Про охорону зелених насаджень в містах та інших населених пунктах

Народные депутаты Н.Х.Шершун и И.А. Заец внесли законопроект Об охране зеленых насаждений в городах и других населенных пунктах. Приглашаем всех, кого волнует эта проблема принять участие в его обсуждении. М.П.

Проект
вноситься народними депутатами України
Зайцем І.О.,
Шершуном М.Х.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про охорону зелених насаджень в містах та інших населених пунктах

Цей Закон визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади створення, утримання, охорони і відновлення зелених насаджень міст та інших населених пунктів України
Відносини у сфері охорони, використання та відтворення зелених насаджень міст та інших населених пунктів регулюються Конституцією України, законами України Про благоустрій населених пунктів, Про охорону навколишнього природного середовища, Про рослинний світ, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
відновна вартість зелених насаджень – вартість, яка визначає їх цінність, включаючи витрати на створення та утримання за попередні роки;
вікові дерева – дерева, вік яких перевищує середню тривалість життя для кожної з порід, які мають довжину охоплення стовбура на висоті 1,3 метра від землі щонайменш 3 метри (для порід дуба, верби, тополі – щонайменш 4 метри) та виступають свідками історичних та культурних подій міст та населених пунктів;
гідропарк – парковий комплекс на воді з місцями для відпочинку, занять спортом;
зелена зона – земельна ділянка, зайнята зеленими насадженнями що налічують щонайменш 50 екземплярів дорослих дерев, які утворюють єдиний полог. До складу зелених зон відносяться також водні об'єкти чи їх частини в межах зелених зон, дороги та стежки місцевого сполучення, інші об'єкти, що територіальне входять чи примикають до зелених зон;
зелена зона загального користування – міські парки, сквери, лісопарки, лугопарки, гідропарки, сади, бульвари тощо;
зелені зони обмеженого користування – насадження на територіях громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств, складських територій та інші;
зелені зони спеціального призначення – насадження вздовж вулиць, у санітарно-захисних і охоронних зонах, на територіях виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні насадження; насадження розсадників, квітникарських господарств; пришляхові насадження в межах міст та інших населених пунктів;
зелені насадження – деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження, зокрема міські ліси, парки, бульвари, сквери, сади, газони, квітники, а також окремо зростаючі дерева і чагарники, на визначеній території населеного пункту;
знищення зелених насаджень – пошкодження зелених насаджень, яке спричинило припинення їх росту;
компенсаційне озеленення – відновлення зелених насаджень на заміну знищених або пошкоджених;
міський парк – самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції і призначений для короткочасного відпочинку;
об'єкт благоустрою зеленого господарства – об'єкт благоустрою населеного пункту, на території якого розташовані зелені насадження;
озеленення території – комплекс робіт зі створення, утримання і охорони зелених насаджень;
озеленені території – ділянки землі, вкриті рослинністю природного або штучного походження (садово-паркові комплекси бульвари, сквери, сади, газони, квітники, територія житлового, суспільного, ділового, комунального, виробничого призначення, в межах якої не менше ніж 70 відсотків територій зайнято рослинним покривом);
охорона зелених насаджень – система адміністративно-правових, організаційно-господарських, економічних, архітектурно-планувальних і агротехнічних заходів спрямованих на збереження, відновлення та підтримання у належному стані виконання зеленими насадженнями відповідних функцій;
пошкодження зелених насаджень – нанесення шкоди кореневій системі, стовбуру, кроні, гілкам деревних і чагарникових рослин, а також газонам і квітникам, яка не спричинила до припинення росту;
присадибна ділянка – це ділянка землі, що надана у власність громадян для обслуговування житлового будинку;
реєстр зелених насаджень – узагальнення даних про типи, видовий склад, вік, якість та кількість зелених насаджень на території населеного пункту;
сквер – благоустроєна і озеленена ділянка площею від 0,05 до 2 га, призначена для короткочасного відпочинку населення, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць;
спеціально уповноважені органи з охорони, утримання і відтворення зелених насаджень – уповноважені місцевими органами виконавчої влади міст і інших населених пунктів України, органи управління зеленого господарства і зеленого будівництва;
утримання зелених насаджень – комплекс агротехнічних, організаційних та інших заходів спрямованих на дотримання режиму їх використання, що сприяють нормальному ростові.

