12/02/2020
0В собственности Радзивилов были большие площади лесов , где велось современное для своего времени лесное и охотничье хозяйство, а значит были лесные карты, описание лесов, статистика заготовок и промыслов, данные о численности и добычи животных и птиц. Всё это сегодня представляет огромную научную ценность. И, судя по всему основной объем этих материалов в музеях и архивах Польши и Беларуси. Жаль что участники делегации, среди которых был бывший лесной вождь Украины не догадались затронуть эту тему в Варшаве.
Когда-то, Валерий Мельник при поддержке Богдана Ивановича сделали чудесную работу по истории лесного хозяйства Волыни (Лесная летопись Волыни) . Но, как по мне, в ней было больше истории, чем леса и это определялось отсутствием старых архивов…фактажа…
Мне всегда хотелось наладить сбор старых материалов о лесах Украины… Многие из них сейчас в Венгрии, Австрии, Чехии, Польше…Многое, конечно есть и у нас, например данные по многострадальным Гутам есть в книге Орлова об имениях Кёнига…. Там и карты и таксационные описания многих дач, в том числе Шаровской… Мы с Николаем Савущиком сформировались как научные работники на библиотеке УкрНИИЛХА, основу которой составила библиотека Новоалександрийского института. Многое хотели сделать и делали для поиска исторических лесных материалов… Дело ВУПЛ (его раскопали мы, но отдали материалы Валерий Михайловичу, а он Вакулюку и больше о нас не вспоминали: только в архивах СБУ отметка осталась), первый учет лесного фонда, полная подборка Украинского лесовода 20-х годов, многие старые карты и лесоустроительные отчеты…всё это наша работа…Но возможностей сканирования и тиражирования подобных материалов было мало… За помощью к ВИ я когда-то обращался (20 тыс.грн просил, а депутатам тогда выдавали по 2 млн.грн на решение проблем, которые они считали важными) но увы…Больше и не просил. Зато сам в архивах работал много, а ещё больше в них провел времени Евгений Павлович Кожушко, причем не только в архивах Киева, но и Житомира, Винницы, Херсона… Во всем мире такой работой занимается Товаричество лесоводов, но в нашем Товариществе традиционно керуют, не столько лесоводы, сколько лесные администраторы, а у них главный интерес иной… Я думаю у них и лесной библиотеки приличной нет…ни дома, ни в ТЛУ…хотя редкие издания (подарки) могут быть, скорее всего не читанные… Впрочем, как ты относишься к истории, так и она отнесется к тебе… Извините…понесло: больная тема…М.П.
З 24 по 26 січня голова обласної ради Ірина Вахович та депутат облради Володимир Бондар перебували у столиці Польщі Варшаві. Головна мета візиту – зустрітися із нащадками князівського роду Радзивіллів та поспілкуватись про їхнє бачення щодо відновлення Олицького замку.У перший день візиту українська делегація гостювала у князя Мацея Радзивілла, який є нащадком шляхетного роду Радзивіллів. На зустріч був також запрошений князь Карол Радзивілл, родинна лінія якого безпосередньо пов’язана із Оликою. До розмови також долучився Президент Фонду Культурної Спадщини Міхал Лащковський, що опікується реставрацією Колегіального костелу Святої Трійці в смт Олика, відбудова якого триває упродовж останніх чотирьох років.
“Спільно ми розглядали можливість заснування Фонду відновлення спадщини Радзивіллів , що мав би на меті відбудову Олицького замку, а також говорили про залучення до цієї справи небайдужих людей, меценатів із Польщі, які б виявили бажання долучитись фінансово”, – розповіла Ірина Вахович.
Серія зустрічей у Варшаві з питань реконструкції Олицького замку, продовжилась візитом у маєток Antoni Belina-Brzozowski, що має родинні зв’язки із князівським родом Радзивіллів. Гостей ознайомили із низкою фото-спогадів та матеріалів про Олицький замок. На останній день візиту була запланована зустріч із сенатором Польщі Юзефом Зайонцом та його дружиною Беатою, яка відбулась у їхньому родинному маєтку. Як розповіла Ірина Вахович, спільно вдалось напрацювати низку кроків можливого залучення коштів на відродження історико-архітектурної спадщини смт Олика.
“Нащадки роду Радзівілів не розглядають відбудову замку, як приватний проект. Фонд відновлення Олицького замку, ми розглядаємо, як додаткове джерело фінансування. Левова частина коштів має бути виділена із державного бюджету України, адже це є пам’ятка архітектури та містобудування національного значення”, – наголосила голова облради.Нагадаємо, у липні минулого року Волинська обласна рада прийняла Обласну програму відродження історико-архітектурної спадщини смт Олика Волинської області на 2019 – 2024 роки. Департаменту економіки та європейської інтеграції облдержадміністрації доручено також розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України проєкт Державної цільової програми відродження історико-архітектурної спадщини смт Олика Волинської області на 2019 – 2024 роки.
“Сьогодні нашим першочерговим завданням є розробка проекту будівництва, яку має здійснити сертифікована та ліцензована в Україні компанія. Потому, заручившись підтримкою народних депутатів від Волині, ми спільно із депутатами обласної ради та керівництвом виконавчої влади Волині, будемо лобіювати втілення в життя цього проекту на рівні Кабінету Міністрів. Я дуже вдячна народному депутатові Ірині Констанкевич, яка опікується цим питанням вже не один рік, адже саме завдяки її ініціативі восени 2017 року в Олиці відбулась Міжнародна конференція за участі науковців з України, Польщі та Білорусії”, – наголосила Ірина Вахович.
Голова обласної ради розповіла, що у ході візиту також обговорювалась можливість проведення ще одного подібного спільного заходу, до якого виявили бажання долучитись і князі Мацей та Карол Радзівілли. Вони пообіцяли не лише взяти участь, а й посприяти в організації виставки художніх творів спадщини Радзівіллів.
