28/02/2012
0Один из специалистов, работающих в команде Всемирного Банка по программе ФЛЕГ, – Олег Сторчоус, подготовил этот интересный материал /это часть большой и ещё не завершенной работы/, который я отослал лесоводам Ивано-Франковска и долго не публиковал, хотя и имел на то разрешение автора. Сейчас, в связи с публикацией новой версии Санитарных правил, как мне кажется, пришло время. Надеюсь меня правильно поймут и лесники и специалисты экоинспекции: в предлагаемом материале речь идет не о противодействии между ними, и не о том, кто был прав, кто виноват, а о «дебильных» /извините, – вырвалось/ нормативах и подзаконных актах, которыми всем нам приходится пользоваться. Очевидно, что при желании судьи, вопрос мог быть решен и иначе. Кстати, готовя новую редакцию Санитарных правил, специалисты Гослесагентства убрали (спустя каких-то 15-17 лет) положения о сроках проведения санрубок, что является, пусть косвенным, но очевидным подтверждением оценки качества ещё действующего подзаконного акта. М.П.
Конфлікти правозастосування в лісовій галузі
2011 рік. Справа про строки проведення суцільних санітарних рубок в насадженнях, вражених кореневою губкою (всихання похідних смеречників).
За позовами держлісгоспів Прикарпаття адміністративним судом скасовано 11 актів перевірок екологічної інспекції та визнано неправомірним накладення майнових стягнень на суму понад 2 млн гри.
Всихання карпатських смеречників: суть проблеми
Проблема масового всихання похідних смерекових деревостанів в останні роки набула характеру стихійного лиха. Вона добре відома лісівникам, особливо карпатського регіону, тому немає сенсу детально розповідати про неї. З цього приводу проведено десятки фахових та наукових нарад, написано багато статей й навіть захищено дисертації.
Для тих, хто не досить обізнаний з питанням, роз’яснюємо, що на думку більшості фахівців-лісоводів, однією з основних причин всихання похідних смеречників у Карпатах є кореневі гнилі, збудниками яких є коренева губка та опеньок. Ці хвороби уражують виключно хвойні насадження. За дослідженнями науковців (Воронцов А. І. 1978, Цирюлик А.В., Шевченко С.В., 2008), при ураженні смереки кореневою губкою гниль спочатку поширюється в коренях, але швидко переходить у стовбур, спричиняючи центральну гниль, яка може сягати висоти 3 -10 метрів, а інколи й значно вище – до 15 метрів. Як правило, вражене кореневою губкою дерево вже через 2 – 3 роки перетворюється на сухостій.
/Должен заметить, что это не совсесем верные сведения. Действительно, в сосняках в возрасте прочисток случается наблюдать деревья усохшие от корневой губки за 1-2 сезона, – на них держится достаточно длинная и густая, но бурая хвоя. В сосняках старшего возраста (40 и более лет) от заражения до отмирания дерева проходит до 10 и более лет (при этом не все пораженные деревья отмирают). Характерная ажурность кроны появляется тогда, когда 50-70% корней уже поражено. В сосновых древостоях, ядровая древесина смолистая, поэтому гриб не идет вверх по стволу, поражая только корневую систему и комлевую часть дерева и вызывая его усыхание. У ели ядровая не содержит смолы и является отличной питательной средой для H.annosum. Поэтому ель поражается в более позднем возрасте, чем сосна и гниль продвигается вверх по стволу, гарантированно превращая "в дрова" комлевое бревно и достигая иногда высоты 8-12 м. Дерево при этом живет очень долго и обычно отмирает не от корневой губки, а от других причин, среди которых главные, – ветер (ветровалы, снеголомы) и короеды, поселяющиеся на ослабленных губкой стволах.