Розділ II. РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ, УТРИМАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

Стаття 2. Органи управління у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень
Управління у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень здійснюють Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, з питань екології та природних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Стаття 3. Повноваження Кабінету Міністрів України
1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у цій сфері;
2) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень;
3) координація діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері благоустрою.

Стаття 4. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень як елементів благоустрою населених пунктів належить:
1) внесення пропозицій щодо формування державної політики з питань охорони, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів;
2) координація діяльності місцевих органів виконавчої влади у цій сфері;
3) забезпечення в межах своїх повноважень розроблення та виконання державних і регіональних програм у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень як елементів благоустрою населених пунктів;
4) розроблення в установленому законом порядку державних стандартів, норм і правил у цій сфері;
5) здійснення в межах своїх повноважень нормативно-методичного забезпечення.

Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері охорони, використання та відтворення зелених насаджень, як об'єктів рослинного світу належить:
1) здійснення державного управління і регулювання у сфері охорони, використання і відтворення зелених насаджень як об'єктів рослинного світу;
2) участь у розробленні державних стандартів, норм і правил у цій сфері;
3) погоджує акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Стаття 6. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим
1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у цій сфері;
2) участь у розробленні та виконанні державних і регіональних програм у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень як елементів благоустрою населених пунктів;
3) організація виконання робіт з озеленення та інвентаризації зелених насаджень;
4) здійснення контролю за виконанням правил благоустрою територій населених пунктів;
5) інформування населення про здійснення заходів з озеленення населених пунктів, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень.

Стаття 7. Повноваження місцевих державних адміністрацій
1. До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у цій сфері;
2) участь у розробленні і виконанні державних і регіональних програм у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень, як елементів благоустрою населених пунктів;
3) організація виконання робіт з озеленення та інвентаризації зелених насаджень;
4) інформування населення про здійснення заходів з озеленення населених пунктів, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень.

Стаття 8. Повноваження сільських, селищних і міських рад
1. До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів належить:
1) затвердження місцевих програм та заходів у цій сфері, забезпечення їх виконання;
2) створення, у разі необхідності, органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності охорони, утримання та відтворення зелених насаджень, як елементів благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
3) організація забезпечення на озеленених територіях населеного пункту чистоти і порядку;
4) організація на озеленених територіях місць відпочинку для населення;
5) розроблення схем санітарного очищення озеленених територій населених пунктів;
6) затвердження правил благоустрою озеленених територій населених пунктів;
7) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій, відповідальних за утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою зеленого господарства;
8) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів зі створення, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень;
9) здійснення контролю створення служб з контролю за станом благоустрою озеленених територій, охороною, утриманням та відтворенням зелених насаджень, дотриманням правил благоустрою територій населених пунктів;
10) визначення обсягів пайової участі власників будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення в утриманні зелених насаджень;
11) інформування населення про здійснення заходів з озеленення населених пунктів.

Стаття 9. Повноваження органів самоорганізації населення
1. До повноважень органів самоорганізації населення у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень, як елементів благоустрою населених пунктів належить:
1) внесення в установленому порядку на розгляд органів місцевого самоврядування пропозицій з питань охорони, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів;
2) організація участі населення у виконанні робіт з озеленення та благоустрою озеленених територій;
3) здійснення громадського контролю за станом благоустрою озеленених територій, охороною, утриманням та відтворенням зелених насаджень, дотриманням правил благоустрою територій населених пунктів;
4) інформування населення про здійснення заходів з озеленення населених пунктів;
5) вирішення інших питань у цій сфері відповідно до цього Закону та Закону України "Про органи самоорганізації населення".

