23/12/2011
0Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, голова профільної депутатської комісії Волинської обласної ради Богдан Колісник, незважаючи на напружену роботу, котра є характерною особливістю гідного завершення трудового року для всіх керівників провідних галузей Волині, знайшов час та можливість розповісти громадськості про основні досягнення року, що минає, та про пріоритети 2012-го.
– Не так давно на Волині побував голова Державного агентства лісових ресурсів Віктор Сівець. З усього видно, що Віктор Миколайович залишився задоволеним цим візитом. Скажіть, що йому найбільше сподобалося під час перебування в нашій області?
– Якщо говорити відверто, то ми працювали не для того, щоб займатися показухою і саме цим здивувати голову Державного агентства. Його візит насправді став певним етапом аналізу досягнутих результатів та напрацювань на перспективу. Лісівники Волині продовжують наповнювати реальними справами свою програму розвитку галузі.
– Що серед пріоритетів?
– Насамперед треба продовжувати нарощування лісистості області та покращувати екологічну ситуацію. Для цього за останні роки зроблено дуже багато. Особливу увагу акцентуємо на раціональному та кваліфікованому використанні тих територій, які самозаліснилися. Ми зініціювали цілий комплекс заходів, котрі матеріалізовано у відповідному розпорядженні голови облдержадміністрації Бориса Клімчука, який серйозно сприяє розвитку галузі. Йдеться про передачу територій, котрі покриті насадженнями, що виникли стихійно, під опіку облуправління лісового та мисливського господарства. Обсяг роботи – дуже великий, адже земель, що самозаліснилися, нараховується понад 10 тисяч гектарів.
– Солідна кількість! А якщо врахувати, що Держлісагентству було передано й лісові насадження колишніх колгоспів, то не важко уявити, скільки зусиль доведеться докласти волинським лісівникам, аби замість стихійних та занедбаних насаджень виплекати сучасні ліси…
– Поза усіляким сумнівом! Що б хто не казав, але головне завдання лісівників – вирощування, догляд та охорони високопродуктивних лісових насаджень.
Понад 7 тисяч гектарів, які колись належали до сільськогосподарських підприємств, цьогоріч також стали складовою частиною державного лісового комплексу Волині. Звичайно, «колгоспна» категорія лісів наразі є доволі розладнаною, але, переконаний, за кілька років ми приведемо їх до належного стану.
Враховуючи, що рішенням обласної ради нашому управлінню передано ще й так звані комунальні ліси, то можна говорити, що 2011-го понад 56 тисяч гектарів лісових масивів у нашій області поповнили площі, якими опікується Державне агентство лісових ресурсів України.
– Інтенсивне спорудження лісових доріг, проведення комплексу меліоративних заходів свідчить, що дещо змінюється й стратегія розвитку галузі. Це так?
– Ми виступаємо категорично проти, що в Україні і – особливо! – на Волині треба робити ставку лише на пущі. В усьому цивілізованому світі ліси можуть похизуватися транспортними комунікаціями, сучасною системою водовідведення, а в нас тривалий час робили ставку на дику природу. Радий, що пріоритети змінилися, стали сучасними. Тож майже 65 кілометрів лісової меліорації, яку було зроблено на Волині, майже 70 кілометрів лісових доріг – це лише початок. Надалі заходи в цьому напрямку стануть ще інтенсивнішими. А що ми обрали правильний курс, свідчить європейська практика, де в п’ять разів більше тих самих лісових доріг, аніж у нас.
– Якісна переробка сировини – також не другорядне завдання…
– Звичайно! За майже 12 місяців року заготовлено 730 тисяч кубометрів деревини всіх видів рубок, а деревообробними цехами нашого управління перероблено 160 тисяч кубометрів. Випущено продукції на суму 72 мільйони гривень, причому, з кожного кубометра переробленої деревини отримуємо продукції на 450 гривень. Як бачимо, резерви для нарощування є. Важливо також створити такий інвестиційний клімат, щоб залучити додатковий фінансовий ресурс для інтенсифікації переробної галузі. Це приведе не тільки до збільшення показників виробництва та наповнення бюджетів усіх рівнів, але й дасть людям нові робочі місця.
Причому, йдеться не лише про заготівлю деревини, її переробку та продаж. Загалом у році, що вже завершується, наші структурні підрозділи з недеревних ресурсів лісу випустили продукції на суму 4,8 мільйонів гривень, що становить 112% до відповідного періоду минулого року. Заготовлено, наприклад, понад 1204 тонн березового соку, з яких перероблено консервними цехами 813 тонн. Споживачі високо цінують цю продукцію, адже вже купили 390 тонн, що майже на 20% більше, ніж торік. Загалом підприємства управління реалізували продукції на суму 260 мільйонів гривень, темпи росту виробництва сягнули 137%! Цього вдалося досягнути і завдяки новітнім технологіям, і через покращення продуктивності праці – 144% порівняно з минулорічним періодом. Від цього велика користь не тільки системі лісового та мисливського господарства, але й державі, адже нашими підприємствами впродовж року внесено до зведеного бюджету 25,7 мільйона гривень та сплачено 23,2 мільйона гривень Єдиного соціального внеску.
