Обсуждаем санитарные правила

Оказывается, на сайте Минагрополитики при определенных навыках можно найти Проект санитарных правил, обсуждение которых закончилось 3-го февраля. Все предложения и замечания в течении двух месяцев надо было высылать в Гослесагентство, на сайте которого должно было бы быть организовано общественное обсуждение. Вероятно, все формальности соблюдены и кто-то что-то обсуждал, но в душе остается неприятный осадок.

На сайте Гослесагентства о проекте Санитарных правил я не видел  ни слова. Приказ уважаемого Александра Васильевича Сень об обнародовании проекта документа и его обсуждении на сайте Гослесагентства (см. Пояснительную записку) очевидно был проигнорирован. К сожалению, новое руководство продолжает традицию келейного обсуждения подзаконных актов, сформированную одним из предшественников, который ранее отвечал за науку и законотворчество. Проекты нормативов размещаются так, чтобы их, не дай Бог, никто «из чужих» не увидел и рассылаются только между «своими». Даже если к их обсуждению вынуждено привлекаются посторонние, то их замечания не публикуются… В частности, в этом году санитарные правила анализировала группа экспертов проекта ФЛЕГ, работающих в WWF. Результат их работы фактически засекречен (смешно, но эксперты WWF, работающие за международные деньги, не дают их даже своим коллегам из других организаций, мотивируя тем, что разрешение Гослесагентства не получено). Это,  во-первых, противоречит нормам выполнения международных проектов, а во-вторых, абсурдно, – кому нужны их замечания после окончания обсуждения. Кстати я тоже, более года назад на совещании у Председателя Госкомлесхоза говорил о необходимости коренного пересмотра существующих подходов к регулированию рубок вообще, и санитарных рубок в особенности. На этом совещании, помимо Шершуна и Червоного, которых уже нет в СИСТЕМЕ, присутствовали Ведмидь, Парфенюк и Романовский… Видимо поэтому,  о том, что разрабатывается очередная (кажется третья или четвертая с 2007 года) версия документа  я узнал  случайно, – уже после завершения так называемого обсуждения.

Давно известно, что при авторитарном стиле управления, который господствует в системе Госкомлеса, никто не может быть разумнее руководства. Однако, наши нынешние руководители, надо отдать им должное, не претендуют на всезнание и широко пользуются помощью консультантов, – чиновников Гослесагентства и представителей отраслевой науки. Так что уровень подготовленных документов и стиль работы  отражает высоту «планки» специалистов этой категории. Фактически те же самые люди готовили и предыдущий документ, от которого 15 лет страдали и продолжают  страдать лесоводы-практики. Конечно, в нынешней версии, многие глупости исключены и исправлены, но далеко не все. Документ мог бы быть совсем другим, – много лучше, если бы Гослесагентство на практике демонстрировало ту открытость и честность, о которой так любят говорить его лидеры.

Ниже размещаю проект Санитарных правил и развивающие его документы. После чего в отдельном сообщении приведу материалы, касающиеся этого документа, переданные на сайт «Украинский лесовод» после Нового года. Приглашаю всех заинтересованных  высказать своё мнение. М.П.

Проект наказу
Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Санітарних правил в лісах України»
02.12.2011 15:20
ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту наказу Міністерства аграрної
політики та продовольства України «Про затвердження
Санітарних правил в лісах України»

Мінагрополітики України оголошує про оприлюднення проекту наказу «Про затвердження Санітарних правил в лісах України».

Наказ розроблено для встановлення переліку санітарно-оздоровчих заходів у сфері лісового господарства та з метою визначення умов їх здійснення для охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства і використанні лісових ресурсів.

Головним розробником проекту наказу «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» є Держлісагентство України.

Проект наказу «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» розміщено .11.2011 року в мережі Інтернет на веб-сайті Мінагрополітики – http://www.minagro.gov.ua/.

Зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акту необхідно подавати у письмовій або електронній формі протягом одного місяця від дня його оприлюднення до:
Державного агентства лісових ресурсів України (поштова адреса: вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601; електронна – zahyst@dklg.gov.ua);
Департаменту регуляторної політики та підтримки підприємництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (поштова адреса – вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011; електронна – mail@dkrp.gov.ua).

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
О.В. Сень

Проект
 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Н А К А З

____________ 2011 р. м. Київ №__________

Про затвердження Санітарних
правил в лісах України

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України, підпункту 7.138 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 24 квітня 2011 року № 500, та підпункту 3 пункту 10 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 458,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Санітарні правила в лісах України, що додаються.
2. Департаменту землеробства (Демидов О.А.) забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності одночасно з постановою Кабінету Міністрів України "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555".
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.

