28/02/2012
0Размещаю, один из нескольких материалов по санитарным правилам, пришедших на сайт Украинский лесовод. Его автор работает в нашей системе, болеет душой за лесное хозяйство и не боится ставить свою подпись под своими мыслями. Остальное позже: посмотим будет ли обсуждение. Делитесь своими мыслями и аргументами, – Вам ведь по этим правилам работать. М.П.
Зауваження до проекту Санітарних правил в лісах України.
В той час, коли наші славні лісівники підводили підсумки своєї діяльності за 2011 рік та святкували прихід нового 2012 року з усіма супутніми різдвяними святами, якось тихенько без особливого шуму на сайті Мінагропрому з’явився проект нових Санітарних правил в лісах України. Якщо порівнювати зі змістом діючих Правил, то в новій редакції вимоги щодо проведення санітарно-оздоровчих заходів викладено досить компактно та лаконічно. Але все ж таки нова редакція не подолала всюди сущого «синдрому недовіри і підозрілості» до виконавців комплексу лісогосподарських заходів, що проектуються та проводяться в лісгоспах. І це відображається в деталізації процедури затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів. Що мається на увазі? Відповідно до вимог п. 1.5 для затвердження згаданого плану представнику лісгоспу потрібно привезти витяги з матеріалів лісовпорядкування. Яких саме? Фрагментів планшетів чи фрагментів таксаційних описів? Так як електронної версії цих матеріалів в наших лісгоспах ще не існує, доведеться везти і таксаційні описи і планшети в повному обсязі. Уявіть собі. В середньостатистичному лісгоспі приблизно 7 лісництв. Відповідно представник лісгоспу везе 7 комплектів планшетів та мінімум 7 грубих книжок з таксаційними описами. І це при тому, що основні таксаційні показники вже записані у таблицях плану проведення санітарно-оздоровчих заходів. Перевезти все це громадським транспортом з лісгоспу в обласне управління досить проблематично, а значить необхідно гнати ще і машину. Чи не забагато витрат на процедуру затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів? Затвердження виробничої програми підприємства обходиться простіше і дешевше.
Наступне, що доведеться везти, то матеріали лісопатологічного обстеження насаджень. На мою думку, перш ніж це вимагати, варто було б у нових Санітарних правилах у розділі Профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними (якого чомусь немає) вказати порядок проведення цих обстежень та окремим додатком подати зразки цих матеріалів. Прочитавши ці рядки, дехто скаже, що порядок проведення обстежень, а також зразки їхніх матеріалів вже давно опубліковані в Сборнике технических указаний по лесозащите («Урожай». Київ 1964). Але чи багато лісгоспів (про лісництва нема мови) може похвалитися наявністю такого літературного раритету епохи Хрущова? А якщо і зможе, то в якому стані ці книжки за майже сорок років використання? Багато рекомендацій і методів боротьби з осередками шкідників і хвороб лісу у Сборнике на сьогоднішній час морально застаріли, а ряд препаратів взагалі заборонені до застосування. Чого варта панацея від всіх проблем у лісі – печально відомий ДДТ? Впевнений, що наша та і світова наука на даний час розробили багато нових екологічно безпечних засобів і методик з покрашення загального санітарного стану наших лісів.
Третій документ, без якого неможливе затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів, це Зведена відомість насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів.
Коли уважно подивитися на зміст згаданих раніше документів, то ловиш себе на думці, що доведеться тричі переписувати всі ділянки, вражені шкідниками і хворобами з усіма їх повними таксаційними характеристиками. Перший раз в матеріалах лісопатологічного обстеження насаджень, другий – в зведеній відомості насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів і третій – у плані проведення санітарно-оздоровчих заходів. В матеріалах медичного консиліуму мабуть пишуть менше. Та і до чого тут зведена відомість насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, коли згідно вимоги Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів все одно доведеться складати відомість чергової лісосіки? На мою думку, необхідно оптимізувати документообіг щодо процедури затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів.