Действующие Санитарные правила требуют проводить все санитарные рубки только в зимнее время, предусматривая за нарушение этого требования суровое покарание. Оценивая эту законодательную норму, надо учитывать то, что доказанным фактом, является увеличение скорости распространения болезни, после выборочных рубок за счет заражения пней базидиоспорами, которые прорастают при температуре более 20С. В цивилизованных странах, чтобы препятствовать этому пни обрабатывают суспензией содержащей споры грибов антогонистов корневой губки. Каких-либо ограничений по срокам проведения рубок при этом не предусматривается. В Украине обработка пней не практикуется, прежде всего из-за отсутствия харвестеров, применение которых делает процедуру обработки не обременительной – суспенция со спорами антогонистов просто подается на режущую кромку пилы. Поэтому рекомендация о проведении выборочных рубок в пораженных или предроспаложенных к поражению древостоях в зимнее время вполне разумна. Однако, она должна распространяться на те виды рубок , в ходе которых удаляются здоровые деревья, – прежде всего прочистки, прореживания и первые походные. Выборочные санитарные рубки, в ходе которых удаляют заведомо уже больные деревья на скорость распространения болезни не влияют.
Совсем не разумно, требование проведения в зимний период сплошных санитарных рубок, так как в этом случае риск распространения заболевания не увеличивается.
Относительно карпатских ельников, можно утверждать лишь то, что хозяйственная реакция на их массовое усыхание запаздала, как минимум на 20 лет. Соврешенно очевидно, что срубить все то, что целесообразно было бы срубить уже не удастся. Поэтому, не следует мешать лесникам делать то, что ещё можно сделать, с тем чтобы оправдать затраты на лесовыращивание. Промедление здесь – эквивалентно потере потребительской ценности древесины и , конечно, дохода, как предприятий, так и государства. М.П./
Для довідки:
Ялинкові насадження у Карпатському регіоні займають площу понад 650 тис. га, з них похідні ялинники -184 тис. га. З цієї кількості переважна більшість площ (понад 57 %) розташовані на території Івано-Франківської області. При чому площа кореневих гнилей щорічно збільшується, та станом на 2010 рік складає понад 15 тис. га. За оцінками фахівців лісового відомства, при збереженні таких тенденцій, через 20 -25 років всі ялинкові насадження будуть вражені кореневими гнилями. За приблизними підрахунками, лише на території прикарпатських лісгоспів нараховується близько 7 млн. куб. м пошкодженої деревини. Для порівняння: це становить майже половину всієї деревини, яка щорічно вирубується в України.
Така ситуація обумовлює зростання обсягів рубок, у деревостанах, вражених хворобами. Зокрема, за підсумками розширеної виїзної колегії Держкомлісгоспу України від 25.10.2005 року, постановлено «проводити в насадженнях, починаючи з середньовікових деревостанів, де кількість уражених дерев І та ІІ класів Крафта складає більше 15 % від загального запасу, незалежно від повноти призначати суцільні санітарні рубки.»
Проведення цих заходів врегульовано у чинних до цього часу Санітарних правилах у лісах України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №555 від 27.07.1995 року (надалі – Постанова КМУ №555). Власне, це основний документ, яким керуються лісівники при здійсненні санітарно-оздоровчих заходів в українських лісах.
Зауважимо, що дякуючи лише цьому документу, протягом 2000 – 2007 років обсяги вибіркових санітарних рубок (в порівнянні з призначеними матеріалами лісовпорядкування) збільшились у 2,7 рази, лісовідновних – у 2,3 рази, а суцільних санітарних рубок – 3,1 рази. Питання про те, погано це або добре, не є предметом цієї статті, але факт залишається фактом. Зазначені проблеми вже були у центрі уваги проекту FLEG, зокрема проведені дослідження свідчать про значні недоліки до основних положень Постанови КМУ №555.