Міністр М.В. Присяжнюк

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
___________ 2011 №

Санітарні правила в лісах України

І. Загальні положення

1.1. Ці Правила встановлюють перелік санітарно-оздоровчих заходів у сфері лісового господарства та визначають умови їх здійснення в лісах всіх форм власності при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійсненні робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

1.2. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться з метою оздоровлення насаджень в максимально короткі терміни за умови недопущення негативного впливу на довкілля, вони є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.

1.3. Види, обсяги, терміни, місце та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів визначаються лісовпорядкуванням, спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, а також власниками лісів і постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень.

1.4. До санітарно-оздоровчих заходів належать:

• вибіркові санітарні рубки;
• суцільні санітарні рубки;
• ліквідація захаращеності;
• профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними;
• захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.

1.5. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку насаджень в лісах усіх категорій.

Санітарно-оздоровчі заходи в лісах зони радіаційного забруднення плануються і проводяться з урахуванням вимог інструкцій та рекомендацій центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.
Плани проведення санітарно-оздоровчих заходів складаються щорічно власниками лісів і постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, з урахуванням специфіки, ступеня і періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб (додаток 1).
Плани проведення санітарно-оздоровчих заходів затверджуються органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства (на територіях природно-заповідного фонду – за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або з відповідними його територіальними органами (у разі їх утворення), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).
Для затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів власники лісів і постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальним органам центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства такі документи:
витяги з матеріалів лісовпорядкування;
матеріали лісопатологічного обстеження насаджень;
зведену відомість насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів (додаток 2).

1.6. Під санітарні рубки відводяться насадження, ушкоджені пожежами, шкідниками, хворобами та в результаті стихійних природних явищ і техногенного впливу.
Насадження, пошкоджені верховою пожежею, відводяться не пізніше ніж через місяць після завершення її гасіння.
Листяні насадження відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів.
Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком можуть відводитися в санітарні рубки протягом року.

1.7. В насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово.

1.8. Відбір дерев для санітарних рубок проводиться за участю або під наглядом лісничого або іншої посадової особи із фаховою лісівничою освітою.

ІІ. Вибіркові санітарні рубки

2.1. Вибіркові санітарні рубки здійснюються шляхом вилучення з насаджень сухостійних, всихаючих, дуже ослаблених дерев, внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами, стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу запасом 5 і більше куб. м з гектара за умови, що їх вирубування не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0,5 у пристиглих, стиглих і перестійних деревостанах і нижче ніж 0,4 в інших деревостанах.
З метою збереження цінних насаджень орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства з урахуванням породного складу, цільового призначення лісів, природних особливостей регіону можуть визначати іншу повноту деревостанів та запасу, що вирубується (за винятком похідних насаджень ялини, які при повноті нижче 0,5 можуть бути пошкоджені вітром), а на територіях природно-заповідного фонду – за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або з відповідними його територіальними органами (у разі їх утворення), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

2.2. Вибіркові санітарні рубки призначаються на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічного обстеження та затвердженого в установленому порядку плану проведення санітарно-оздоровчих заходів за поданням лісничого або іншого керівника спеціалізованого підрозділу, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) – за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або з відповідними його територіальними органами (у разі їх утворення), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

2.3. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.
При відборі дерев у рубку в соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, яке охоплює більше 50 % периметра стовбура, а у вологих умовах – обпалення кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь – 3/4 периметра стовбура і більше).
Вибіркові санітарні рубки на згарищах розпочинають не пізніше одного тижня після відведення деревостанів для рубки.

2.4. У насадженнях, пошкоджених вітром та в результаті інших природних явищ, до термінової рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.
Видаленню підлягають вітровальні і буреломні дерева та пошкоджені снігом і ожеледдю із зламом стовбурів на висоті не менше 2/3 довжини живої крони.

2.5. Під час відбору свіжозаселених шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан цих дерев.
Дерева, заселені стовбуровими шкідниками відбираються для рубки, якщо це не призведе до зменшення повноти більше допустимого рівня, за винятком випадків, передбачених пунктами 2.7. і 2.9. цих Правил.
Відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найбільш поширених шкідників.

2.6. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).

2.7. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III-VI категорій стану (додаток 3).

2.8. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, підлягають вирубуванню, якщо рана охоплює більш як 1/2 периметра стовбура.

2.9. Ільмові, уражені судинним мікозом, відводяться в рубку відразу після втрати листям тургору, лісорубні рештки спалюються в процесі рубки.
Дерева дуба, уражені поперечним раком, підлягають видаленню лише тоді, коли рана охоплює 100 % периметра стовбура за умови збереження повноти насадження не менше 0,7.
Дерева ясена, уражені бактеріальним, або східчастим раком видаляються в разі охоплення ранами в одному, або декількох місцях більше 1/2 периметра стовбура.
У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, вирубуванню підлягають дерева IV-VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід – дерева III-VI категорій стану.

