Фраза «звільнити Кватирка» – бренд волинської «Свободи»?

Очень рекомендую внимательно прочитать и подумать. Особо обратите внимание на слова Александра в конце статьи. Моё мнение Вы все знаете: очередной раз фатально ошибается украинская власть, сводящая решение проблем лесного хозяйства к борьбе с персоналиями и идущая на поводу различных общественных  организаций. Начинать надо с оценки СИСТЕМЫ, которая давлеет над любым, кто в неё попадает, особенно над руководителями… 

Что касается работы с общественностью, то её надо оценивать по результату. Этот результат хорошо виден  на страницах нашего сайта… и он отрицательный.  Знаю,  ценю и жалею  многих журналистов, работающих в СИСТЕМЕ.  Многим из них говорил, что надо “геть інакше працювати з громадськістю”, только чуть -чуть другими словами и на русском. Приятно, что к этой мысли начинают прислушиваться лесные чиновники высокого ранга. М.П.

28 січня на інтернет-ресурсі «ВолиньUA» з’явилася заява громадиьких активістів з вимогою «звільнити Кватирка». Пишуть небайдужі безпосередньому керівництву галузі на чолі з Прем’єр-міністром України Олексієм Гончаруком. Днем раніше цей же ресурс публікує розгорнутий матеріал про керівника лісівників Волині. Текст майже ідентичний наступному і всім попереднім, які колись створювали у цьому журналістсько-громадському цеху. А ще раніше на тому ж ресурсі розказують, що Уряд  Гончарука – лише картинка для наївних виборців, а про команду Президента той узагалі там «ходять» легенди. Загалом у цьому нічого дивного, бо ж ресурс створений волинською «Свободою» і, власне, для неї. Ми, як то кажуть, не засуджуємо, просто хочемо дещо збалансувати.

Повернемося до заяви «звільнити Кватирка».

Головна суть зараз навіть не в самій вимозі, а в тому, на чому вона базується. Бо ж Олександр Кватирко – керівник лісової галузі, структури з цілим комплексом господарських завдань. Оцінку його діяльності можна легко дати за певними критеріями. Практично з цією метою новий Уряд і оголосив про перевірку діяльності держлісгоспів для реальної оцінки її керівника. Але очевидно, що декому просто «свербить» «звільнити Кватирка». Уже. Щоб потім заявити: «ми знали і казали, відповідно – галузь врятували, призначте тепер нас».

Фахово писати про лісову галузь насправді не так і просто. Лісівник – це професія, яка вимагає особливих знань та умінь, а лісова галузь  досить вузькопрофільна. Розумітися у якій на експертному рівні може далеко не кожен. Потрібно мати хоча б якісь базові знання про те, як функціонує така складна система.

Тим не менше на Волині регулярно знаходяться «експерти-лісівники», особливо – у колі колишніх політиків. Вони намагаються відшукати «зраду», розкрити жахливі злочини у лісовій галузі, сісти на хвіст «лісовій мафії» і зробити собі ім’я чесних борців за збереження волинських «зелених легень». Роблять це дуже щиро, просто від душі, мовляв, навіть не дякуйте.

Не будемо зараз ставати на чиюсь зі сторін. Розбиратися у тому, хто такий Олександр Кватирко – монстр, який знищує волинські ліси, чи професіонал лісової галузі, який дуже заважає справжнім монстрам, будуть професіонали галузі. Ми – про фрази та емоції.

ПРО АВТОРСЬКИЙ ЦЕХ ЗАЯВИ-ВИМОГИ

Почнемо з початку. Є заява. Підписанти наводять аргументи… Стоп. А хто ж підписанти?

«Волинь.Правда» вже розповідала про «професію» активіста, де ми розбиралися хто такі активісти, які вони бувають та хто і за що їм платить. Можливо, «кампанія» по Олександру Кватирку – це один із тих варіантів. А, можливо, жодної конспірології, і все набагато простіше – очільник лісової галузі Волині просто виявився гарною здобиччю для нікому не цікавих політичних сил перед місцевими виборами. І вся боротьба проти «лісової мафії» – це лише політичний перформанс, розрахований на здобуття балів серед довірливого електорату, аби на цій хвилі активізму нагадати про себе і отримати можливість пройти до місцевих рад.

