24/02/2012
0Щорічно на Чернігівщині у січні-лютому проводяться обліки диких тварин. За результатами цього заходу визначається загальна кількість мешканців наших лісів.
Чисельність основних видів мисливських тварин, безумовно, є каталізатором стану ведення мисливського господарства, а також його невиснажливого використання.
Облік виявив місця найбільшого скупчення звірини – для подальшого планування біотехніки та охоронних заходів.
Нинішньої зими , як і торік, провели авіаоблік (найбільш достовірний) диких тварин. Про гелікоптер подбало керівництво мисливських господарств – ТОВ СМП "Рись" та ТОВ СМРП "Деснянське".
Звірів у сіверських лісах мешкає багато: їх чисельність зберігається на минулорічному рівні.
У Чернігівській області 56 мисливських господарств, а основна площа угідь, закріплених за ними, сягає 2 818,6 га. І населяють її лосі- понад тисячу, олені – 586, козулі -8 617, кабани – 4013, зайці – 42 681, вовки – 146, рисі -18, чорні тхори – 199, видри – 433, білки – 424 та куріпки – 7290. ( За обліком 2011 року).
Значно зросла чисельність лосів . Але спостерігається скорочення поголів'я козуль . Забігають вовки з Чорнобильської зони, рись прибула в наші краї – вони й полюють за козулями та зайцями. Та й хвороби переслідують цих тварин зимової пори.
Відмітимо, що загальні витрати на ведення мисливського господарства в минулому році склали 13 млн. 700 тис. гривень, а надходження – 10 млн. 056 тис. грн.
У єгерській службі працює 360 осіб, а мисливствознавців – 44. Саме ці люди й забезпечують надійну охорону мешканців наших лісів, борються з браконьєрами.
Та лісівники стурбовані, як зазначав на січневій нараді з користувачами мисливських угідь начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Лозицький, перенаселенням звірів, особливо чисельністю лосів. (Як показує облік диких тварин, проведений у 2011-2012 рр.)
Наші лісові масиви сприятливі для розмноження лосів. Ці тварини щорічно завдають значної шкоди лісовому господарству через потраву лісових культур. Адже кожного року держлісгоспи витрачають неабиякі кошти на відновлення та реконструкцію молодих лісових насаджень. Так, витрати на огорожу 1 га сосни складають більше 6 тис. грн. Хімічний обробіток австрійським репелентом "Цервакол-екстра" теж відлякує лосів, але його використання не досить ефективне. Він застосовується восени проти обгризання саджанців лісових культур дикими тваринами: 14 грамів на 2-5-річне деревце (шляхом обмазування). І препарат коштує немалі гроші, і сам процес обмазування кожного саджанця дуже клопітний. Лосі все одно заходять на ділянки сосни.
Після обльоту мисливських угідь Микола Пиріг, начальник відділу мисливського господарства Чернігівського ОУЛМГ, підсумував, що тваринний світ любить рівновагу. Отож мисливські господарства повинні і регулювати чисельність диких звірів, і боротися з хижаками й незаконним полюванням. А найбільшу шкоду навколишньому природному середовищу "приносять" дві категорії людей: браконьєри ( злісні порушники законодавства) та ті, що ревниво й сліпо борються за заборону полювання. Що ж до мисливства, то в основу його закладені гуманні принципи.
Дійсно, в тих мисливських угіддях, де, не шкодуючи коштів, предметно, серйозно займаються дорученою справою, по-справжньому дбають про лісових звірів ( створюють хорошу кормову базу, підгодовують взимку), там і справи на лад ідуть, чисельність поголів'я дичини зростає.
Хто вкладає кошти, той має й результати. Дивіться фоторепортаж. Це: ДП "Борзнянське лісове господарство" (директор Леонід Стахорський), ТОВ СМП "Рись" (директор Руслан Астахов), ДП "ТШПКР" (директор Анатолій Головачук), ТОВ СМРП "Деснянське" (директор Андрій Чирва).
