Минэкологии закупило дорогие услуги у австрийцев, проигнорировав отечественных производителей

Компания Austroplan Austrian Engineering выиграла тендер Министерства экологии и природных ресурсов Украины на внедрение технологий дистанционного зондирования земли для проведения государственного мониторинга окружающей природной среды с применением средств автоматизации и геоинформационных систем на сумму 49,38 млн грн. Об этом сообщает портал государственных закупок.

А як же цемент? Обміняли на супутники? Вітер змінився? Згадалося Весілля в Малинівці "опять власть меняется". Дивився і дивувався – невже із супутника роздивляться порушника? Бо як ще дізнатися кому повістку в суд нести. Адже і на Кіровоградщині і на Донеччині на вирубках працювала техніка: пилявся і вивозився ліс, можливо і не 1-2 дні, шум стояв…Де була екологічна інспекція? Хоча чому дивуватися, краще прискіпатися до якогось дідуся з села який тягне гілку з лісу (сил ж бо нема, щоб спиляти, от і тягне те, що впало), аніж зв*язуватися з КИМОСЬ хто для злочину навіть техніку пригнав. А цей "центр управління польотами"… Наскільки мені відомо, не існує програми для автоматичного аналізу знімків (нюансів багато: пора року, хмарність, освітлення…), тобто все показане – ручна робота, котра вимагає багато часу і людських резервів. Але для малої території і одноразового використання (читати: тесту-замилювання) пройде.

AUSTROPLAN є багатопрофільною консалтингова та інжинірингова компанія Обслуговування промисловості будівельних матеріалів. Надійний партнер у таких секторах, цемент, будівельні матеріали і збагачення корисних копалин.

Если посмотреть на видео со спутника на Лесной массив, то отчетливо видны следы масштабной вырубки леса, сообщает ТСН. Причем все они приходятся на центр леса, чтобы со стороны проезжей части не было заметно «плеши». И скорей всего, все эти вырубки незаконные. Еще несколько лет и подобная деятельность превратит лес в тонкие лесопосадки вдоль дорог, считают эксперты. Министерство экологии признает – без спутника нельзя предпринять необходимые меры против браконьеров.
Николай Злочевский, министр экологии и природных ресурсов Украины не отрицает, что подробная проблема существует. «Мы понимаем, что когда идет речь о десятках тысяч гектаров, то вырубку в середине леса экологический инспектор, проезжающий по дороге, никогда не обнаружит», – отметил он.

Таким образом, только со спутника можно будет экоинспектору увидеть факт незаконной вырубки леса и узнать, кто это делает. И только тогда он сможет наложить штраф.

В Украине уже существуют необходимые технологии, благодаря которым возможно со спутника зафиксировать существующий беспредел.
Федор Шемаков, из Лаборатории диверсификации производственной структуры строительных предприятий (г. Харьков), отметил, что давно уже наблюдает за Украиной со спутника. «Три терабайтные диска занимают эти снимки. С помощью этой информации можно полностью контролировать Украину 2 раза в сутки», – рассказал эксперт.

Харьковчане предложили свой проект Министерству экологии по рекордно низкой цене. «Мы просили 250 тыс. грн, а все остальные – 49-50 млн грн» – отметил Шемаков. Однако, к тендеру Федора Шемакова не допустили. Тендерный комитет Минэкономики заявил, что у харьковчан не было всех необходимых документов. Не допустили и другую отечественную компанию – дочернее предприятие Укркосмоса и Минэкономики.

В результате, по неизвестным причинам, тендер выиграл не дешевый украинский, а дорогой австрийский проект в 50 млн грн.! Если найти сайт компании-победителя Austroplan Austrian Engineering GMBH, то станет ясно, что фирма прославилась тем, что проектирует цементные заводы. Каких-либо упоминаний о разработках в космической отрасли нет.

