Хто і як має зупинити нищення природи, нашого здоров’я і майна?
Карта пожеж за останні сб-нд-пн (28-30 березня) з сайту Fire Information for Resource Management System (FIRMS). Проаналізуйте її самостійно, а висновками поділіться у коментарях під статтею
Горить. Горить очерет, суха трава, лісова підстилка. Горять хати й прибудови. Горить ліс, але поки що лісники встигають його гасити. Вже є людські жертви.
«Людоньки, ви що, всі з глузду з’їхали?»
Палає стрічка Фейсбуку: фото та тривожні повідомлення звідусіль, з усіх областей без винятку. Автори у гніві та розпачі. Ось характерний пост з Кіровоградщини від Олени Кирпи (27 березня о 16:00):
«Поки країна потерпає від вбивчого вірусу, мешканці Знам’янського району вбивають все живе навкруги своїми ж руками.
27 березня лісова охорона Богданівського лісництва Чорноліського лісгоспу майже три години боролася з вогнем біля місцевого ставку біля сіл Богданівка та Цибулеве. Гасили полум’я щоб не спалахнув масив молодого лісу, який межує зі ставом. На щастя, зловісні язики полум’я не дісталися до молодого насадження.
Горів очерет, горіли живцем фазани і фазанки, які вже загніздились та насиджували кладки яєць, горіли зайченята, горіло все нещадно і швидко.
Людоньки, ви що всі з глузду з’їхали? Зупиніться, майте бога в душі! Що ви робите???»
Пожежа прийшла у Ніжинський лісгосп з сусідніх полів. Тільки завдяки оперативності лісівників її вдалося погасити
Що кажуть лісівники й рятувальники
Про масові пожежі пише навіть зазвичай неспішна і недолуга прес-служба Державного агентства лісових ресурсів. Повідомляють, що на 30 березня працівниками держлісгоспів виявлено та погашено 180 лісових пожеж. Горіло на 183 гектарах. Для гасіння шести лісових пожеж довелося залучати працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) – це означає, що пожежі були масштабні та швидко поширювалися.
«Кількість лісових пожеж за останній тиждень збільшилася удвічі, а площа – майже втричі. Якщо порівнювати з минулим роком, то кількість лісових пожеж збільшилася (на 30.03.19 було 48, а цього року вже 180)», – повідомляє прес-служба лісового відомства
Прес-служба ДСНС настільки “в шоці” від кількості й масштабів палів, від дурниць, втятих нашими співгромадянами, що перейшла на емоційний жаргон:
«Це вже якийсь треш… Лише за минулу добу рятувальникам довелося ліквідовувати 943 випадки загорань на відкритих територіях. Вогонь знищив сотні гектарів екосистем по всій Україні. І не треба тут уїдливо запитувати, скількох підпалювачів було оштрафовано. Розруха – у голові. Поки кожен, абсолютно кожен! – не втямить, яку біду він чинить, вирішивши вогнем позбутися сухостою, аби посадити свою картопельку, або не припинить підпалювати плавні, аби вигнати звідти та підстрелити якусь куріпку – не допоможуть жодні штрафи. Давайте починати з себе. Гадаємо, багато хто із тих, хто читає цей текст, і сам вогнем “розчищав території” під свої городи. Тому, переконані, – штрафи дуже малий важіль впливу, поки наше суспільство буде лишатися інфантильним, байдужим до всього, що відбувається довкола та пасивним. Давайте дорослішати, друзі!», – повідомляє сайт ДСНС.

Непокаране зло зростає
А чому б і не спитати скількох оштрафували? Це дуже хороше питання. У минулому році теж весна була гаряча. Через підпали сухої рослинності поблизу населених пунктів, на сміттєзвалищах і в заплавах річок за січень-квітень 2019 було зафіксовано 12,7 тис. пожеж, були жертви – загинуло 16 людей.
Скількох упіймали? Які штрафи на них накладені? Які збитки їм нараховано? Скільки цих збитків вони сплатили? Таку статистику на сайті ДСНС мені знайти не вдалося. Цьогорічні повідомлення ДСНС про пожежі, як і повідомлення лісівників, закінчуються словами «поінформовано поліцію». Далі поліція має шукати винуватців. Чи знаходить? Схоже, що вогнеборці цим не цікавляться.
Це ж можна закинути й лісівникам, але вони принаймні борються з порушниками правил пожежної безпеки, тобто намагаються якось запобігати критичним ситуаціям.
«Державною лісовою охороною в 2019 році проведено 21,6 тис. рейдів, виявлено та оштрафовано 1285 порушників правил пожежної безпеки на суму 132,5 тис. гривень», – повідомляє прес-служба Держлісагентства.