Недосконалість окремих положень санітарних правил гостро проявилось в одному з найбільш масштабних правових спорів в історії лісового вітчизняного господарства. Так, протягом вересня 2010 року Державною екологічною інспекцією Прикарпаття була перевірена правомірність призначення суцільних санітарних рубок (ССР) в лісгоспах сфери управління Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (ІФОУЛМГ). В результаті перевірок ССР, що проведені у деревостанах, вражених кореневою губкою, екологи кваліфікували їх як такі, що здійснені у заборонений період. На цій підставі, до всіх лісгоспів , що здійснили такі рубки, були застосовані майнові стягнення, передбачені все тією ж Постановою КМУ№555.
До речі, виходячи із існуючих нормативних та судових тлумачень, рубки, що вчинені на підставі лісорубних квитків, але з порушенням лісового законодавства (в т.ч. з порушенням строків, вказаних у відповідних підзаконних актах) вважаються незаконними,
Всього екологічною інспекцією в Івано-Франківській області пред’явлено претензії 13 лісогосподарським підприємствам системи ДАЛР на загальну суму понад 2 млн. 200 тис. грн. (!). Не погоджуючись з думкою екологів, прикарпатські лісові господарства у березні – квітні 2011 року звернулись до окружного адміністративного суду. Рішеннями судів вимоги лісівників були задоволені, акти перевірок та рішення про заборону рубок скасовані. Наразі винесені судові рішення набрали законної сили, тобто можна сказати, що крапка у цій історії поставлена.
Зважаючи на масштаби спору, занадто високу «ціну питання», витрачені час, нерви, пальне, та інші суміжні речі, судові рішення у цих справах заслуговують на прискіпливий аналіз. Перш за все, варто з’ясувати, хто в цій ситуації правий, та чому таке могло статись ?
Суцільні санітарні рубки досить поширені в лісистих регіонах, особливо там, де переважають хвойні насадження. Тому лісівникам не зайвим буде зробити власні висновки з цієї статті, перевіривши власну практику застосування ССР. Тим більш, будь-якому юристу відомо, що в Україні не діє система прецедентного права, коли судове рішення в одній справі є стає шаблоном для інших судів. Це значить, що у разі виникнення аналогічної суперечки в іншій області, суд може винести протилежне рішення. На жаль, вітчизняна судова практика, особливо в сфері адміністративного судочинства, налічує багато таких прикладів. Тому ніхто з лісгоспів не застрахований від подібних законодавчих колізій та втягнення у судову тяганину з екологічною інспекцією.
Будь-яка судова справа не виникає «з нічого», завжди існує певні законодавчі положення, що стали підґрунтям для суперечки. Як правило, на у цих ситуаціях у сторін виникають різні погляди на застосування таких законодавчих положень. Якщо казати про «прикарпатську» справу, то звісно, лісівники були добре ознайомлені з вимогами фахових інструкцій, що безпосередньо врегульовують їх професійну діяльність. З іншого боку, важко припустити, щоб екологічна інспекція, будучи завідомо впевненою про необґрунтованість власної позиції, пішла на запровадження доволі жорстких санкцій до лісівників. Ще й і з таким «розмахом».
Нижче приведені назви лісгоспів, що подали адміністративні позови до суду, суми накладених майнових стягнень, загальний обсяг деревини (ліквідної та неліквідної), що кваліфікована екологами, як зрубана у заборонений період 2009 – 2010 років, а також номери відповідних адміністративних справ:
1. ДП «Солотвинський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 10998 грн., запас ліквідної деревини – 822 куб. м. (справа № 2a-706/11/0970)
2. ДП «Осмолодський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 326310 грн., запас ліквідної деревини – 23401 куб. м. (справа № 2a-623/11/0970)
3. ДП «Калуський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 28578 грн., запас ліквідної деревини -627 куб. м. (справа № 2a-630/11/0970)
4. ДП «Ворохтянський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 3297 грн.