«Я не могу вам сказать точно, но я уверен, что у этой компании есть партнеры, которые позволили ей выйти на тендер», – прокомментировал министр экологии. В министерстве уверены, что 50 млн грн – абсолютно адекватная цена, для того, чтобы в автоматическом режиме увидеть вырубку, подсчитать ее площадь и сумму убытков. В цену заказа входят и спутниковые снимки.
Но и тут сюрприз, Украина планирует покупать космические снимки с 70 иностранных спутников, которые каждый день пролетают над Украиной. Отслеживать необходимо десятки тыс. га. А средняя цена снимка 20-30 долл. за км. В Харькове удивляются, зачем покупать, если необходимые изображения есть в интернете. «Эти снимки бесплатные, они хранятся на сайте Мичиганского университета», – подчеркнул участник тендера Шемаков.

Удивляются и в космическом агентстве, там изображения со спутников государственным учреждениям выдают бесплатно. Возникает вопрос: почему Минэкономики не поддерживает отечественного разработчика, который обошелся бы в разы дешевле, а отдает бюджетные деньги иностранцам?

Предложение государственного учреждения было отклонено. В протоколе указано, что основанием для такого решения стало отсутствие ряда документов: копии актов сдачи-приемки оказанных услуг, обеспечения предложения конкурсных торгов, копии Устава, справки, подтверждающей, что служебное (должностное) лицо участника не было осуждено за преступление, документов, подтверждающих полномочия представителя участника процедуры закупки по подписи документов предложения, а также отсутствуют расчет стоимости предложения и существенные условия договора.

Также было отклонено предложение еще одного украинского государственного учреждения. Государственный научно-производственный центр аэрокосмической информации, дистанционного зондирования Земли и мониторинга окружающей среды «Природа» предлагал 50,5 млн. грн., что выше ожидаемой стоимости закупки.

На сайте австрийской компании указано, что «Austroplan Austrian Engineering GMBH» принадлежит «ЮниКредит Банка Австрия АГ». Сайт действует на трех языках – английском, арабском и русском. Фирма занимается консалтингом и инжинирингом в области строительных материалов. Среди ее проектов есть несколько цементных заводов в Австрии, Румынии, Ливии, Саудовской Аравии, Турции, Нигерии. Также известно об участии австрийцев в строительстве цементного завода на Алтае (Россия).

Вместе с тем, сайт фирмы не содержит никаких упоминаний о причастности «Austroplan Austrian Engineering GMBH» к космическим съемкам и проектированию геоинформационных систем.

На роздоріжжі

Що потрібно лісовому сектору України: космічний моніторинг, чи вдосконалення законодавства?
В кінці минулого року Мінприроди ініціювало впровадження в Україні нового масштабного проекту — системи космічного моніторингу екологічної ситуації. Використовуючи надбання розвинених країн (у зв‘язку з запланованим скороченням штату інспекції на 30%), у міністерстві вирішили «програмним» способом підвищити ефективність діяльності Державної екологічної інспекції.. На реалізацію проекту в бюджеті передбачено немалі кошти — 50 млн. грн. Проект є пілотним, і, якщо він покаже хороші результати, то напрацьований досвід буде застосований і в інших міністерствах. На майбутнє Мінприроди планує запровадити контроль із космосу за станом річок, озер та в надрокористуванні
Урядовці твердять, що на сьогодні система продемонструвала високу ефективність виявлення змін на об'єктах природно-заповідного фонду: на віддалених територіях, із точністю до одного ару. Водночас викликає подив, чому компанія Austroplan Austrian Engineering, яка виграла тендер Міністерства, не є професіоналом в подібних дистанційних дослідженнях Основні напрямки її діяльності консалтингові та інжинірингові послуги компанія, а ще вона спеціалізується на обслуговуванні промисловості в сфері будівельних матеріалів. Це інформація з офіціного сайту компанії, яка зарекомендувала себе як надійний партнер у таких секторах будівництва, як цемент, будівельні матеріали, збагачення корисних копалин. Але ж до чого тут космічний моніторинг і чому саме цю фірму вибрали як переможця? Питання, як мовиться, висить в повітрі.

