02/03/2020
0
Через півроку після призначення на уряд Олексія Гончарука очікують перші серйозні зміни
У середу, 4 березня, Верховна Рада збереться на позачергове пленарне засідання, на якому можуть «переформатувати» Кабмін Олексія Гончарука. Депутатів скликає президент Володимир Зеленський.
НВ розповідає все, що відомо на даний момент про позачергове засідання парламенту та його можливі наслідки.
Чому збирається Рада і до чого тут Гончарук
Наприкінці минулого робочого тижня, увечері 28 лютого, на сайті Верховної Ради з’явилося офіційне повідомлення про те, що на 4 березня Володимир Зеленський скликає позачергове засідання ВР.
Зазвичай щосереди парламент працює тільки вранці, проте 4 березня депутати за наполяганням Зеленського зберуться і на вечірнє засідання — воно розпочнеться о 16:00.
Президент скликав Раду на тлі чуток про майбутню відставку Кабміну — минулого тижня в українських ЗМІ з’явилася інформація, що на пост прем’єр-міністра Зеленський розглядає кандидатуру Сергія Тігіпка, а також кілька інших.
Крім того, 28 лютого НВ зі своїх джерел стало відомо, що цього дня Гончарук повторно подав Зеленському прохання про відставку та наполягає, щоб глава держави задовольнив його прохання.
Джерела НВ повідомили, що Гончарук роздратований ситуацією, коли медіа публічно смакують кандидатури для його можливої заміни, а президент не тільки не захищає свій Кабмін, але й не заперечує розгляд альтернативних кандидатур.
Останньою краплею терпіння прем’єра, за словами одного з джерел, стала зустріч між президентом, міністром юстиції Денисом Малюською та бізнесменом Ігорем Коломойським, під час якої глава держави розкритикував Малюську — колишнього колегу Гончарука у BRDO / World Bank Group.
Про факт зустрічі та суперечки між Гончаруком і Зеленським 28 лютого повідомило також Дзеркало тижня. За інформацією онлайн-видання, причиною стало нещодавнє рішення Кабміну змінити голів трьох енергокомпаній, включаючи Центренерго, якими управляла довірена особа Ігоря Коломойського.
Нібито Коломойський був вкрай незадоволений цими кадровими змінами, про що Зеленський повідомив Гончаруку. Президент, за словами джерела ДТ, поцікавився у прем’єра про причини такого рішення. «У відповідь Олексій Гончарук заявив, що йому незрозуміла генеральна лінія: то ми боремося з Коломойським, то ми не боремося з Коломойським, то ми покращуємо відносини з МВФ, то ми їх псуємо», — пише ДТ.
«Якщо я щось неправильно розумію, так може я пішов? [у відставку — ред.]», — поставив питання прем’єр-міністр президенту Зеленському, за словами джерела видання
Крім того, джерела НВ і Української правди повідомили, що позиції Гончарука, якого раніше підтримував Андрій Богдан, значно послабшали після приходу Андрія Єрмака на посаду глави Офісу президента. Увечері в неділю, 1 березня, журналісти зафіксували зустріч Гончарука та Єрмака в одному з ресторанів Києва.
Нагадаємо, уряд України призначає і відправляє у відставку Верховна Рада. Крім того, після призначення прем’єр-міністр має річний «імунітет», протягом якого парламент не може ініціювати його відставку. Очільник уряду — як Гончарук у даному випадку — може піти з посади лише за власним бажанням, нагадав в ефірі Радіо НВ віцеспікер Ради Руслан Стефанчук.
У разі виходу у відставку Гончарук встановить рекорд незалежної України як прем’єр, який пропрацював на посаді найкоротший термін — трохи більше, ніж півроку.
Станом на 1 березня заява про відставку Олексія Гончарука в Раду не надходила, повідомив спікер парламенту Дмитро Разумков.
Які питання офіційно внесено до порядку денного 4 березня
На сайті парламенту вже оприлюднено офіційний порядок денний позачергового засідання Ради 4 березня.
