В останній час, в засобах масової інформації з’являється інформація про неефективність дій лісівників та нанесення багатоміліонних збитків державі, але чи є ця інформація об’єктивною?
Контролюючими органами, в тому числі і Державною екологічною інспекцією в Донецькій області, було нараховане понад 18 мільйонів збитків нанесених лісогосподарськими підприємствами за незаконне використання лісових ресурсів. Однак, фактично ця цифра є «бюрократичною помилкою».
Так, лісгоспи щорічно погоджують план проведення санітарно-оздоровчих заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду з територіальними органами Мінприроди. В той же час, Мінприроди листом від 12.08.2011 року №15015/09/10-11-мп додатково вимагає до погоджених санітарно-оздоровчих заходів забезпечити оформлення матеріалів щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів в межах територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення, як ліміт на використання природних ресурсів. В свою чергу Державне агентство лісових ресурсів України звернулось до Мінприроди листом від 29.09.2011 №02-01/5626-11 де зазначено, що вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок з поліпшення якісного складу лісів є неправомірним.
Наявність затверджених санітарно-оздоровчих заходів і відсутність лімітів на ці ж самі заходи це є збитки? Ні, це є наслідки «дерев’яного законодавства», коли один «папір» треба завірити іншим.
Ще одним порушенням є виявлення незаконних рубок деревини. Так, під час спільної перевірки спеціалістами Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства та фахівцями державної екологічної інспекції в Донецькій області були виявлені ряд незаконно спиляних дерев в державному підприємстві «Краснолиманське лісове господарство». Виявлено більше чотирьохсот пеньків загальною масою спиляної деревини 637,8 куб.м, збитки становлять 508,528 тис.грн. Найбільше незаконних пеньків було знайдено у лісових обходах Кухти О.В, Бондарева І.В., Сезоненко О.А. За всіма виявленими незаконними рубками матеріали передані до правоохоронних органів, на цей час порушено десять кримінальних справ, ведеться слідство.
Нажаль, слідство та порушені кримінальні справи не зможуть повернути до життя незаконно зрубані лісові красуні, але чому так трапляється?
Однією із головних причин є наявність незаконних приватних пилорам. Так, лише навколо ДП «Краснолиманський лісгосп» вони розташовані у Торському, Кіровському, Ямполі, Красному Лимані, Рубцях, Яцьківці та в інших населених пунктах. З метою збільшення рентабельності виробництва, власники цих пилорам всіма силами намагаються поставляти деревину незаконними методами, в тому числі використовують своє службове становище. Наприклад, деякі лісівники, в яких було знайдено незаконні рубки, дали пояснення що незаконну деревину вони направляли на пилорами які входять до сфери інтересів посадової особи управління охорони навколишнього природного середовища.
Відсутність належного законодавчого поля щодо регулювання функціонування приватних пилорам, а також наявність «лісових оборотнів» (працівники державної лісової охорони, які вчиняють протиправні дії) призводе до незаконних рубок.
Однак, негативних тенденцій в лісах державних лісогосподарських підприємств набагато менше ніж показників сталого розвитку лісового господарства регіону.
Лісовий фонд Донеччини складають ліси природного та штучного походження з суттєвим переважанням останніх. Значна частина лісокультурного фонду, на якому створюються нові ліси, – невгіддя, еродовані, порушені землі тощо, характеризується недостатньою лісопридатністю, що зумовлює необхідність додаткових витрат на лісокультурні роботи. Охорона лісів області ускладнена незначними розмірами масивів, високим ступенем їх фрагментарності і розосередження, нерівномірним розташуванням та віддаленістю лісових урочищ від садиб лісництв.
З основних лісокористувачів лише лісогосподарські структури, підпорядковані Донецькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства, НПП "Святі гори", та ДВП "Укрпромводчермет" ведуть планову лісогосподарську діяльність на базі матеріалів лісовпорядкування. У інших лісокористувачів ліси не впорядковані і відсутні необхідні спеціалізовані лісогосподарські підрозділи і служби. Значну частину лісового фонду – 59,3 тис.га захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського призначення – не закріплено за землекористувачами. Зазнаючи численних пошкоджень, ці ліси деградують і втрачаються. В цих насадженнях догляд не виконувався протягом кількох десятиліть, а в останні роки тут набули масового характеру самовільні рубки та пошкодження пожежами під час випалювання сільгоспугідь.
На сьогоднішній день лісистість Донецької області складає 7%, що значно нижче науково обґрунтованого показника для регіону (12%).Для досягнення оптимального рівня лісистості необхідно створити понад 130,0 тис. га нових лісів. Останні роки на території області значно збільшено обсяги лісорозведення, переважно за рахунок земель, які вийшли з сільгоспкористування і деградованих земель.