У першій декаді лютого плпнуюють завершити перший етап проекту: створення самої системи та її встановлення на обладнанні Мінприроди. Другий етап: навчання фахівців, запуск впровадження в діяльність системи космічного моніторингу, напевно завершшать в березні цього року, повідомляють у прес-службі Мінприроди.
Фахівцівці від Мінприроди підкреслюють, що запропонована ними система повинна виявляти не лише вирубки лісу, але й незаконний видобуток надр України, незаконне будівництво, несанкціоновані сміттєзвалища. Кошти, витрачені на впровадження системи космічного моніторингу планують швидко компенсувати (не лише за рахунок збільшення кількості виявлених порушень за допомогою системи спостереження, а в основному за рахунок покращення якості та підвищення ефективності роботи Державної екологічної інспекції України). Є сподівання, що такі дистанційні дослідження дозволять знизити корупційну складову при оформленні порушень.

За твердженням фахівців міністерства такого зразку проекти в Україні досі не впроваджувались не лише в державних органах, але й в приватному секторі. Тому вони й говорять про відсутність досвіду фахівців по розробці і впровадженню проектів такого зразку. Цікаво. що громадські організації та окремі науковці вже ініціювали подібні проекти в нашій державі. Так, 2007 року науковець Олег Часковський з колегами одного з німецьких університетів, використовуючи саме космічні знімки, досліджували зміну лісистості Українських Карпат.
Ось цікаво, що сказав сам пан олег, коли я звернулась до нього за коментарем.
Олег Часковський, доцент кафедри таксації та лісовпорядкування, Національного лісотехнічного університету України, кандидат с.-г. наук.:
Ми ще в 2007 році з колегами з унівеситету ім. Гумбольдта (м. Берлін) займалися питанням зміни лісистості Українських Карпат та незаконними рубками на основі супутникових знімків. Була опублікована стаття в міжнородному журналі "Remote Sensing of Environment"під назвою "Forest cover change and illegal logging in the Ukrainian Carpathians in the transition period from 1988 to 2007".
У статті, на основі супутникових знімків, які є безкоштовними, проаналізовано характер незаконних рубок в Карпатах. Шкода, що не був залучений до його обговорення проекту, запропонованого міністерством, довідався про нього лишень з повідомлень ЗМІ. З почутого і побаченого у мене склалася думка, що заплановані витрати є надзвичайно великими, хоча космічний моніторинг за лісами вже давно використовується за кордоном. Його ефективність є високою і підтвердженою міжнародною наукою.
Про труднощі, з якими зустрілися фахівці, то це, як я розумію, насамперед, "непрозорість" процедури такого дослідження, адже воно чомусь запроваджується через іноземні фірми, хоча технічно це могли б зробити українські спеціалісти, які мають достатньо досвіду і програмного забезпечення. Цю думку я повністю поділяю. Будь-які додаткові засоби моніторингу сприяють підвищенню інформативності екологічних інспекцій, та не дають змогу повністю виключити наземні перевірки, та з‘ясування із відповідними службами законність чи незаконність відповідних рубок.

Вважаю, що результати космічного моніторингу повинні використовуватись комплексно, бо на сьогодні, власне, лісове господарство відчуває потребу в актуальній супутниковій інформації.

І знову про проект очима урядовців. Отже має являти комплексну інформаційно-аналітичну систему, в якій знімки лише одна зі складових частин. За свідченнми службоців, навіть нібито досвідчені досліники цих питань від неуряждоваих організацій не змогли продемонструвати реалізовані системи в цьому напрямку. В основному демонстрували оброблений космічних знімки. У мінітерстві розуміють, що багато хто ставився до впровадження системи космічного моніторингу скептично. На їх думку цей скептицизм повязханий з непрофесійнісю досліженнях такого роду. наприклад ефективність конторлю вирубок на західній Україні. Раніше зоцінювалась лише по факту, поки через кілька років не зрозуміли дійсно відбувалось знищення лісового фонду держави. А от завдяки впровадженню системи моніторингу, стане значно оперативнішим реагування оперативнішим.