Розділ III. ОХОРОНА ТА УТРИМАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

Стаття 10. Охорона зелених насаджень
1. Зелені насадження населених пунктів, як елементи благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
2. Охороні підлягають усі зелені насадження міст і інших населених пунктів України, розміщені в їх межах.
3. Зменшення площі зелених насаджень загального користування забороняється. Зміна цільового призначення земельних ділянок де зростають зелені насадження загального користування заборонена.
4. Розвиток територій зелених насаджень здійснюється згідно з генеральними планами розвитку міст і інших населених пунктів України.
5. Генеральні плани розвитку міст та інших населених пунктів країни розроблюються і реалізуються відповідно до вимог щодо охорони зелених насаджень та забезпеченню їх питомої ваги по відношенню до загальної площі району міста, мікрорайону чи іншого населеного пункту України.
6. При проектуванні нових і розширенні існуючих населених пунктів передбачається рівномірне і безперервне озеленення території з максимальним збереженням і використанням існуючих зелених насаджень.
7. Площа озеленених територій загального користування для міст повинна становити не менше 10 м2/люд., в сільських поселеннях – не менше 12 м2/люд. Рівень озеленення території житлової забудови повинен бути не менше 40%, промислових підприємств – 30%, ділянок шкіл і дитячих дошкільних закладів – 80%, лікарень – не менше 60%.
8. На територіях населених пунктів виявляються вікові дерева, які оголошуються об'єктами природно-заповідного фонду України. Особи, що мають права на власність чи користування земельною ділянкою, де знаходяться вікові дерева, зобов'язані здійснювати їх охорону. На кожне вікове дерево видається охоронне свідоцтво, форма та порядок видачі якого встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України. Вікові дерева, у випадку їх хвороби чи погіршення санітарного стану підлягають лікуванню за рахунок бюджетів міст та населених пунктів.
9. Наявність на території зайнятої зеленими насадженнями загального користування особин видів тварин чи рослин занесених до Червоної Книги України, що охороняються рішеннями обласних рад, Верховної ради АР Крим, чи включені до міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною є підставою для надання, відповідно до закону, даній території статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
10. Забороняється випалювання сухої трав'яної рослинності та спалювання опалого листя і гілок на території об'єктів благоустрою зеленого господарства.
11.Контроль за охороною міських лісів, що відносяться до державного лісового фонду і знаходяться в межах територій міст та інших населених пунктів, здійснюється згідно порядку, що встановлюється Лісовим кодексом України.
Стаття 11. Інвентаризація, облік та реєстр зелених насаджень.
1. В містах та інших населених пунктах України ведеться інвентаризація, облік та складається реєстр зелених насаджень за площею видовим складом, віком і станом зелених насаджень.
2. Інвентаризація зелених насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об'єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців, за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад відповідно до Інструкції інвентаризації зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України затвердженої центральним органом виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства.
3.Відповідальними за проведення інвентаризації зелених насаджень є органи місцевого самоврядування, балансоутримувачі, власники чи користувачі земельних ділянок, підприємства, організації, установи на території яких розташовані зелені насадження.
4. Інвентаризація зелених насаджень проводиться раз за 5 років.
5.За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) відповідно до затвердженої центральним органом виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства форми.
6. Паспорт об'єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації.
7. Дані паспорта заносяться у облікові бухгалтерські документи балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, на яких розміщені зелені насадження. Копія паспорта передається у виконавчі органи міських, районних, селищних і сільських рад для складання реєстру зелених насаджень.
8. Паспорт об'єкта підлягає плановому поновленню один раз на 5 років.
9. Балансоутримувачі, власники або користувачі земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, щорічно вносять в облікові документи зміни, які відбулися на об'єктах чи земельних ділянках за цей період.
10. Реєстр зелених насаджень населених пунктів ведеться виконавчими органами сільських, селищних, районних, міських рад на основі даних паспортів об'єкта в розрізі територій населених пунктів (сільських, селищних, районних та міських).
11.Поновлення даних реєстрів проводиться:
1) на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності – один раз за 2 роки;
2) на інших територіях – один раз за 5 років.
12. Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники.
