15/02/2012
0Трапляються хороші зустрічі в "лісових" селах: на узбіччі стоїть літній майстер і пропонує проїжджим свої вироби- кошики чи мітли. Красиві, міцні, на совість зроблені. Зупинишся, поговориш – і виявиться, що ремесло в майстра сімейне, з діда-прадіда передається. Раніше й місцеві лісогосподарські підприємства підтримували цю добру справу. Досвідчені лісівники згадують, як ще у 80-і роки минулого століття взимку в кожному держлісгоспі виготовляли мітли. І цю продукцію відправляли по всьому Радянському Союзу. Як кажуть, і собі, і людям користь.
Мудрі люди підказують: старі ремесла, "народжені" лісами, не слід забувати, їх треба повертати із забуття, відроджувати. Перегортаючи дореволюційні чернігівські газети, знайшли цікавий матеріал про корзинкову майстерню, що діяла при Пакульському лісництві.
* * *
1885 р. – створено Пакульське лісництво. Пакульська лісова дача на рубежі XIX – XX ст. була центром лісокультурної справи тодішньої Російської імперії. Тут проводилась виробнича практика студентів Петербурзького лісового інституту.
Січень, 1893 рік. З матеріалів сесії Чернігівського губернського земського зібрання: "Казенных дач, где можно было бы запастись шелюгой, в Черниговской губернии почти нет. Но в Черниговском уезде, возле сел Пакули и Мньова, такой питомник есть, и отсюда земство, вероятно, могло бы за дешевую цену приобретать всякие посадки".
У 1894 р. повітове земське зібрання приймає рішення про відкриття в с. Пакуль корзинкової майстерні.
1 вересня 1895 р. в урочищі Ревунів Круг 1-го Остерського лісництва була організована Пакульська нижча лісова школа для підготовки із середовища місцевого населення фахівців-лісників.
(Нині Пакульська дача розділена: північне урочище відійшло до складу Пакульського лісництва, північна і частина головного – до Ревунівського і решта території – до військового. Також є міжколгоспне лісництво і Славутицьке).
1898 р., 10 квітня, 27 вересня – "Черниговские губернские ведомости" повідомляли, що "орденом св. Станислава 3-й степени награжден лесничий 1-го разряда Пакульского лесничества, заведующий низшей лесной школой титулярный советник Федор Белентьев". Викладачі школи Єгоров та Миклошевський (1899 р., 14 жовтня).
У 1903 р. на засіданні повітових земських зборів відзначалось: "Кроме того, г. Клеверс находит целесообразным для правильного пользования шелюговыми посадками и зарослями в уезде открыть корзиночную мастерскую с целью научить местное население этому кустарному промыслу.
На опыте г. Клеверс убедился, что корзиночная мастерская может принести пользу местному населению в том случае, если при ней имеется интернат для учеников.
Для открытия мастерской с интернатом не достаточно 400 р., ассигнованных уездным земским собранием 1901 года. Уездному земству следовало бы из своих средств ассигновать еще 200 р. И, кроме того, ходатайствовать пред губернским собранием о выдаче установленной субсидии, в размере 250 р., и пред отделом сельской экономии и сельско-хозяйственной статистики министерства земледелия о субсидии в 400 р. На наем мастера. Наиболее удобным местом для открытия мастерской было бы с. Пакуль, где имеется в достаточном количестве материал для плетения и где крестьяне относятся к этому делу вполне сочувственно и даже дают бесплатно помещение под мастерскую".
У 1905 р. відкрито корзиночку школу-майстерню (діяла до 1917 р.).
1 грудня 1906 року губернська газета "Черниговское слово" писала:
"В 1905 г. по проекту ученого лесовода Клеверса мастерская была открыта и в нее поступило 10 мальчиков. Для проведения ремесла приглашен опытный мастер с платой 400 руб. в год, заведение же ею поручено лесному кондуктору г. Подгорному-Минаеву.
Обучение ремеслу пошло очень успешно и уже через два месяца в комиссию от земства были представлены образцы работ, которые и были признаны очень удовлетворительными.
С успешностью работ рассеялось и недоверие местных жителей, питаемое к новооткрытой мастерской. В этом году желающих отдать в обучение детей было гораздо больше открывшихся вакансий.
Дешевизна в нашей местности материалов, необходимых для изделий, в будущем обещает это дело превратить в широкую промышленную отрасль, которая будет служить крупным подспорьем в крестьянском хозяйстве.
Очень желательно, чтобы уездное земство обратило внимание и расширило как самую мастерскую в смысле возможно наибольшего приема желающих обучаться, так и самой постановки всего дела".
1903 р., … "казною отпущено бесплатно для села Козла из Пакульского казенного питомника 5000 однолетних сеянцев сосны".
1915 р., 9 жовтня – "Черниговская земская неделя" зазначала: "Черниговская Дума 16 сентября… заслушан отзыв Управления Земледелия и Государственных Имуществ об удовлетворении просьбы города относительно предоставления ему делянок в Пакульском лесничестве для рубки леса… о заготовлении дров в количестве 3000 куб саж.".
1920 р., лютий … в Пакулі "успешно проходила заготовка топлива в Пакульском лесничестве… для поставки дров железным дорогам и некоторым предприятиям".
1920 р., 23 березня – Пакульський лісничий Гаркуша робить доповідь про охорону лісів на засіданні Пакульського волосного з'їзду рад.
Лісничі Пакульського лісництва: Стоцький (1847), Федір Дмитрович Белентьєв (1898 – 1917), Кафтановський (1918), Гаркуша (1920), С. Гороховський (1924), П. Рябцов (1931), Дяченко (1946 – 1950), Приходько (1950 – 1963), А. Сокол (1963 – 1982), В. Руденок (з 1982).
