05/01/2020
0На фото – Юрій Мельничук справа
Юрій Мельничук – лісівник у третьому поколінні та доброволець. Він разом з іншими колегами їздив на будівництво фортифікаційних споруд під Маріуполь.
Про це повідомили у Волинському ОУЛМГ.
Вирушили на схід вони зі своїм матеріалом, обладнанням, технікою. Чоловіки працювали під гуркіт зброї: до передової було рукою подати. Коли лісівничі «фортифікаційники» поверталися з прифронтового відрядження, мріяли про домашній затишок та рідний ліс.
Загалом Юрій Мельничук провів там сім місяців. Повернувшись додому, вирішив піти в Збройні сили України добровольцем. Чоловік написав заяву у військкомат і на шосту хвилю якраз потрапив під Гранітне, Кам’янку, Зайцеве, Червонопартизанськ. Там на той час тривали запеклі бої.
«Нас, добровольців, посилали у найгарячіші точки. Де тонко, де рвалося, туди й кидали. Не було такого дня, щоб по нас не били. З двадцяти п’яти моїх побратимів додому повернулося тільки восьмеро, з них двох уже нема: один в госпіталі помер, іншого вбили. За всю службу було всього кілька днів тиші – 1, 2, 3 вересня. Так звана школярка. Кілька днів перемир’я. Мої хлопці ще воюють на Світлодарській дузі», – розповів Юрій Мельничук.
У мирному житті чоловік присвятив себе лісові. Невдовзі святкуватиме двадцятиріччя роботи в ДП «Горохівське ЛМГ». Як зараз пам’ятає той день: було це у 1992 році. Юрій Мельничук водночас і майстер лісу, і єгер Горохівського лісництва. Та цікавий ще й тим, що працює в обході свого діда – ще польського лісівника.
Площа обходу Юрія Мельничука чималенька – 860 гектарів. Тут є плюсові дубові резерванти, які ще пан Закшевський у 1932-му привіз із Канади.
«У моєму обході є кілька кварталів таких дубів. Це перший в Україні і перший у Волинській області такий резервант», – зазначив Юрій Мельничук.
Дідусь чоловіка теж був лісівником. Його покликали із Польщі.
«Тож його (дідуся) любов до лісу успадкував і я. Зараз вже і мій середульший син Ігор працює помічником лісничого», підкреслив Юрій Мельничук.
Ігор Мельничук – один із наймолодших працівників ДП «Горохівське ЛМГ». Як зазначив директор лісомисливського господарства В’ячеслав Дейнека, попри вік він вже, як і батько, встиг заявити про себе як відповідальний та обізнаний лісівник. Зараз Ігор Мельничук працює помічником лісничого Новозборишівського лісництва.
Юрій Мельничук із сином Ігорем
Сам молодик зізнається: у лісівництво привів його батько. Саме з ним хлопчиною вперше поїхав до лісу.
«Але не для того, щоб відпочити, а для того, щоб побачити, як працюють лісівники. Це було в четвертому класі. Мені сподобалося, відтоді я часто просив тата взяти мене з собою до лісу», – пригадує Ігор Мельничук.
Родинною стежкою пішов і менший син Юрія Мельничука.
«Він, як і середульший, часто бував зі мною у лісі, полюбив його і також вступив на лісове господарство, зараз вчиться у столичному НУБІБі. Поза галуззю – тільки найстарший, він зараз на заробітках у Польщі. Та за потреби готовий долучитися до лісівництва», – розповів Юрій Мельничук.
