Посилити контроль!

З 1 січня Державна екологічна інспекція у Волинській області, яку очолює Анатолій Гетьманчук (на фото), приступила до роботи у новому статусі. Відтепер ця установа – не підрозділ Міністерства екології та природних ресурсів України, а повноцінний територіальний орган центральної виконавчої влади.

Втілити такі зміни змусило сьогодення. Екологічна ситуація в країні не проста: ця сфера потребує інвестицій, наполегливої просвітницької роботи, а головне – посиленого контролю у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та турботи про їх відтворення. Серйозну місію зі здійснення державного нагляду за порядком у довкіллі реалізовуватиме саме ця владна структура.

Відтак ми поцікавилися в Анатолія Гетьманчука, які ж саме повноваження лягли на плечі екологічної інспекції з початком 2012-го. А принагідно запитали і про те, як він оцінює ситуацію з порушенням природоохоронного законодавства на Волині.

– Отож, Анатолію Івановичу, ні назва, ні штат екологічної інспекції не змінилися. Очевидно, що реорганізація проводилася не з формальною метою, а із серйозною метою: змінити суть діяльності цієї установи. Тобто – зробити її незалежною, посилити вплив, можливості, аби значно дієвішим був контроль за дотриманням законодавства у сфері екології. Невже ситуація настільки складна, що назріли такі рішення?

– Дійсно, реалії українського сьогодення цього вимагають. Рівень екологічної освіти населення – надто низький. У результаті маємо надмірну експлуатацію природних ресурсів, проблеми із забрудненням навколишнього середовища, накопиченням шкідливих відходів тощо. Аби протидіяти цим руйнівним для України процесам, і діє Державна екологічна інспекція у Волинській області. Внаслідок реорганізації органів державної влади держекоінспекцію як спецпідрозділ відповідного міністерства ліквідовано. З початку року ми діємо у статусі територіального органу Державної екологічної інспекції України. Тобто – як центральний орган виконавчої влади (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №995 від 14.09.2011 р., наказу Мінприроди України №429 від 04.11.2011 р. та наказу Держекоінспекції України №136 від 12.12.2011 р., – авт.).

Що дала ця реорганізація? Передовсім – розподіл контролюючих функцій та дозвільної діяльності, так як ми уже не є підрозділом міністерства, яке здійснює дозвільну та ліцензійно-погоджувальну діяльність у сфері природокористування. Іншим надзвичайно важливим аспектом є те, що діяльність інспекції координує голова Волинської обласної державної адміністрації. Це, на моє переконання, дає можливість більш тісно та ефективно співпрацювати з місцевими органами влади. А отже, й оперативніше вирішувати екологічні проблеми, реагувати на певні ситуації тощо.

– Основною функцією цього органу влади залишається контроль за дотриманням законів, що стосуються довкілля?

– Так. Але завдання інспекції конкретизовані. Вони виписані чіткіше, прозоріше й ефективніше. Ми здійснюємо державний нагляд за додержанням територіальними органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами й установами, громадянами і юридичними особами вимог щодо екологічної та радіаційної безпеки, охорони земель, водних ресурсів та їхнього раціонального використання і відтворення, охорони атмосферного повітря, лісів, зелених насаджень, рослинного та тваринного світу. Так само й щодо ведення мисливського господарства, охорони рідкісних рослин, режиму заповідних територій, поводження з відходами, додержання законодавства щодо наявності дозволів, лімітів, квот на використання природних ресурсів… Окремо хотілося б відзначити важливість роботи екологічних інспекторів на пунктах пропуску через державний кордон. Не так давно Україна спростила процедуру оформлення перевезення через кордон вантажів. Одночасно уповноважила екоінспекцію оглядати у пунктах пропуску, на митницях призначення та відправлення транспортні засоби з метою виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення на її територію вантажів.

Попри це, на нас покладені завдання щодо взаємодії з державними адміністраціями та представницькими органами влади на місцях, підприємствами, установами; забезпечення інформування громадськості про реалізацію державної політики у сфері природокористування; внесенням органам влади вимог щодо приведення у відповідність до законодавства прийнятих ними рішень.

– А на структуру інспекції запроваджені зміни не вплинули?

– Ні, ми працюємо у такому ж складі, як і до 1 січня. Як було 110 чоловік у штатному розписі, так і лишилося.

– Анатолію Івановичу, наскільки результативно спрацювала інспекція в 2011-му?

– Щоб відповісти на це запитання, дозвольте наведу кілька показників у цифровому розрізі… Загалом минулоріч працівники Держекоінспекції у Волинській області здійснили 3386 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. Обстежили 2398 об’єктів, склали відповідні акти. Складено й понад три з половиною тисячі протоколів про порушення, у результаті чого до адмінвідповідальності притягнено 3389 посадових осіб. Їм належить сплатити за порушення закону 354 тисячі 216 гривень. Звичайно, частина цих санкцій проходить через органи виконавчої влади. Наразі стягнуто вже 271 тисячу 639 гривень.