І ще одна деталь. Працівники управлінь фізично не зможуть перевірити доцільність призначення санітарно-оздоровчих заходів у близько ста лісництвах, що є у області. Можливо доцільніше функцію затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів покласти на керівників лісогосподарських підприємств, а багаточисельні перевірки протягом року обов’язково перевірять якість цього документу.
Слід також задуматися над доцільністю складання плану проведення санітарно-оздоровчих заходів на цілий рік вперед. Як правило, затвердження цього плану проходить в грудні попереднього року. Який екстрасенс зможе передбачити виникнення в окремо взятих ділянках патогенних явищ на рік вперед і визначити їх об’єми? Тому необхідно складати ці плани на менші періоди часу (наприклад на квартал) і достовірність та якість їх буде значно більшою.
Позитивним моментом в новій редакції Санітарних правил є можливість проводити санітарно-оздоровчі заходи в осередках кореневої губки протягом року, а не чекати в літню пору року поки дерева остаточно не всохнуть і стануть основою для утворення нових осередків стовбурних шкідників.
Виконання п. 1.8 проблематичне з огляду того, що відповідно вимоги п.2.3 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік… лісничому дозволяється відводити лише освітлення і прочистки. Необхідно у Методичних вказівках зробити уточнення.
Найбільш вдалим, лаконічним та конкретним є розділ ІІ Вибіркові санітарні рубки, чого не можна сказати про наступний ІІІ розділ – Суцільні санітарні рубки. І знову тотальна недовіра. Цього разу до членів комісії, що проводить спеціальне обстеження насаджень на предмет призначення в них суцільної санрубки. А в комісію входять: представник обласного управління лісового господарства, лісопатолог спеціалізованого лісозахисного підприємства, представник лісгоспу та лісничий. Хто колись пробував в один день і в один час зібрати в конкретному лісгоспі перших двох членів комісії, що працюють в різних установах, то знає, що рідко коли вдається в складі такої комісії побачити фахівця з лісозахисту з управління. Тому, що він там один. Можливо, тому в новій редакції Санітарних правил і вимагається наявність тільки представника управління. Будь-кого. Коли функція цього представника чисто формальна, то чому б не залишити в силі склад комісії, що закріплений діючими Санітарними правилами, адже вирішальне слово і відповідальність залишається все одно за лісопатологом спеціалізованого лісозахисного підприємства.
Основним критерієм при призначенні суцільної санітарної рубки відповідно до п. 2.1 Правил є критичні повноти насаджень, яких не можна зменшити внаслідок проведення інших санітарно-оздоровчих заходів. І тут комісії рекомендується в пошкодженому насадженні закласти одну чи декілька пробних площ. На цих пробних площах необхідно обміряти не менше 100 дерев головної породи і визначити категорії їх стану. Дані обміру записати в таблицю Картки пробної площі згідно додатку 4. Але ця таблиця дає інформацію лише про кількість здорових і пошкоджених дерев, їх діаметри і категорії стану. Стає не зрозумілим, де в таблиці вказана повнота насадження тільки зі здоровими деревами (після вилучення пошкоджених дерев) і який стосунок має діаметр дерева до категорії його пошкодження. Але в тому ж п. 3.3 допускається закладка кругових реласкопічних пробних площ і вже зовсім не зрозуміло, як же результати, отримані за допомогою реласкопа (повнотоміра), втулити в додаток 4. Сама ідея застосування повнотоміра для визначення доцільності призначення суцільної санітарної рубки (та і ряду вибіркових рубок догляду) не нова і дуже популярна в багатьох країнах євросоюзу. На мою думку, в нових Санітарних правилах слід відмовитися від методики обміру діаметрів не менше 100 дерев головної породи і визначити категорії їх стану. Бо фактично необхідної інформації для прийняття рішення про призначення суцільної санрубки вона не дає, а лише вимагає невиправданих додаткових витрат часу. 100 і більше дерев у ділянці необхідно міряти по два рази. Що стосується застосування повнотомірів, то тут на кожній круговій площадці, які наприклад розміщуються по діагоналі ділянки, визначаються дві повноти (всіх дерев головної породи і тільки здорових дерев) та середні висоти дерев головної породи. У разі, коли повнота насадження із здоровими деревами буде дорівнювати критичній чи нижче критичної, необхідно призначати суцільну санрубку. Відповідно зміст додатку 4 має бути дещо іншим. Замість 100 і більше рядків у ньому їх потрібно заповнити приблизно 3 – 10 (залежно від площі лісосіки і кількості кругових площадок). Також Санітарні правила необхідно доповнити інформаційною таблицею з даними сум площ поперечного перетину стовбурів на висоті 1,3м для насаджень різних порід з повнотою 1,0 для визначення повнот насаджень за допомогою повнотоміра. Запропонований метод значно простіший, і вимагає набагато менших витрат часу і виконується одним фахівцем.