13. Облік зелених насаджень проводиться органами самоврядування на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень
14. Плановий облік проводиться один раз за 5 років.
15. Позаплановий облік зелених насаджень є обов'язковим при переході прав власності на земельні ділянки, на яких розміщені зелені насадження до іншого власника, користувача чи балансоутримувача, значної втрати чи пошкодження зелених насаджень у результаті аварійних, надзвичайних ситуацій або нанесення зеленим насадженням шкоди внаслідок протиправних дій юридичних чи фізичних осіб. При цьому враховуються наявність зелених насаджень, площа, яку вони займають, видовий склад, вік і стан дерев, кущів, газонів і квітників.
Стаття 12. Зменшення площі та знесення зелених насаджень
1. На території зелених насаджень загального, обмеженого та спеціального користування допускається:
1) проведення санітарних рубок (в тому числі – видалення аварійних, хворих дерев та чагарників), якщо такі не становлять цінності для збереження диких та зелених насаджень, реконструкції зелених насаджень, за виключенням особливо цінних ділянок зелених зон та вікових дерев.
2) забезпечення (згідно з приписом органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду) нормативного світлового режиму у житлових та нежитлових приміщеннях, що затіняються зеленими насадженнями;
3) виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру чи ліквідації їх наслідків.
У випадку виникнення необхідності розчищення території від зелених насаджень під будівництво, пріоритет має надаватися пересаджуванню дерев та чагарників на нові місця замість їх вирубування.
2. На території зелених зон загального користування забороняється реалізація проектів будівництва нових будівель та споруд, що може призвести до знесення зелених насаджень, за виключенням випадків, передбачених в пункті 3 статті 2 цього Закону.
3. На території зелених зон обмеженого та спеціального користування допускається реалізація проектів будівництва, реконструкції будівель та споруд, благоустрою території, затверджених у встановленому законодавством порядку в разі наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи.
4. Рубка та (чи) пересаджування, а також будь-яке інше допустиме пошкодження чи знищення зелених насаджень міст та інших населених пунктів здійснюється в порядку, що встановлюється “Правилами утримання зелених насаджень в містах та інших населених пунктах”, на основі спеціального дозволу – порубочного квитка. Порубочний квиток видається органами місцевих державних адміністрацій на бланку, що має ступені захисту. В порубочному квитку вказуються: кількість дерев та чагарників, що підлягають вирубуванню, їх породи, діаметр стовбура (для дерев), площа газонів, що підлягають знищенню. Копія порубочного квитка має бути представлена громадськості на пересувному стенді.
При здійсненні рубки та (чи) пересаджування, а також при будь-якому іншому допустимому знищенні зелених насаджень порубочний квиток слід негайно пред'явити на місці виконання робіт на вимогу будь-якої посадової особи органів державної влади, державних контролюючих органів та громадських інспекторів з охорони довкілля.
Відшкодування за знесення дерев та чагарників здійснюється зацікавленими особами перед видачею порубочного квитка в розмірі їх повної компенсаційної вартості.
5. Санітарні рубки, реконструкція зелених насаджень, а також видалення аварійних, хворих дерев та чагарників здійснюються із забезпеченням збереження гніздуючих та зимуючих в дуплах тварин
Стаття 13. Компенсаційне озеленення
1. Компенсаційне озеленення здійснюється у випадках пошкодження чи видалення зелених насаджень на об'єктах благоустрою зеленого господарства державної та комунальної форм власності.
2. Застосовуються дві форми компенсаційного озеленення – натуральна і грошова.
3. Компенсаційне озеленення в натуральній формі здійснюється в найближчий сезон, сприятливий для висаджування дерев і кущів, але не пізніше року з моменту пошкодження чи знищення зелених насаджень.
4. У випадку видалення зелених насаджень компенсаційне озеленення здійснюється переважно на тому ж самому місці, де вони були знесені. При цьому як кількість одиниць рослин, так і площа відновлених зелених насаджень не повинні бути зменшені.
5. При здійсненні компенсаційного озеленення на іншій ділянці кількість рослин і площа зелених насаджень подвоюється.
6. Видовий склад і вік висаджуваних дерев і кущів встановлюється підприємством зеленого господарства і будівництва зелених насаджень, уповноваженими державними адміністраціями міст та інших населених пунктів України
7. Компенсаційне озеленення виконується за рахунок громадян чи юридичних осіб, в інтересах чи внаслідок дій яких мало місце пошкодження чи знесення зелених насаджень.
8. У випадках неможливості встановлення особи, яка нанесла шкоду, що призвела до загибелі зелених насаджень, компенсаційне озеленення проводиться за рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища .
9. Грошова форма компенсаційного озеленення застосовується у випадках неможливості здійснення компенсаційного озеленення в натуральній формі.
