Збережемо природу – збережемо її біорізноманіття

До Всесвітнього дня водно-болотних угідь

Сьогодні відзначаємо Всесвітній день водно-болотних угідь. Конвенція про водно-болотні угіддя була прийнята 1971 року. Саме тоді вперше було привернено увагу до важливості збереження водно-болотних угідь та їх міжнародну вагу, головним чином як середовище існування водоплавних птахів.
Згідно із статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють різноманітні водні об’єкти, які включають природні або штучні‚ постійні або тимчасові‚ стоячі або проточні‚ прісні‚ солонкуваті або солоні водойми, в т.ч. морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів, а також болота, драговини, торфовища, острови, прибережні ділянки суші.
Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис водних птахів або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна, Договірна сторона Конвенції, має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.
В Україні 4% території вкриті поверхневими водами (річками, озерами, водосховищами, ставками тощо), а відкриті заболочені землі становлять 1,6%. Україна також має морські акваторії, які відіграють надзвичайно важливу екологічну роль, зокрема, під час міграцій птахів. Загальна площа водно-болотних угідь України становить майже 4,5 млн. га.
Постановою КМУ № 935 від 23.11.1995 р. визначено 22 водно-болотних угіддя, які мають міжнародне значення. 29 липня 2004 р. Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про визнання ще 11 водно-болотних угідь України, які знаходяться у межах територій природно-заповідного фонду України.
У межах багатьох цінних водно-болотних угідь створенні гідрологічні заказники, чимало цінних водно-болотних екосистем входить до складу національних природних та регіональних ландшафтних парків, природних заповідників, орнітологічних та ландшафтних заказників, заповідних урочищ.
Тернопільська область: болота зазнали відчутної трансформації
Довговікова господарська діяльність значно змінила природне середовище нашої області. Внаслідок такої діяльності зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води, гірські породи та мінерали тощо.
Значний негативний вплив на стан біологічного різноманіття області останнім часом викликала діяльність людини, яка шляхом нераціонального використання ресурсів та земель, спричинила осушення водно-болотних угідь в 1950-1990 роках, знищення рибних нерестовищ, забруднення вод комунальними господарствами, промисловими і поверхневими водами, стоками з сільськогосподарських земель, браконьєрство.
Досить відчутної трансформації природних екосистем зазнали болота. Особливо помітно були трансформовані болотні масиви серед орних земель та в межах заплав річкових долин, на яких проводився механізований видобуток торфу з попереднім осушенням території, здійснювались випас худоби, вирощування сільгосппродукції.
Найсильніших змін зазнали сінокоси на площі 36,7 тис. га та пасовища на площі 133,5 га. Більшість сіножатей зазнали осушення, пов’язаного зі зміною гідрологічного режиму та корінного поліпшення травостою. Пасовища теж, як правило, зазнавали на протязі десятки років перевипасу та поверхневого поліпшення травостою. Ці угіддя можна віднести до довготривалопохідних угрупувань.
Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів.
За останні роки також і відбулася суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином вплинуло на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився.
В результаті вказаних негативних чинників, а також інших видів антропогенної діяльності природні ландшафти у найменш зміненому вигляді збереглися на землях, зайнятих лісами (194,0 тис. га), чагарниками (6,72 тис. га), болотами (5,62 тис. га), водами 919,3 тис. га, на відкритих землях (18,0 тис. га), площа яких становить майже 17,0 відсотків території області.
Відповідно до вимог Конвенції про збереження мігруючих видів тварин, в області забезпечується їх збереження та відпочинок шляхом заповідання та надання правового охоронного статусу місцям скупчення та відпочинку під час перельотів мігруючих птахів, а саме – завдяки акціонуванню 1 національного природного парку, 1 заповідника, 9 орнітологічних заказників, 8 гідрологічних заказників, 2 зоологічних заказників, 4 ботанічних заказників, 4 ландшафтних заказника, 3 регіональних ландшафтних парків та 1 заповідного урочища.