(справа № 2a-654/11/0970)
5. ДП «Верховинський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 64728 грн., запас ліквідної деревини -1705 куб.м. (справа № 2а-680/11/0970)
6. ДП «Болехівський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 20769 грн., запас ліквідної деревини – 1505 куб.м. (справа 2a-651/11/0970)
7. ДП «Гринявський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 18 582 грн., запас деревини – 1378 куб.м. (справа 2a-624/11/0970).
8. ДП «Кутський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 48 201 грн., запас деревини – 955 куб.м. (справа № 2a-653/11/0970).
9. ДП «Брошнівський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 284 360 грн., запас деревини – 13 729 куб.м. (справа № 2a-660/11/0970).
10. ДП «Надвірнянський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 361 947 грн., запас деревини – 14 380 куб. м. (справа № 2a-622/11/0970).
11. ДП «Вигодський лісгосп» – сума майнових стягнень становила 1 092 873 грн., запас деревини – 36 666 куб.м. (справа 2a-655/11/0970)
Початок конфлікту
Підставою для виникнення спору став лист першого заступника начальника Держекоінспекції України, виданий у серпні 2010 року, яким зобов’язано начальника прикарпатської екоінспекції перевірити всі держлісгоспи області щодо здійснення ними ССР у 2009-2010 роках. У згаданому листі вказувалось, що перевірці належать ССР в лісах, вражених кореневою губкою. Звідси можна припустити, що керівництву екологічної інспекції України було відомо про неоднозначне застосування санітарних правил прикарпатськими лісівниками. Власне, інспекторами перевірялась тільки лісогосподарська документація (в першу чергу – звіти по використанню лісосічного фонду лісництв та матеріали відведення ділянок у рубки) всіх 15 лісгоспів сфери ІФ ОУЛМГ. Судячи по змісту рішень, на місця рубок інспектори не виїздили.
За результатами перевірок документації лісгоспів були складені відповідні акти. У цих актах і була надана оцінка законності проведеним лісогосподарським заходам: рубки у насадженнях, вражених кореневою губкою, здійснені в заборонений період. Крім того, актами визначені суми
По кожному лісгоспу, де виявлені зазначені порушення, контролюючим органом винесені рішення про зупинення суцільних рубок. Як бачимо з переліку, майже половина обсягів одержаної деревини у ході ССР на території області прийшлась на Вигодський лісгосп. На території лісового фонду цього підприємства, що частково входить до системи гірських хребтів Східних Бескид, спостерігається найбільш масове всихання смерекових деревостанів.
Виходячи зі змісту актів перевірок, можна чітко відокремити «конфліктні» норми Постанови КМУ №555, через неоднозначне тлумачення яких виникли судові позови:
Норми Санітарних правил в лісах України (Постанова КМУ №555 від 27.07.1995 року), що стали предметом спору :
6. Насадження під санітарні рубки відводяться в рік здійснення цих рубок не пізніше ніж за три місяці (в період з квітня по жовтень – не пізніше одного місяця) до початку їх проведення:
а) у насадженнях, пошкоджених пожежею, – не пізніше ніж через місяць після завершення її гасіння;
б) у листяних насадженнях – за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів;
в) у насадженнях, пошкоджених кореневою губкою – з розрахунку проведення рубки тільки в морозний період (листопад – березень);
7. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово в насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів, а також в осередках хвороб і масового розмноження шкідників.
52. За вчинення підприємствами, організаціями, установами та громадянами порушення цих Правил встановлюються такі розміри стягнень:
….
за порушення термінів проведення санітарних рубок -трикратна таксова вартість деревини, що підлягає вирубуванню;
Примітка: в тексті наведено жирним шрифтом речення та слова з контексту, що по-різному тлумачились сторонами спору.
