17/01/2020
0FACEBOOKЕП проаналізувала основні тези, які прозвучали в скандальних записах. Про що саме говорили дійові особи тієї розмови, і чи є тут підстави для занепокоєння.
Київ. КВЦ Парковий. 16 січня.
Наступний день після оприлюднення скандальних записів нібито розмови людей, чиї голоси схожі на голоси прем’єр-міністра Олексія Гончарука, першої заступниці голови правління Нацбанку Катерини Рожкової, члена правління НБУ Дмитра Сологуба, міністерки фінансів Оксани Маркарової та інших чиновників.
В цей день Національний банк представив громадськості Стратегію розвитку фінансового сектору на наступні 5 років.
Після презентації документу правління НБУ зібралося перед журналістами для пресбрифінгу. Голова НБУ Яків Смолій, його перша заступниця Катерина Рожкова та заступник Дмитро Сологуб випромінювали впевненість, попри те, що опинились у епіцентрі одного з найгучніших скандалів часів президентства Володимира Зеленського.
Керівництву Нацбанку дійсно нема за що переживати. На опублікованих записах, якщо вони дійсно справжні, немає серйозних компрометуючих висловлювань, або заяв з боку представників НБУ.
Очевидно, записи “злили” в мережу для дискредитації прем’єр-міністра Олексія Гончарука в очах президента Зеленського. За даними журналіста Української правди Романа Кравця, “зливом” записів та “розхитуванням” ситуації займались народні депутати, наближені до олігарха Ігоря Коломойського.
Наразі опубліковано три аудіозаписи тривалістю 6-8 хвилин. За даними “Дзеркала тижня”, загалом буде опубліковано 14 фрагментів. Навіть без професійної експертизи можна зазначити, що записи низької якості та змонтовані з різних “шматків” розмови нібито перших осіб держави.
“Головні дійові особи” не підтверджують справжність цих записів, але і не сильно їх спростовують.
“Ми не коментуємо провокаційну інформацію, яку розповсюджують засоби масової інформації”, – в один голос заявляють Катерина Рожкова та Яків Смолій журналістам. І навіть не підтверджують факт зустрічі з урядом 16 грудня, що випливає із записів. Зараз будь-яке слово може бути використано проти них.
ЕП абстрагувалася від політичної складової нібито розмови Гончарука, Рожкової, Маркарової та інших і сфокусувалася на тезах, які звучать на записах. Багато із сказаного, можливо, є незрозумілим і тому є підґрунтям для маніпуляцій з боку різних зацікавлених груп.
Отже, що саме обговорювали дійові особи, і чи є тут підстави для занепокоєння.
Дірка у державному бюджеті
Нібито Гончарук: “Он (Зеленский. – ЕП) говорит: “Леша, перестань мне морочить голову. Можете мне нормально объяснить? У нас дыра в бюджете в 50 миллиардов, в чем причина? А если дальше так будет? И как? Не знаю, будет у нас в следующем году 100 миллиардов – “дыра” в бюджете”.
У наведеній цитаті йдеться про загальний фонд державного бюджету.
Грубо кажучи, держбюджет України складається з доходів та видатків, і у 2019 році, як і у більшості років незалежності, був дефіцитним. Це означає, що країна витрачає більше, ніж заробляє. Це нормальна ситуація. Покрити дефіцит можна коштами від приватизації, інвестиціями або запозиченнями. Оскільки з першими двома пунктами у нас погано, доводиться позичати.
ФОТО АМЕРИКАНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА
“Діра”, про яку говорить “голос Гончарука”, – це не дефіцит. “Діра” – це те, що з початку року недоотримала дохідна частина загального фонду бюджету. Станом на 16 грудня статистика щодо виконання державного бюджету була за 11 місяців 2019 року. У січні-листопаді 2019 року державний бюджет недоотримав 56 мільярдів гривень запланованих доходів.
За даними Держказначейської служби, до бюджету надійшло 899,7 млрд грн, тоді як планували зібрати 955,7 млрд грн.