Підказку варто пошукати у списку об’єднань громадян, які підписалися під зверненням. Там, як не крути, а ниточки зводяться до двох суто політичних структур, які, скажімо прямо, при всій повазі до їхній членів та прихильників, користуються далеко не найбільшим авторитетом і довірою серед волинян, та й перебувають в жорсткій опозиції до чинного Уряду, від якого щось вимагають у своїй заяві.

До прикладу, засновниками ГО «Волинський край» є Руслан Тимощук та Святослав Боруцький. Перший – засновник Луцької міської організації ВО «Свобода». Членами правління цієї ГО є й інші відомі «свободівці»: Михайло Щур, Микола Федік, Анатолій Вітів тощо. ГО «Волинська ветеранська спілка політв’язнів та репресованих» також має зв’язки зі «Свободою». Зокрема, її колишній керівник Василь Кушнір спільно із Анатолієм Вітівим є засновниками Благодійного фонду «Спорудження пам’ятника Степану Бандері у місті Луцьку». Керівник ГО «Ківерцівська спілка ветеранів АТО «Альфа» Василь Озоровський очолює «Свободу» у Ківерцях. ГО «Самооборона» з міста Рожище та ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила Правди» поєднує така особа, як Віра Шварцкоп. А ГО «Волинська фундація» очолює Анна Данильчук – дружина депутата Луцької міської ради, голови фракції «Народний контроль» Павла Данильчука.

І, що найбільш цікаве, журналістські розслідування на тему про «лісову мафію» (ніби більше в жодної з галузей державного управління не лишилося корупції) регулярно з’являються на інформаційних ресурсах, наближених до цих структур: на сайті «Волинь.UA», пов’язаному зі «Свободою», на сайті «Сила Правди» та на Ютуб каналі «Народного контролю». Як би сказав кремлівський пропагандист Дмітрій Кісєльов: «Совпадєніє? Нє думаю».

На цьому, в принципі, у нашому дослідженні можна було б поставити крапку. Втім для критично мислячого читача все ж запропонуємо свій розгорнутий погляд на окремі важливі моменти подачі інформації. Адже такі ситуації – не лише в лісовій галузі, а загалом досить поширені у сучасному громадянському суспільстві. Тож дуже важливо знати, на чому базуються професійні журналістські дослідження, а які головні ознаки звичайних опусів.

Після прочитання тексту заяви,  відпустивши емоції, залишається одне питання – а які фактичні дані озвучені у заяві, достатні для висування таких вимог? Розбираємо текст по пунктах і трішечки займемося фактчекінгом, аби відокремити факти від емоцій, а зерно від полови.

«Потрапляння Волині в ганебний «чорний список» щодо законності ведення лісорубок – сумний наслідок багаторічного системного ігнорування виконавчою владою думки громадськості, експертів, журналістів, депутатів обласної ради щодо невідповідності займаній посаді начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Кватирка Олександра Михайловича», – йдеться в заяві.

Нагадаємо, 14 січня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук анонсував проведення тотального аудиту підприємств, які займаються вирубкою лісу, незалежно від форм власності. Окрім Волинської, до списку потрапили також Рівненська, Чернігівська, Сумська, Закарпатська області та район Карпат. Одним словом – Полісся і Карпати, регіони, де в Україні найбільше лісових ресурсів. На нараді у прем’єр-міністра були присутні керівники лісових управлінь цих областей, втім, жодних претензій глава Уряду їм не висловив, адже аудит – це лише перевірка. Тим більше, Олексій Гончарук анонсував  запровадження централізованого обліку деревини, що може бути можливим тільки після проведення такого аудиту. Тому емоційний вступ заяви активістів вже містить маніпуляцію. Далі – цікавіше.