У ньому шість пунктів, найбільш важливими, як очікується, будуть останні два. Це пункт п’ятий («про Кабінет міністрів України») і пункт шостий («про діяльність МВС, СБУ, ДБР, НАБУ, Офісу Генерального прокурора у сфері подолання корупції в Україні та зміцнення правопорядку»). Обидва вони свідчать про можливі кадрові зміни в Кабміні та силових органах України.
Крім того, першими пунктами в плані засідання 4 березня вказано ряд питань, які Рада раніше вже неодноразово вносила до порядку денного, однак не встигала розглянути через тривалу роботу над земельною реформою.
Це такі документи:
- президентський законопроект про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі в багатонаціональних навчаннях (№ 3003);
- законопроект про внесення змін до закону Про національну безпеку України (щодо набрання чинності положень, які стосуються Головнокомандувача ЗСУ, Генерального штабу ЗСУ, видів і окремих родів військ) — № 3015;
- законопроект про ратифікацію рамкової угоди між урядами України та Франції про офіційну підтримку посилення морської безпеки та охорони України (№ 0025);
- законопроект про внесення змін до законодавства у зв’язку з прийняттям закону Про запобігання корупції (№ 2500).
Що відомо про можливі перестановки в Кабміні та силових структурах
Віцеспікер Руслан Стефанчук в ефірі Радіо НВ 28 лютого допустив можливість «точкових змін» у Кабінеті міністрів.
«Може йтися, в першу чергу, про точкові зміни, оскільки деякі напрямки все ж вимагають певного посилення. […] Зокрема, це напрямок соціальний та економічний — те, що найбільше відчувають громадяни України. […] Якісь точкові зміни в уряді, безумовно, можуть бути», — зазначив Стефанчук.
За інформацією LB.ua та його головного редактора Соні Кошкіної, «очікується серйозне перезавантаження» Кабміну.
Ймовірно, в уряді з’явиться раніше ліквідоване Міністерство у справах окупованих територій ( «але в новій модифікації», уточнює Кошкіна). Як раніше повідомили НВ три джерела, його може очолити Олексій Резніков, представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську.
«Прийшов час створення Міністерства промислової політики (можливо, його доручать представнику однієї з незалежних депутатських груп)», — пише LB.ua. Також видання прогнозує об’єднання повноважень віцепрем’єра з питань європейської інтеграції (зараз це Дмитро Кулеба) та очільника МЗС. Нове відомство може очолити саме Кулеба.
У разі, якщо Олексій Гончарук все ж піде у відставку, однією з імовірних кандидатур у прем’єри оточення президента бачить віцепрем’єра Дениса Шмигаля, повідомили джерела НВ. Аналогічну інформацію підтверджує також Лівий берег. «Шмигаль — хороший технічний виконавець. І у нього немає яскраво виражених політичних амбіцій, власних, — цитує видання своє джерело в ОП. — Він був би непоганою альтернативою».
При цьому LB.ua та Українська правда уточнюють, що Тігіпко навряд чи стане прем’єром: хоча Офіс президента вів з ним предметні переговори, головним бар’єром для призначення був і залишається закон про люстрацію. Президентська фракція поки не знайшла способів його обійти.
«Думали навіть зробити швидко висновок Конституційного суду, що закон суперечить Конституції. Але після того, що КСУ робить з нашими поданнями останнім часом, вирішили не ризикувати», — розповів співрозмовник УП з президентської фракції.
Джерела УП також прогнозують заміну керівників МОЗ і Мінсоцполітики, а Лівого берега — можливі зміни в Міністерстві оборони та Мінфіні.
Масштабність майбутніх змін у Кабміні в понеділок, 2 березня, частково підтвердив Олександр Корнієнко, заступник голови парламентської фракції Слуга народу і лідер однойменної партії.
На засіданні погоджувальної ради ВР Корнієнко заявив про необхідність «переглянути системно та інституційно те, що має робити уряд».
