Спинити паліїв!

Весна. Мало б зеленіти. Тим часом узбіччя волинських шляхів обвуглені, як після війни. Заборона палити суху траву, схоже, нікого не лякає. Легше підпалити, ніж прибрати. Цим правилом скористалися не лише бездумні господарі, які вогнем «порядкують» біля своїх обійсть та городів. Дорогою від Володимира-Волинського до Любомля доводилося бачити, як диміли цілі пустирі обабіч шляху – занедбані, зарослі бур’яном землі моторошним своїм виглядом «натякали»: ліниві господарі до цих справ не причетні. Бо навряд чи тут обійшлося без посадовців, які таким чином прагнуть «причесати» бездоглядні пейзажі.

Тим часом прибирання вогнем лише за минулі вихідні спричинило чимало збитків. Екологи та еменесівці забили на сполох! Правда, тривожна статистика пожеж – лише підтвердження тому, що пізно карати слівцем, варто було б і дубцем. А ще краще – гривнею…

Переконатися у тому, наскільки масово зчорніла Волинь із настанням перших теплих весняних днів, ми мали змогу під час одного з чергових відряджень. Володимир-Волинський, Турійський, Любомльський, Шацький, Ковельський, Рожищенський р-ни – скільки не їдеш, кругом обвуглені краєвиди. Немов хто «дав добро» на спалювання сухої трави. Побачене вразило. Шкода, що Євро-2012 не на початку березня. От би ми оригінально зустріли туристів – димовим тунелем. Бо саме крізь дим і вогонь доводилося пробиратися водіям, які, для прикладу, цієї неділі курсували дорогою від Ковеля до Луцька.

Але факти паління сухої трави – не лише приклад людської недбалості. Це ще й неабияка шкода довкіллю. Мало того: результатом загорань трави стають пожежі на хазяйських обійстях. Горять хліви, гаражі, хати-пустки. Обійшлося, правда, без людських жертв.

За повідомленням ТУ МНСУ у Волинській області, станом на 19 березня з початку весняно-літнього періоду в області зареєстровано 45 випадків горіння сухої трави на загальній площі 58,54 га. Очевидно, що в реаліях – картина ще гірша. Навряд чи силами МНС вдалося зафіксувати кожен випадок. Тим не менше, минулого тижня пожежно-рятувальними підрозділами здійснено 40 виїздів на гасіння сухої трави: у м. Ковель та Ковельському р-ні ліквідовано 6 загорань на площі 1, 9 га, Камінь-Каширський р-н – 2 загорання площею 2,5 га, Іваничівський –3 загорання (3,5 га), Ківерцівський – 4 випадки (8,5 га), Рожищенський – 9 випадків (3,49 га), Ратнівський – 2 випадки (0, 65 га), Шацький – 3 випадки (2, 6 га), Ківецівський – 3 випадки (8 га), Іваничівський – 3 випадки (3,5 га), Луцький – 2 загорання (10,3 га), Турійський – 2 випадки (1,4 га), Любомльський – один випадок (0,8 га), Любешівський – один випадок (1 га), Маневицький – один випадок (7 га), Локачинський – один випадок (2 га), Старовижівський р-н – один випадок (1,2 га), м. Нововолинськ – один випадок (0,05 га).

Окрім того, як наслідок безжального господарювання – займання будівель. Як це сталося у селах Старовойтове Любомльського, Крижівка та Переспа Рожищенського, Ставок та Мировичі Турійського, Зоряне, Краска та Височне Ратнівського, Борохів Ківерцівського, Литовеж та Низкиничі Іваничівського, Квасів Горохівського, Підгородне Любомльського, Гаразджа Луцького р-нів, де вогонь охопив господарські споруди.

Жертвою «весняного вогню» стали й житлові будівлі (переважно хати-пустки) у Бірках Ратнівського, Ратному, Низкиничах Іваничівського, Вічинях Рожищенського, Ізові Володимир-Волинського, на хуторі Липини Любешівського р-нів та в с. Підбереззя, що на Горохівщині. Зайнялося й кілька дачних будиночків.

З огляду на ситуацію, еменесівці та екологи працюють фактично в режимі бойової готовності. До справи запобігання пожежам на теренах Волині долучають ЗМІ, педагогів, лісівників і навіть священнослужителів.

«Допоки господарі позбуваються торішньої рослинності, спалюючи суху траву на полях, доти існує постійний ризик поширення вогню на розташовані поруч житлові та господарські споруди, лісові насадження, торфовища, залізничні колії та лінії електропередач, – йдеться у зверненні ТУ МНСУ у Волинській області. – Щільна димова завіса може утворювати смог і надовго зависати у повітрі, а відтак погіршити видимість на дорогах (…). Головам органів місцевого самоврядування потрібно слідкувати за дотриманням селянами правил пожежної безпеки, організувати прибирання територій без випалювання, спостереження за пожежної безпекою поблизу торфополів та лісів».

Про неабияку шкоду довкіллю від небезпечного поводженням з вогнем у весняну пору йдеться й у відповідному зверненні до громадян Держуправління з охорони навколишнього природного середовища у Волинській області: «При загоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря виділяється більше 9 кг мікрочастин диму, до складу якого входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що може викликати в людей ракові захворювання. З димом в повітря вивільняються діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин. Відтак результатом безгосподарності є погіршення стану навколишнього середовища – зниження родючості ґрунтів, порушення їх структури, забруднення повітря, пожежна загроза», – наголошують екологи.

Укотре контролюючі служби ініціюють рейди й наголошують: самовільне випалювання сухої трави заборонене законодавством. За нехтування правил можна поплатитися рублем: для громадян штраф сягає від 85 до 170 грн, посадовців – від 850 до 1190 грн. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень довкола населених пунктів, уздовж залізниць стерні та сухих трав на землях сільськогосподарського призначення карається не лише штрафом від 5100 до 8500 грн, а й позбавленням волі на строк від 2 до 5 літ.

Правда, поки не доводилося чути жодного випадку, коли хтось опинився за ґратами через спричинену шкоду внаслідок бездумного спалювання трави…