11/12/2019
0Зі смутном та прикрістю сприйняли звістку про втрату знаного та шанованого лісівника – Миколи Івановича Гаврилюка. Важка втрата не лише для Волині.
Микола Гаврилюк народився 15 жовтня 1948 р. у с.Лаврів Луцького району. Отримавши освіту у Львівському лісотехнічному інституті, повернувся до рідної Волині. Трудову діяльність розпочав у Чорторийському лісництві. З гідністю та притаманною вимогливістю до себе і Справи пройшов усі щаблі аж до Головного лісничого обласного управління лісового господарства. Вихованець потужної школи під прискіпливим наглядом легендарного Дмитра Телішевського- вимогливого і далекоглядного керівника з когорти Бориса Миколайовича Лукьянова. Дмитро Антонович, умів сприяти становленню талановитих лісівників. За зразковий стан у лісництві та найвищий показник ( понад 240 руб/га лісової площі) заготівлі не деревної продукції, Микола Гаврилюк був представлений до нагороди золотою відзнакою ВДНГ бувшого СРСР.
В подальшому, працював у Маневицькому лісгоспзазі, директором Луцького та Володимир-Волинського держлісгоспів. Та найяскравіше розкрились здібності на посаді Головного лісничого, разом з Анатолієм Олексійовичем Голіком, очолившим облуправління після Телішевського Д.А.
У час формування лісової політики молодої незалежної України – зібрав Команду і на базі бувшого Ківерцівського лісового розсадника створили Селекційно – насінневий центр, на той час, кращий в Україні.
Доля випробовувала на професіоналізм та стійкість по ліквідації наслідків стихій ( смерч, що охопив Польшу, Україну та Білорусь ) та масштабних лісових пожеж
Був здібним та комунікабельним, що проявилось при становленні міжнародного співробітництва і поставці з Данії комплексу машин для розсадника. Першого в галузі.
Скінчився земний шлях романтичного прагматика, чуйного батька і лісівника, справжнього сина України.
Найщиріші і глибокі співчуття родині та лісівникам – побратимам.
Керівники лісової галузі України
Колеги і товариші.
Склав як зміг Анатолій Сабадир.