Бюджетна криза: чому уряд заблокував видатки і до чого це може привести
У макроекономічному огляді і прогнозі Мінфіну за січень-листопад 2019 року зазначається: “зміцнення гривні, нижчі ціни на природний газ, слабше зростання імпорту, падіння виробництва тютюнових виробів порівняно із показниками, врахованими в державному бюджеті на 2019 рік, призвели до нижчих за розпис доходів…”.
Чи можлива “діра 100 млрд” у держбюджеті 2020 року, якою нібито дорікає Зеленський Гончаруку? Можлива. У разі збереження факторів, згаданих Мінфіном. Ключовий фактор – зміцнення курсу гривні.
Як відомо, Нацбанк наразі взяв під більш пильний контроль ситуацію на валютному ринку та збільшив обсяги викупу надлишкової валюти на міжбанківському валютному ринку.
PROMO CONTENT
Первый в мире “умный” мотоцикл с искусственным интеллектом00:00/01:01Ротшильди та Порошенко заробляють на сильній гривні
Нібито Гончарук: “Идея в том, что коррупционеры, в том смысле, что Маркарова и Ротшильды просто зарабатывают деньги. Это первый страх. Второй страх – это все деньги Петра Порошенко… И к нему будет прилетать эта хрень на тему облигаций. Она попадет в голову только потому, что у него есть туман”.
Ротшильди – європейська династія банкірів та громадських діячів. В Україні вона відома тим, що саме в управління RothschildTrust (Schweiz) AG п’ятий президент України Петро Порошенко передав кондитерський бізнес Roshen під час перебування на найвищій посаді.
Байка про штучне зміцнення гривні в інтересах “Джорджа Сороса” або “Ротшильдів” є дуже поширеною теорією змови, яку розповсюджують прибічники олігарха Ігоря Коломойського та противники Петра Порошенка. Нібито, іноземні фінансисти і є тими самими нерезидентами, що скуповують українські облігації держпозики, та заробляють на високій дохідності і курсовій різниці.
Фактів, які б свідчили на користь цього міфу, не існує. Міністерство фінансів і НБУ не деталізують інформацію по нерезидентах, які купують український борг, оскільки це є банківською таємницею. За даними ЕП, в українські цінні папери вкладаються міжнародні інвестиційні фонди та іноземні пенсійні фонди.
Ці інструменти стали привабливими завдяки високим відсотковим ставкам, пом’якшенню монетарної політики, міцній гривні та очікуванням інвесторів щодо продовження реформ новообраним керівництвом країни.
Прозора боргова політика Міністерства фінансів та відкриття лінку з Clearstream у травні 2019 року ще більше збільшила привабливість гривневого боргу.
Без стресів та дефолту: Україна може спокійно прожити 2020-й
У 2019 році іноземні інвестори збільшили вкладення в українські ОВДП на 109 млрд грн – з 7 млрд до 116 млрд, з яких 114 млрд грн є гривневими облігаціями. Попри це частка нерезидентів у загальному обсязі внутрішнього боргу знаходиться на рівні 14%.
Якщо із загального обсягу ОВДП виключити портфель НБУ, частка нерезидентів становитиме 24%, що є співставним результатом в порівнянні з іншими країнами, такими як Польща та Туреччина.
Населення не вірить у гривню
Нібито Гончарук: “… Как же ему внятно объяснить следующее? В начале года население перед выборами не верило в гривню, потому что это фактор нестабильности, все раскачивали…. Поэтому гривня была слабее, чем должна была быть.
Потом после выборов все рассказывали, что гривня бахнет, будет за 50 и так далее…. Поэтому, что гривня сделала? Она сначала вернулась в то состояние, в котором должна была быть экономически. А потом она начала еще сильнее…. Люди увидели, что парламент сильный – молодой… Дальше гривня укрепляется. Люди начали видеть, что страхи, которые были перед выборами, не подтверждаются.
Потом новый – сильный президент, бла-бла, уровень доверия беспрецедентный к власти. Гривня продолжает укрепляться”.
Нібито Рожкова: “Ну это ты прав. Не только население, экспортеры тоже придерживали доллары в ожидании”.
Національний банк неодноразово наголошував на тому, що психологічні фактори впливають на курс національної валюти. Населення купує та продає валюту, використовуючи її для власних потреб або в якості інструменту накопичення та зберігання коштів.