Позиції сторін:
— Екоінспекція (відповідачі):
Лісгоспи порушили вимоги підпункту «в» п.6 Постанови КМУ№555, згідно якого ССР в насадженнях, пошкоджених кореневою губкою повинні проводитись тільки в морозний період (листопад – березень). Тобто забороняється проводити ССР в інші строки, ніж ті, що зазначені у п.6 згаданої Постанови. Так як підприємства проводили рубки ще й протягом квітня – жовтня 2009 – 2010 років, то на думку інспекції, лісгоспи порушили строків виконання цих рубок. Пунктом 52 Постанови КМУ №555 вказується, що вчинення санітарних рубок у заборонений період тягне майнову відповідальність у розмірі трикратної таксової вартості деревини.
— Лісові господарства (позивачі):
Екоінспекція протиправно, всупереч вимог ст. 28 Лісового кодексу України, п.п. 6,7,52 Постанови КМУ №555 зробила неправильний висновок про те, що лісгоспи порушили терміни проведення ССР. На думку представників лісгоспів, всі ССР здійснювались відповідно вимог п.7 Постанови КМУ№555. Іншими словами, відведення насаджень було зроблено не пізніше ніж за три місяці (в період з квітня по жовтень – не пізніше одного місяця) до початку проведення. ССР з вогнищами кореневої губки, що поєднані з ураженнями раковими та іншими хворобами, шкідниками, розладнання вітром, повинні проводитись позачергово, тобто у будь-який період року, а не тільки протягом листопада – березня. Накладення майнових стягнень є необґрунтованим, адже самого порушення не було допущено. Крім того, формулювання п.52 Постанови №555 не передбачає накладення стягнень за ще не зрубану деревину, тому рішення про майнові стягнення є необґрунтованим.
У позовних вимогах лісівники просили ще визнати протиправними дії контролюючого органу при складенні актів перевірок та нарахуванню майнових стягнень.
Нагадаємо вимоги чинного лісового законодавства (Постанови КМУ №555) стосовно процедури призначення ССР:
Вимоги законодавства щодо проведення суцільних санітарних рубок
Постанова КМУ №555 визначає, що суцільні санітарні рубки (ССР) належать до санітарно-оздоровчих заходів, та є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.
ССР проводяться лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості (п.п.1,2 Постанови КМУ №555).
Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня. ССР призначаються комісією, що створюється обласними управліннями лісового та мисливського господарства, до складу якої, крім працівників лісогосподарського підприємства повинні обов’язково входити лісопатолог. Дозвіл на проведення ССР надають ОУЛМГ, вони ж зобов’язані контролювати їх проведення (п. п. 28,30).
Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану. Результати обстеження оформлюються зведеними відомостями.
Для одержання дозволу на проведення суцільних рубок лісокористувачі подають до ОУЛМГ такі документи:
1. Акт комісії про обстеження насаджень, що потребують ССР;
2. Зведену відомість насаджень, що потребують ССР;
3. Зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують ССР;
4. Плани лісових насаджень, що потребують ССР, з нанесеною на них схемою пробних площ (п.29).
Аргументація в рішеннях суду:
Як вже згадувалось, прикарпатськими лісгоспами у березні – квітні 2011 року було подано 11 адміністративних позовів до Івано-Франківського адміністративного окружного суду. За наслідками їх розгляду подані позови були частково задоволені. Частково – тому, що частина позовних вимог стосувалась визначення дії екологів протиправними. Однак у судових засіданнях було встановлено, що вказані перевірки проведені підставі відповідного наказу начальника інспекції, та на виконання відповідного доручення Головного держекоінспектора України з ОНПС. Після проведення перевірки екологічною інспекцією складений акт. Тому суд прийшов до висновку, що дії відповідача при складанні акту перевірки не містять ознак протиправності.
Практикуючим юристам відомо, що адміністративні суди не часто приймають до провадження позови вимогами про скасування актів перевірок контролюючих органів. Відмову обґрунтовують тим, що такі акти не мають обов’язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, є лише носієм доказової інформації. Відповідно акту перевірок не можуть бути оскаржені в адміністративному суді.