2.10. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами більш як 1/2 периметра стовбура.

2.11. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дерево-руйнівних грибів. Життєздатні дерева з дуплами (до 5-10 дерев на гектарі) можуть залишатися з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.
У насадженнях осики, берези видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дерево-руйнівних грибів та іншими патологічними ознаками.

2.12. Дерева з рослинами-паразитами (омелою, ялівцево-ягідником та іншими) вирубуються лише у разі їх сильного пригнічення (III – VI категорій стану).

2.13. Дерева з механічними пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менше 3/4 периметра стовбура.
Дерева з підірваною кореневою системою, нахилом нижньої та середньої частини стовбура більше 30 градусів від вертикальної осі, а також дугоподібно зігнуті дерева відносяться до ІV категорії стану.

2.14. Відведення лісосік під вибіркові санітарні рубки здійснюється в межах виділу або його частини, яка потребує санітарної рубки.
В рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення дерева з рідкісними декоративними властивостями крони і стовбура до рубки не призначаються, якщо вони мають ознаки патології, але не становлять небезпеки її поширення.

ІІІ. Суцільні санітарні рубки

3.1. Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості.

3.2. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші лісогосподарські заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня (пункт 2.1. цих Правил).
Максимальна площа ділянки суцільної санітарної рубки, в межах одного виділу, визначається фактичними розмірами пошкодження насадження, де необхідно провести цей захід.

3.3. Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, до складу якої входять: представник органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, лісопатолог спеціалізованого лісозахисного підприємства, представник постійного лісокористувача (власника лісів), а також лісничий або інша посадова особа із фаховою лісівничою освітою.
Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) до складу комісії включається представник центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або відповідного його територіального органу (у разі його утворення), органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища .
Комісія визначає в натурі доцільність призначення суцільної санітарної рубки, її площу, про що складається акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки.
В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки:
зазначаються: категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та її терміновості;
пропонуються способи та методи лісовідновлення, а також заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.
Акт підписується всіма членами комісії.
Акт, складений без участі лісопатолога спеціалізованої служби лісозахисту, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без представника центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або відповідного його територіального органу (у разі його утворення), органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, недійсний.
Для визначення ступеня пошкодження насаджень закладається одна або рівномірно декілька пробних площ прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев головної породи. Загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження. Допускається закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (реласкопічних), кількість яких визначається відповідно до чинних нормативних документів для таксації лісу.
Результати обстежень на пробних площах оформляються згідно з додатком 4.

3.4. Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, власники лісів та постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.

3.5. Терміни проведення суцільних санітарних рубок пов'язують з біологією основних шкідників і хвороб, лісівничою характеристикою насадження, забезпеченістю його природним поновленням відповідно до типу лісорослинних умов і функціонального призначення насаджень, а також з вимогами збереження рідкісних і зникаючих видів, занесених до Червоної книги, та необхідністю збереження біорізноманіття лісів.

ІV. Ліквідація захаращеності та запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу

4.1. Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більш як на 30 градусів від вертикальної осі), хмизу.
Ліквідація захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами, або окремо, якщо проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне.
Підлягають збереженню окремі сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи.

4.2. У лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, захисних смугах уздовж залізниць і автомобільних доріг та інших особливо цінних лісових насадженнях ліквідація захаращеності проводиться регулярно при наявності буреломних, вітровальних, сніговальних дерев в естетичних, санітарно-оздоровчих, протипожежних цілях і в цілях безпеки відвідувачів.

4.3. Спеціальні роботи щодо запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу плануються та здійснюються на підставі вимог і рекомендацій центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

V. Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб

5.1. Якщо заготовлена і неокорована деревина (у вигляді лісоматеріалів або стовбурів) тривалий час залишається на місці її заготівлі, а також на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані вживати заходів до запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами шляхом:
суцільного (для хвойних порід) або часткового (для листяних порід) корування круглих лісоматеріалів і стовбурів та складання їх у штабелі відповідно до стандартів і спеціальних інструкцій;
обробки круглих лісоматеріалів біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в лісовому господарстві.
Спосіб захисту деревини визначається власниками лісів та постійними лісокористувачами. Забороняється хімічна обробка деревини, яка буде транспортуватись способом, що допускає контакт її з водою.

5.2. Заходи для запобігання заселенню деревини шкідливими комахами і пошкодженню грибами здійнюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб та їх шкодочинності.

