07/04/2012
0У березовому гаю, що біля села Старі Кошари, помітно побільшало лісових стежинок. Їх із відрами в руках протоптують від дерева до дерева лісівники, які намагаються сповна використати лічені дні сезону заготівлі важливого для здоров’я людини дару природи – березового соку.
— Цілющий продукт лісу цьогоріч доволі солодкий та смачний, бо збираємо сік зі зрілих дерев, а теплі весняні дні розпочалися без традиційного затяжного супроводу дощів, — розповідає майстер лісу Ковельського лісництва ДП «Ковельське лісове господарство» Юрій Черняк. — Нам належить заготовити 30 тонн соку, отож стараємось упоратись із завданням. Сік стікає із стовбурів білокорих красунь через спеціальні жолобки у поліетиленові мішки, місткість яких 30 літрів. Зливаємо сік у бочки, які потім кінною підводою звозимо із глибин лісу на галявину. Тут їх вантажимо на автомобіль і доставляємо до консервного цеху.
Юрій Володимирович зауважив, що цього року тон у заготівлі соку задає молодь. Особливо старанно трудяться мешканці села Зілове Борис Римарук, Богдан Черняк, Оксана Римарук та інші.
Кипить робота в ці весняні дні й у лісовому урочищі Волошки, що біля села Воля-Любитівська. Тут лісівники на чолі з майстром лісу Анатолієм Лисковцем докладають зусиль, щоб своєчасно посадити молодий ліс. Досвід роботи в Анатолія Антоновича чималий, адже тривалий час опікувався місцевим лісорозсадником, тож знає всі тонкощі вирощування дерев — зеленого дива Волинського краю, — розпочинаючи з висівання насіння та народження лісових культур у вигляді сіянців.
Обсяг роботи з насадження лісових культур цьогоріч величенький — майже 7 гектарів. Половину цих площ займуть саджанці дуба черещатого. Майбутнім лісу переймаються мешканці довколишніх сіл, котрим не байдужа доля зеленого друга — споконвічного надійного годувальника поліщуків. Садять лісові дерева селяни цілими родинами. Приміром, жителька села Воля-Любитівська Галина Гапонюк трудиться в лісі разом із донькою Вікторією та внучками Анастасією і Ганнусею. А поважного віку лісокультурниця з багаторічним стажем із села Любитів Ірина Архипівна Прокоп’єва дає життя молодому лісу разом із сином Віктором, невісткою Галиною та внучкою — дев’ятикласницею Юлею. Того дня вони робили заглиблення в землі й прикопували саджанці вільхи чорної на пониженій вологій місцевості, де неможливо провести технічну підготовку ґрунту. Непросте то діло — за таких умов садити ліс вручну, але для тутешніх людей ця робота є звичною. В цілому, за словами головного лісничого обласного управління лісового та мисливського господарства Сергія Шеремети, волинські лісівники цьогоріч заготовлять тисячу тонн березового соку та посадять 1750 гектарів нового лісу. Половину завдання з лісонасадження волиняни вже виконали.