Судячи з дописів у ФБ та інформації з сайтів, власне паліїв встановлюють і затримують нечасто. З трьох десятків перечитаних мною за останні три доби повідомлень лише у двох йшлося про затримання або ідентифікацію паліїв. Одного встановили захисники екопарку «Осокорки» (Київ), іншого – ДП «Біловодське лісомисливське господарство» (Луганщина).
Лісоводи вправі складати протоколи лише на підвідомчих їм територіях. А вогонь найчастіше приходить з сусіднього поля. Там хазяїн – громада. І орендар земельних паїв.
Пожежа прийшла у Біловодське лісомисливське господарство (Луганська область). Величезні витрати пального, лісівники та волонтери ризикували життям і здоров’ям
Стерню палять власники або орендарі землі
“Більшість природних пожеж в Україні починається з недобросовісного фермера, землекористувача або орендаря землі”, – вважає директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев. На його думку, саме громада має зібратися і вирішити, як усі разом можуть запобігти пожежі, попередити про відповідальність того ж фермера. Також потрібно об’єднувати зусилля усіх – громади, агровиробників, лісівників, усіх лісокористувачів, орендарів та власників землі. Відповідальність, ініціативу за це має брати на себе влада, бо це тривалий і непростий процес.
«Має бути діалог, полілог. Ми – Центр моніторингу – збирали після пожеж на Рівненщині разом місцевий лісгосп, Рівненський природний заповідник, місцевий загін ДСНС, селян, голів сільрад. Але розмова не вийшла, звинувачували один одного», – розповідає Сергій Зібцев.

Директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев показує кореспонденту GreenPost спорядження американських пожежників
Попри підвищення штрафів, яке Верховна Рада ухвалила 5 лютого 2020 (закон “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення пожежної безпеки в лісах)” (№ 1149), це не надто допомагає.
Відповідно до ст. 77 КУпАП (Кодексу України про адміністративні правопорушення) за порушення вимог пожежної безпеки в лісах на громадян накладається штраф від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 грн – неоподаткований мінімум складає 17 грн) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому за дії, що призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, передбачається накладення штрафу на громадян – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів неоподатковуваних мінімумів, а на посадових осіб – від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У випадку нанесення збитків суд може зобов’язати громадянина сплатити відшкодування.
Адже порушника треба спочатку упіймати. Біля кожного поля поліцейського не поставиш. У той же час сучасні засоби спостереження дозволяють бачити дуже багато.
«Ми можемо сказати прізвище фермера, який палив – бо є кадастрові карти. Можемо сказати, коли підпалив, коли згоріло, коли переорав. Супутникові карти показують тисячі ділянок, які, скажемо, о 10 ранку підпалені, о 12 вигоріли, а на наступний день – переорані. Сліди, здавалося би, заметені. Але зараз технології дозволяють усе відстежити. Десятки тисяч людей порушують законодавство. Будуть наші напрацювання використовуватися правоохоронними органами – виявляти порушників не проблема. Позбудемося величезних ризиків та збитків», – зазначає Сергій Зібцев.
На думку вченого, необхідно домовлятися з громадою про мораторій, режим «без вогню», скажімо, у березні–травні, а краще – постійно.
«Зараз є підходи та технології, які можуть замінити вогонь. Зокрема, компостування. У великих містах ще декілька років тому всі двірники спалювали листя. Зараз листя вивозиться та складається в ями. Громада може орендувати легку сільськогосптехніку, яка планово з кожної ділянки позгрібає торішню біомасу і залишить на компостування.
Також потрібна певна економічна підтримка фермерів: не палиш стерню – отримай компенсацію на одну оранку. Або інші варіанти. Рішення може бути знайдено у кожній громаді своє. Палять традиційно, бо так дід робив. Але на часі – нові традиції», – зазначає керівник Центру моніторингу пожеж.
Щоб зупинити пожежу, лісівники оборюють лісові масиви. Фото Ніжинського лісгоспу
Потрібен новий закон і політична воля
Підвищення штрафів саме по собі не вирішить проблему палів. Потрібно міняти підхід до відповідальності, до виявлення та покарання порушників. Наприклад, для малозабезпечених громадян — заміняти штрафи на громадські роботи. Прописати у законі відповідальність громад, відповідальність агровиробників.
«Таких штрафів накладають одиниці. А пожеж – сотні тисяч, отже на даний час це не працює. Ми пропонували комплексні зміни. Наприклад, у Законі про оренду землі» пропонували:
«частину другу статті 25 доповнити абзацом четвертим такого змісту: «виконувати встановлені щодо об’єкта оренди умови збереження родючості ґрунтів, в тому числі протипожежні заходи, в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;», – уточнює керівник Центру моніторингу пожеж.