10. Компенсаційне озеленення здійснюється за правилами проведення компенсаційного озеленення населених пунктів та методикою розрахунку вартості компенсаційного озеленення затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Стаття 14. Вимоги щодо охорони зелених зон та інших озеленених територій
На території зелених зон та інших озеленених територій в містах та населених пунктах дозволяється:
перебувати та пересуватися у будь-який час доби та будь-яку пору року із дотриманням вимог цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів;
На території зелених зон та інших озеленених територій забороняється:
1) пошкоджувати чи знищувати зелені насадження за виключенням випадків, встановлених статями 2 та 4 цього Закону;
2) порушувати ґрунтовий покрив, розорювати землю, створювати городи;
3) заїжджати автотранспорту на газони, зливати відпрацьовану рідину та масла, мити та ремонтувати транспортні засоби, встановлювати гаражів;
4) посипати тротуари та проїжджі частини доріг хімічними засобами боротьби з ожеледицею;
5) заготовляти пісок, глину, ґрунт, іншу мінеральну сировину;
6) звалювати сміття та відходи;
7) здійснювати інші дії, що можуть завдати шкоди зеленим насадженням.
Крім того, на території зелених зон загального користування забороняється:
1) заїжджати на відкритий ґрунт та траву автотранспорту, будівельній та шляховій техніці, крім техніки, що пов'язана з експлуатацією території та доглядом за зеленими насадженнями;
2) складувати будь-які вантажі, в тому числі будівельні матеріали;
3) самовільно вкривати землю асфальтом, бетоном, тротуарною плиткою,
гравієм, галькою, іншими твердими чи сипучими матеріалами;
4) розпалювати багаття на не відведених для цього місцях, спалювати сухе листя та траву, здійснювати інші пожежонебезпечні дії;
На території міських парків, скверів, бульварів забороняється:
1) встановлювати табори, наметові містечка, інші об'єкти масового стаціонарного відпочинку;
2) проводити фестивалі, феєрверки, ралі, концерти, ігри а також заходи, пов'язані із масовою участю громадян у не відведених для цього місцях.
На території особливо цінних ділянок зелених зон забороняється:
1) проводити реконструкцію зелених насаджень, рубки, в тому числі санітарні, вирубувати старі, дуплисті дерева;
2) прокладати дороги та стежки, благоустроювати територію;
3) здійснювати будь-яке будівництво;
4) змінювати гідрологічний режим території, в тому числі спрямляти русла річок, намивати та бетонувати береги, осушувати, обводнювати територію, утворювати ставки тощо.
5) Збирати гриби та трав”янисті рослини чи їх частини.
Розділ III. ЗАХИСТ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МІСТОБУДІВНОЇ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 15. Захист зелених насаджень при здійсненні містобудівної діяльності
Здійснення будівельної діяльності в містах та інших населених пунктах України проводиться з виконанням вимог щодо охорони зелених насаджень:
1) забороняється зміна цільового призначення та надання земельних ділянок на територіях зайнятих зеленими насадженнями загального користування для будівництва нових об'єктів окрім випадків передбачених статтею 1 Закону України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах";
2) озеленені території, у тому числі зелені масиви, а також ділянки землі призначені для розвитку озеленених територій, забудові, не пов’язаній з цільовим призначенням озелененої території, не підлягають;
3) при розробці проектної документації на будівництво оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС), на земельних ділянках зайнятих зеленими насадженнями, повинна містити інформацію про кількісний та видовий склад і відновну вартість зелених насаджень, що підлягають видаленню та пересадці в результаті реалізації проекту і дендроплан компенсаційного озеленення;
4) оформлення прав власності після завершення будівництва здійснюється після виконання компенсаційного озеленення, передбаченого проектною документацією
Стаття 16. Захист зелених насаджень при здійсненні підприємницької діяльності
Підприємницька діяльність громадян та юридичних осіб в містах та населених пунктах здійснюється з дотриманням вимог щодо захисту зелених насаджень.
На озеленених територіях забороняється встановлення торгівельних споруд, встановлення та облаштування підприємств громадського харчування на відкритому ґрунті.
Торгівля та інша підприємницька діяльність, встановлення наметів, кіосків, підприємств громадського харчування та інших споруд для здійснення підприємницької діяльності на майданчиках з твердим покриттям, що знаходяться на озеленених територіях, може здійснюватись за дозволом спеціально уповноважених державних органів по захисту зелених насаджень на місцях.
При здійсненні підприємницької діяльності на озеленених територіях забороняється використання вибухонебезпечних, пожежонебезпечних та отруйних речовин, забруднення та засмічення території, інші дії, що можуть призвести до пошкодження та загибелі зелених насаджень.