Деяких уточнень вимагає і розділ IV Ліквідація захаращеності та запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу. Насамперед, саме визначення цього санітарно-оздоровчого заходу. Якщо це тільки прибирання поваленого сухостою та хмизу і більше нічого, то стає незрозумілим, як тоді назвати вибіркову санрубку з вилученням з запасу насадження до 5 куб. м на 1 га пошкоджених дерев. Це дає привід для вільного трактування заходів, пов’язаних з ліквідацією захаращення як виконавцями так і посадовими особами, що здійснюють контрольні функції.
Виходячи з назви цього розділу логічно було б ознайомитися хоча би з переліком заходів з запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу. Але автори знову відправляють лісників до бібліографічної пам’ятки, а саме до Сборника технических указаний по лесозащите («Урожай». Київ 1964). Чому в розділі ІІ Вибіркові санітарні рубки до дрібниць описуються всі деталі цього заходу, а коли потрібно описати заходи з запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу, нас знову кудись посилають щось шукати. Потім ще потрібно пояснити, чому проводили ці, а не інші заходи по тій, а не іншій методиці, застосовували ті, а не інші препарати.
Після ознайомлення з розділом V Захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб зразу виникає декілька запитань. То чи можна вже використовувати ростучі дерева, як опори для штабелів лісопродукції? Чи дійсно необхідно прибирати місця рубок після закінчення лісосічних робіт, і якщо потрібно, то якими методами проводити їх очищення?
Дуже шкода, що у новій редакції Санітарних правил в лісах України автори випустили перелік порушень цих правил, за які лісокористувачів та власників лісів можна було б притягнути до відповідальності. Тут вступає в силу юридичний постулат «Що не заборонене, те дозволене». Відповідно за невиконання цих правил особливої відповідальності винні особи нести не будуть, а це прямий шлях до зловживань. Стає незрозумілим, як всі перераховані в п. 8.1 органи будуть проводити нагляд за санітарним станом лісів? Чи наглядати потрібно за тим, щоб вчасно лісокористувачі та власники лісів подали Санітарні огляди, в яких опишуть санітарний стан в своїх лісах. Але ж можуть і не подати санітарні огляди, бо в Санітарних правилах немає вимог щодо їхнього змісту.
В наш динамічний час виробництво, в тому числі і лісогосподарське, не стоїть на місці. При виконанні лісівниками основних, майже не змінних, завдань по охороні лісу, лісозахисту, та примноженню лісових багатств постійно змінюються методи і технології в досягненні цієї мети. Відповідно оновлення Санітарних правил в лісах України вже давно на часі. В цій статті пропонується включити в Правила регламентацію всього складного комплексу заходів з лісозахисту. Також слід зменшити кількість форм документообігу, в яких дублюються одні і ті ж показники, шляхом їх оптимізації.
Цінність оновлених Санітарних правил, якраз буде в тому, що фахівець лісового господарства зможе отримати в них відповіді на всі запитання з лісозахисту, що виникають при проведенні лісогосподарських заходів.
20 лютого 2012 р.
Євгеній Андрощук
