Шляхи до здорових лісів

Про проєкт допомоги Карпатським лісам стати стійкішими до впливу зміни клімату.

Стартував великий транскордонний інфраструктурний проєкт «Шляхи до здорових лісів: посилення стійкості, життєздатності і адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України і Словаччини» HUSKROUA/1701/LIP/009. Проєкт впроваджується у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020. Європейський Союз співфінансує проЄкт, загальний бюджет якого становитиме більше 3,5 млн євро. Це, мабуть, один із найбільших міжнародних проєктів, що буде реалізовано у лісовому господарстві України.

Для охорони і сталого розвитку Карпат сім європейських країн (Польща, Румунія, Сербія та Чорногорія, Словаччина, Угорщина, Україна і Чехія) уклали міжнародну угоду – Рамкову конвенцію, взявши на себе зобов’язання здійснювати політику, спрямовану на збереження, стале використання та відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття цього краю. Угода зобов’язала ці країни використовувати практику сталого управління гірськими лісами Карпат.

Разом з тим, ліси Українських Карпат регулярно потерпають від сильних вітрів, снігів й інших стихійних лих. До того ж нестійке зволоження ґрунту, періодичні посухи кожні 5–10 років, ранні весняні й осінні заморозки теж негативно впливають на них. Так у 1990–1993 роках на території Івано-Франківської області було повалено більше, ніж 5 млн куб. м деревини. У травні 2014 року в басейні річки Уж в Ужгородському, Перечинському і Великоберезнянському лісових господарствах, що на Закарпатті, пошкоджено понад 500 тис. куб. м лісу. На території ДП «Ужгородське лісове господарство» за 10 років від сильних та катастрофічних впливів вітрів зазнали пошкоджень понад 42% лісів підприємства, при цьому пошкоджено понад 140,4 тис. куб. м деревини.

Для букових лісів Закарпаття частка пошкоджень вітром сягає 54%, а снігом – 45%, іншими чинниками (водою, пожежами, зсувами) – 1%.

Окрім вітрів, місцевий гірський рельєф, часті зливи та швидке танення снігу навесні збільшують поверхневий стік, унаслідок чого на окремих ділянках, особливо на стрімких схилах та зрубах, відбувається інтенсивна ерозія ґрунтів.

Отже, назріла необхідність створення модельних територій, де лісівники зможуть відпрацьовувати питання ефективного лісоуправління на основі збереження довкілля, проведення навчань із підвищення кваліфікації, покращення екологічної культури населення та рівня запобігання пошкодженню природних лісових ресурсів.

Врахувавши це, шість організацій з України та Словаччини, вперше в галузі лісового господарства України впродовж трьох років виконуватимуть спільний інфраструктурний проєкт із загальним бюджетом близько 3,5 млн євро, мета якого – створення умов для збереження та формування здорових, ефективних та стійких щодо кліматичних змін лісових екосистем.

Проєкт складатиметься з трьох частин, головним партнером якого виступатиме – державне підприємство «Ужгородське лісове господарство» (Закарпаття, Україна). Партнери проєкту: Державні ліси Татранський національний парк (Словаччина), ДП «Вигодське лісове господарство» (Україна), Ліси міста Спішська Бела (Словаччина), Ліси міста Кежмарок (Словаччина), Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» (Україна).

Частина 1. Садивний матеріал, як майбутній здоровий ліс

Територія ДП «Ужгородський лісгосп» межує з територією Словаччини і Угорщини, де вимоги до екологічних стандартів є високими. Прикордонні громади мають спільні природні ресурси і потребують підтримки у виробленні спільних рішень щодо їх збереження і раціонального використання.

На сьогодні в більшості лісових господарств Закарпаття, зокрема, і в ДП «Ужгородське лісове господарство», садивний матеріал лісотвірних порід – дуба, бука, ясена, явора, модрини, ялиці – вирощується тільки із відкритою кореневою системою. Ця технологія базується на використанні ручної праці, унеможливлює зменшення фізичних навантажень на людину і автоматизацію процесів вирощування та садіння сіянців і саджанців на місце лісовідновлення в гірських лісах упродовж усього вегетаційного періоду.