«Я думаю, що в середу [4 березня] ми проведемо предметну розмову, поставимо конкретні питання: як так сталося, що курс, який обрали 73% населення і потім підтвердили це значним результатом на парламентських виборах, — це правильний курс і довіра до президента зберігається, довіра до курсу зберігається. Але по факту в кишенях люди не відчувають цього, у платіжках люди не відчувають цього, в системних реформах люди не відчувають цього», — заявив заступник голови фракції Слуга народу.
Корнієнко також озвучив головне майбутнє завдання оновленого Кабміну: перетворитися на штаб протидії тим загрозам, які стоять перед Україною. Серед них Корнієнко згадав коронавірус і «можливу фінансову кризу».
Очільник партії Слуга народу також визнав, що ідея з укрупненням міністерств виявилася невдалою і анонсував повернення до дискусії про створення Міністерства промислової політики.
Очікуються зміни ще й в силовому блоці. Джерела Лівого берега в Слузі народу пророкують можливе зняття глави НАБУ Артема Ситника, а також звільнення голови ГПУ Руслана Рябошапки — нібито за власним бажанням.
Обидва ці прізвища в понеділок, 2 березня, згадав на погоджувальній раді ВР Олександр Корнієнко, пообіцявши «непросту і серйозну розмову» з Рябошапкою та керівництвом НАБУ.
Крім того, за словами Корнієнка, питання є і до керівництва МВС та СБУ. «До ДБР, напевно, поки що найменше питань, нещодавно тільки перезавантажене», — сказав глава партії Слуга народу.
Реакція Гончарука та інших чиновників
На тлі хвилі здогадок і чуток про перші серйозні перестановки в Кабміні прем’єр-міністр Олексій Гончарук вранці 2 березня дав брифінг.
Він коротко відзвітував про досягнення Кабміну, пообіцявши рекордно низькі платіжки за комунальні послуги в лютому, а також небагатослівно прокоментував гарячу тему.
Перш за все Гончарук спростував повідомлення про те, що вирішив піти у відставку. «Я ніяких заяв станом на цю мить не писав», — сказав він і відмовився від подальших коментарів на цю тему.
Він також заявив, що рішення про майбутні кадрові перестановки в Кабінеті міністрів є командним, а говорити про те, кого замінять, ще занадто рано.
«Я вже давно заявляв, що ми думаємо над серйозним посиленням уряду. Це командне рішення, яке більшою мірою залежить від президента, позиції колег у парламенті. Яким буде фінальне рішення — я б зараз не хотів коментувати, тому що воно ще на столі. Говорити про те, кого ми плануємо замінити…, по-моєму, трохи рано «, — сказав прем’єр.
Коментуючи свою зустріч 1 березня з главою ОП Андрієм Єрмаком, Гончарук заявив, що обговорював робочі питання.
Своєю чергою, генеральний прокурор України Руслан Рябошапка заявив, що голосування щодо його відставки в середу може відбутися, але навряд чи буде успішним.
«Це вчергове, я вже до цього починаю звикати. Нічого нового, і нічого не відбудеться», — сказав Рябошапка.
А міністр оборони України Андрій Загороднюк раніше заявив в інтерв’ю LB.ua, що не володіє інформацією про те, що його можуть відправити у відставку.
«У мене немає ані найменшого підтвердження від керівництва країни про те, що це так, — сказав Загороднюк. — Якщо президент України скаже, що не бачить більше мене на посаді міністра оборони, мені вистачить двох хвилин написати заяву. Жодних проблем. Але на даний момент я не чув про невиконання якихось доручень, проектів у Міністерстві оборони, які б зробили очевидною мою відставку».
Читайте також: Вистачить двох хвилин написати заяву. Загороднюк прокоментував можливість своєї відставки
Тим часом у МВФ негативно відреагували на інформацію про можливу відставку Олексія Гончарука, повідомило НВ Бізнес обізнане джерело.
У фонді вважають, що відставка прем’єр-міністра може призвести до гальмування початих в Україні реформ.
