01/01/2020
0
Коли за професією за покликанням.
Є в лісогосподарській галузі така спеціальність як інженер із лісових культур. Не кожен працівник колективу ДП «Іванківський лісгосп», Київщина, зможе її освоїти досконало, щоб виконувати всі необхідні завдання. Тут потрібен професіонал, так би мовити – творець майбутнього лісу від насінини до зеленого велета. Бо від його здібностей, знань, умінь, бажання вивчати досвід колег, впроваджувати власні розробки з лісорозведення і навіть від чисто людських якостей – любові до природи, щирої і доброї душі – залежить, які ліси виростить з його допомогою нинішній колектив своїм нащадкам. Всі ці якості має Наталія Нечипоренко, яка майже вісім років працює в лісгоспі провідним інженером лісових культур. Хоча в нашій галузі взагалі – 16 літ.
Чим безпосередньо вона займається? Навіть складно перерахувати. Бо вона і розробляє заходи з вирощування лісових культур та забезпечує їх впровадження; і складає плани та веде книги обліку лісових культур, розсадників, насіння тощо; і перевіряє, як виконуються лісокультурні роботи, як зберігається насіння і створюється постійна насіннєва база та багато чого іншого. Про що розповім далі. А спочатку – давайте познайомимося.
Якщо простими словами, то Наталія Нечипоренко – і «мама» саджанців, і їх берегиня, і новатор у галузі. Це – жінка, котра про поновлення лісів знає все. І навіть більше. В її обов’язки входить розробка планів лісовідновних робіт, контроль за проведенням заготівлі та переробки лісового насіння, своєчасним і якісним проведенням робіт із підготовки ґрунту, садіння лісу, догляду за культурами, вирощуванням саджанців і сіянців.
Наталя Олександрівна постійно вчиться новому, слідкує за розвитком інновацій, прагне опановувати нові сфери діяльності. І підстави для цього є: щоб ефективно дати лад у такому великому господарстві – а це вісім лісництв – по-іншому просто не можна:
– Мені дуже допомагає й те, що в інтернеті можна поділитися з колегами досвідом, ознайомитися з досвідом іноземних колег, досягненнями світової науки… Тим більше, що наше керівництво тільки «за» інноваційний досвід і запровадження новітніх технологій, – говорить Наталія.
Підтвердженням її слів є той факт, що на початку цього року в ДП «Іванківський лісгосп» було введено в експлуатацію сучасний комплекс із переробки та очищення насіння, в результаті очистки й обробки якого господарство отримує висококласне, чисте насіння, практично без жодної порожньої насінини. А це дає змогу ще ефективніше займатися відновленням лісів, підвищенням їх продуктивності, збереженням і посиленням захисних властивостей лісів, лісонасаджень та їх хвороб. У середньому на рік тут відтворюється 400 га лісів, для чого в коробах та у розсадниках щороку вирощується майже 5 млн штук молодих сіянців. Трудомісткі процеси – збір, заготівля, переробка лісового насіння – теж на контролі у цієї тендітної жінки. І кожен пунктик – що, як і за чим – вона знає, як кажуть, «на зубок». Бо не лише контролює, а й бере активну участь у кожному процесі.