Більше того, передбачається, що система буде у автоматичному режимі фіксувати розмір збитків, нанесених державі. І під час вивчення цієї теми, ми з'ясували, що розміри наших штрафів не можуть компенсувати нанесені збитки Україні. Наприклад, у Росії чи США ці штрафи за нанесену шкоду навколишньому середовищу – в рази вищі. Тому Мінприроди обов'язково підніматиме питання про збільшення штрафів за порушення природоохоронного законодавства.

А впровадження системи нині вже на завершальній стадії, і скоро ми побачимо результати, на початок лютого у міністерстві плануть презетувати перші результати.

Коли я поцікавилася думкою екологів щодо оцінки запропонованого проекту, то оотримала досить неоднозначні висновки. Багато з них сходяться на думці, що хоч такий проект справ й хороша, та, однак, він не стане панацеєю й не вирішить нагальних проблем у лісовій галузі де основна проблема не стільки глобальні дослідження, скільки зміна вже існуючих законів і підходів. Екологам не зрозуміло, як цей моніторинг допоможе боротися з так званою пересортицею — коли деревина вищого ґатунку купується у лісопідприємства як дрова, а продається кінцевому споживачеві як дорогий пиловочник., як можна з супутник визначити порушника. До того ж хороші якісні знімки, то лишнь половина справи, бо потрібні програми та потужні комп‘ютери для обробки даних і співставлення їх з існуючою ситуацією. І коли коли на обробленому космічному знімку лисина, а на ділі там уже кілка років росте молодий сосняк. Фахівці екологи сходяться на думці, що космічний моніториг. Хоч штука безперечно й важлива, та починати потріно було не з цього.

Низький рівень розкриття порушень у лісовій сфері, за даними отриманими мною з прокуратур декількох областей це не тільки причина недостатньої відслідкованостіадже ж впажливу роль в таких злочинах, ніде правди діти, грає і людський фактор. Впадають в око факти навмисної байдужості посадовців, через яку державі було завдано суттєвої шкоди.А нерозкритість таких злочинів, як виявилося, не є винятком і для інших областей, навіть при завданій значній шкоді лісу. У чрму ж тоді осноні проблеми лісівників?
Можна дещо узагальнити проблеми, так дані одного з останніх опитувань, проведеного центром СОЦИС у рамках програми ENPI-FLEG серед представників лісового бізнесу з різних регіонів України, свідчать, що основними чинниками, які стримують розвиток лісового господарства в нашій державі є незадовільна технічна та технологічна оснащеність й недосконале законодавство. Менше, на думку опитаних, гальмують розвиток галузі некваліфіковані кадри і надмірні обмеження. Експерти одностайно висловились за перегляд законодавства, підтримали вдосконалення системи реалізації деревини і державні інвестиції у розвиток лісової інфраструктури.
Експерти від неурядових екологічних організацій, теж поділились своїм баченням вирішення проблем лісу і їх бачення переспектив комічного моніторингу.

Олег СТОРЧОУС, консультант Світового банку, програми ENPI-FLEG

ПРО ПРОБЛЕМИ ВАЖЛИВІ І ЩЕ ВАЖЛИВІШІ

Запровадження космічного моніторингу в Україні варто тільки вітати. У розвинутих країнах дистанційне зондування Землі (саме так воно правильно називається) давно успішно працює на замовлення державних структур. Найновіші супутники нині можуть щодня фіксувати зображення об'єктів розміром 41 см., при чому в декількох ракурсах, зображення щодня порівнюються, тому можна оперативно встановлювати негативні зміни довкілля (можна навіть побачити кожну верхівку дерева у лісі). Тому цілком реально вистежувати очевидні факти самовільних рубок у лісосмугах, більшість з яких в Україні ні за ким не закріплена.