Розділ IV. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ, УТРИМАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

Стаття 17. Фінансування заходів на створення, охорону, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів
1. Фінансування заходів на створення, охорону, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, добровільних внесків юридичних осіб та громадян, інших джерел, передбачених законом.
2. За рахунок коштів державного бюджету фінансуються:
1) заходи зі створення, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень в рамках виконання державних програм благоустрою населених пунктів;
2) роботи із озеленення, що проводяться на землях державної форми власності;
3) охорона та утримання об'єктів благоустрою зеленого господарства переданих органами державної влади на баланс підприємствам, установам, організаціям.
3. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються:
1) заходи зі створення, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень в рамках виконання місцевих програм благоустрою населених пунктів, у тому числі проектів благоустрою територій населених пунктів;
2) охорона та утримання об'єктів благоустрою зеленого господарства комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям;
3) охорона, утримання та розвиток зелених насаджень на об'єктах благоустрою комунальної форми власності;
4. За рахунок коштів підприємств, установ, організацій фінансуються заходи, спрямовані на:
1) виконання робіт з озеленення, утримання в належному стані зелених насаджень на території, яка їм належить на праві власності або праві користування;
2) усунення на закріплених за ними територіях пошкодження зелених насаджень. елементів благоустрою, а також наслідків аварій, що сталися з їх вини.
5. Озеленення прибудинкових територій об'єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель та споруд здійснюється за рахунок коштів забудовників (інвесторів).
6. Озеленення прибудинкової території співвласників багатоквартирного будинку в разі передачі земельної ділянки в їх спільну сумісну власність здійснюється за рахунок коштів співвласників багатоквартирного будинку.
7. Підприємства, установи, організації на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем об'єкта благоустрою зеленого господарства, можуть здійснювати часткове фінансування утримання зелених насаджень на закріпленій за ними території та/або брати пайову участь у фінансуванні утримання зелених насаджень в належному стані всього об'єкта благоустрою.
8. Підприємства, установи, організації можуть на добровільних засадах здійснювати внески на фінансування заходів з озеленення території населеного пункту.
9. Озеленення присадибних ділянок фінансується за рахунок коштів їх власників або користувачів.
10. Використання цільових коштів на охорону, утримання та відновлення зелених насаджень для іншої мети забороняється.

Стаття 18. Участь громадян у фінансуванні заходів на створення, охорону, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів.
Громадяни можуть на добровільних засадах здійснювати фінансування заходів зі створення, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень території населеного пункту, мікрорайону, кварталу, вулиці або прибудинкової території за місцем проживання.

