15/09/2019
0
Віталій Сидорук належить до тих, хто «виріс у лісі». Його тато Григорій був лісничим і змалку брав сина до себе на роботу.
Це були особливі часи: малий Віталій бачив, як росте ліс, як дозрівають у ньому ягоди та ростуть гриби.
Він бував на ділянках, де рубають дерева. Оглядав з татом лісові масиви, сидячи ззаду на мотоциклі. І потихеньку сповнювався любові до лісу.
А згодом теж став лісничим. І бере тепер на роботу свого сина.
«Якщо хтось підпалить ліс, пожежа не почекає до ранку»
Віталій Сидорук працює у Бихівському лісництві, що в Любешівському районі. Відповідає за все, що відбувається у лісництві. 19 років поспіль кожен його день минає у лісі.
Бо тут нема вихідних: потрібно бути на зв’язку з лісовою охороною 24 години на добу 7 днів на тиждень.
Робочий день не нормований. Починається о 7:00 чи 7:30. Додому чоловік повертається, коли в лісі не залишається жодного працівника.
 |
 |
«Якщо хтось підпалить ліс, пожежа не почекає до ранку», – каже Віталій.
Так само і з незаконними рубками: якщо виявляють браконьєрів, ловити їх треба негайно.
Нічні виклики він ніколи не сприймав, як щось особливе. Треба – їде в будь-який час. Дружина не скаржиться. Звикла.
До деяких ділянок треба їхати по 20 кілометрів. Лісництво займає площу 3 тисячі гектарів. На його території розташовані села Бихів, Лахвичі, Цир, Деревок, Погулянка, Велика Глуша.
Особливої уваги потребують ліси навколо сіл. Тут більший ризик виникнення пожеж чи засмічення.
«Легкої роботи у лісі нема. Все потребує праці. Зараз особливо важко через несприятливі кліматичні умови. Засуха додала роботи. Впав на 3-4 метри рівень ґрунтових вод. Через це соснові насадження стали ослабленими і більш вразливими до шкідників», – говорить лісничий.
Через поширення короїда почалось масове всихання лісів. Почали вирубувати уражені ділянки. Більше рубок – більше роботи. А працівників то не побільшало. Розповсюдження шкідників зупинили. А далі – інша робота.
Бо на місці зрубаних дерев треба посадити нові. Тут ще одна проблема: вирощувати саджанці стало важче, бо нема дощів.
Попри це навесні лісівники за два тижні заліснили 215 гектарів.
«Садити завжди приємніше, ніж рубати. Як дерева приймаються і з’являються нові пагони, аж душа радіє», – ділиться Віталій Сидорук.
 |
 |
Взимку в лісі хоч і холодно, але …легше
Лісівник каже, що раніше бували непорозуміння з людьми через вирубку дерев.
«Я пояснюю людям: ви ж пшеницю навесні сієте, а потім збираєте. Так само і з деревами. Якщо вони достигли, їх треба зрубувати. Деревина йде на переробку, а бюджет отримує гроші», – каже лісничий.
Додає, що коли виникла потреба вирубувати позапланово уражені короїдом дерева, людям показували масштаби всихання. І вони зрозуміли, що вирубка допоможе врятували здорові рослини.
За словами Віталія Сидорука, просвітницької роботи побільшало. Місцевим жителям розповідають, як важливо берегти ліс.
 |
 |
Навесні та восени, коли люди спалюють бадилля та стерню на полях, загроза поширення вогню на ліси особливо велика.
«Діти дуже допомагають. Вони часто перші бачать пожежі і телефонують. Також залучаємо їх до прибирання лісу та збору насіння. Взимку спільно виготовляємо та розвішуємо годівнички для птахів», – каже Віталій.
Заготовляють у лісництві шишки, чорниці, ожину, горобину, журавлину, брусницю, щавель, мед… Гриби збирають також, але через засуху останніми роками їх все менше й менше.
«Доводиться вести журнал відвідувань під час сезону збору чорниць. Тоді люди відповідальніше ставляться до чорничників і не залишають після себе сміття чи недопалків», – розповідає лісничий.
Зауважує: взимку легше. Хоч і холодно, зате нема пожеж. Взимку рубають ліс у заболочених ділянках, коли там замерзає вода.
Батько працював 35 років, він – 19, на черзі – син
Віталій любить свою роботу за те, що бачить результат кожного робочого дня. І знає, що ніщо не пропаде безслідно, буде для дітей.
«Якщо не любиш ліс, то не працюватимеш. Такі довго не затримуються. Попрацюють кілька місяців і йдуть. Зараз роботу організувати важче, бо всі, хто можуть, їдуть за кордон. Там більші зарплати», – зізнається лісничий.
Як працювати з людьми, він навчався у батька. Той 35 років працював лісничим. А Віталій спершу був його помічником.
Можливо, їхня сім’я стане лісничою династією. Бо син Віталія у свої тринадцять вже каже, що хоче бути лісівником. Цікавиться полюванням, тримає мисливських собак.
«А чого ж не підтримаю? Підтримаю!» – каже Віталій.
Той, хто виріс у лісі, без лісу не може жити.