Головна проблема – у недостатніх повноваженнях та оперативності органу, який стягує штраф.
“Якщо під час надзвичайної пожежної небезпеки будуть створені спільні патрулі лісників, ДСНС та поліції або нацгвардії – так, це спрацює. Достатньо зробити випадки штрафів надбанням громадськості – і люди будуть знати що покарання невідворотнє. Отже, не можна підпалювати.
На даний час у громадах є певний вакуум відповідальності за притягнення порушників – ніхто не бере на себе ініціативу і не проявляє твердості у охороні екосистем. Бо вони нічиї – хай держава опікується. Так що громади повинні приймати рішення по реалізації цього рішення», – вважає Сергій Зібцев.
Добре, що є ентузіасти. А що влада? Про якісь законодавчі ініціативи у цьому напрямку від МВС чи Мінекоенерго мені невідомо, опитані експерти також знизують плечима. Нагадаю, що саме міністерства за розподілом повноважень відповідають за політику, у тому числі за підготовку законопроєктів. ДСНС працює у вертикалі Міністерства внутрішніх справ, Держлісгосп – Мінекоенерго. Тож цим двом міністерствам і годилося би проявити законодавчу ініціативу.
Також від цих відомств не чути про заявки до Каміну на фінансування переоснащення протипожежною технікою, яка може працювати в природі, а не тільки на асфальті. Або на навчання пожежників методам гасіння саме «природних» пожеж, бо вони мають інші характеристики, ніж у місті або селі.
Мабуть, знову доведеться апелювати до громадських організацій та адекватних народних депутатів.
Також можете почитати

16 коментарів
popkov
Я говорил об этой статье…
Енергетики рятують лелек: вигідно усім
https://www.openforest.org.ua/136844/
Если это результат работы Борейко, то об этом надо писать.. Хотя не уверен в его причастности… Когда-то встречал его статью по аистам, но это была экологическая публицистика и не более.
По Твоей статье у меня возникло два вопроса:
И ещё один. Есть ли методика определения мест (столбов) пригодных для установки платформ?
popkov
Правильно и понятно. В обеих случаях согласен на 100%.
forester18
відносно пожеж ..чому при СССР так не горіло ..якщо і горіло – то в 10 чи 100 раз менше..були оброблені найменші шматки землі , найменші , все переорано передисковано , вся солома зібрана -за випал поля та соломи-голову колгоспу відправили би на Колиму, все що не переоране -було випасене худобою..коли сухо- то траву вигризала худоба до коріння – а худоби було раз у 5 більше..а може навіть у 10..одне тягне за собою друге..нема корови-нетреба солома..от її і палять придурки..є і інші причини..лісові культури – це повне безкультур’я та буряни -раз..звісно вони горять прекрасно..а величезна частка таких бурянів(культур ) та перегущеної монососни – приводить до переходу низового пожару у верховий..а далі типова ланцюгова реакція – починає розгорятись та розганятись вже за рахунок пожежі..причина пожеж на 95% людський фактор !! і лісники та агрономи -то найбільші палії по факту -прямо чи опосередковано
popkov
Да,- из Твоей недавней статьи. Там было отличное фото, но мало конкретики. Хотел поросить написать подробнее, но запамятовал… Вот теперь прошу…
OLEG Lystopad
Міша, уточни будь ласка, про яку статтю йдеться і про що варто написати детальніше. Якщо у мене будуть ці деталі – обов’язково напишу
popkov
Контролировать, согласовывать , запрещать и ужесточать наказание, – это всё на что способены Борейко и его школа… Давно они этим занимаются…. только лучше почему-то не становится…. Только хуже… Почему? Ответ на этот вопрос – достойна тема для журналиста…
Что касается огня то это не только плохо, но и хорошо…Его широко использовали и наши предки, и индейцы Америки, и аборигены Австралии… В современном мире, в котором отношения человека с огнем обостряются, парадигма – “запрещать, выявлять, тушить”… дополняется новым направлением “предотвращать и смягчать”…которое становится все более весомым. Причем предотвращать с помощью огня.. Может благодатный и очистительный огонь бывает не только на НЕБЕ, но и на ЗЕМЛЕ? Может мы им просто пользоваться плохо умеем? Только встречные палы и освоили и то очень плохо…
“Контролировать, согласовывать , запрещать и ужесточать” – это классический СОВОК… Мы его проходили… и знаем к чему он ведет…СССР развалили…Кто на очереди? Одно хорошо: привержены этого культа часто прозревают и меняют веру… Присмотритесь: самые оголтелые националисты и коррупционеры имеют за плечами школу КПСС, иногда высшую…
OLEG Lystopad
Щодо “школи Борйка”. Ти в курсі, наприклад, що Борейко – один з ідеологів і розробників кампанії “Лелека”, яка ініціювала активне будівництво гніздових платформ для білих лелек. Чисельність цих птахів зменшувалася, як виявилося у першу чергу чз те, що із шиферних дахів злітали гілки, і гнізда на них зробити не вдавалося. Кампанія почалася у середині 1980-х і за цей час учасники побудували сотні платформ. Було випущено плакат, який показував з десяток варіантів таких платформ, Товариство охорони природи платило премії тим, хто побудував платформу за умови, що лелеки її заселили.
