Містичні браконьєри

Досі правоохоронні органи не з’ясували, хто ж підстрелив лосиху і двох лосенят в угіддях Сошичненського лісництва, що на Камінь-Каширщині. Про такий ганебний випадок, що стався ще у грудні минулого року, і про незрозумілу «мовчанку» камінь-каширської міліції з цього приводу «Волинська газета» розповідала у публікації «Камінь-Каширська аномалія» ( 22 грудня 2012 р.). Аби продовжити тему, ми побували у с. Сошичне. Що думають селяни з приводу цієї резонансної історії?

Тим часом днями подібний злочин трапився на Черкащині: двоє браконьєрів на території мисливського господарства у різдвяну пору зважилися на незаконне полювання. Як доказ – дві туші тварин (лосеняти та вагітної лосиці!). Правда, тамтешні правоохоронці швидко встановили винних у браконьєрстві. Зловмисників затримали, проти них порушено кримінальну справу. Чого не скажеш про випадок на Волині. Досі історія про те, хто винен у загибелі лосихи з двома лосенятами у лісах поблизу Сошичного, – рівняння як мінімум із двома невідомими.

У селі не стихають розмови з цього приводу. Угіддя тут багаті дичиною. Про це з гордістю зазначають лісівники. Їм випадок із лосихою особливо болить. Як раніше зауважував директор ДП «Камінь-Каширське ЛГ» Анатолій Ткачук у коментарі «Волинській газеті», браконьєри мають бути покарані за всією суворістю закону. Правда, хто має понести відповідальність за скоєне, досі – невідомо…

Щоб пошукати відповідь на це питання, прямуємо до Сошичного. При в’їзді у село – вирізьблений із дерева вказівник, який «повідомляє», що ми проїжджаємо повз угіддя Сошичненського лісництва Камінь-Каширського лісгоспу. Немов зумисне цей знак увінчаний зображенням… лося. Селяни спокійно клопочуться своїми справами: у сільських магазинах (а саме там найчастіше можна відшукати співрозмовників) – людно. Чи знають вони, хто так «результативно» полював 4 грудня у місцевих лісах, адже та історія шокувала багатьох?

Люди не пригадують, аби останнім часом у селі траплялося щось подібне. Однак не поспішають звинувачувати тих двох молодих односельчан, яких на початку слідства затримали правоохоронці, а згодом відпустили…– Може, вони там і були. Але то полювало якесь камінське начальство, – каже одна із сільських продавчинь.

– Яке камінське? Ковельське! – додають інші сошичненці.

Місцевий будинок шерифа (а офіційно – дільничний пункт міліції Камінь-Каширського РВ УМВСУ у Волинській області) – на замку, тут – неприйомний день. Прямуємо до оселі одного з хлопців. Саме до його будинку після виявлення єгерями у лісі мертвих тварин правоохоронців привів собака, який був біля тушок лосихи з лосенятами. Міліція не приховувала, що у цього молодого сошичненського господаря вилучили рушницю такого ж калібру, що й патрони, знайдені на місці полювання.

Правда, застати вдома чоловіка не судилося. Натомість вдалося порозмовляти з бабусею:

– Ви вважаєте, що дійсно ваш онук забив лосиху з лосенятами? – запитуємо у бабці.

– Хіба міг він один трьох звірів застрелити? – ставить зустрічне і цілком логічне запитання старенька. – Але як докажеш? А те, що його вдома не було, то – так… От і маємо тепер біду в хату.

Нагадаю: слідчий камінь-каширського райвідділу внутрішніх справ, котрий веде цю справу, після тривалих намагань журналіста «Волинської газети» добитися від нього хоч якоїсь інформації, що пролила б світло на цей злочин, зауважував: у хлопців із Сошичного, які поки єдині фігурують у цій справі, …залізне алібі. Тому вони нині на волі.

Керівник Сошичненського ліснитва Володимир Денейчук зізнається, що хоч мисливців у довколишніх селах багато, та й приїжджі любителі полювання часто навідуються, але жахливішого випадку браконьєрства він не пригадує. Каже, що востаннє лося у цих лісах застрелили 1988-го. От тільки й тоді працівники органів внутрішніх справ не знайшли винного у загибелі рідкісної тварини.

– Чомусь я більше схильний думати, що таке могли здійснити тільки або нерозсудливі дітлахи, або вже зовсім нерозумні люди. Дорослі, досвідчені мисливці принаймні залишили б живою самку… Вона ж могла наступного року ще двох народити, – міркує Володимир Іванович, хоч загалом на цю тему говорить неохоче, сподіваючись на мудре слідство правоохоронців.

Віднедавна відновило діяльність Сошичненське товариство мисливців і рибалок, яке теж має свої угіддя. Ми поцікавилися думкою щодо браконьєрства у цих краях керівника товариства, одного з місцевих мисливців Василя Волосюка. Зв’язатися з ним змогли телефоном, адже Василь Іванович цього дня був далеко за межами села:

– Це сталося не на угіддях нашого товариства, тому нічого вам сказати не можу. Мене взагалі в той період не було у Сошичному, – відповів чоловік і вимкнув телефон. От тобі й на…

Загалом, у цій стороні здавна займаються мисливством. Полювати в тамтешніх лісах приїздили навіть Косачі, коли гостювали у своєї родички – тітки Лесі Українки Олени, котра певний час жила у с. Запруддя, що нині належить до Сошичненської сільської ради.

Подейкують, що і цього разу браконьєри, які підстрелили лосиху з лосенятами, були «не з простих». То, можливо, це і пояснює незрозумілу мовчанку місцевої міліції?

Аби врешті отримати офіційну відповідь на це та інші питання, редакція звернулася з відповідним запитом доУМВСУ у Волинській області.

Залишається сподіватися: якщо у 88-му загибель лося у Сошичному котромусь вандалові минулася, то у 2012-му буде інакше.

Від редакції. Розслідування цього резонансного злочину після повідомлення про його скоєння на сторінках «Волинської газети» було взяте на особистий контроль начальником УМВСУ у Волинській області генерал-майором міліції Богданом Щуром. Для активізації ходу розслідування в Камінь-Каширський РВВС командировано групу досвідчених співробітників. Тож є сподівання, що невдовзі громадськість дізнається, хто безпосередньо вбив лосів і хто сприяв браконьєрам у здійсненні злочинних намірів.