Проте у «прикарпатському» випадку суди прийшли до висновку, що оскаржувані акти в частині застосування майнових стягнень є рішенням суб’єкта власних повноважень. Оскарження цього документу відповідає положенням ст.ст. 3,17 Кодексу адміністративного судочинства України, і ці справи, як публічно-правові спори, поширюються на юрисдикцію адміністративного суду.
Зміст винесених рішень у цих справах свідчить, що суди використовували аналогічні аргументи для обґрунтування власної правової позиції. Такі аргументи можна узагальнити в декількох пунктах:
1. Суди виходили з того, що лісгоспи дотримались всіх вимог законодавства щодо проведення обстежень насаджень та надали всі документи для проведення ССР, котрі передбачені положеннями Постанови КМУ №555. Тобто порушень по процедурі відведення лісових ділянок та оформлення відповідної лісогосподарської документації підприємствами не допущено. Це також визнав у судових засіданнях представник екологічної інспекції.
2. Проведення лісгоспами ССР протягом 2009 – 2010 роках прикарпатським лісгоспами віднесено судом до позачергових санітарно-оздоровчих заходів. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п.7 Постанови КМУ№555 (нагадуємо, що цей пункт вказує, що санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово в насадженнях, що вражені осередками хвороб і масового розмноження шкідників.)
Суд дійшов цього висновку шляхом аналізу п.5 Постанови КМУ№555, за яким санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних щорічних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх груп і категорій захисності. Згідно актів лісопатологічних обстежень насаджень в лісництвах, крім виявлених уражень насаджень кореневою губкою,були зафіксовані ураження насаджень раковими та іншими хворобами, шкідниками, розладнання вітром. За таких обставин, відповідно до п.7 Постанови КМУ №555, ССР повинні були проведені позачергово, а не в терміни. визначені п. 6 згаданої Постанови. З цього приводу наголошено, що масовість та темпи розповсюдження ураження свідчили про необхідність проведення санітарно-оздоровчих заходів в першу чергу по відношенню до інших. Цей висновок зроблено на підставі вивчення актів лісопатологічного обстеження.
3. Судом зазначено, що позивачі (тобто лісгоспи) не могли допустити порушення п.п. «в» п.6 Постанови КМУ №555, оскільки лісгоспи самостійно не здійснюють відведення насаджень під ССР. Підставою цього стали вимоги п. 28 Постанови КМУ №555 за яким дозвіл на проведення ССР в лісах всіх груп незалежно від площі насаджень, видають обласні управління лісового та мисливського господарства. Зокрема, у розглянутих справах – ІФОУЛМГ.
Дотримання вимоги п.п. «в» п. 6 Постанови КМУ №555, що обмежує строк відведення насаджень, уражених кореневою губкою, виключно строком здійснення рубки в морозний період, повинно здійснюватись ІФОУЛМГ.
4. Рішення екологічної інспекції про нарахування майнових стягнень лісгоспам визнано неправомірним, оскільки абзац 4 пункту 52 Постанови КМУ №555 встановлює стягнення за порушення термінів проведення санітарних рубок в розмірі трикратної таксової вартості деревини, що підлягає вирубуванню. З цього зроблено висновок, що Постанова передбачає фінансові санкції за невиконання санітарно-оздоровчих заходів шляхом проведення ССР. Отже, Постанова КМУ №555 не передбачає накладення майнових стягнень за проведення ССР, що здійснені з порушенням строків.
5. Лісгоспами не порушено строки проведення ССР, що визначені у виданих лісорубних квитках і не порушено вимоги пункту 46 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, що затверджені Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 року. Згідно вказаного пункту, заготівля деревини здійснюється протягом року, на який лісосіка призначена для рубки, а вивезення – з 01 січня і до 01 квітня наступного року.
Строки здійснення лісових користувань лісгоспам встановлюються лісорубними квитками, виданими на підставі дозволів ОУЛМГ на проведення ССР. ІФОУЛМГ у цих справах, згідно п.28 Постанови КМУ №555 має виключні повноваження щодо їх надання. Також на ОУЛМГ покладено функції контролю дотримання цієї Постанови в частині щодо призначення і проведення рубок.
