Місцева влада підставляє плече лісівникам

Миколаївщина – одна з кількох областей України, території яких є найменш залісненими. У зоні степу лісові насадження передусім виконують полезахисну функцію – зупиняють видування грунтів суховіями, захищають їх від розмивання і вимивання гумусу затяжними дощами чи раптовими зливами.Тож діяльність лісогосподарських підприємств області спрямована на те, щоб зберегти існуючі лісові насадження та примножити їх. У цьому миколаївські лісівники відчувають підтримку і з боку Державного агентства лісових ресурсів України, і з боку керівництва місцевої влади. У цілому протягом останніх п’яти років на Миколаївщині створено понад 10 тисяч гектарів нових насаджень, які згодом стануть справжніми лісами. Із них минулого року посаджено 2010 гектарів. У цьому здобутку є частка грошової підтримки з місцевого бюджету: за кошти, виділені лісівникам з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, створено 191 гектар насаджень.

Щороку на створення лісових культур та догляд за вже висадженими сіянцями з місцевого бюджету виділяються кошти обсягом 700-820 тисяч гривень. Усього ж завдяки субвенціям з обласного бюджету та з екологічного фонду протягом 2008-2011 років на території області створено 1035 гектарів захисних лісонасаджень. Найбільше – у Березанському, Вознесенському та Березнегуватському районах. Березнегуватський район, як і Снігурівський, є найменш залісненим регіоном області, території цих двох районів знаходяться у сфері функціонування державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство».

Основне своє завдання працівники лісгоспу вбачають у тому, щоб створювати полезахисні та берегоукріплювальні насадження. Нашим чорноземам немає ціни. І прикро, що вони змиваються талими водами та раптовими дощами. І ще гірше – замулюють річки та інші водойми, які настільки в багатьох місцях обміліли, що влітку навіть пересихають. Більше того, змита вода несе у водні артерії гербіциди та інші хімічні сполуки мінеральних добрив. А це вже веде до екологічної катастрофи. Тож лісівники Березнегуватщини продовжують ставити бар’єри для стихійних явищ. Щороку вони створюють лісові культури на відведених місцевою владою землях, не придатних для сільськогосподарського використання. Ці роботи виконують за кошти з державного бюджету та за рахунок місцевих асигнувань. Так, 2008 року з обласного бюджету виділено 135,4 тис. гривень, на які створено 49 гектарів нових лісів на території Березнегуватського району. Протягом останніх чотирьох років з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища Березнегуватському лісгоспу виділено 298,6 тис. гривень. Їх використано на посадку 74 гектарів лісових культур та проведено догляд за нещодавно висадженими деревцями на площі 123 гектари.

Усі культури дали високу приживлюваність. Але не слід забувати, що створення лісів на півдні України, в зоні посушливого клімату, – справа не з легких. Непросто підготувати грунт на схилах, кам’янистих грунтах, важко на зношеній техніці виконати якісно саджальні роботи. Та ще складніше зберегти тендітні саджанці від вимерзання чи висихання, провести вчасний догляд за ними, очистивши їх від іншої рослинності, що виснажує грунт, забирає на себе вологу. Тож нещодавно заліснені ділянки чекають дбайливих рук. І керівникові лісгоспу треба шукати додаткові кошти, щоб оплатити працю людей, які очищатимуть культури від бур’янів. До того ж такі догляди за насадженнями необхідно буде проводити не один раз. Т

яжкою працею вирощується в нашому краї кожне деревце. Великої ціни коштує його життя. Багато небезпек чатує на нього будь-якої пори року. Нищівною стихією для лісових насаджень є вогонь, який за лічені хвилини здатен спопелити цілий зелений масив. Тож велика відповідальність за стан насаджень у нашій степовій зоні покладена не лише на лісівників, керівників області чи району. Доля рукотворних лісів великою мірою залежить від кожного мешканця будь-якого населеного пункту.

Тому ми – відвідувачі лісу – маємо берегти кожне деревце, вирощене дбайливими руками лісівників. Нехай рукотворне зелене диво радує наше око та стане в майбутньому хорошим спадком для прийдешніх поколінь.

Контактний телефон ПРЕС-СЛУЖБИ: (0512) 46-00-24.