28/01/2012
0Несколько новостей с отличными фото. М.П.
ПРЕС-ТУР ДО ЗИМОВОГО ЛІСУ. ЯКЕ НАСІННЯ, ТАКЕ Й КОРІННЯ
Наздоганяли січень морози, і майже кожен день витрушував зі свого рукава сніг.
А чернігівські журналісти на чолі з першим заступником начальника Чернігівського ОУЛМГ, головним лісничим Юрієм Пономаренком вирушили у мандрівку до зимового лісу.
Перша зупинка на маршруті – рекреаційний пункт Ріпкинського лісництва (ДП "Добрянське лісове господарство"). Природа зачарувала своєю красою: постаралася матінка зима, перетворивши навколишні ліси у казкові володіння старого Морозенка. І день ясний видався, і дихалося легко, привільно. Частіше б отак спілкуватися з природою рідного краю!
Далі наш шлях пролягав у Добрянку: місцеві лісівники готувалися до приходу весни -у шишкосушарці підприємства перероблялися шишки сосни звичайної.
Лише у минулому році добрянці переробили 28 тонн шишок. А це досить трудомісткий і відповідальний процес. Очолює цю важливу ділянку роботи головний лісничий підприємства Денис Землянко.
Шишки завозяться із семи лісництв держлісгоспу. Отож, тільки "своїх" шишок доставили 17 тонн. З них отримали 16 кілограмів насіння. (Зазначу, що його з однієї тонни виходить, в середньому, 1 кілограм).
Привозять до Добрянки шишки і з Ріпкинського та Щорського агролісгоспів, а також ДП "Ніжинське лісове господарство".
Згодом насіння відправляється в спеціальну лабораторію в Боярку (Київська область), де воно перевіряється на якість.
Журналісти побували і на заняттях учнівського лісництва, поспілкувалися з підлітками-природолюбами. Вони саме готувалися до весняної акції "Майбутнє лісу у твоїх руках" та до обласних змагань членів учнівських лісництв і гуртків юних лісівників у КЗ "Чернігівська обласна станція юних натуралістів". Наставники – вчителька біології Галина Шевченко і інженер з охорони та захисту лісу Олена Кравченко – розповіли про колектив і поділилися своїми найближчими планами. Звичайно, щоб успішно виступати на обласних чи Всеукраїнських змаганнях, треба серйозно готуватися. Та наполегливості і працелюбності у досягненні задуманого юним лісівникам з Добрянки не позичати. І ми щиро побажали їм нових перемог!
Січневий день наближався до вечора. Учасники прес-туру заїхали й на щойно прокладений лісівниками шлях до віддаленого села. І вкотре переконалися, як у період глибоких снігів працівники держлісгоспу "пробивали" дороги до Горностаївки, Олександрівки, Комарівки, Строївки та інших, "загублених" у лісах, населених пунктів. Там нині мешкають літні люди, чимало з них колись трудилися в лісництвах.
Микола ТИЩЕНКО Чернігівське ОУЛМГ
ПОЄДНАННЯ ІНТЕРЕСІВ
Робоча нарада з користувачами мисливських угідь пройшла в січні в Чернігівському ОУЛМГ.
Збереження і охорона тваринного світу – проблема надзвичайної актуальності. Сьогодні вона править за буденні і програмні турботи всіх причетних до цієї справи.
У актовому залі зібралися мисливствознавці держлісгоспів, районні мисливствознавці, директори мисливських господарств.
Із вступним словом звернувся до присутніх начальник облуправління Валерій Лозицький.
З доповіддю "Про проведення якісного обліку мисливської фауни в угіддях усіх користувачів області" виступив начальник відділу мисливського господарства Микола Пиріг.
Сергій Горонович, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, у своєму виступі проаналізував затвердження лімітів добування мисливських тварин в сезоні полювання 2012-2013 років.
Питання щодо ведення мисливського господарства, організації та проведення полювання на хутрових тварин, проведення полювання на диких парнокопитних тварин в сезоні 2011-2012 років на Чернігівщині, дотримання правил полювання та техніки безпеки висвітлив Микола Пиріг. Він також розповів про організацію боротьби з браконьєрством та складання протоколів на порушників правил полювання.
