18/03/2012
0На Волині є 44 користувачі мисливських угідь. Це спеціалізовані мисливські господарства, а також підприємства, установи та організації, в яких створені спеціальні підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування угідь. Традиційно в січні-лютому було проведено облік мисливських тварин
За інформацією, наданою прес-службою Держуправління охорони навколишнього середовища, облік проводився по основних видах мисливських тварин: рахували лосів, оленів благородних, оленів плямистих, кабанів, козуль європейських, зайців-русаків. Зокрема, облікували тварин на місцях їх підгодівлі та зимових скупчень, а також маршрутним методом і картуванням слідів, шляхом об'їзду відповідної території автотранспортом.
За результатами обліків, в останні роки чисельність диких парнокопитних збільшилась. Наприклад, чотири роки тому лосів було 557, а за останньою таксацією їх — 612. Зросла кількість оленів — благородних і плямистих, а особливо — диких кабанів. У 2008 році їх налічувалось 2811, а нинішньої зими — понад три з половиною тисячі.
Число ж зайців-русаків і лисиць червоних зменшилось. До того ж відчутно. Чотири роки тому зайців в мисливських угіддях було майже 39 тисяч, а тепер нараховано менше 36 тисяч. Щодо найбільшого заселення дикими мисливськими тваринами, то тут першість за Маневицьким районом. На його мисливські угіддя припадає, наприклад, майже третина лосів від загальної кількості.
Про причини зменшення кількості зайців-русаків ось що сказав заступник начальника відділу мисливського господарства, охорони і захисту лісів облуправління лісового та мисливського господарства Руслан Люшук:
— Найперша причина того, що зменшується популяція зайців, — це збільшення числа бродячих тварин, зокрема, собак, котів, хижих тварин, а також птахів. Наприклад ворони знищують виводки зайченят. Крім цього, негативно впливає на популяцію зайців те, що посіви обробляють сильнодіючими отрутохімікатами. І, звичайно, — браконьєрство. Полюбляє у нас дехто полювати з-під фар. А ось відтворенням популяції зайців ніхто не займається. Лише в Горохівському лісомисливському господарстві взялись за цю справу, щоб в угіддях району стало їх більше.
Поцікавились ми в Руслана Люшука і тим, як бути з кабанами, кількість яких в останні роки значно зросла: люди в поліських районах нарікають, що вони нищать городи. На думку Руслана Володимировича, тут не було б проблеми, якби можна було діяти згідно із законодавством. Мається на увазі те, що законодавством передбачена компенсація за завдані тваринами збитки. А ось механізм не розроблений. Користувачі угідь готові заплатити господареві пошкодженого поля відповідну суму, але не передбачено за рахунок чого це можна зробити. Крім того, чому б не страхувати посіви. Поки що страхові компанії страхують вибірково, коли, певно, бачать, що це їм вигідно.
