Восени цього року шляхом накладання растрових матеріалів лісовпорядкування на шар публічної кадастрової карти, я виявив земельні ділянки в межах державного лісового фонду, надані у приватну власність в межах ДП «Турійське лісове господарство» та ДП «Ківерцівське лісове господарство».
На жаль, така ситуація є типовою для України. Бо органи місцевого самоврядування та органи Держгеокадастру часто ігнорують вимоги законодавства та «не помічають» належність земель до лісового фонду – і відповідно роздають у приватну власність ласі ділянки під будівництво.
Хоча прикінцеві положення «Лісового Кодексу» чітко кажуть, що «до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування».
Зазвичай, сумлінні лісокористувачі після виявлення таких фактів, починають вчиняти дії щодо повернення собі незаконного виданих в лісфонді земельних ділянок – наприклад нещодавно за ініціативою та участю Черкаського лісгоспубуло повернути у власність держави землі лісового фонду.
Проте, ДП «Ківерцівське лісове господарство» та ДП «Турійське лісове гоподарство» у відповідь на наші звернення з проханням вчинити дії щодо повернення земельних ділянок в державну власність фактично таких дій не вчинили!
Кверцівський лісгосп повідомив, що одна ділянка була вилучена з лісового фонду під час безперервного лісовпорядкування, не повідомивши для цього підстав. А щодо інших лісгосп звернувся до ВО «Укрдержліспроект» і пообіцяв вчинити подальші дії та повідомити нас про результати. Проте поки що жодних листів від лісгоспу ми не отримали.
ДП «Турійське лісове господарство» в свою чергу, від двох наданих ділянок «відхрестилось» (хоча картографічні матеріали чітко кажуть, що ці ділянки знаходяться в межах лісового фонду). Щодо інших, керівництво пояснило, що вони надані в користування давно і лісгоспу невідомо, чому їх не виключили з лісового фонду під час минулого базового лісовпорядкування. Більше того, лісгосп не допустив перевірку Держекоінспекції, яка виїхала в лісгосп аби перевірити в тому числі вищезгадані факти надання земельних ділянок у власність.
Хоча ще з 2008 року надання земельних ділянок у власність в межах лісового фонду (крім чітко визначеного переліку підстав) є незаконним, і лісгосп не може під час лісовпорядкування «виключати» земельні ділянки за власним бажанням.
А завдяки тому, що на публічній кадастровій карті з’явився шар «ліси», який формується на основі матеріалів лісовпорядкування державних лісогосподарських підприємств, нами були виявлені ще низка накладень земель лісового фонду на землі приватної власності.
Після журналістського запиту «Сили Правди», Волинське ОУЛМГ пообіцяло розібратись з цією проблемою.
«Волинським ОУЛМГ 9 жовтня 2019 року було направлено відповідні клопотання до правоохоронних органів з проханням у межах компетенції та наданих повноважень у разі наявності підстав вжити відповідних заходів реагування щодо повернення спірних земельних ділянок до держлісфонду. Матеріали перебувають у прокуратурі області. Волинським ОУЛМГ та державними лісогосподарськими підприємствами області здійснюється абсолютне сприяння та долучення до справ із розгляду питань повернення лісових земель у власність держави», — пише ВОУЛМГ.
Проте станом на кінець 2019-го єдиним відомим нам результатом стало…узаконення одного з будівництв в Турійському лісгоспі через схему «довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками».
Ми продовжимо стежити за процесом повернення земельних ділянок в лісі у державну власність і сподіваємось, що дії державних органів не обмежаться лише порожніми деклараціями та обіцянками.

1 коментар
Isachenko
Ось яскравий доказ того, що з’ясування нарешті питання про власника, розпорядника і користувача лісфонду (чи лісових ресурсів, чи лісових земель – наразі не це важливо) і не тільки державної власності – це не приватна суперечка якихось там Ісаченко і Сенсея, яким ніби більше немає що робити, як розводити на цьому поважному сайті кілометрові коментарі. Це одне з найважливіших питань для вирішення усіх проблем лісових взаємин, включно з правовими питаннями діяльності лісгоспів разом з ДАЛРУ і вузькогалузево виробничими аж до цивілізованих правил реалізації лісоматеріалів.
Величезна подяка і повага Тєстову, що професійно проводить розслідування авантюр лісгоспів з лісовим земельним фондом. Ще більше таких правопорушень в національних природних парках і в колишніх колгоспних, а нині комунальних лісах, земельні ділянки яких поблизу населених пунктів – просто клондайк для земельних аферистів і переведення за великі тіньові гроші комунальних лісових ділянок у приватну власність.
Для того і завели у прикінцеві положення ЛК рядок про планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які вже більше 20 років, в порушення вимог інших законів держави, посвідчують лісгоспам (де таке чувано?!) право постійного користування лісовими землями.
Водночас я дивуюся Тєстову, розумному чоловікові, читаючи зараз його матеріал про порушення волинськими лісгоспами земельних питань, з якої такої радості він пішов з’ясовувати земельні питання не до власника і розпорядника земель лісфонду, а до обласного управління лісового господарства, яке взагалі до цих земель немає аніякого відношення ні як власник чи розпорядник, ні як користувач.
Щоб дати чітку і ясну відповідь на базове питання в усіх земельних лісових аферах «хто є власник і розпорядник цих земель», варто просто-напросто подивитися, до кого зверталися і звертаються постійні користувачі – держлісгоспи – за дозволом на виготовлення землевпорядної документації для оформлення права постійного користування землями лісфонду.
Я знаю відповідь на це елементарне питання, бо не тільки бачила документи, але й не раз була присутня на засіданні земельних комісій (спеціально не буду називати орган державної влади, при якому вони діють), які розглядали від лісгоспів такі звернення, а потім затверджували цю документацію.
Відповідати за правопорушення і за повернення земель у державну (чи комунальну) власність повинен власник цих земель. Він же, власник, у першу чергу відповідає за весь бардак, що коїться на його території у його лісовому господарстві і конкретно у лісгоспах, які з його, власника/розпорядника, рук отримали лісові землі в постійне користування. Тому цей власник і ховається, бо відповідальність дуже серйозна!
P.S. Визначення власника і розпорядника лісовими ділянками не вимірюється довжиною (ха-ха!) рисок при голосуванні (упс!) цього питання.
Comments are closed.