ЗРІВНЯЛИ З ЯНУКОВИЧЕМ: АКТИВІСТИ ПРИПИСАЛИ ОЛЕКСАНДРУ КВАТИРКУ «ДВІ СУДИМОСТІ»

Далі активісти пишуть, що виступали проти призначення Олександра Кватирка на посаду ще в 2015 році, попереджаючи про негативні наслідки для лісової галузі у разі такого призначення. Які саме негативні наслідки для галузі настали через призначення Олександра Кватирка, активісти, правда, не пишуть, а ось сам Олександр Кватирко в одному із інтерв’ю розповів, з якими негативними наслідками стикнувся сам і як важко їх долати.

Окрім того, у своїй заяві активісти поширили відверто недостовірну інформацію. Так у документі зазначено, що Олександр Кватирко має дві судимості. Втім, тут же заявники суперечать самі собі, уточнюючи, що справи були лише доведені до суду. Пояснюємо нашим читачам: судимість – це коли є обвинувальний вирок суду. Винною у вчинені злочину особа може бути визнана тільки за рішенням суду. Навіть якщо проти особи було відкрите кримінальне провадження, і навіть якщо його розглядав суд, але не виніс обвинувального вироку – особа вважається не винною у вчинені злочину і такою, що не мала судимості. Відтак, у своїй заяві активісти поширюють відверту неправду про наявність двох судимостей у Олександра Кватирка.

У 2015 році, ще за «злочинної» влади, активісти вже писали подібне звернення до центральних органів влади з вимогою не допустити призначення Олександра Кватирка на посаду керівника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Тоді навіть Волинська обласна рада скерувала відповідне звернення. Втім, вочевидь, ще тоді аргументи, наданівищим ешелонам влади,виявилися непереконливими і до них не прислухалися.

У своїй новій заяві активісти посилаються на «інформацію слідчих органів», відповідно до якої, ніби то за сприяння Олександра Кватирка, в області була організована група осіб, які займалися незаконним вивезенням деревини цінних порід до країн Європейського союзу. Втім, жодних фактів чи бодай посилання на першоджерела інформації у заяві не наводиться. Активісти посилаються на сам факт відкриття прокуратурою кримінальних проваджень та проведення обшуків. Що, знову ж таки, з урахуванням відсутності вироку суду, не дає підстави говорити про доведеність вини будь-яких посадових осіб в цілому, і роль у цій справі Олександра Кватирка зокрема.

Дуже люблять згадувати «експерти» про суцільні санітарні вирубки. Ніби то під їх виглядом лісоруби насправді заготовляють якісну ділову дороговартісну деревину. Лісівники пояснюють – під суцільну санітарну рубку потрапляє певна площа, а не виключно хворі дерева, як під вибіркову рубку. Санітарні рубки погоджують лісопатологи, які й пояснюють – такі вирубки необхідно проводити, аби запобігти поширенню шкідників, короїдів, зокрема, на нові площі лісових насаджень. Саме тому, звісно, в результаті суцільних санітарних рубок зрізується значна частина і здорових дерев, які потім справді продаються як ділова деревина. Але річ у тому, що тут немає ніякого порушення – ця інформація відкрита, кількість ліквідної і неліквідної деревини, зрізаної у кожному кварталі кожного лісництва, знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Державного лісового агентства. На кожну рубку є лісорубний квиток, у якому зазначені підстави такої рубки, дата проведення, кількість деревини, ким і кому видана тощо.

«БРИТАНСЬКІ ВЧЕНІ»: ЗАЯВНИКИ У СВОЇХ ЗВИНУВАЧЕННЯХ ПОСИЛАЮТЬСЯ НА АБСТРАКТНИХ «ЕКСПЕРТІВ»

У ЗМІ останнім часом виник такий собі штамп-«тролінг» – «британські вченні». Іншими словами – це посилання в нікуди, на невідомі джерела, а частіше – на фантазію самого автора тексту. Так ось, вочевидь якісь «британські вченні» виступили експертами для авторів заяви-статті про діяльність Олександра Кватирка на посаді начальника ВОУЛМГ.