– Богдане Івановичу, а як очолювана вами галузь спрацювала в нинішньому році за іншими напрямками?
– Цифри свідчать, що за цей період підприємства, підпорядковані управлінню, заготували 31100 кілограмів насіння різноманітних порід дерев, у тому числі сосни звичайної – 1231, ялини – 68, дуба звичайного – 27790, інших – 2011 кілограмів. Вирощено 21 мільйон штук стандартного посадкового матеріалу головних та супутніх лісових порід. Посаджено лісових культур на площі 2088 гектарів, хоча спочатку завдання було значно скромнішим – 1648 гектарів. Із цього масиву створено нових лісів на площі 480 гектарів на землях, які вийшли з-під сільгоспвикористання. Проведено комплекс заходів зі сприяння природному поновленню на 460 гектарах, окрім цього – створили 89 гектарів плантацій новорічних ялинок. На площі 16041 гектар здійснено догляд за різноманітними лісовими культурами (планом передбачалося 10010 гектарів). Рубки догляду за молодняком проведено на 4100 гектарах.
– В області ведеться системна робота з недопущення заборгованостей із виплати заробітної плати, а також збільшення її величини. Яка ситуація в лісівників?
– У розрахунку на одного працівника управління рівень середньомісячної зарплати в еквіваленті повної зайнятості становить 2660 гривень і зріс порівняно з відповідним періодом минулого року на 600 гривень.
– А як щодо соціального захисту працівників?
– Гріх нарікати, хоча, звичайно, його треба посилювати. А зроблено чимало. Наприклад, у створенні належних умов для роботи. Оновлено парк лісозаготівельної та дорожньої техніки, деревообробного обладнання на суму понад 15 мільйонів гривень за рахунок власних капітальних інвестицій. Нові контори Залізницького, Градиського, Ново-Рудського та Добрянського лісництв із квартирами для спеціалістів – також дуже добра справа, котру вдалося реалізувати. Так сам, як і ремонт приміщень Маневицького і Ковельського держлісгоспів, Звірівського, Сокиричівського, Маневицького лісництв, реконструкція профспілкової бази відпочинку на озері Світязь у Шацькому районі. До початку нового навчального року також відремонтовано всі адміністративно-господарські споруди Шацького лісового коледжу, на що було використано 580 тисяч гривень.
– Як зацікавити молодих спеціалістів для ефективної роботи в лісовій галузі області?
– Насамперед, престижністю цієї професії, перспективою професійного зростання. І, звичайно, вирішенням побутових проблем. Цього року, наприклад, закінчили шацький коледж за спеціальністю «Лісове господарство» 78 молодих фахівців, із яких 52 – пішли працювати в лісогосподарські підприємства Волині. Щоб закріпити їх у галузі, в управлінні розроблена та виконується програма «Житло», якою передбачається будівництво, придбання та перепланування 100 будинків і квартир. 2011-го вже виділено квартири в Залізницькому лісництві трактористуі державного підприємства «Любешівське ЛГ», а також лісничому Рудниківського лісництва державного підприємства «Колківське ЛГ». А в ДП «Камінь-Каширське ЛГ» для проживання працівників здійснено розподіл гуртожитку для трьох співробітників цього підприємства з правом подальшого перепланування помешкань під окремі квартири.
– І насамкінець про мисливську галузь. Що її очікує?
– Переконаний: для розвитку мисливства, приведення його до цивілізованих норм треба буде попрацювати ще чимало. Причому, йдеться не про саму процедуру полювання, а про донесення до свідомості суспільства головної ідеї: реформи в сфері використання мисливських угідь – це вимога часу. Моя позиція як начальника облуправління лісового та мисливського господарства чітка і зрозуміла: угіддя повинні отримати конкретного і відповідального господаря, а не якусь ефемерну громадську структуру на рівні області. Чимало часу та зусиль довелося потратити, щоб переконати песимістів та критиків щодо необхідності створення первинного колективу в тій же Троянівці, де голова сільради створив мисливський колектив і хоче отримати закріплені за цим утворенням угіддя для полювання. Мрію, щоб ця троянівська ластівка зробила весну у всій області, щоб по всій Волині ми мали первинні колективи, які відчуватимуть себе справжніми господарями на закріпленій території.
