21/04/2020
0 Тетерів сьогодні. Фото зі сторінки Андрія Нікітіна
Навіть без експертної оцінки кліматологів, очевиднию є зміна клімату в Україні. Яскравим прикладо може слугувати річка Тетерів. Про це на своїй сторінці у ФБ пише очільник місцевого Водоканалу Андрій Нікітін.
«На фото наша річка Тетерів (те, що від неї залишилось), яка живить водосховище «Відсічне», з якого КП «Житомирводоканал» бере воду для нашого міста. Сьогодні річка зневоднена, а рівень водосховища критично малий. Схожі маловодні періоди були в 1993 та 2004 роках. Зараз гірше! Й ми стикаємось з цим вперше!» – повідомляє Андрій Нікітін.
Фото зі сторінки Андрія Нікітіна
Є загроза суттєвого обмеження Житомира у водопостачанні.
«Тому кожен з нас має чітко розуміти хто і що робить в найближчий час і протягом всього року. Треба ощадливо споживати воду», – закликає очільник «Житомирводоканалу». І наводить статистику:
- якщо з крана капає вода, витрачається 24 літри на добу або 720 літрів в місяць;
- якщо тече з крана – перевитрата 144 літри на добу або 4000 літрів в місяць;
- якщо тече зі зливного бачка – втрати води до 2000 літрів на добу або 60000 літрів в місяць.
У свою чергу «Житомирводоканал» намагається знайти воду усюди, куди може дотягнутися:
«Компанія наповнює водосховище з нижнього б’єфу (річки Тетерів) за допомогою занурювальних насосів та поповнює запас води «Відсічного» з водосховища «Дениші» – інформує Андрій Нікітін.
Одночасно підприємство реконструює мережі водопостачання для зменшення втрат води.
Як повідомив GreenPost в.о. голови Держводагентства Михайло Хорєв, вжито необхідних заходів для вирішення нагальної проблеми. Водосховища, які дають воду Житомиру, поповнено за рахунок запасів води з розташованих вище за течією резервуарів.
«З метою поповнення водою водосховища Відсічне, КП «Житомирводоканал» розпочато перекачування насосами води з річки Тетерів», – повідомив Михайло Хорєв.
Екологи наголошують, що в умовах змін клімату уряд та Мінекоенерго повинні негайно розробити та почати втілювати програму збереження та відновлення боліт та заплав річок.
Як ми повідомляли, у Житомирі небачена водна криза.
Хто винен в обмілінні річки Тетерів у Житомирі: думки із соцмереж
Інше питання – що робити?
Олег Листопад, 20 Квітня 2020
Річище Тетерева. Фото Андрія Нікітіна
Житомирські користувачі соцмереж активно обговорюють проблеми із водопостачанням у обласному центрі й околицях та обміління річки Тетерів.
Ветеран АТО Сергій Недашківський справедливо зауважує, що справжньою причиною кризи стали глобальні зміни клімату. Про це він пише у коментарях до допису очільника «Житомирводоканалу» Андрія Нікітіна
«Сподіватись на погоду малоймовірно, економити у споживанні води в тому числі за рахунок заміни труб, енергоефективного обладнання вкрай необхідно. І розглядати питання про перехід на підземні джерела водопостачання навіть в умовах гранітного пласту теж треба. Хоча, напевно, у нас не має такого потужного водоносного шару, щоб десяток свердловин могли забезпечити необхідний місту дебіт. Це питання до геологів», – пише Сергій Недашківський.
Про підземні запаси згадує й Олег Зімароєв.
«Київ, наприклад, вже давно користується змішаним водопостачанням: відкриті джерела і артезіанські свердловини. Якщо я не помиляюся, то використовується 369 свердловин. Чому б і Житомиру не взяти на озброєння ці технології?”, – пропонує він.
Фото з Facebook-сторінки Андрія Нікітіна
Андрій Нікітін підтримує ці ідеї.
«Підтримується! Наразі ми розглядаємо три варіанти додаткового водозабезпечення: подовження та заглиблення водозабірного трубопроводу у “Відсічному» (водосховище, з якого отримує воду Житомир – ред.) , підземні джерела та повторне використання стічних вод (потрібен відповідний Закон)», – відповідає Нікітін.
Ідея активного використання підземних джерел з іншого боку викликає критику.
«Ви думаєте, що підземні джерела – бездонні? Це взагалі варварство – артезіанською водою туалет змивати!», – опонує Павло Везденецький, один із засновників компанії, яка працює у сфері інжинірингу, геології та геодезії.
Не у захваті від ідеї качати воду й Олексій Мисак (Oleksii Mysak).