Проте результативність супутникового стеження має обмежені можливості щодо рубок, що здійснюють лісогосподарські підприємства. Річ у тім, що в Україні лісгоспи заготовляють деревину на підставі спеціальних дозволів – лісорубних квитків, які по суті видають самі собі. Для оформлення цього документу лісники зобов'язані провести так званий відвод лісової ділянки, тобто за допомогою геодезичних інструментів визначити у лісі конкретні координати рубки. В лісі таких ділянок може бути десятки, при чому не тільки суцільних, але й вибіркових. Законодавство не зобов'язує лісівників постійно передавати екологам документацію рубок, тим більш немає електронних баз лісорубних квитків. Цікаво, що в у декількох регіонах Росії подібна практика запроваджена, і орендарі лісів повинні періодично надавати в інспекційні органи матеріали відводів в електронному вигляді. Але українським екологам для того щоб пересвідчитись в законності рубок, які вони побачили на космічних знімках, доведеться кожного разу запитувати документи у лісгоспів. Ну а далі, при наявності сумнівів, з цими документами вже виїздити на місце рубки.

Дмитро СКРИЛЬНИКОВ, голова «Бюро екологічних розслідувань».: «У першу чергу Україна потребує вдосконалення законодавства та вдосконалення системи збору даних щодо незаконних рубок. Українська статистика рахує тільки той незначний відсоток незаконних рубок, які, наприклад, скоїлись окремими громадянами для заробітку. Поза увагою лишаються незаконні рубки здорової деревини: неправдиво задекларовані й проведені як санітарні. На таких махінаціях отримується колосальний надприбуток, здорову деревину списують і завдяки певним корупційним схемам вивозять за межі країни.

Санітарні рубки — це окрема тема. Слід розуміти, що «правильно організовані» вони є більш рентабельними, ніж головні через те, що лісові господарства не сплачують податки за деревину, зрубану в результаті санітарних рубок (крім суцільних рубок і лісовідновлювальних рубок). Навіть наявні необхідні документи для таких рубок, інколи видають не на наукових підставах, без урахування екологічної складової. І це також проблема вдосконалення законодавства. Не існує достатньої статистики щодо експорту та імпорту незаконно отриманої деревини»

Для читачів напевно все ясніше вимальовується картина справжніх проблем у лісовому гоподарстві на вирішення яких би й мали бути спрямовані всі зусилля урядовців та розробників законів.

Повертаючись до питань відповідальності Олег СТОРЧОУС наголошує що для того. Щоб розібратися в суті лісових порушень, треба розуміти відмінності між різними видами , відповідальності. При незаконних рубках особи несуть: адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність. Аналіз слідчої та судової практики цих злочинів показує, що часто правоохоронці фіксують лише окремі частки злочинної діяльності в лісовому секторі, не досліджуючи всіх етапів обігу нелегальної деревини" — наголошує Олег СТОРЧОУС, консультант Світового банку, програми ENPI-FLEG

Кримінальна відповідальність частіше всього у нас застосувується до тих, хто скоїв дрвбні рубки, тому її часто називають «боротьбою з бідняком». Практика застосування покарань за ці злочини недосконала, через прогалини у законодавчому та науковому визначенні самого поняття «незаконна рубка», відсутність кримінальної відповідальності за придбання нелегальної деревини, складність доведення таких фактів.

Адміністративну відповідальність за незаконні рубки у нас застосовують лісова охорона (тобто працівники лісгоспів) та екологічна інспекція. Перші штрафують громадян за самовільні рубки, другі (інспекція) – штрафують вже лісників за рубки, вчинені бе дозволу — лісорубного квитка.

Ще одна причина, яка проситься стати в ряд з проведенням дистанційних досліджень –нестача кваліфікованих фахівців, серед лісівників. А тому у робітників часто відсутнє розуміння правильної поведінки з порушником, лісівникам часто важко прийняти вірне рішення, а процедура притягнення до цього виду відповідальності досить важка для сприйняття і досконало не знайома багатьом лісівникам низової ланки, які не є юристами..

А ще (задумайтесь, Авт.) у кодексі про адміністративні правопорушення, яким передбачається відповідальність за різні порушення лісового законодавства, певні статті застаріли, адже ж не змінювались вже понад чверть віку.