Збільшення кількості садивного матеріалу у випадку форс-мажорних обставин не завжди є можливим. Крім того, існуюча технологія унеможливлює вирощування штучно мікоризованого садивного матеріалу для лісорозведення і забезпечення кращої приживлюваності лісових культур на нелісових землях, що виділені органами влади для збільшення лісистості. А затримка з посадкою садивного матеріалу, в умовах його ранньої вегетації, призводить до зменшення приживлюваності і якості лісових культур – посаджені рослини піддаються шоку в умовах високих весняно-літніх температур повітря і ґрунту. Найпоширеніша сьогодні у Закарпатті технологія вирощування не дає змоги зменшити кількість сіянців і саджанців на одиницю площі, а також ранньому завершенню фази їх індивідуального росту і швидшому зімкненню культур, а це – надмірні витрати на доповнення культур і агротехнічні догляди за ними. Це стало особливо актуальним, коли у вегетаційний період у передгірній частині Закарпаття спостерігається посуха.

Учасники вступного семінару проєкту «Шляхи до здорових лісів: Посилення стійкості, життєздатності й адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України та Словаччини»

За даними Закарпатського облуправління лісового та мисливського господарства, лісовими господарствами в останні роки щорічно створюється до 1200 га і доповнюється 400 га лісових культур.

Зважаючи на ці умови, проєктом передбачається створення на території ДП «Ужгородське лісове господарство» сучасного розсадника з інноваційною теплицею, обладнаною передовими технологічними рішеннями для вирощування і використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою, адаптованого в процесі вирощування до впливу зміни клімату. Ці технології дозволять суттєво знизити інвестиційні ризики і підвищити виробничі показники та економічну ефективність лісогосподарського виробництва.

Друга частина проєкту – розвиток лісової інфраструктури

Ефективне і своєчасне виконання необхідних лісогосподарських заходів у лісгоспах Карпатського регіону часто стримується відсутністю належної транспортної інфраструктури в лісовому фонді, що унеможливлює оптимальний доступ до лісових масивів. Приміром, на території ДП «Вигодське лісове господарство», з різко виявленим гірським рельєфом, переважають схили стрімкістю 20о–30о. Нерідко зустрічаються схили, що сягають 40о і більше. Отже, водна ерозія прогресує. Найінтенсивніші ці процеси на суцільних зрубах і там, де на 60–70% відсутня лісова підстилка та порушений гумусовий перехідний горизонт. Тут багато потенційно небезпечних ерозійних ділянок, до яких відносяться зріджені і чисті ялинові насадження на стрімких схилах, що найбільше потерпають від вітровалів. За таких умов, для зменшення ерозії важливе значення мають відігравати деревостани мішаного складу, які стійкіші супротив вітру та інших несприятливих чинників.

На території лісгоспу найпоширеніші ялинові деревостани – 39,4 тис. га. Для них характерні процеси всихання та пошкодження кореневою гниллю та шкідниками, що пов’язано зі спрощеною їх структурою, низькою стійкістю до вітровалів, хвороб і шкідників.

Невелика кількість наявних лісових автодоріг, які часто прокладені близько до русел річок і потоків, у поганому технічному стані. Час від часу такі лісові дороги пошкоджуються паводками. Більша половина лісових площ мають густоту доріг менше 0,6 км на 100 га. За таких умов у лісах практично неможливо забезпечити застосування принципів сталого лісокористування, підвищити культуру лісогосподарського виробництва тощо.

Вдосконалення лісової інфраструктури створить умови для переходу на вибіркові методи рубок, застосування сучасних систем лісових машин і природозберігаючих технологій лісозаготівель, зменшення кількості використовуваних трелювальних волоків і обов’язкову їх рекультивацію після завершення лісосічних робіт.

Тому, ДП «Вигодське лісове господарство» здійснюватиме вдосконалення лісової інфраструктури.