«Якщо такий рівень води на поверхні, то плюс-мінус таке ж саме буде і під землею. Пам’ятаю, як три-чотири роки тому, коли була схожа зима, дебіт свердловини у мене на дачі влітку сильно впав. А в наступному році після сніжної зими дебіт зріс. Свердловина глибиною чи то 38, чи то 48 м, але дача знаходиться на вершині пагорба», – ділиться спостереженнями Олексій Мисак.
Низка громадян, наприклад, Максим Кісінчук, вважають, що потрібно проводити заходи з розчищення річки від мулу. Наскільки це буде ефективно? Як пояснили GreenPost в ЕкоПраво-Київ – такі заходи малоефективні, а то й шкідливі.
«Це мало допоможе. Тільки відновлення боліт, заплав річок, зменшення розораності, жорсткий контроль дотримання режиму прибережних захисних смуг тощо, діяти за прикладом активістів та басейнової ради Росі», – пояснив експерт НУО Олаф Лівзфолл.
Oleksandr Barkalov зазначає, що причиною також є надмірне дамбування.
«По селах зробили багато ставків на притоках – малих річках. Це вбиває водостоки», – пише пан Олександр.
Юрій Сябрук (Yura Siabruk) нагадує про шкідливий вплив меліорації.
Річка Бобрівка, притока р. Тетерів. Фото Сергія Стебліцького
«Меліораційні канали спочатку позасипати потрібно по всій країні», – жорстко пропонує пан Юрій. З ним погоджується й Любов Беленюк.
«Це правда. Меліорація – величезна помилка людини. І Житомирщина постраждала дуже від неї. Пам’ятаєте гасло комуністичної партії: “Ми нє далжни ждать от пріроди міласті, мы далжни взять єйо сілай”, ото і взяли. Людина – ворог Землі», – зазначає пані Беленюк.
Ще одну причину називає Eugene Andreyevsky.
«Одна з причин – вирубка лісів, кар’єри. Полювання і винищення тварин (почитайте, як вовки в одній з країн відновили річки, просто відновивши баланс в екосистемі. Навіть пали трави є однією причин. Одним словом, будь-яке насильство над природою повертається тим же. Кожен з нас зараз просто повинен змінити ставлення до Природи – припинити визискувати, експлуатувати і почати її любити і берегти, все просто», – узагальнює Євген Андрієвський.
Максим Талько знову повертає дискусію до екстенсивного способу вирішити задачу.
«А чому не перекачувати з водосховища, яке нижче санітарної греблі? В нього, крім Тетерева, впадають Гнилоп‘ять та Гуйва, його рівень в межах норми, крім того, на Гнилоп‘яті вище за течією два величезних водосховища на Полігоні та в Троянові», – пропонує пан Максим.
Ще кілька дописувачів діляться враженнями або спогадами про нинішній та колишній стан річки.
Denis Smith: «В Київській області з річкою Тетерів все нормально. Рівень води на півметра нижче ніж минулого року».
Оксана Пастушенко «А колись ми по Тетереву ходили на байдарках…».
Александр Лопатюк: «У нас річка протікає, уже можна назвати канавою, обміліла, якщо піде жара там, де мала глибина, все випарується, риба пропаде чи чаплі виберуть… Я помічав, що води вже кругом дуже мало, болота попересихали, у ставках теж води мало, так же само в колодязі вода не добавляється… Все йде в гірший бік, будуть такі катаклізми в Україні як в США… Природа нам мстить, бо не бережемо природу».
Ситуацію коментує в.о. голови Держводагентства Михайло Хорєв:
«Зима була малосніжна, восени було мало дощів. У попередні роки навесні ми переймалися тим, як пропустити зайву воду, як пом’якшити наслідки повені. Водосховища, у першу чергу дніпровські, починали наповнювати лише у березні. Резервний об’єм каскаду якраз слугував для того, щоб стримати надлишок води, яка йшла з верхів’їв. Але цього року ми почали наповнювати водосховища на місяць раніше. Ні повені, ні надлишку води не очікується.
Проте, з урахуванням обсягу річного стоку та кількості води, яка забирається і використовується (за даними обліку водокористування), заакумульованої в основних водосховищах води має вистачити.
Нестача води може відчуватися локально, особливо на малих річках. Основне джерело наповнення наших водойм – опади. Метеорологи, особливо ті з них, хто працює для сільського господарства, уважно відстежують рух циклонів – саме вони приносять вологу. Мало не з бубнами танцюють, аби побачити омріяні дощові хмари. Але поки що антициклони тримають оборону: небо ясне, дощів не видно. На жаль».
Як ми вже повідомляли, у Житомирі небачена водна криза, Водагентство включило резерви.
