04/10/2019
6
Верховна Рада у другому читанні і в цілому прийняла закон №1046 про концесії. За документ проголосували 257 народних депутатів.
“Метою законопроекту є удосконалення правового регулювання концесійної діяльності, що, в свою чергу, забезпечить можливість ефективного залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України та розбудову інфраструктури, чіткий механізм вибору концесіонера та підготовку до реалізації якісних проектів на умовах концесії, що відповідатимуть міжнародній практиці”, – йдеться у пояснювальній записці.
Закон передбачає внесення змін до понад 30 законодавчих актів України для приведення їх у відповідність з положеннями законопроекту та усунення бар’єрів для реалізації концесійних проектів.
Згідно з пояснювальною запискою, закон покликаний забезпечити систематизацію чинних нормативно-правових актів, що регулюють здійснення концесійної діяльності, гармонізації законодавства про концесії законодавства про ДПП, імплементацію основних принципів здійснення ДПП, концесій та у відповідності з правом ЄС і чітке регулювання всіх аспектів концесійної діяльності.
У першому читанні законопроект прийняли 13 вересня.
Конце́сія — це договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об’єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.Читайте також: Рада ухвалила за основу
6 comments
тeren
В розділі XXII Прикінцеві та перехідні положення передбачено:
6.Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) статтю 16 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170) доповнити частиною другою такого змісту:
«Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України “Про державно-приватне партнерство”, зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України “Про концесію”;
Так що кінець страшилкам про передачу лісів у концeсію.
Isachenko
Страшилки про передачу лісів якраз починають реалізовуватися. Наївно і безграмотно сподіватися, що запропоновані доповнення до ЛК, хитровиписані, стануть цьому на перешкоді. Адже ліси самі по собі, як сукупність деревостанів, чагарників тощо, не були і зараз не є окремим об,єктом майнового права. На цьому тримається, зокрема, і Лісовий кодекс. Об,єктом майнового права є земля під лісами, точніше конкретні земельні ділянки певної категорії, не тільки лісогосподарські і природоохоронні. По-друге, що таке спеціалізовані лісогосподарські підприємства? Які документи визначають саме статус спеціалізованого лісгоспу? Відповім – ніякі. Словом, з такими доповненням до ЛК експлуатаційні ліси підуть під концесію запросто разом з лісгоспами.
SRB
Ліси не об’єктом, ок, а, к примеру, перерабатывающие мощности лесхозов? Для концессии это самый вкусный кусок. И, думаю, такая постановка вопроса станет жизнеспособна. Например, приходит Тов-концессионер, предлагает лесхозу учредить СП, куда в уставный фонд с разрешения Агентства лесхоз вносит целостным имущественным комплексом свою переработку. Управляющим партнёром будет
концессионер. А как это будет работать, можно узнать по газовой схеме Онищенко. И таких схем, как юзать лес, не отдавая его в концессию, можно сделать с десяток. Так что ничего существенного эти правки не дают.
popkov
Их уже один раз приватизировали… И сейчас абсолютно незаконно вновь развивают, инвестируя деньги лесного хозяйства в лесопиление… Благо есть отмазка: согласно действующей инструкции , подготовленной женской ветвью школы “экономических дендрологов” затраты деревообработки и лесохимии можно включать в себестоимость заготовленного древесины… Если разобраться инвестиции в деревообработку лесхозов на добровольной основе перечисляют “внесистемные” деревообработчики,так как они включаются в себестоимость приобретаемого ими леса… Это их право, но… Рано или поздно к этой теме неизбежно вернуться…
Фантазировать о схемах реформирования мне сейчас не хочется… Они могут быть разными… Я на сегодня свой лимит сил на общение уже исчерпал…
lisovuk
Процеси приватизації в галузі проходили не один раз а проходили постійно . Перший етап приватизації відбувався в 90-х роках шляхом передачі в оренду трудовим колективам дрібних деревообробних цехів з послідуючим їх викупом.
Другий, самий масовий , -це приватизація деревообробних цехів в період 2005-2010 роки, особливо в Рівненській, Волинській та Львівській областях
І третій – це період 2011-2013 роки, коли з структури лісгоспів були виведені та приватизовані або продані найбільш технологічно остащені виробництва (паркетні та деревообробні цехи).
Питання тільки одне- в чиїх руках опинилося приватизоване за цей період майно, що роками створювалося трудовими колективами лісгоспів?
Isachenko
Даниил, при концессии (а это каток судьбы, все, его не избежать) лесхозы вообще никому не нужны – ни государству как собственнику ресурса, ни концессионеру. Поэтому смешно читать в законе, что, мол, они не подлежат концессии. И не надо! Их сметут. В лучшем случае, как ты и говоришь, кто-то рискнет на их производственных мощностях создать СП. В худшем – их деревопереработку и лесопильню с нижними складами разрешат акционировать, и все производство пойдет по накатанной в 90-х профильными министерствами и красными директорами схеме распилу имущества, в прямом смысле. Поскольку оторванные от ресурса, эти производства не выживут никак, хоть в АТ, хоть в СП.
Да, все это сейчас, как сказал дорогой МЮ, как бы фантазии на тему как бы реформы отрасли. Но есть один очень важный нюанс, способный обломать любые концессионно-приватизационные схемы. Лесхозы есть постоянными пользователями земель лесохозяйственного назначения. Понятно, только те, кто за собой это право закрепил документально, в госреестрах. Лишить этого права, тем более государственное предприятие, по закону, практически невозможно. Только через суд и только с весомыми доказательствами, что предприятие не выполняло возложенные на него функции и обязанности землепользователя, к тому же еще с обоснованной претензией к распорядителю гослесземресурса или распорядителю так называемых коммунальных лесов, то есть к органам исполнительной и представительской власти. Кто подаст такой иск? Никто.
Но в то же время у нас в стране есть уникальнейший опыт двухтысячного года, когда облрады, плюя на все законы, на Конституцию страны, на государственные земельные акты, своими решениями совершенно по-бандитски лишили КСП их права постоянного пользования лесными землями, просто размахивая ведомственным приказом Самоплавского-Кириленка, где и близко ничего подобного не было по отношению к действующим КСП. Дичайший беспредел, на котором появились все эти коммунальные леса и лесхозы! И прокуратура молчала, и сейчас смолчит, если надо будет закрыть глаза на ликвидацию государственных лесхозов как постоянных землепользователей ради интересов частных компаний, тем более иностранных.
Мне очень нравится один из афоризмов-ляпов Черномырдина. Они все уникальные, но этот особенно жизненный. Звучит он так: и те, что выживут, потом над всем этим будут смеяться.
Comments are closed.