У господарстві передбачається будівництво трьох лісових автодоріг загальною довжиною до 11 км в урочищах Свіча, Тисовець і Городище. Буде влаштовано інженерні споруди для розосередження поверхневого стоку і зменшення його швидкості, усунення причин виникнення ерозійних процесів. Зроблено рекультивацію не використовуваних трелювальних волоків, будівництво гідротехнічних та берегоукріплювальних споруд, а також будівництво польдеру (тимчасово затоплювана територія для зменшення швидкості і обсягів поступлення води до річкової мережі) обсягом 50 тис. куб. м на території Свічівського лісництва, для акумулювання води безіменного потоку і поверхневого стоку з території та забирання води у випадку виникнення лісової пожежі. Також буде побудовано пожежні водойми, загальним обсягом 10,7 тис. куб. м для зберігання необхідного запасу води, на випадок виникнення пожежі. Ця водойма загальною площею до 0,6 га та середньою глибиною 2 м слугуватиме також засобом для пом’якшення впливу кліматичних змін та використовуватиметься для відпочинку і рекреації, розведення риби в екстенсивній формі.

Аби не допустити руйнування правого берега річки Свіча та мостового переходу лісової автодороги, передбачено здійснити берегоукріплення габіонами берегів водотоку. Також на території окремих лісових угідь буде проведено рекультивацію трелювальних волоків.

Частина 3. Демонстраційно-інформаційний центр «Ліс і клімат»

Громадська організація «Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» побудує у с. Невицьке Демонстраційно-інформаційний центр «Ліс і клімат». Створення його зумовлене вимогами сьогодення покращити інформованість лісівників та громадськість щодо наслідків зміни клімату та важливості адаптації лісів до цих наслідків.

Перша його особливість – будівля. Вона слугуватиме зразком використання деревини в сучасному будівництві, інноваційність якої полягатиме у максимальному використанні вуглецево-нейтральних будівельних матеріалів.

Проєкт Демонстраційно-інформаційного центру «Ліс і клімат»

Центр «Ліс і клімат» спрямований на обслуговування потреб різних цільових груп: фахових лісівників вищої керівної ланки, природоохоронців, лісівників-практиків, науковців, студентів факультетів лісового господарства, природоохоронної справи та загально-технічних спеціальностей, різних цільових груп громадськості.

Центр слугуватиме платформою для освіти відвідувачів про ліс, його функції та корисні впливи, яким чином має здійснюватися ведення лісового господарства на засадах сталості, як зміна клімату впливає на ліс і як ліс впливає на прояви зміни клімату.

У розробці архітектурного плану та енергоефективних конструктивних рішень взяли участь архітектор зі Швейцарії Джеймс Петер Калін та інженер з Німеччини Клаус Гьоке, які таким чином підтримали ГО «ФОРЗА» у прагненні створення центру сучасної неформальної освіти навколо теми лісу та деревини.

ПРЯМА МОВА

Юрій ДЕРБАЛЬ, експерт з питань лісового господарства ГО «ФОРЗА»:

– У лісівників як Вигодського, так і Ужгородського лісгоспів це перший проєкт. Оскільки проєкт, у першу чергу, спрямований на Карпатський регіон, важко передбачити рівень його впливу на проблеми лісової галузі в Україні у цілому. Приміром, розсадник. Здивувати тут нічим, але ще три роки тому, коли ми розробляли цей проєкт, споруд таких масштабів і з такими технологіями в Україні не було.

Для маленького лісгоспу – це дуже гарний досвід і підтримка. Тільки з часом можна буде ділитися досвідом з іншими.

Для інших лісгоспів країни, у тому числі й рівнинних, цей проєкт є корисний тим, що у них з’явиться приклад як можна реалізувати деякі заходи на території своїх підприємств не за рахунок власних коштів, а залучити інвестиції з Євросоюзу. По суті українські лісівники вже отримали сигнал від ЄС: готуйте якісні проєкти, націлені на покращення лісового господарства, і ми допоможемо вам. ЄС готовий підтримувати через програми транскордонного співробітництва: Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна, Польща–Білорусь–Україна тощо, у тому числі, наукові дослідження, мисливське господарство, обіг репродуктивного лісового матеріалу.

Ми маємо адаптувати своє законодавство і нормативно-правові акти у секторі лісового господарства. Потрібно засукати рукава і працювати.