Розділ V КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОХОРОНИ, УТРИМАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

Стаття 19. Завдання контролю у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень
Контроль у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, та інших нормативно-правових актів.
Стаття 20. Державний контроль у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень
Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень здійснюється центральним органом виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, місцевими державними адміністраціями.
Стаття 21. Самоврядний контроль у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень
1. Самоврядний контроль у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
2. Для здійснення контролю за станом зелених насаджень населених пунктів, у тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями зелених насаджень сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.
3. Самоврядний контроль за станом зелених насаджень населених пунктів здійснюється шляхом:
1) проведення перевірок території;
2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;
3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;
4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої зеленим насадженням.
5. Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою.

Стаття 22. Громадський контроль у сфері у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів
Громадський контроль у сфері у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів здійснюється громадськими інспекторами, що здійснюють контроль за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу та громадськими інспекторами з благоустрою населених пунктів згідно з положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Розділ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ОХОРОНИ, УТРИМАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень
1. Порушення законодавства у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень міст та інших населених пунктів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
2. До відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень міст та інших населених пунктів притягаються особи, винні у:
1) знищенні або пошкодженні зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах;
2) невжитті заходів для охорони зелених насаджень, що спричинило їх загибель;
3) самовільному перенесенні зелених насаджень в інше місце під час забудови окремих ділянок, зайнятих зеленими насадженнями;
4) самовільному випалюванні рослинності або її залишків та опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах;
5) забрудненні (засміченні) озеленених територій населених пунктів;
6) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм щодо озеленення територій під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів.
3. Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень міст та інших населених пунктів.
4. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.
5. Шкода, завдана зеленим насадженням внаслідок порушення законодавства підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
6. Правопорушники у разі протиправного видалення зелених насаджень сплачують адміністративний штраф, компенсацію за таксами для обчислення шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, відновну вартість зелених насаджень та забезпечують компенсаційне озеленення в натуральній чи грошовій формі.

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення до законодавчих актів змін, що випливають із цього Закону;
2) забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
3) відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
4) забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради В. Литвин
України

Пояснювальна записка
до проекту Закону України про охорону зелених насаджень в містах та інших населених пунктах

