Понимаю, что "Леса Черкащины" не разместили эту, вполне лояльную по содержанию, заметку из-за её названия. Допускаю, что уважаемый Валентин про тех, кто "від жиру бісяться" вообще не говорил, но по-сути, с заголовком согласен. У нас во Власти тех, кто утратил "чувство меры" становится всё больше и это плохой признак… М.П.
Якщо 15 років тому в черкаських лісах кишіло лосями, то зараз їх одиниці
Державні чиновники твердять: уже скоро запустять систему, коли за допомогою супутника зможуть стежити за незаконною вирубкою лісів в Україні. Обласні чиновники зауважують: система хороша, але на неї, як завжди, бракуватиме грошей. Та й Черкащині така біда, як незаконна вирубка лісів, не така страшна. Про це "Вечірка веде розмову із начальником відділу лісового та мисливського господарства Черкаського обласного управління лісового і мисливського господарства Валентином Швецем.
– То чи реальним є задум – стежити за незаконною вирубкою лісів із космосу?
– Зараз такі технічні можливості, що, якщо із космосу можна побачити, голена людина чи ні, рубають ліс чи не рубають, стежити також можна. Однак це дуже дороговартісно. Порівняно з іншими областями та попередніми роками, на Черкащині спостерігається тенденція до зменшення незаконних рубок лісу. Раніше були зальотні бригади, так звані чорні лісозаготівельники, які ночами вирубували ліси, однак зараз уже такого явища немає. Бувають хіба що поодинокі випадки.
– Та в Дубіївському лісництві, наприклад, лісу меншає з високою швидкістю…
– Щороку у пожежонебезпечний період на Черкащині працює пілот-спостерігач. Він і помітив, що відбувається масове всихання сосни. Тому ліс вирубується планово. Для того, щоб нас не «з'їли» шкідники, які селяться у сухій деревині, доводиться таких дерев позбуватися.
– Нові дерева при цьому насаджуються?
– В обов'язковому порядку. Якщо площа зрубів минулого року становила 1110 гектарів, то нових лісів було створено 1800 гектарів. Тобто все, що зрубується, навіть із гаком садиться.
– Усю Черкащину вразив факт, коли мисливці вбили лосеня та вагітну лосицю. Наскільки частими є приклади браконьєрства? І кого найчастіше прагнуть уполювати?
– У таких кричущих випадках винні люди заможні, можна сказати, з жиру бісяться. Прості бідні люди, як показує практика, рідко порушують закон у лісі. Полювання взагалі – задоволення нині не з дешевих. Багато моїх знайомих відмовилося через це від нього, навіть зброю попродали. Останній випадок браконьєрства завдав 50 тисяч гривень збитків, їх сплачено, та що таке ці гроші, порівняно з утратою лосів, яких ще 15 років тому у лісах кишіло, а тепер одиниці?
– Екологи постійно скаржаться на те, що на Черкащині, та й в Україні в цілому, замало заповідної зони, порівняно з європейськими державами. Ви з цим погоджуєтесь?
– На Заході всі роботи в об'єктах природозаповідного фонду фінансуються державою, тому там є до чого прагнути. А в нас статус заповідної зони ще й до труднощів призводить. Так, у Канівському районі є ботанічний заказник «Вовчо-ягідний». Насадження в ньому вже практично деградувало і потребує вирубки, слід посадити нові дерева. Однак ми не можемо на це отримати дозвіл, бо це заповідна територія, хоча дерева на ній уже ніякої цінності не несуть. Лісівники області ніколи не були перепоною для включення до заповідної зони, однак і ця зона має якось підтримуватися.
– Черкаські активісти дуже борються за право Соснівки стати заповідником…
– Соснівкою займаємось не ми, а відділ міської екології. Однак треба відроджувати такі структури, як, наприклад, міськзеленбуд, аби вони підтримували зелені насадження. У Соснівці ростуть 200-річні сосни, і вони можуть почати падати, в тому числі на людей. Як показує досвід, крайнощі ні до чого доброго не призводять. Дерева, як і люди, відживають свій вік.