«ПАЛИЧНА СИСТЕМА», ЯК АТАВІЗМ НАШОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Часто інспекторів, зобов'язують виявляти адміністративні порушення (тобто потрібно здати певну кількість протоколів та виписати певну кількість штрафів), і за одну перевірку інспектор повинен складати принаймні один протокол про порушення. Так головними стають кількість покараних та суми стягнутих штрафів.

Пан Олег пояснює, що категорія справ про незаконні рубки, вчинені громадянами для розслідування порівняно нескладна ( складніше, коли прушники не були затримані на місці рубки). Викриття злочинів про «лісове браконьєрство» часто не має для міліції першочергового значення, інколи міліція приховує факти незаконних рубок, і не порушує кримінальних справ, якщо відсутні злочинці. Однак бува, що і лісова охорона сама не фіксує самовільних рубок, якщо не вдається виявити їх винуватців, розуміючи що такі справи безперспективні.. Таке коло взаємної недовіри не йде на користь подолання «лісової» злочинності. Вихід, на думку експерта Світового банку у чітких механізмах співпраці між лісниками та правоохоронцями та алгоритм їхніх дій у конкретній ситуації.

НЕВІДПОВІДНІСТЬ ПОКАРАННЯ

Правоохоронці стверджують, що часто злочинці, які вчиненими порубками завдають величезної шкоди державі, або взагалі уникають відповідальності, або обмежуються штрафами, чи умовними термінами покарання. Водночас, за крадіжку мобільного у нас досить часто засуджують до реального позбавлення волі.

Нині, за словами Олега СТОРЧОУСА, навіть винесення обвинувальних вироків ще не гарантує відшкодування державі збитків, завданих незаконними порубками. Коли лісопорушники не мають матеріальної можливості відшкодувати завдану шкоду, Державна виконавча служба у закриває виконавче провадження з відмітками про відсутність у боржника майна, на яке може бути накладене стягнення.
«Лише змінами у кримінальному законодавстві проблеми не вирішити, потрібен цілий комплекс соціальних, правових, економічних заходів. Серед першочергових — розробка національного плану дій з протидії незаконним рубкам та нелегальному обігу деревини. Такий план має бути розроблений відповідними державними органами, сприятиме в цьому зацікавленим сторонам і проект ENPI-FLEG («День» писав про цей проект в попередніх номерах, — Авт.), який діє нині в Україні. Санкції у кримінальному кодексі за незаконні рубки треба підвищити. Здебільшого, для того, щоб «актуалізувати» їх в системі кримінальних норм. Хоча не менш актуальними лишаються і процедури розслідування злочинів.», — говорить мій співрозмовник.

ПРО ПОСТАНОВИ З СУПЕРЕЧЛИВИМИ НАСЛІДКАМИ

В окремий розділ експерт виносить питання Цивільно-правової відповідальності за незаконні рубки, коли порушник повинен, окрім передбаченого адміністративного, або кримінального покарання, відшкодувати збитки, завдані лісу. Зараз чинними є чотири урядові постанови, якими затверджені розміри такс за незаконні рубки дерев. Перші три прийняті у кінці 90-х, остання – Постанова № 665 «Про затвердження такс, для обчислення розміру шкоди. заподіяної лісу» запроваджена у 2008 році, вона змінила іншу, аналогічну прийняту, ще 1996 року.

Розмір завданої шкоди у цих методиках визначається шляхом замірів діаметру пня зрубаного дерева. На кожний діаметр встановлена своя такса На сьогоднішній день, наведені такси застаріли, є економічно не обґрунтованими, і не адекватні екологічній шкоді, що завдається знищенням дерев.