«За офіційною інформацією, станом на листопад 2016 року кредиторська заборгованість державних лісогосподарських підприємств за роботи, товари та послуги платежі до бюджету та розрахунки по заробітній платі сягнула більше 88 мільйонів гривень! Питання, як вивести підприємства із фінансової кризи, залишилося без відповіді. Хоча, як стверджують експерти, в таких випадках для лісокористувачів найпростішим є шлях збільшення об’ємів вирубки лісів, що є категорично недопустимим», – пишуть автори заяви.

Так і хочеться читати її, як вчителька молодших класів, з червоною ручкою у руках, аби відразу робити позначки і виправляти помилки. За якою офіційною інформацією? Які експерти стверджують? Чи ж не «британські вченні»? Безумовно, криза у лісовій галузі є, і це загальновідомий факт, який не потребує додаткового доведення. Втім, відсутність логіки даної заяви у тому, що криза викликана падінням цін на деревину в усьому світі, а тому збільшення вирубок жодним чином не може вплинути на ситуацію. Навпаки – перенасичення ринку деревиною призводить  до падіння ціни. Це пряма залежність попиту від пропозиції – базові економічні знання, доступні кожному десятикласнику. У одному зі своїх інтерв’ю Олександр Кватирко пояснював, що в нинішніх умовах лісгоспам необхідно виживати за рахунок пошуку внутрішніх ринків збуту та розширення власної переробки. Збільшення податків та витрати на засадження вирізаних площ – це ті основні фактори, які впливають на збитковість лісового господарства сьогодні, але про це не вигідно згадувати тим, хто зацікавлений давати однобокі оцінки. Тим не менше, лісівники офіційно звітують, що всі лісогосподарські підприємства у минулому роціспрацювали прибутково, при цьому сплативши у бюджети понад 324 млн грн податків та зборів, а відтворення лісу провели на 6812 га. Але і про це чомусь ніхто не згадує. Ніхто, хіба що Державне агентство лісових ресурсів України, яке роботу Волинського Управління вважає ефективною.

При всій повазі до активістів, яким не байдужа доля лісу, складається, враження, що ні Уряд, ні профільне міністерство, ні прокуратура, ні Державне агентство лісових ресурсів не розуміється в природоохоронному законодавстві і вперто не бачить фактів «злочинної» діяльності, виявлених активістами, журналістами і окремими депутатами Волинської обласної ради.  Або ж просто всі, крім цих кількох людей з кількох політичних сил, корупціонери і злодії.

«Не отримавши належних відповідей на своє рішення, обласна рада направила відповідні листи тодішнім Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману та Генеральному прокурору України Юрію Луценку. Реакція на них – теж виявилася рівною нулю», – пишуть в заяві.

Що ж, нині окремі політики можуть заявляти, що тоді була «злочинна влада», яка покривала всі незаконні схеми. Та в 2019 році влада змінилася, а оцінка владою діяльності Олександра Кватирка – чомусь ні. Можливо, це тому, що начальник обласного управління лісового та мисливського господарства – це, все таки, не політична посада, тому важливо, щоб на цьому місці був професіонал, а не просто лояльна до тих чи інших політичних кіл фігура?

Та, виявляється, якщо вірити заявникам, Олександр Кватирко не тільки мало не «бос лісової мафії», то ще й тиранічний керівник.

«За період керівництва галуззю Олександра Кватирка він встиг «відзначитися» також низкою інших скандальних справ, які не додають честі нікому. Це – цькування неугодних та масові звільнення багатьох порядних і авторитетних працівників галузі, керівників державних підприємств; процвітання хамського і негуманного ставлення до підлеглих, формування в галузі системи підлабузництва та особистого поклоніння тощо», – пишуть заявники.

Читаючи, складається таке враження, що мова про 19 століття, в якому кріпаки пишуть листа «доброму» царю про «поганого» пана. Але ж на дворі 21 століття, тим більше, Україна пережила Революцію Гідності. Якщо такі зухвалі факти дійсно мали місце – то де у матеріалі коментар від свідків? Хто конкретно потерпів морально чи фізично від протиправних дій керівника Олександра Кватирка? Знову «британські вченні»? Якби такі події дійсно мали місце – вони точно були би відомі громадськості і завдяки тиску ЗМІ Олександрові Кватирку дійсно доводилося б давати відповіді на багато запитань. У репресії в лісовій галузі, про які всі лісівники знають, але, мовчать, дуже важко повірити, адже зараз не 1937 рік. Тож знову ловимо заявників на маніпуляції і неправді.