За даними Національного банку, за весь 2019 рік населення продало іноземної валюти на 14,943 млрд доларів, а придбало на 14,766 млрд доларів. Різниця становила 177 млн доларів. Ці дані не враховують “сірий” та “чорний” ринки обміну валют та прямий обмін між фізособами.
При цьому не можна стверджувати, що настрої населення впливають однаково сильно на тренд курсу гривні, як і головні гравці ринку – експортери. Обсяг міжбанківського валютного ринку в 2019 році перевищив 94 млрд доларів.
До червня 2019 року всі, хто отримує на рахунки в українських банках надходження в іноземній валюті з-за кордону, змушені були продавати мінімум 30% валютної виручки на міжбанку. З червня це обмеження було зняте, а експортери не “хом’ячать” валюту – пропозиція доларів та євро весь рік перевищувала попит на них.
Катерина Рожкова ФОТО НБУ
Твердження людини з голосом Катерини Рожкової, що “експортери притримують валюту в очікуванні на зниження курсу гривні” неоднозначне.
Наприклад, поведінка аграріїв є передбачуваною з часу введення плаваючого курсу гривні: вони продають врожай за гривні, конвертуються в долари, “перезимовують” в іноземній валюті, а під час посівної продають запаси.
Металурги, ще один великий постачальник іноземної валюти в Україну, мають певні виробничі цикли і цілий рік отримують валютні надходження та потребують гривневого ресурсу.
Примітивне розуміння економічних процесів Зеленським
Нібито Гончарук: “У Зеленского есть очень примитивное, просто понимание экономических процессов. Он понимает, есть платежный баланс. Платежный баланс… (неразборчиво, предполагается, что платежный не изменился значительно), а гривня сильно укрепилась. Он ищет ответ на этот вопрос. У него нет ответа на этот вопрос“.
Нібито Сологуб: “Платежный баланс, на самом деле, изменился. Потому что платежный баланс, текущий счет. Его на самом деле, разница – это наша покупка. У нас покупка в прошлом году была 1,4 млрд долларов, а сейчас почти 6 млрд. То есть, он изменился. Наверное, они все-таки имеют в виду торговый баланс.“
Важко звинуватити людину, яка до недавнього часу не працювала ні у виконавчій, ні у законодавчій владі, у примітивному розумінні економіки, якщо ця людина принаймні розуміє, що таке платіжний баланс.
Платіжний баланс є одним із ключових економічний показників. Фактично, він означає рух валюти в країну та з країни. Чотири попередні роки платіжний баланс був зведений з профіцитом.
За 2019 рік дані з’являться у лютому. Але вже зараз можна стверджувати, що він знову стане профіцитним – за 11 місяців 2019 року зведений платіжний баланс зведений з профіцитом 2,69 млрд доларів.
На користь платіжного балансу грають приплив коштів по фінансовому рахунку (6,1 млрд дол), прямі іноземні інвестиції (2,5 млрд дол) та запозичення з-за кордону (3,4 млрд дол).
Але проти платіжного балансу грає торгівля товарами та послугами. Його баланс за 11 місяців 2019 року пішов у мінус майже на 11 мільярдів доларів. Якщо на послугах Україна заробила 1,6 млрд дол, то на торгівлі втратила 12,5 млрд дол.
У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року цей показник погіршився. Саме на торговому балансі акцентує увагу людина, чий голос схожий на голос Дмитра Сологуба.
Дмитро СологубФОТО НБУ
Цікаво, що публічно представники Нацбанку не бачать проблеми в тому, що Україна нарощує імпорт.
“У нас одночасно збільшується і експорт, й імпорт. За 10 місяців експорт товарів зріс на 8,1%. А імпорт, якщо ми прибираємо одноразовий ефект “євроблях”, то збільшився лише на 6,7%. Щодо ВВП торговельний дефіцит зменшився”, – заявив Сологуб, відповідаючи на запитання ЕП на одній із пресконференцій.
Крім того, за словами члена правління НБУ, зростає так званий інвестиційний імпорт, а не споживчий.