На цій нараді розглядався лист голови прикордонної служби України та постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року за № 1110 і доводився до відома наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 30.11. 2011 року за №784.
Йшлося і про посилення заходів профілактики захворювання диких тварин на африканську чуму свиней та сказ; доведення чисельності хижих тварин у мисливських угіддях області до науково обґрунтованих норм.
Микола ТИЩЕНКО, Чернігівське ОУЛМГ
ЗАВЖДИ НАС ВИРУЧАТЬ ДРОВА
Світова практика підказує: ті країни, які не мають дешевого газу, його економлять. На жаль, Україна у спадок від попередньої системи отримала енергозатратну економіку, що виробляє продукцію з енерговитратами учетверо вищими від європейських.
До слова, в Італії газове опалення вмикають тільки з 10-ї до 12-ї години. А поляки опалюють житло і великі готелі дровами…
Отже, завжди є вихід. Пригадаймо, що і перші двигуни внутрішнього згоряння, як і перші автомобілі, працювали на дровах.
Теплоємність дров вражає. Так, 1000 м3 природного газу прирівнюється до 3,4 м3 сухих соснових дров, або ж до 2,3 м3 сухих дубових, чи до 2,7 м3 сухих березових дров. Чому б їх не використовувати для виробництва газу і тепла?!
Станом на 1.1. 2012 року на складах Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства було 22 100 м3 дров.
Ціна ж 1 м3 соснових та вільхових дров на нижньому складі – 95 грн., а на верхньому – 75. Це – для населення. Для організацій відповідно – 110 і 95 грн.
Що ж до дров з берези та дуба, то їх населенню можна придбати по 100 грн. за 1 м3 на нижньому складі і по 80 грн. – на верхньому. А організаціям – по 120 і 105 грн.
М'яколистяні ( клен, липа, осика) дрова у нас коштують по 90 грн. за 1 м3 (нижній склад) і по 70 грн. (верхній) – для населення та по 100 і 90 грн. – для організацій.
Наприкінці минулого року делегація чернігівських лісівників побувала з дружнім візитом у сусідів-гомельчан. Білоруські колеги вже тривалий час шукають альтернативні джерела енергії, модернізуючи деревообробку. Наприклад, вводять в дію блочно-модульні котельні з автоматизованим управлінням процесів на своїх лісогосподарських підприємствах. До того ж, активізують виробництво паливних брикетів з відходів деревини. Як кажуть наші білоруські сусіди, де тільки можна, вони стараються обходитись без використання газу.
Так, опалювати дровами набагато дешевше, вигідніше, навіть якщо й подорожчають з часом. Адже дрова – відновлювальне пальне. І щороку завдяки сонцю, землі і воді наростають сотні й тисячі кубометрів лісу. Так, опалювати дровами набагато дешевше, вигідніше, навіть якщо й подорожчають з часом. Адже дрова – відновлювальне пальне. І щороку завдяки сонцю, землі і воді наростають сотні й тисячі кубометрів лісу.
А Чернігівщина – лісовий край. Уже деякі сільські та селищні ради, сільські медичні заклади перейшли на дров'яне опалення. Комарівська ЗОШ, що в Борзнянському районі, опалюється дровами: у школі обладнана сучасна котельня. Менська друкарня – ТОВ "Домінант" – у минулому році витрачала "за газ" щомісяця по 15 тисяч гривен. У нинішньому році "за дрова" – по 1000 грн. Економія очевидна.
Поліщуки колись казали: "Влітку день із сокирою, зате взимку – з теплом".
Недаремно фіни вирощують енергетичну лозу, а норвежці, які повністю забезпечені газом, на своїх електростанціях спалюють місцеве паливо. Газ продають за кордон і мають валюту.
Треба додати, що попіл від спалювання дров – це ще і якісне міндобриво…
Микола ТИЩЕНКО, Чернігівське ОУЛМГ
Напоминаю читателям сайта, что лесоводы Черниговщины выпускают интересный и красивый журнал, правда практически его его не рекламируют. Во всяком случае, я пропустил два последних номера, которые можно скаячать ЗДЕСЬ. М.П.