Чи не найбільшою провокацією проти лісівників у 2018 році став конфлікт у заказнику «Воротнів». Тоді деякі ЗМІ писали, що там, використовуючи державне майно в особистих цілях, відпочивав мало не сам Олександр Кватирко, який використовує Державну лісову охорону майже як свою особисту. Насправді, як з’ясувалося, відпочивали тоді у «Воротневі» зовсім не лісівники. А лісова охорона, виконуючи свої прямі посадові обов’язки, оперативно прибула на місце подій, так як група молодих чоловіків, які представлялися активістами і журналістами, поводилася агресивно. Групу людей, які відпочивали у будиночку, вивели, прикриваючи від агресивно налаштованих активістів. Власне, на цьому інцидент вичерпався, втім, ажіотаж навколо нього тривав ще кілька днів, а Управління лісового та мисливського господарства розпочало власне розслідування. Ось і зараз цей випадок згадують як ще один аргумент проти перебування Олександра Кватирка на своїй посаді.

КРИТИКУЮТЬ І ВИМАГАЮТЬ: ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ НАМАГАЄТЬСЯ ЗАРОБЛЯТИ БАЛИ

Підсумовуючи викладене, активісти поставили вимогу до прем’єр-міністра Олексія Гончарука, міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля та голови Державного агентства лісових ресурсів України Андрія Заблоцького негайно звільнити Олександра Кватирка з посади, а правоохоронні органи – провести розслідування всіх кримінальних проваджень, які були відкриті проти посадових осіб Волинського обласного Управління лісового та мисливського господарства.

Якщо й попередні звернення до органів державної влади та правоохоронних органів базувалися виключно на емоціях та художньо-літературних зворотах, а не на прямих доказах вини, свідченнях очевидців, цифрах і фактах, то воно й не дивно, що в Києві на них не звернув ніхто жодної уваги. Адже вся ця кампанія нагадує не стихійну і відчайдушну боротьбу волинян за збереження лісів і лісової галузі, а системну і цілеспрямовану підривну інформаційну кампанію, спрямовану особисто проти керівника, чиє місце зайняти є багато охочих.

Про всі закиди у бік лісівників можна досхочу начитатися і надивитися на перелічених вище ресурсах, ми ж, заради об’єктивності і відновлення бодай якогось балансу у подачі інформації, звернулися з проханням прокоментувати ситуацію та звинувачення у свою адресу до самого начальника Управління Олександра Кватирка.

«Мій коментар буде коротким. Оцінку роботі цілого колективу галузі та відповідно її керівнику буде давати безпосередньо наше керівництво, контролюючі та правоохоронні органи, спираючись на підсумки анонсовано Прем’єр-міністром аудиту. Наголошую: оцінку даватимуть не Кватирку особисто, а керівнику галузі. Тому коментувати якось цю заяву не вважаю за потрібне. І чесно: навіть не знаю, що саме коментувати: озвучені звинувачення чи особи самих фігурантів. Скажу інше: галузь нині перебуває у непростому становищі. Фактично настав період, коли державна власність може змінитися іншою формою. Не виняток, навіть приватною. Зрозуміло, що приватний бізнес працює на збільшення власних прибутків. Такий принцип для лісової галузі може стати фатальним. Тож нам зараз варто зробити все, щоб довести вміння держави управляти своїми ресурсами, за потреби розробити варіанти змін у роботі, напрацювати нові форми, можливо, навіть розділити якісь повноваження, щоб у тому числі, зняти певні корупційні ризики. Ну і ще краще чи навіть геть інакше працювати з громадськістю, якщо вже вникають такі проблеми», – зазначив Олександр Кватирко.