За Постановою №665 розраховується розмір шкоди без урахування породи дерев (і для дров'яної тополі, і для коштовного дуба такси однакові), не враховується також категорія лісу, де було вчинено незаконну рубку. Абсурд ситуації в тому, що розмір шкоди за незаконну рубку звичайної верби біля річки у два з половиною рази більше за шкоду від незаконної рубки реліктового дерева у заповіднику. Офіційна статистика твердить, що до реального впливу на порушників підвищення такс не призвело, лише пропорційно зменшилась сума відшкодувань. Дія вказаного документу спричинила занадто багато суперечок та нарікань фахівців.
Архіскладне завдання – на рівні нормативного акту розрізняти рубки навмисно вчинені лісівниками з корисливою метою, і рубки у межах допустимого виробничого ризику. Документом не беруться до уваги випадково пошкоджені вирубкою дерева, як це робиться в західних країнах.

«Через дію постанови, наші лісогосподарські підприємства по суті поставлені «на межу фола», коли лісгоспу можуть бути нараховані сотні тисяч штрафних санкцій». На сьогодні у різних областях штрафи сягають10 – 40 тис. В минулому ж році екологічна інспекція Київської області звернулась з позовом до одного з господарств з вимогами стягнути 10 з половиною мільйонів гривень (!) за нібито незаконну рубку, обраховану за вказаною Постановою. Позовні вимоги не були задоволені через необґрунтованість, але сам факт!
Зараз першочергово на часі прийняття новий документ, який розмежував би відповідальність постійних лісокористувачів та громадян, які вчинюють самовільні рубки. Потребують негайного перегляду і всі існуючі такси за незаконні рубки. Розміри майнової відповідальності за лісопорушення повинні бути адекватними економічним реаліям життя та екологічній цінності дерев.

АКЦЕНТИ В ЛІСОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ: ЕКОЛОГІЯ, ЧИ ЕКОНОМІКА?

Брак експертів на митниці та корумпованість деяких митних службовців створює умови для оформлення підроблених митних декларацій на вантаж. З цим погоджуються не тільки екологи, але й самі законодавці.

Дмитро СКРИЛЬНИКОВ констатує, що об'єми так званих рубок по догляду і санітарних рубок в Україні знаходяться на дуже високому рівні і часто включають вирубку найбільш цінних дерев, запланований об'єм заготівлі цінної (наприклад. дубової) деревини до кінця року може необґрунтовано зрости в рази. Операції по експорту, як правило, здійснюються малими компаніями та приватними підприємцями, яких важко контролювати. А тому, внаслідок незаконного переміщення деревини, втрати державних лісогосподарських підприємств складають 0,5 млрд. грн. (біля 46 млн. євро) щорічно.

Деякі можновладці почали брати ліс в оренду, обносити його парканом, ставити охорону. Беручи ліси в довгострокове користування, їх нерідко роблять своїми угіддями, з надією на зміну законодавства, яка дозволить залишити цей ліс у свої власності назавжди, а тому самочинно вже заздалегідь цей ліс використовується, як власний. Інколи лісові землі захоплюють для будівництва, чи видобутку корисних копалин, яке передбачає вирубування дерев.

Серед позитивних змін пан Дмитро відмічає участь України в багатьох міжнародних програмах та проектах (швейцарсько-український проект FORZA, проект ENPI-FLEG, який здійснюється Світовим банком МСОП та ВВФ, чесько-український проект ТехІнЛес), спрямованих на розвиток лісового господарства, сталого управління лісами, захист біорізноманіття та переймання кращого досвіду.

Олег СТОРЧОУС зауважує також, що на думку експертів конче необхідне удосконалення правової підготовки кадрів для лісового господарства, внесення змін у Кодекс України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності постійних лісокористувачів. Потрібно чітко розмежувати адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконні рубки, переглянути саме лісове законодавство, а система відповідальності за порушення не повинна бути виключно каральною.

Еколог Дмитро СКРИЛЬНИКОВ переконаний, що українське законодавство потрібно гармонізувати з європейським, зробивши акценти саме на екологічній складовій, а ще –переглянути законодавчі зміни 2006 року з пріоритетною економічною складовою. Адже ж у нас втратилось розуміння лісу, як екосистеми, на нього дивляться, як на «майбутню дошку».