– Спочатку, – розповідає Наталя Олександрівна, – нам потрібно визначити, скільки того насіння потрібно зібрати, аби потім вистачило саджанців для відновлення та доповнення лісу. З помічниками лісничих, лісничими ми виходимо в лісові масиви, проводимо фенологічні спостереження – визначаємо, чи буде врожай цього року, чи буде він достатній. У кожного виду є свої терміни збору насіння. Скажімо, першим збирають насіння берези. Воно більш просте. А ось збір насіння сосни – процес дуже копіткий. Спочатку потрібно вдосталь назбирати шишок, бо з 90 кг вийде максимум 1 кг чистого насіння, нам же треба його значно більше. Чи буде достатній врожай, визначаємо за рясністю шишок. Велику увагу приділяємо передпосівному обробітку насіння стимуляторами росту, – продовжує знайомити з тонкощами справи провідний інженер лісових культур. – Сіянці та саджанці з нього тоді міцніші й стійкіші до шкідників і погодних умов. Раніше на зиму складали в так звані снігові ями, аби воно протрималося неушкодженим до весни. Зараз же закупили спеціальне холодильне обладнання. Потім обробляємо й самі сіянці фунгіцидами, щоб майбутні деревця не хворіли і могли протистояти шкідникам, підживлюємо їх стимуляторами, добривами. Висівають насіння як у коробах, у так званому контрольованому середовищі, так і на лісових розсадниках. Кожен лісничий підбирає й компонує ґрунт самостійно, це – дренаж, кора, тирса, або лісова земля. І хочу відзначити, що наші лісничі дуже відповідально ставляться до процесу висіву насіння й вирощування садивного матеріалу.
В чому полягає завдання Наталії Нечипоренко? У тому, щоб підрахувати кількість насіння кожного виду дерев, визначити, скільки потрібно буде внести добрив для підживлення й препаратів для обробки, як, коли і скільки та в якій послідовності працівники лісництв будуть все назване вносити. Тобто її справа – планування, підбір препаратів. А ось підібрати землю для коробів, висіяти й посадити – цим займатимуться вже колективи лісництв. Адже при цьому потрібно гарно орієнтуватися в особливостях ґрунтів і умов, у яких потім проростатимуть саджанці.
Та навіть після того, як саджанці буде посаджено в лісі, їй не сидітиметься в затишному кабінеті. Якою б не була погода, під час їх зростання Наталя виїжджає в лісництва, обдивляється саджанці: чи не захворіли, чи гарно приймаються й ростуть. Розраховує весь комплекс робіт для того, щоб потім виріс міцний і здоровий ліс.
– Найважчі роки, які потрібно пережити дереву, щоб прижитися й гарно вкоренитися, – наголошує вона, – від 1 до 3 років. Так же, як малій дитині. А далі вже і нам, і деревцю легше. А ввесь цей час саджанці і просапати потрібно, щоб бур’яни не заглушили, і доглянути. Єдине, що добре, – таких малявочок шкідники не зачіпають. Вони люблять більш стиглий ліс. Садивний матеріал у розсадниках вирощують із весни і аж до наступної весни. Але ще й восени, буває, садять лісові культури. Чи досаджують на місці пошкоджених або всохлих.
Думаєте, взимку у провідного інженера лісових культур клопоту немає? Як би не так. Взимку треба займатися збором і відбором насіння сосни, планувати роботи з лісовідновлення на наступний рік. А ще – проектувати ділянки лісових культур. Притому – кожну окремо. Останнім часом, крім листяних порід дерев, намагаємося додавати і модрину: вона стійкіша і до морозів, і до хвороб. Для обробки корінців використовують вологонакопичувачі: на той випадок, якщо літо буде посушливим. Його дії вистачає на 5 років. Саме тоді вже деревцю практично нічого не страшно.
Є ще один надважливий момент у роботі провідного інженера лісових культур: вона ще має проводити й інвентаризацію насаджень. Насамперед, однорічні лісові культури перевіряються на відповідність проектам лісових культур: схема посадки за породами, відстань між рядками, розміщення сіянців у ряду. Перевіряється й приживлюваність, проводиться якісна оцінка одно-, дво- та трирічних лісових культур. Щоправда, культури чотирирічного та старшого віку також проходять атестацію за класами якості. І про них не можна забути. Та Наталія Олександрівна про все пам’ятає: вона – як матуся про своїх діток – турбується про зелені насадження молоденьких лісів. І постійно живе з думкою про завтрашній день: такий принцип роботи всіх лісівників. Їй же добре відома істина: щоб зростити ліс – потрібні десятиліття!