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
Відсутність належного державного контролю за станом зелених насаджень в містах та інших населених пунктах останнім часом призвела до погіршення стану та втрати бага¬тьох озеленених ділянок, а відсутність чіткого законодавчого регулювання в цьому пи¬танні призводить до виникнення численних зловживань та по¬рушень, найбільш розповсюдженими серед яких є:
незаконне відведення земельних ділянок, зайнятих зелени¬ми насадженнями під будівництво;
необґрунтоване знищення зелених насаджень (коли їх збе¬реження було можливим) під час виконання будівельних чи інших робіт;
заготівля деревини під виглядом санітарних рубок в зеле¬них зонах;
засмічення, влаштування смітників на території зелених зон.
Постійне погіршення стану та скорочення площ зелених на¬саджень призводить до погіршення якості повітря в містах, що порушує права громадян України на життя у сприятливому оточуючому середовищі. Українські міста втрачають своє зеле¬не вбрання, втрачаючи естетичну привабливість. Громадськість не має механізмів впливу на прийняття рішень стосовно зеле¬них зон та не може відстоювати свої інтереси в цьому питанні.
2. Цілі та завдання прийняття Закону
Ціль даного законопроекту — визначення правових основ утримання, охорони та відновлення зелених насаджень з ме¬тою забезпечення прав громадян на життя у сприятливому оточуючому середовищі та захисту зелених насаджень міст та інших населених пунктів.
Завданнями законопроекту є:
сформулювати необхідні законодавчі положення щодо за¬хисту зелених насаджень;
розробити механізм державного управління та контролю в галузі захисту зелених насаджень;
забезпечити державний облік зелених насаджень;
встановити вимоги щодо режиму використання зелених зон та інших озеленених територій;
вказати права та обов'язки громадян та юридичних осіб при виконанні вимог щодо захисту зелених насаджень;
розробити економічний механізм захисту зелених насаджень;
встановити нормативи, обсяги та умови відновлення зелених зон
(компенсаційного озеленення);
встановити відповідальність за порушення вимог із захисту зелених
насаджень.
3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону
Даний законопроект визначає правові основи утримання, охорони та відновлення зелених насаджень.
Основними положеннями законопроекту є наступні.
Захисту підлягають всі зелені зони та насадження, що зна¬ходяться на території міст та населених пунктів незалежно від форм власності на земельні ділянки, на яких ці насадження розташовані.
Виділяються три категорії зелених зон — загального корис¬тування, обмеженого користування та спеціального призна¬чення.
Громадяни, посадові особи та юридичні особи повинні здій¬снювати заходи щодо збереження зелених насаджень, не до¬пускаючи незаконних дій чи бездіяльності, що можуть призвести до пошкодження чи знищення зелених насаджень. Власни¬ки та користувачі земельних ділянок, на яких знаходяться зе¬лені насадження, зобов'язані здійснювати контроль за їх ста-ном, забезпечувати задовільний стан та нормальний розвиток зелених насаджень.
Господарська та інша діяльність здійснюється, генеральний план та містобудівні плани розвитку міст та інших населених пунктів розробляються з дотриманням вимог по захисту зеле¬них насаджень.
Використання озеленених територій і зелених зон, не суміс¬не із забезпеченням життєдіяльності зелених насаджень не до¬пускається.
На одного мешканця міста чи іншого населеного пункту має припадати щонайменш 25 квадратних метрів зелених зон.
Розвиток зелених зон здійснюється у відповідності до Гене¬ральної схеми озеленення міст та інших населених пунктів.
За рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів в зе¬лених зонах загального, обмеженого та спеціального користу¬вання виявляються та встановлюються особливо цінні ділянки зелених зон та вікові дерева, які оголошуються об’єктами природно-заповідного фонду України.
На територіях, зайнятих зеленими зонами загального користування, особливо цінних ділянках зелених зон забороняється надання земельних ділянок для будівництва будівель та споруд, окрім об'єктів цивільної оборони, венти¬ляційних шахт метрополітену, господарських об'єктів, пов'язаних із доглядом за територією, спортивних та дитячих майданчиків, а також зміна цільового призначення відповідних земель.
З метою забезпечення прав громадян на достовірну інформацію щодо стану навколишнього середовища та ефективного управління зеленими насадженнями здійснюється їх облік.
Замість знищених чи пошкоджених насаджень проводиться компенсаційне озеленення.
Громадяни та юридичні особи мають права та обов'язки що¬до захисту зелених насаджень.
Збитки, які завдано пошкодженням чи знищенням зелених насаджень підлягають відшкодуванню.
Діяльність із захисту зелених насаджень економічно стиму¬люється.
За порушення вимог із захисту зелених насаджень наступає адміністративна відповідальність.
Державне управління зеленими насадженнями та державний контроль в містах та інших населених пунктах здійснюють місцеві органи держав¬ної виконавчої влади. Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природно¬го середовища та інші спеціально уповноважені на те органи та громадськість.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового
регулювання
Діяльність в галузі захисту зелених насаджень в містах та населених пунктах регламентують Закони України ”Про охоро¬ну навколишнього природного середовища”, “Про рослинний світ”, “Про природно-заповідний фонд України”, Лісовий кодекс України та Правила утримання зелених насаджень міст та інших насе¬лених пунктів України тощо.
Для реалізації положень Закону ”Про захист зелених насаджень в містах та інших населених пунктах” не виникає не¬обхідності прийняття змін до інших Законів України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація цього Закону не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону
В результаті прийняття проекту Закону України “Про захист зелених насаджень в містах та інших населених пунктах”уде припинено масове винищення зелених насаджень в містах та інших населених пунктах, чим буде збережено їх естетичну привабливість для туристів; покращиться здоров'я населення, підвищиться рівень його екологічної свідомості; буде впорядковано стан зелених насаджень, припиниться незаконне вилучення та використання земель рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення, що зайняті зеленими насадженнями в містах.

Народні депутати України І. О. Заєць

М. Х. Шершун