Це як? – заборони чи щось інше?
forester18
Щеби Борейко жаб закупив у Франції для лелек ..бо голод замучив..висохли болота річки -щезла риба жаби..і тут ніяка платформа не допоможе..невже так важко думати головою -пане Листопад…ніякий придурок в пустелі будинок не будує (платформу) -навіть там потрібен оазис з водою та якимось примітивним жаб’ячим життям..
OLEG Lystopad
на той час саме відсутність місць для гніздування була головною проблемою лелек. Відсутність місць для прокорму – на третьому. Друге було за отрутохімікатами. Цей аналіз робив Інститут зоології ім Шмальгаузена. Як зараз – треба досліджувати, але он вріже Кабмін бюджет на науку до майже нуля, і все
OLEG Lystopad
1. Про Вогонь, Землю, культи тощо – звучить красиво. Як псалом або арія. Але конкретики – жодної. Як це має виглядати у статті законопроекту? 2. Запобіжні заходи? – я “за”. Але без покарань – ну ніяк, вибач. Палять зараз, зокрема, й тому, що відстуні приклади покарання. Не треба щоб було супержорстко, треба – щоб невідворотно. Крім селян палять “шашличники”, палять підлітки й дорослі для розваги, палять здуру. Палять в різних місцях і з різних мотивів. Усе це треба врахувати у новому законі. Якщо у ньому на твою думку треба прописати про попереджувльні пали – ок. Якщо далі треба це деталізувати у постановах, наказах, правилах – добре. Але просто філософствувати – мало толку.
popkov
Олег… Ты хочешь, чтобы я ещё нормативы по профилактике пожаров писал? Думаю для пенсионера я делаю достаточно конкретики… иначе бы сюда тысячи людей ежедневно не заходило. И информация о пожаре в Древлянском заповеднике у нас появилась на семь часов раньше, чем в остальных СМИ и в сотни раз паз правдивее. Это конкретика?
Слава Богу, в НУБиП есть Сергей Зибцев, который хорошо понимает о чем я пишу, более того занимается конкретикой, в том числе и нормотворчеством, несмотря на сопротивление ортодоксов.
Ты прекрасно знаешь, что я человек цифр и фактов, – а это как раз и есть конкретика. Конечно, некоторые Ваши законопроекты, к примеру про запрет только санитарных рубок во время повсеместного сезона тишины, про километровые зоны вокруг гнезд черных аистов…, про снижение полноты до 0,1 при ВСР… про ОВД при назначении рубок и т.д,- это тоже конкретика, но… Я уже давно пишу, что это “дебильная конкретика” или “конкретная глупость”. Выбирай, что Тебе больше нравится.
В одном согласен полностью, – в наказании важна неотвратимость. О чем мы можем говорить если по выявленным нелегальным рубкам наказывыают только 5% виновников и возмещают менее 5% ущерба?. Цифры я уточню позже…Слишком много дел, которые надо переделать накопилось…
OLEG Lystopad
Ну які селяни? Вірніше, чому тільки селяни-поліщуки? Палає уся країна. Палає Києв, екопарк “Осокорки”. Який палять спеціально забудовники. А право складати протоколи по статті 77 мають тільки екоінспектори. У закон треба закладати таке право і для поліції. І ще багато чого, ось узагальню пропозиції, які були у коментах, напишу. Закон треба комплексний. Щоб визнавалися за докази дані тих супутникових спостережень, про які Сергій говорить, щоб викошували рослинність там, де поле підступає до лісу і ще багато різного.
Zibtsev
По поводу пожаров и биоразнообразия – тоже ты прав. Во всем мире это делают давно – доказано, что контролируемые палы стимулируют разнообразие ниш и увеличивают популяции всех основных видов – даже в законе про охрану природы Беларуси – предусмотрены палы болот для увеличения популяций птиц. Это азбука – так что просто нужно больше читать что в мире делается.