Якщо протягом 1998-2005 років щорічно створювались в середньому 0,3-0,5 тис. га лісових культур, то вже у 2006-2008 роках нові ліси створювались на площі в середньому 1,0 тис.га. Починаючи з 2009 року, в перше за всю історію Незалежної України, лісівниками області щорічно створюється понад 2,0 тис.га лісових культур.
З тією матеріально-технічною базою яка була в державних лісогосподарських підприємствах області до 2007 року таких показників навряд чи можливо було досягнути. На збільшення обсягів лісорозведення вплинуло те, що з 2007 року обласною радою, за сприянням облдержадміністрації і Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища державним лісогосподарським підприємствам системи Держлісагентства України виділялись кошти на ліквідацію негативних наслідків техногенного впливу на лісові насадження та проведення заходів щодо їх охорони і відтворення.
Так, для боротьби з лісовими пожежами вже придбано і активно використовуються 20 одиниць малих лісопатрульних комплексів (на базі автомобіля УАЗ) та 11 одиниць спеціальних автомобілів. Придбано 19 тракторів та спеціальне навісне обладнання, що дозволило вчасно здійснити низку невідкладних протипожежних заходів.
В наслідок цих позитивних змін, пожежна ситуація в лісах області за останні п`ять років значно покращилась, а кількість пожеж та їх площа значно зменшилась. Якщо у 2006 році виникло 268 випадків на площі 422 га то у 2011 році виникло 151 випадків лісових пожеж на площі 15,32 га.
Донецька область перша в Україні запровадила практику надання значної фінансової допомоги підприємствам системи Держлісагентства України і стала прикладом у цьому для інших областей.
За участю Маріупольської лісової науково-дослідної станції, яка не підпорядкована Донецькому ОУЛМГ, проводяться значні роботи по моніторингу лісів. Співпраця з науковими установами стала системою сучасного лісогосподарювання.
Необхідно відмітити, що при плануванні призначення рубок догляду за лісом і санітарних рубок, створення лісових культур та інших лісогосподарських заходів приймають участь декілька наукових і управлінських організацій: Маріупольська лісова науково-дослідна станція, Державне спеціалізоване лісозахисне об’єднання «Східлісозахист» (м.Харків), ВО «Укрдержліспроект» (м. Київ), Держуправління охорони навколишнього природного середовища, заклади природно-заповідного фонду області. Тобто, державні лісогосподарські підприємства області, є фактичним виконавцем рекомендацій цих установ, а не приймають одностайно рішення.
В наслідок техногенного впливу, стихійних явищ і звичайного біологічного віку лісових насаджень в області щороку проводяться суцільні санітарні рубки. Але ж вони здійснюються лише після комісійного обстеження та погодження вище перелічених установ. В той же час, на площах які вивільнились від лісу, одразу проводиться лісовідновлення шляхом створення лісових культур.
Із загальної площі земель лісогосподарського призначення, які надані у постійне користування підвідомчим підприємствам, 33 % земель перебувають під об’єктами і територіями природно-заповідного фонду. Цей показник заповідання лісів є одним з найбільших по Україні.
Завдяки структурним змінам, а також переходу на нові методи роботи за останні 6 років вдалося значно покращити фінансово-економічні показники. Якщо на протязі 1999-2003 рр лісогосподарські підприємства працювали збитково, то починаючи з 2004р поступово збільшувався чистий прибуток. Це вдалося досягти за рахунок переорієнтації виробництва у вигляді збільшення надання послуг стороннім організаціям та підприємствам (здійснення рекультивації, послуги з розкорчовки старих фруктових насаджень, розчистка автомобільних доріг), а також налагодження рекреаційної діяльності.
Враховуючи зазначене можна констатувати, що лісогосподарські підприємства Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства вийшли на шлях сталого розвитку, забезпечуючи стабілізацію навколишнього природного середовища регіону.
2 коментаря
valeriy
Так, лісгоспи щорічно погоджують план проведення санітарно-оздоровчих заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду з територіальними органами Мінприроди. В той же час, Мінприроди листом від 12.08.2011 року №15015/09/10-11-мп додатково вимагає до погоджених санітарно-оздоровчих заходів забезпечити оформлення матеріалів щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів в межах територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення, як ліміт на використання природних ресурсів. В свою чергу Державне агентство лісових ресурсів України звернулось до Мінприроди листом від 29.09.2011 №02-01/5626-11 де зазначено, що вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок з поліпшення якісного складу лісів є неправомірним. Наявність затверджених санітарно-оздоровчих заходів і відсутність лімітів на ці ж самі заходи це є збитки? Ні, це є наслідки «дерев’яного законодавства», коли один «папір» треба завірити іншим.
