20/12/2011
0За безмежжям лісових природних багатств нашого краю – нелегка та самовіддана праця багатьох спеціалістів лісогосподарської галузі. Одні ліс саджають і вирощують, інші проводять рубки, забезпечуючи промисловість цінною екологічно чистою сировиною. Ліс – наше багатство, і його, переконані у колективі ДП «Звенигородське лісове господарство», ніколи не буває забагато. Саме тому, в лісгоспі щороку збільшують площі лісових насаджень, які впродовж останніх років значно перевищують площу зрубів.
В лісогосподарській діяльності важливий кожен напрямок, і проведення заготівель, зокрема. «Рубати – не саджати» – говорять скептики, проте без санітарних рубок, рубок догляду у лісі теж не обійтись. Ліси також хворіють та старіють, зазнають пошкоджень від шкідників, тому завдання дбайливого господаря – зберегти здорові високопродуктивні насадження, максимально ефективно використовуючи наявні ресурси.
Про складність заготівлі лісу добре знає і лісоруб Вільховецького лісництва ДП «Звенигородське лісове господарство» Володимир Галайда. Цією справою він займається уже 16 років. А за минулорічними підсумками роботи лісогосподарської галузі Черкащини його визнано кращим лісорубом в області.
Майстерність та відповідальність – чи не найголовніші складові цієї професії, яка є однією з найнебезпечніших у лісовому господарстві. Окрім фізичного навантаження робота потребує постійної підвищеної уваги та обережності. За словами Володимира Галайди, зараз допомагають досвід та здобуті навики. З роками вони все більше удосконалюються, так само як і нові знаряддя праця – бензопили. Проте уміння не втрачати пильність та дотримуватись вимог техніки безпеки – потрібне завжди.
У лісове господарство Володимир Григорович потрапив після десятирічної роботи водієм на підприємстві, що займалося виробництвом сільгоспхімії. До цього було навчання в автошколі та служба в армії. Після призупинення роботи підприємства – довелось шукати інший заробіток. Тому вирішив спробувати себе в лісовому господарстві, освоюючи досить нелегкий фах. – Важкувато було призвичаюватися, але потихеньку втягнувся, – розповідає Володимир Галайда. Зізнається – спочатку хвилювався і при валці лісу, і його розкряжуванні, проте згодом майстерно освоїв цю техніку.
– Куди дерево спрямуєш, туди воно і впаде. У досвідченого лісоруба все має бути враховано – нахил дерева, його розгалуженість, сила вітру, місце та глибина підпилу та ін.., – говорить Володимир Галайда. – Головне тут точно розрахувати траекторію падіння дерева, – додає він.
Це лише на перший погляд все просто. Насправді ж хороших вальників лісу знайти – нелегко. В своїй бригаді Володимир Григорович нині найстарший. А колектив лісорубів швидко змінюється. Робота важка, тому багато хто не витримує, особливо молодь. – Праця лісоруба не з легких, погоджується Володимир Галайда, але перед труднощами відступати він не звик. – Працює з повною віддачею, виконуючи всі поставлені виробничі завдання, – розповідають у лісгоспі. Лише за минулий рік він власноруч заготовив 2453 кубометри деревини, а за 9 місяців поточного року – 1658,5 м³ лісу. Відзначають на підприємстві і професійну майстерність свого працівника, який під час останніх змагань вальників лісу здобув друге місце в області.
Зараз Володимир Галайда працює на суцільних рубках. Разом зі своєю бригадою він виконує весь спектр робіт – від валки лісу до повної підготовки ділянки для посадки лісових культур.
– У цій роботі насамперед потрібні витримка та терпіння, – вважає Володимир Григорович, а також уважність та відповідальність. Тут немає дрібниць. І,звичайно, необхідне бажання працювати.
В подальшому Володимир Галайда й надалі планує працювати так само активно та результативно. – Аби тільки здоров’я вистачало, – додає він. – А працювати налаштований ще краще і краще, адже вдосконалювати свою роботу потрібно постійно.