Zibtsev
Миша! тут ты прав кто горел того не подожжешь – это основной метод предупреждения крупных пожаров в США – fuel treatment. Есть план – например 8000 акров в год в лесхозе около Солт Лейк Сити. Выжигание проводится таким образом что бы пожар не набрал силы – то есть какими то шахматками – которые позволят снизить интенсивность горения и тут его потушить. Конечно они знают как не упустить пожар – их учат.
То что мы предлагаем – это не запрет и штрафы (хотя и они тоже), а больше диалога – каждая громада должна собраться и обговорить плюсы и минусы и решить хочет она палы или нет. Если да – то нужно адаптировать законодательство, написать инструкцию, обучить людей контролировать выжигание своих участков – тогда ущерба будет меньше. НО это требует средств и времени и какого разумного подхода. Мы проводим такие демонстрации время от времени. Сейчас к нам обратилась крупная агрофирма – поработать с местным населением – что бы не палили – они готовы поддерживать.
popkov
Травяные палы это народная традиция. Бороться с ней ужесточая запреты практически бесполезно. Правоохранители обеспечивают порядок только вдоль асфальтовых дорог, а это значит могут выявить в лучшем случае 0,1-1% поджигателей. Народ знает, что если выжечь, то косить будет легче и это железный аргумент.
Часто поджигатели это пожилые люди, последние аборигены Полесья…Они живут в умирающих селах и милицию не видят годами…Это бедные люди…Привлечь их к ответственности просто не возможно. Реально противостоять им могут только лесники, которые в глубинке всегда чуть-чуть шерифы….
Надо понимать, что если не пасти стада коров + иной живности, и не косить для них траву, то луга зарастают и превращаются в пустоши, а затем становятся древесно кустарниковым криволесьем. У местных жителей, желающих остановить этот процесс остается только один инструмент, – спички…
Многие политики повторяю фразу о том, что “если не можем победить, значит должны возглавить”… Может и в этом случае попробовать действовать также? Лесники ведь прекрасно знают откуда ежегодно приходят к ним весенние палы. Почему не попробовать предвосхищать их с помощью палов осенних… Конечно проводить их надо со всей серьезностью, тщательно подготовившись, подстраховавшись, дождавшись нужной погоды… Помните у Есенина:
И ничто души не потревожит,
И ничто ее не бросит в дрожь,—
Кто любил, уж тот любить не может,
Кто сгорел, того не подожжешь
Последняя строчка не только о любви… Её можно брать в качестве эпиграфа к рекомендациям по профилактике катастрофических пожаров лесной службы США, к опыту которой всё внимательней присматриваются в Австралии, и в Китае и на Апеннинах, в Средиземноморье и не только… Кстати, меня удивил и обрадовал тот факт, что в этом году лесные предприятия заказывали не только ранцы для тушения пожаров, но и устройства для поджигания…
Я тоже против весенних палов, но согласитесь осенние намного менее вредны.. Если делать отжиг от леса, то площадь таких управляемых палов может быть много меньше чем у стихийных: 100 -150 метров отжига будет достаточно и никто не пострадает…
В заключение замечу, что нам надо пересмотреть отношение к лугам и залежам…Они тоже крайне нужны в ландшафтах Полесья… Если их нет, не будет и тетеревов с куропатками… Зона тому отличное доказательство… Если обычно в это время (в этом году много раньше) ехать к ней по Варшавке, то тетерева можно увидеть только на плакате у поворота на Песковку. Однако, если проедешь еще 30 километров, и въедешь в Зону утром, то попадаешь на концерт тетеревов, который слышишь в любом месте… Если знать куда ехать,то “испанские танцы тетеревов с кастаньетами” можно снимать не выходя из машины, иногда прямо под колесами… Никто их специально не разводил… Просто крупные и не полностью разработанные пожары создали необходимые упомянутым видам редины (их у нас нет благодаря дебильным санитарным правилам), а отсутствие людей обеспечило наличие залежей…
https://www.youtube.com/watch?v=9AE2IbLqNX8
https://www.youtube.com/watch?v=KCdQPmLKoIA
Давайте критикуйте… Хотя я предлагаю всего лишь попробовать…Если этого не делать ничему новому никогда не научишься…
OLEG Lystopad
Підвищення штрафів саме по собі не вирішить проблему палів. Потрібно міняти підхід до відповідальності, до виявлення та покарання порушників. Наприклад, для малозабезпечених громадян — заміняти штрафи на громадські роботи. Прописати у законі відповідальність громад, відповідальність агровиробників.
Comments are closed.