21/11/2019
0Продолжаю делится архивными данными с будущими историками лесного хозяйства Украины. Впрочем история повторяется и знать её по мере возможностей полезно всем. М.П.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Я хотів би висловити свою думку з приводу трьох законів, що стосується лісового сектору і мотивувати причини їх відхилення профільним комітетом/
Сутність законопроекту „Про мораторій на проведення суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів” зводиться до 10-річного мораторію на рубки головного користування, заборони на проведення рубок суб’єктами господарювання недержавної форми власності, а також припинення експорту товарів 44 коду митної класифікації, тобто деревини та продуктів її первинної обробки.
Я не сумніваюсь в тому, що законопроект готували глибоко порядні люди, щиро занепокоєні долею українського лісу. На жаль текст документу свідчить про те, що вони не мають навіть поверхневого уявлення про ліс, лісове господарство, лісовий сектор економіки та їх багатогранної ролі у житті держави.
Автори не знають про те, що лісове господарство не можна вести без суцільних рубок. Це єдиний доцільний спосіб заготівлі деревини в стиглих деревостанах сосни, дуба, берези та інших світлолюбивих порід, які займають три чверті площі наших лісів.
Вони не розуміють, що мораторій на головне користування, – це заборона на збирання врожаю. Наслідки такого кроку і в лісовому, і в сільському господарстві абсолютно однакові, різниця лише в тім, що результати мораторію на збирання пшениці проявляться швидше та наочніше.
Заборона на заготівлю деревини суб‘єктами господарювання недержавної форми власності, – юридичний нонсенс. Власникам комунальних та приватних лісів, які вже сьогодні реально існують в Україні, по суті, заборонено самостійно господарювати на своїй землі.
Зовсім ні в які ворота не лізе заборона на вивіз за кордон „деревини та пиломатеріалів”. Справа не в тому, що пиломатеріали це теж деревина, а в тому, що така заборона суперечить базовим нормам ринкової економіки, а отже стратегії розвитку держави. Таке обмеження паралізує цілий сектор економіки, який у 2004 році за рахунок експорту деревини заробив більше 500 млн.$, в тому числі, близько 70% цієї суми за рахунок експорту пиломатеріалів. Заборона експорту пиломатеріалів – це 3500 збанкрутілих підприємств, в тому числі й державних, сотні тисяч безробітних…
(Профільний Комітет відхилив законопроект, і я думаю, що ніхто в залі, навіть автори, не будуть заперечувати це рішення. Моя впевненість базується на тому, що обговорюваний законопроект, підготовлений поважним Юрієм Володимировичем Кармазіним містить положення, що прямо суперечать проекту Лісового Кодексу того ж автора.)
Положення проекту закону „Про заготівлю деревини в лісах України”, поданого народним депутатом Зваричем, покликані замінити та доповнити застарілі статті нині діючого лісового Кодексу та документів, що його розвивають. З багатьма статтями я згоден. Вони враховані у нашому проекті Лісового Кодексу, а також у проекті „Правил відпуску лісових ресурсів”, які повинні замінити успадковані із радянських часів „Правил відпуску деревини на пні у лісах України”
Деякі розділи документу спірні. Наприклад, я рахую, що Положення, що регламентують порядок і строки заготівлі деревини, правила рубок та лісовідновлення є предметом не законодавчого, а нормативного регулювання.
Деякі положення законопроекту помилкові. Наприклад, Концесія ділянок лісового фонду (ст. 7 законопроекту) на сьогодні не є законною, так як не передбачена Земельним кодексом, Законом України „Про концесії” та Господарським кодексом.
Положення щодо обов’язкової наявності свідоцтва заготовленої деревини під час її продажу є аналогічними щодо сертифікату заготовлюваної деревини, запропонованої нами в законопроекті „Про регулювання експорту деревини”. Повинен самокритично зауважити, що його значно легше записати у законопроекті, ніж застосувати у практиці роботи лісокористувачів та митниці.
Законопроект „Про внесення змін та доповнень до деяких законів України в сфері охорони навколишнього природного середовища…”, поданий народним депутатом Оробцем Ю.М., в частині використання лісових ресурсів стосується питань:
- заборони експорту лісоматеріалів круглих та пиляних цінних твердолистяних порід;
- порядку надання ділянок лісового фонду для проведення рубок головного користування;
- обмеження числа способів трелювання та вивезення деревини.
В частині заборони експорту переліку лісоматеріалів круглих та пиляних цінних твердолистяних порід, моя позиція викладена в аналогічному законопроекті, який також сьогодні буде запропонований до розгляду. Вважаю, що положення цих двох законопроектів перегукуються один з одним і мають бути поєднані в один. Рахую, що економічні наслідки іх прийняття треба вирахувати більш детально.
По моєму розумінню забороняти експорт низькоякісної індустріальної деревини дуба, бука та інших твердолистяних – не обачно, так як вважаючи на відсутність на Україні целюлозно-паперового виробництва ці сортименти не знаходять збуту усередині країни.
Заборона на вивіз дубових та букових пиломатеріалів призведе до банкрутства дуже багатьох лісопереробних підприємств, – це головні лісоутворюючі породи в багатьох регіонах України. Економічні втрати оцінюються у в 120-150 млн.$ щорічно. Чи готові ми до цього?
Решта питань, повинна своє вирішення у лісовому Кодексі та відповідних підзаконних актах.
Повертаючись до представлених сьогодні на розгляд парламенту законопроектів, я хочу підкреслити, що розумію і поділяю стурбованість народних депутатів щодо проблем лісового господарства та лісового сектора в цілому.
Однак, не вважаю, що розв’язати їх можна латанням численних старожитностей діючого лісового законодавства. З точки зору права, зростання числа окремих, функціональних законопроектів свідчить про необхідність розробки нового номінального закону, тобто нового Лісового Кодексу. Саме на цьому слід зосередити наші з Вами зусилля.
Дякую за увагу!
