Дешево і практично

 Види колективного полювання.

Україна має давні мисливські традиції та різноманітність мисливських видів диких тварин, це, у свою чергу, сформувало у вітчизняних угіддях велику кількість різних видів полювання та способів добування дичини.

Правильно організоване, у межах закону, полювання, є запорукою ефективного та раціонального використання біоресурсів мисливським господарством. Як приклад, ведення мисливського господарства у розвинених країнах ЄС, де доходи від використання та відтворення мисливської фауни є частиною потужної економіки цих країн.

Як свідчить міжнародний досвід, своєчасне вилучення запланованої кількості голів диких тварин, зберігає кормові ресурси мисливських угідь, сприяє підтриманню оптимального щорічного приросту дичини, регулює оптимальне навантаження на угіддя, а головне, приносить економічну і продовольчу вигоду країні.

На сучасному етапі розвитку мисливського господарства важливо не тільки охороняти та відтворювати дичину, але й з відповідальністю відноситись до вилучення лімітованого поголів’я. Це повинно бути організовано професійно і безпечно як для мисливця, так і для кінцевого споживача продовольчої продукції.

Задля ефективного вилучення ліміту в країнах ЄС, як і в Україні, існують різні види полювань, це і індивідуальне полювання, і колективне, і з загоничами, з собаками, з підходу, із засідки тощо.

На відміну від країн ЄС, де серед мисливців популярним є індивідуальне полювання, у нас широкої популярності набули саме колективні види, бо це, по-перше, економніше, по-друге – ефективніше, по-третє – «веселіше».

Українським законодавством передбачені наступні види колективного полювання: із собаками, у засідках, загоном (облавним способом).

Під час облави загоничі наганяють звіра на стрільців, що стоять на номерах. При цьому можуть використовуватися собаки, здебільшого лайки, але можуть залучатись і хорти.

При колективному полюванні з використанням засідок, як правило, використовують вишки на підступах до привад.

Необхідно відзначити, що існує кілька видів полювань на дичину, які можна класифікувати як колективні.

Наприклад, таким є полювання на вовків на вовчих лігвах з використанням прапорців. При цьому, чим більше загоничів беруть участь у полюванні, тим більше воно буває ефективним.

На зайця теж ходять колективом. У процесі такого полювання проводиться так зване «кваплення» зайця. «Квапити» зайця можна як одному мисливцю, так і двом-трьом. При цьому мисливцям краще знайти слід, що йде від плутанини слідів на «жировці» до «ліжки».

Існують облавні види полювання на зайця. Такі облави не потребують ретельної підготовки і попереднього окладу. Лінія стрільців встановлюється на просіці або на краю поля, загоничі у проміжку між просіками або полями. При цьому також необхідно додержуватися основних правил техніки безпеки на полюванні. Також, необхідно враховувати, що в цьому виді полювання може брати участь до 10 людей.

Полювання на лисицю теж буває колективним. Так, якщо мисливець не один, то інші учасники полювання повинні без галасу зайняти позиції у місцях найбільш вірогідних шляхів проходів лисиці. При цьому собаку доцільно посилати у нору здалеку, щоб не звужувати так званий сектор обстрілу, стоячи на відстані, на якій можна зреагувати на рух лисиці при виході з нори. Це пояснюється тим, що близько від виходу з нори проміжок часу для підготовки пострілу дуже малий, і як показує практика, завдяки цьому постріл, здебільшого, буває невдалим. Тому лисицю краще відпускати на відстань кроків на двадцять для ретельного вицілювання.

Також з колективом полюють на фазана.

Фазан відноситься до польової дичини. Мешкає він у густих ягідниках та кущах.

Особливістю цього полювання є те, що при використанні собаки, його власник повинен перебувати біля нього, а інші учасники повинні бути у тих місцях, звідки зручніше здійснювати постріли.

При полюванні необхідно враховувати, що фазан спочатку злітає вертикально уверх, а потім летить горизонтально.

У зв’язку з тим, що, здебільшого, полювання на фазана проводиться у степу, мисливці можуть підходити до кущів з різних сторін. Обмежень у напрямках підходу у загальних правилах безпеки на полюванні не встановлено, тому обов’язковою є заборона пострілів на шурхіт, по непевно побаченій дичині. Крім того, необхідним заходом безпеки при цьому є те, що треба пам’ятати, де знаходяться інші учасники полювання і не допускати пострілів нижче 2,5 метра, згідно із загальними правилами техніки безпеки на полюванні.

Але наймасовішім видом полювання в Україні все ж таки є полювання на водно-болотну пернату дичину. Її можна зустріти і на болоті, і на маленькому струмку і на березі морського мілководдя. У цій статті не передбачався опис всіх видів полювання на водоплавних птахів, але в Україні саме колективне полювання на цей вид дичини набув значної популярності. Мова йде про полювання бродом. У процесі цього виду полювання один або кілька мисливців не поспішаючи, обходять болотні хащі, затони, підіймаючи на крило дичину, що ховається у кущах, комиші тощо.

При цьому мисливці можуть бути з одного або декількох колективів. Одні підходять з боків, інші спереду чи ззаду. Декого можна не побачити з-за кущів, тому, необхідно виконувати загальні правила техніки безпеки на полюванні, про які ми вже говорили вище.

Також у колективі на полюванні ніколи не треба сходити зі свого місця для пострілу, не попередивши інших членів колективу.

Тільки виконуючи ці правила, можна отримати те, заради чого мисливці приїжджають на полювання – відпочити душею і тілом та поспілкуватись із природою і з товаришами.