Якщо ж говорити про збитки, спричинені державі, то ця сума – понад 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Нами пред’явлено 208 претензій, позовів та майнових стягнень, відшкодовано 146, із них на загальну суму – 227 тисяч 352 гривні.

Окрім того, минулого року до правоохоронних органів передано 53 матеріали, що стосуються фактів порушення вимог природоохоронного законодавства. За нехтування законом тимчасово призупинено діяльність 64 об’єктів різних форм власності.

Усі ці цифри, безперечно, говорять про те, що не все ще безхмарно в екологічній ситуації на Волині. Проте з гордістю хочу відзначити, що завдяки нашій роботі забезпечено стабільність у сфері природокористування. А головне – не допущено виникнення надзвичайних ситуацій екологічного характеру.

– Чи можна уже підсумувати цьогорічну «ялинкову кампанію»?

– Звичайно, ми провели підсумки. Варто сказати, що порушень тут значно поменшало. Думаю, це – ефект насамперед посиленої просвітницької роботи. Очевидно, що все більше й більше людей розуміє: щоб мати зелену ялинку чи сосну в хаті на новорічні свята, не треба шкодити довкіллю. З іншого боку, з’явився вибір: напередодні свят є достатньо дерев у продажі, виробники пропонують покупцям штучні ялинки на різний смак. Звідси й менша кількість незаконно зрубаних лісових красунь.

Так само треба дати альтернативу щодо сміття, спалювання… Де людині діти відходи? От їх і палять на подвір’ях. Треба забезпечити можливість вивезення відходів або їх компостування. І тоді проблема зникне. Я переконаний, що й до цього ми ще дійдемо з часом.

– Щоб так сталося, необхідно працювати, як на мене, з двох сторін. Умовно кажучи: влада мусить приймати правильні рішення, але й люди повинні усвідомлювати ціну усіх цих питань і теж відповідно діяти…

– Абсолютно згоден. І останнім часом ми дуже багато працюємо над цим спільно з органами влади. Чимало уваги приділяємо просвітницькій роботі. Починаючи з дитячого садочка, до речі… Вчити берегти природу слід змалку. Водночас зміни не відбудуться. Це робота не одного дня.

– На завершення розмови хотілося б поцікавитися вашою думкою щодо резонансної «хотиславської епопеї». Позаяк досвід роботи у сфері охорони довкілля безперечно дозволяє вам мати власні прогнози і висновки. Поділіться ними. Волинянам насамперед хочеться знати: «чи такий страшний чорт, як його малюють»?

– Місяць тому разом із водниками я виїжджав на територію Хотиславського кар’єру. Сьогодні на території 9 гектарів розробили родовище метрів на п’ять. Наразі беруть лише пісок. Глину не чіпають: використовують привозну. Там збудований і діє сучасний потужний завод із виробництва якісної силікатної цегли. Встановлене німецьке обладнання, яке передбачає якнайменший вплив на навколишнє середовище. Відповідні фільтри убезпечують довкілля від шкідливих викидів. Пилу, якого всі боялися, практично немає. Виробництво повністю автоматизоване, задіяно мінімум людської сили. На території кар’єру, де триває видобуток піску, є 12 веж для спостереження, що дає змогу моніторити ситуацію у довкіллі. Зокрема – зменшення рівня води. За десять років практично відхилень не зафіксовано. Якщо вони і є, то лише ті, що спровоковані погодними умовами. Тобто посушливий рік – одні показники, мокріший – рівень піднімається. Але все – в межах норми. Передбачається зведення цеху з виготовлення вапняку. Зроблені обвідні канали. Там, до речі, риба плаває. Тож усі вимоги щодо охорони навколишнього середовища виконуються.

– Тобто білоруси праві, коли кажуть, що волиняни перебільшують ймовірну шкоду, яку може принести шацьким озерам це виробництво?

–…Ми не знаємо, що буде далі. Про це не знає ніхто: яким може бути вплив на навколишнє середовище, коли родовище розроблятимуть далі. Нікому не відомо, як вестиме себе та порода, котра там залягає. Розробляється проект, ведуться перемовини з Євросоюзом щодо виділення ним коштів на моніторинг та прогнозування наслідків. Це вперше в історії Європи, коли родовище розроблятиметься на таку глибину. Тобто до справи обов’язково будуть задіяні науковці, фахівці…

Стосовно того, що зроблено з нашого боку… Після поїздки до Білорусі я доповідав про ситуацію голові Волинської облдержадміністрації Борисові Клімчуку. Буде прийнято відповідне рішення, заключено угоду з підприємством «Північгеологія»: ми розконсервовуємо дві свердловини на території озера Святе, яке першим може постраждати, і теж проводитимемо ретельний моніторинг. У випадку чого – миттєва реакція!

– Бажаю успіхів у здійсненні непростих завдань. Дякую за розмову.

– Я у свою чергу можу запевнити читачів «Волинської газети», що працівники Державної екологічної інспекції у Волинській області будуть і надалі гідно стояти на сторожі довкілля нашого краю, щоб зберегти його таким же чарівним для майбутніх поколінь.