15/01/2012
0Страхітливу картину безжального і бездумного нищення цілих березових гаїв довелося спостерігати в околицях гірського села Буківцьово, що на Великоберезнянщині. Заповідними місцями, облюбованими як місцевими мешканцями, так і численними приїжджими для збирання грибів, інших дарів щедрої до цього навколишньої природи, наче смерч пройшовся.
Мав він не лише людську подобу, а й бензопили, іншу техніку в руках. Брали природогуби деревину суцільними просіками, безжально, залишаючи за собою сиротливі пеньки та обрубане поспіхом віття. Згодом знайомий грибник розповів, що в сусідньому Смерековому, де доступ для важкої техніки значно простіший, справи значно гірші. Він каже, по гриби туди вже не ходитиме. Інформаційні джерела повідомляють, що крадену ось таким чином у горах березину природогуби везуть за жалюгідні копійки до Перечина на тамтешній лісохімкомбінат. А там із деревини заїжджі бізнесмени виготовляють вугілля. Але Бог їм, заїжджим, суддя. А от куди дивляться лісівники, інші численні перевіряючі та контролюючі служби? Невже вони справді зовсім поглухли і посліпли, адже ревіння бензопил неподалік того ж таки Буківцьова чути від світання і до смеркання? Бо якщо справи і далі йтимуть подібними темпами, то за кілька років про той факт, що навколишні гори колись густо буяли березами, нагадуватиме лише назва району. А там, дивись, і назву району доведеться міняти на Безберезнянський…
Про екологічні наслідки діяльності природогубів і говорити не доводиться: ще надто свіжий той факт, коли знеліснені внаслідок хижацьких рубок гори Тячівщини страшно «віддячили» людям зсувами та селевими потоками.
