18/05/2012
0Це абсолютно унікальне явище природи – ліс. Із усіх рослинних ресурсів землі він має найважливіше значення в житті людини: очищує повітря, виділяє особливі речовини – фітонциди, що вбивають хвороботворні мікроорганізми, дає сировину для виготовлення понад 20 тисяч виробів і продуктів, дарує «новорічний настрій». Хіба можна уявити сьогодні життя без лісу, особливо в нашій, екологічно небезпечній Луганській області?
Луганщина – край своєрідний, степовий, кліматично-екстремальний, і ліс для нього має надзвичайне значення. Але його треба було створити і виплекати. Тож як це відбувалося?
Зароджувалося лісове господарство на Луганщині так. 4 травня 1949 року відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР «Про додаткову організацію обласних та міжобласних управлінь лісового господарства та відділів у центральному апараті Міністерства лісового господарства УРСР» було організовано Ворошиловградське обласне управління лісового господарства, першим начальником якого призначили Олександра Полікарповича Симоненка, в майбутньому видатного лісовода Луганської області та заслуженого лісівника України. В цей час управління включало в себе Кремінський, Свердловський, Старобільський та Первомайський (пізніше перейменований у Станично – Луганський) лісгоспи. В ту пору повсюдно насаджували лісові масиви, в полях – полезахисні лісосмуги, створювались зелені насадження на непридатних для вирощування сільгосп культур площах.
Тим часом і обласне управління було перейменоване в управління лісового господарства та полезахисного лісорозведення, яке увійшло до складу Ворошиловградського обласного управління сільського господарства Міністерства сільського господарства УРСР. А ще пізніше, у 1959 році, управління лісового господарства і полезахисного лісорозведення вийшло з підпорядкування Ворошиловградського обласного управління сільського господарства і було перейменовано у Луганське обласне управління лісового господарства та лісозаготівель, а лісгоспи – у лісгоспзаги при Головному управлінні лісового господарства і лісозаготівель Ради Міністрів УРСР.
Перейменування та реорганізації ще не раз торкалися управління. У 1998 році його назва змінилася на обласне виробниче об’єднання «Ворошиловградліс», до складу якого вже входило 9 підприємств (додалися Сєвєродонецький, Іванівський та Луганський лісгоспзаги, а також дві лісомеліоративні станції – Новоайдарська і Біловодська)
У 1991 році наказом по Міністерству лісового господарства України «Ворошиловградліс» було перейменовано в державне лісогосподарське об’єднання «Луганськліс». Усі лісгоспи і лісомеліоративні станції області (окрім Кремінського державного лісомисливського господарства) стали називатись державними лісовими господарствами. До складу «Луганськлісу» входило 9 підприємств, а загальна площа Держлісфонду області в цей час становила 221836 га. З 1989 по 1996 роки генеральним директором ДЛО «Луганськліс» працював Микола Іванович Кузєв.
Мінялися назви установ і їх керівники, мінявся завдяки трудовим колективам лісгоспів і ліс: його масиви підіймалися вгору і розросталися ушир, в них більшало звірів і птахів, вони ставали потужними «зеленими легенями» краю.
У 1997 році до складу державного лісогосподарського об’єднання «Луганськліс» (з 1997 по 1998 рік генеральним директором працював Петро Полікарпович Світайло) вже входило 11 державних лісомисливських господарств – Біловодське, Білокуракінське, Іванівське, Новоайдарське, Кремінське, Луганське, Сватівське, Свєрдловське, Сєвєродонецьке, Станично-Луганське та Старобільське. В цей час загальна площа Держлісфонду складала 223391 га.
Минув час і згідно з наказом Державного комітету лісового господарства України «Про створення територіальних органів державного комітету лісового господарства» державне лісомисливське об’єднання «Луганськліс» було ліквідовано і на зміну йому «прийшло» Луганське обласне управління лісового та мисливського господарства.
На сьогодні в структуру Луганського ОУЛМГ входять одинадцять лісомисливських підприємств. Площа підпорядкованих лісів у складі Держлісфонду складає 333 тис. га, у тому числі 230 тис. га вкрита лісом. Найпопулярнішими породами – у ньому є: сосна, дуб, ясен, клен, береза, липа, тополя, верба.
Лісистість області складає 11 відсотків від її території, в той час як науково обґрунтований показник має бути не меншим 16 відсотків. Є підкріплені конкретною роботою сподівання на те, що до 2025-2030 років вдасться досягнути цього показника.
Задля створення оптимальної лісистості щороку підвідомчими підприємствами Луганського ОУЛМГ висаджуються нові ліси на площі 5.5 тис. га. Щовесни у цьому їм допомагає учнівська молодь, представники громадських організацій, місцевих органів влади та самоврядування, представники засобів масової інформації, які з радістю беруть участь у щорічній Всеукраїнській масштабній акції «Майбутнє лісу у твоїх руках».
Однак мало посадити ліс. Його треба ще вберегти, захистити від різноманітних шкідників, браконьєрів та головного ворога – вогню. Задля цього проводиться величезна робота з профілактики лісових пожеж. Вживаються всі необхідні заходи з протидії пожежам у лісових масивах: організовується цілодобове чергування працівників управління, здійснюється авіаційне та наземне патрулювання лісів, влаштовуються мінералізовані смуги та протипожежні розриви, будуються протипожежні і перекриваються позапланові дороги, встановлюється наглядна протипожежна агітація та відеоспостереження за лісами.
Важливе місце в діяльності Луганського ОУЛМГ відводиться мисливському господарству. Площа мисливських угідь обласного управління складає 806,2 тис. га. Мисливське господарство Луганщини – це більш ніж 100 тис. тварин. Лось, олень благородний та плямистий, косуля, кабан, заєць, байбак, вовк, лисиця, ондатри – це лише неповний список звірів, що мешкають у лісах області.
Звісно, ліси степової Луганщини не такі густі, як у Західних регіонах нашої країни, однак зелені легені нашої області також наповнюють атмосферу життєдайним киснем, ліси дають сировину і деревину, регулюють клімат краю, захищають ґрунти від ерозії, сприяють підвищенню врожайності полів…
Ліс – це прекрасний живий організм, без якого не можливо уявити життя на землі. Кожне дерево в ньому – це цілий світ з лише йому притаманними властивостями. На повагу заслуговує навіть та людина, яка посадила і виростила бодай одне дерево. То яку ж шагу і дяку маємо віддавати людям що насаджують і вирощують цілі ліси! Саме вони, висококласні фахівці, саджають, вирощують та захищають свій ліс, а потім передають і власну майстерність і лісові масиви наступним поколінням. Як не згадати при цьому лісівників галузі, що майже все своє життя віддали лісовому господарству: Оберто В.І., Башлая В.І, Тригубляка А.Т., Солодовника В.С., Ковальова С.Т., Мізякіна М.Є., Вербина А.Є… І цей шанобливий перелік справжніх лицарів "зеленого царства" можна продовжувати і продовжувати. Та все одно всіх невтомних трударів лісу не назвеш. Але всім хочеться і можна сказати: «Спасибі вам. Нехай множиться зелена краса руками вашими творена».
