Зміни у природних циклах динаміки екосистем – загроза для лісів Чорнобильської зони відчуження?

     Зміни клімату відбувалися завжди і викликали поступову трансформацію екосистем. Однак сучасні зміни клімату протікають занадто прискорено і часто деревні рослини не можуть швидко адаптуватися до змін гідрологічного та температурного режиму. За таких умов здоров’я лісів суттєво погіршується і підвищується їхня вразливість перед природними і антропогенними порушеннями.

     Останнє десятиліття відзначилося вагомими викликами і перед українськими лісами, де були відмічені масштабні усихання та загибель лісів від впливу шкідливих для лісу комах, швидкого поширення осередків хвороб, великих лісових пожеж, буреломів і вітровалів, незаконного добування бурштину, браконьєрських рубань та бойових дій.

     Особлива ситуація склалася в Чорнобильській зоні відчуження, де протягом останніх трьох десятиліть на площі понад 200 тис. га лісів як зійшло нанівець лісокористування тасуттєво зменшилися охорона й захист насаджень. Здійснювати моніторинг та оперативно реагувати на порушення в лісових екосистемах на такій великій території досить не просто, тому теперішній стан лісів в зоні відчуження суттєво відрізняється від інших регіонів. Якби хтось запитав: яким ліс буде практично без опіки лісівників, то для відповіді й прикладу, можна вказати саме на зону відчуження.

     Для розуміння стану, аналізу тенденцій у трансформації лісових екосистем зони відчуження та впливу на їхні екосистемні послуги було ініційовано та розпочато реалізацію спільного українсько-австрійського дослідження за участі НУБіП України та Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія). Це дослідження відбувається за підтримки Міністерства освіти і науки України та OeAD-GmbH.     Дослідну групу НУБіП України представляють науковці кафедри таксації лісу та лісового менеджменту спільно зі вченими УкрНДІ сільськогосподарської радіології та кафедри лісівництва.     У рамках проекту цього літа було проведено науковий семінар «Ліси Чорнобильської зони відчуження: стан та загрози порушень» та польовий воркшоп за участі вчених з Австрії, Білорусі, Сполучених Штатів Америки та за організаційної підтримки Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

     Наступний етап аналітичної роботи та наукових консультацій відбувся на базі Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія) та Університету природних ресурсів і наук про життя (BOKU, Австрія).

     В Австрії робота виконувалася під керівництвом проф. Анатолія Швиденка та за участі доцента Віктора Миронюка та аспіранта Максима Мацали. Дослідникам вдалося проаналізувати і порівняти площі порушень в екосистемах за даними таксації лісу та дистанційного зондування Землі.