5.3. Заселені шкідливими комахами лісоматеріали або стовбури негайно коруються чи обробляються відповідними інсектицидами.
Якщо лісоматеріали заселені комахами, проти яких корування і хімічна обробка малоефективні або неможливі, здійснюється термінова переробка деревини.

5.4. Після вивезення деревини територія складів, вантажних пунктів та інших місць її зберігання очищається від кори, трісок та інших деревних залишків.

VI. Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів

6.1. Під час вибіркових і поступових систем рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева ІV-VІ категорій стану.

6.2. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів в загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насаджень нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20-30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.
Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III-V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями шириною більш як 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.

6.3. В осередках стовбурових шкідників, судинних і некрозно-ракових хвороб порубкові рештки підлягають обов'язковому спалюванню.

6.4. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт забороняється пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, в тому числі за межами лісосік.

6.5. Зберігання деревини в лісі допускається за умови додержання вимог, зазначених у пунктах 5.1.-5.4. цих Правил.

6.6. Дерева (деревостани), що передаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів та постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.
Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (деревостани) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також деревостани, пошкоджені стихійними природними явищами та техногенними впливами, в яких відсоток дерев I і II категорій стану не досягає 75.

6.7. До початку проведення заготівлі живиці та деревних соків у насадженнях вирубуються сухостійні та всихаючі дерева, а також ліквідується захаращеність.
Якщо у насадженнях, де ведеться підсочування, виявлено сухостійні та всихаючі дерева в обсягах, що перевищують природний відпад, власниками лісів та постійними лісокористувачами створюється комісія для встановлення причин цього явища, до складу якої обов'язково включається лісопатолог спеціалізованого лісозахисного підприємства. Комісія оцінює санітарний стан насадження та приймає рішення про необхідність припинення підсочки, здійснення оздоровчих заходів або проведення дострокової рубки.

VII. Санітарні вимоги в лісах різних категорій

7.1. В рекреаційно-оздоровчих лісах та лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, регулюють рекреаційне навантаження шляхом організації території, а також здійснюють санітарно-оздоровчі та інші заходи для захисту лісу з урахуванням особливостей структури і використання насаджень.

7.2. На територіях природно-заповідного фонду, в лісах, розташованих у межах населених пунктів, лісах зелених зон, лісах, розташованих поза межами лісів зелених зон, які виконують переважно рекреаційні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції поряд з виконанням вимог цих Правил може проводитись індивідуальний захист дерев: лікування ран, обрізування окремих всохлих і пошкоджених гілок, вилучення плодових тіл грибів, пломбування дупел тощо.

VIII. Нагляд за санітарним станом лісів

8.1. Постійні лісокористувачі та власники лісів, що перебувають у підпорядкуванні органів виконавчої влади, щорічно подають до відповідних органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим та областей, а також спеціалізованим лісозахисним підприємствам санітарні огляди, в яких відображають санітарний стан лісів і деревини, що зберігається в них, виконання заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів, зазначають основні порушення цих Правил, заходи щодо запобігання чи ліквідації їх наслідків.

8.2. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та областей узагальнені санітарні огляди разом з річним звітом надсилають відповідним центральним органам виконавчої влади.

 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Санітарних правил в лісах України»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» розроблено відповідно до статті 86 Лісового кодексу України в частині здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захисту лісів від шкідників і хвороб та на виконання Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 458/2011 «Про Положення про Державне агентство лісових ресурсів України».
2. Мета і шляхи її досягнення
Санітарні правила в лісах України встановлюють перелік санітарно-оздоровчих заходів у сфері лісового господарства та визначають умови їх здійснення для охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства і використанні лісових ресурсів.
3. Правові аспекти
Уданій сфері правового регулювання діє Лісовий кодекс України в редакції Закону України від 8 лютого 2006 року № 3404-IV.
Ведення лісового господарства, в тому числі і проведення санітарно-оздоровчих заходів, в лісах України здійснюються на основі згаданого Закону, Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 458/2011 «Про Положення про Державне агентство лісових ресурсів України» та Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 року № 977.
У зв’язку із реалізацією проекту наказу, внесення змін до чинних чи розроблення нових нормативно-правових актів не передбачається.
4.Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація акта не потребує додаткового фінансового забезпечення з Державного бюджету України.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект наказу потребує погодження з Міністерством екології та природних ресурсів України.
6. Регіональний аспект
Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
7. Запобігання корупції
У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення
Для проведення громадських обговорень проект наказу розміщується на офіційному сайті Держлісагентства.

9. Позиція соціальних партнерів
Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів
Зазначений наказ дозволить ввести в дію Санітарні правила в лісах України та забезпечити умови для здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
О.В. Сень
____ ____________ 2011 р.