Суд прийшов до висновку, що порушення строків здійснення санітарних рубок можливе за умови порушення лісокористувачами термінів проведення таких рубок, визначених відповідно до п.46 Постанови КМУ №761, як основних документах, на підставі яких здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік та встановлюються строки лісових користувань.
Підсумовуючи викладені доводи, приходимо до висновку, що судом спростовано фактично всі аргументи екологічної інспекції.
ССР у смерекових насадженнях, вражених кореневою губкою (в т.ч., що поєднані з раковими та іншими хворобами, шкідниками, розладнаних вітром) дозволяється проводити у будь-який період року. Така позиція узгоджується з думкою окремих фахівців-лісоводів у цих справах.
Зокрема, в одній із справ судом був допитаний в якості свідка головний лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист», який пояснив наступне, « одним із поширених захворювань карпатських лісів, що негативно впливає на стан ведення лісового господарства є захворювання дерев на кореневу губку. З цією метою лісокористувачами вживаються заходи щодо запобігання поширенню цієї хвороби, виявлення її осередків та своєчасне проведення в них суцільних санітарних рубок. Захворювання розвивається досить швидко –приблизно від двох–трьох місяців до півроку. Ослаблені кореневою губкою дерева масово заселяються шкідниками, висихають та гинуть від лісовалів. Тому, як правило, розвивається комплекс захворювань лісонасаджень, а відтермінування таких заходів може мати наслідком погіршення санітарного стану в лісах та призвести до економічних збитків лісокористувачу.
Коренева губка розповсюджується спорами. Однак, своєчасне проведення суцільної санітарної рубки в осередках насаджень, уражених кореневою губкою, запобігає її поширенню та сприяє оздоровленню лісів.
Проведення суцільних санітарних рубок насаджень, уражених кореневою губкою, в теплий період року не призводить до масового розповсюдження спор та швидкого розмноження губки, оскільки суцільно вирубуються хворі дерева на значній площі –понад 0,1 га.»
Однак залишається відкритим питання: Чи відповідає вимогам лісівничої науки правова позиція екологів, про те, що ССР в насадженнях, уражених суто кореневою губкою повинні здійснюватись тільки протягом морозного періоду року ?
З квітня 2011 року повноваження затверджувати нормативно-правові акти, що визначають умови ведення лісового господарства, перейшли від колишнього Держкомлісгоспу до Мінагрополітики. З основним переліком актів в сфері лісового законодавства, що планується прийняти, можна ознайомитись у Положенні про Міністерство аграрної політики та продовольства України, що затверджене Указом Президента України №500 від 23.04.2011 року. Цікаво, що серед цього переліку відсутні Санітарні правила в лісах України. Як вже наголошувалось, існуюча Постанова КМУ №555 містить багато положень, які потребують змін та доповнень. Результатом подібних неузгодженостей, серед іншого, є виникнення судових спорів. Один із таких спорів, власне і був описаний у цій статті. Тому прийняття нових Санправил, на нашу думку, є справою часу. При чому не виключається, що цей критично важливий для лісового господарства нормативний акт буде затверджено вже наступного року.
Через брак фахівців в Мінагрополітики та об’єктивні обставини, безпосередньою розробкою законодавчих актів в сфері лісового господарства нині продовжують займатись фахівці лісового відомства. Тому всім небайдужим до долі українських лісів пропонуємо подавати до ДАЛР України свої пропозиції стосовно вдосконалення положень санітарних правил.
Примітка: згідно ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», будь-яке редагування тексту судового рішення не повинно спотворювати його зміст. Тим, хто бажає ознайомитись з повним текстом судового рішення у справі за позовом ДП «Вигодський лісгосп» пропонується перейти на електронну адресу http://reyestr.court.gov.ua/Review/15902621