Пишу із-за кордону. І все-таки, на даний час, 10.01.12 р. Мінприроди вірно поступає, оскільки проведення рубок формування, чи рубок з поліпшення якісного складу лісів не має нічого спільного з проведенням санітарно – оздоровчих заходів (зважте, окрім усього іншого, мова про ПЗФ). Глибше-більше. Крупна провина ДКЛГ – ДАЛРУ полягає в тому, що вже порядка 20-ти років тому в УкрНДІЛГА були розроблені "Настанови з рубок, пов'язані з веденням лісового господарства, та інших рубок". Оскільки ДКЛГ не хотілося затверджувати цей документ, а галузевий інститут після 1999 року зовсім втратив справжніх керівників – лісоводів, даний документ періодично покращувався окремими членами колективу інституту (я мав до цього безпосереднє відношення) та кількаразово була спроба затвердити його у ДКЛГ. Проте, внаслідок "вирубування" режимом, що нині склався в захопленому УкрНДІЛГА, основних лісівничих кадрів інституту, дані "Настанови" (а це разом з нормативами більше 100 стр. ) так і не було затверджено. Проте в них є вказані автори – група вчених і науковців, які безпосередньо розробили цей документ (на 2008 рік) і він вимагає негайного затвердження і опублікування для його використання у лісовому господарстві України. Справа зайшла так глибоко, що окремими горе-науковцями інституту вже майже чотири роки тому робиться спроба привласнити дану працю без вказання дійсних авторів розробки (з метою захисту докторських робіт, отримання наукових ступенів, заслужених лісівників і т.п., (дивіться сайт УкрНДІЛГА, де нещодавно виставлено повзучу "Інструкцію…" з чого б ви, шановні читачі думали – "… з рубок формування та оздоровлення лісів" (воістину – "бред сумасшедшего"), проте ще в УкрНДІЛГА бояться і не вказали авторства, попередньо пошматувавши, перефразовуючи дійсний документ щодо рубок – згадані вище "Настанови") і тому, почалося паралельне розтаскування, розшарпування "Настанов". Спочатку, не без мовчазної згоди та участі ДКЛГ, услід за Правилами з рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок, почали появлятися такі пародії, як "Правила з поліпшення якісного складу лісів" (як кажуть, ще куда не йшло), а далі … "Правила рубок формування та оздоровлення лісів" (а оце вже дійсно напасть, змішування рубок догляду (деякі "розумники", з іншого інституту, тут не вказую (та що вони знають про рубки догляду як автор даних рядків, який останній, хто пропрацював більше 20 років майже по усіх лісорослинних зонах України на стаціонарах саме з рубок догляду та під керівництвом дійсно великих вчених – попередників та разом з нинішніми – моїми друзями і соратниками), навіть у Стандарт термінів з лісівництва ввели поняття – доглядових рубань, з чого сміялася уся Україна!) та санітарних рубок, або ще краще – "оздоровлення лісів" це неприпустимо (тут авторство за нинішніми горе-науковцями з УкрНДІЛГА), за це треба рано чи пізно буде відповісти перед професіоналами – науковцями і професіоналами – виробничниками). Саме тут криється нинішня програшна ситуація Донецького управління лісового господарства (якому просто нікуди діватись !), яка штучно створена раніше ДКЛГ, з подання УкрНДІЛГА (чергова підставка, пам'ятаєте, по Степу – Тимошенко (голову), по рубках формування та оздоровлення лісів – нинішнього керівника – Сівця). До речі, ДАЛРУ тут вже зараз і себе підставило, адже написали листа 02-01 до Мінприроди ті, хто аж ніяк до кінця не розібрався в ситуації, що склалася. Вихід, не плутати грішне з праведним, варити борщ і суп в одній кастрюлі в Україні ще ніхто не зміг. Висновок, не знаєте, що робити, запитайте мене, коли приїду в Україну, а зараз – плідно займаюся лісовим господарством країн Південно-Східної Азії.
admin
О каких профессионалах речь? О тех единицах, кто работает в США, Австрии, Канаде, …Бангладеш? Или о тех десятках тысяч, кто трудится в Украине? На мой взгляд, местных все устраивает, о чем говорит тот факт, что комментариев по работам, содержащим критику украинского лесного законодательства (их много на нашем сайте) практически нет. Вывод прост, вопрос не актуален: каким бы плохим не было украинское лесное законодательство, лесные профессионалы всегда и со всеми договорятся.
Жаль, что Вы за границей. Тут в Харькове была вакансия директора лесхоза. В Ваше отсутствие, по многочисленным рекомендациям, в том числе и из УкрНИИЛХА, взяли ветеринара. А может это и правильно? : специалистам этой благородной профессии в отрасли есть кого лечить…
За комментарий спасибо. Я отношусь к тем редким идиотам, которые пытаются найти истину даже тогда, когда она никому не нужна: поэтому мне интересны разные точки зрения…
Comments are closed.