31/07/2019
0Поліський край, мабуть, – найбагатший на лісові ягоди, гриби, лікарські рослини. Тут, до речі, до цього часу збереглися унікальні пасіки (борті) дикого лісового меду і надзвичайно велика кількість народних оповідань про чаклунів, відьом і «чупакабрів», які прямо чи опосередковано пов’язані з місцевим, дещо незвичним і консервативним, укладом життя.
Та заготівля чорниці – це вже не просто традиційний промисел, який тут існує сотні років, а й сучасний прибутковий бізнес. У червні – липні словечанські ліси, що на Житомирщині, наповнюються присутністю декількох тисяч збирачів чорної ягоди. Сюди також часто з’їжджаються родичі місцевих жителів із довколишніх країв, Києва і Житомира. А серед заготівельників є як українські, так й іноземні переробники і перекупники… Роботи вистачає всім, а місцеві лісівники в цей період беруть ситуацію, як кажуть, під повний контроль.
– Словечанський держлісгосп не стоїть осторонь того, що відбувається із масовою заготівлею природних дарів, – стверджує директор ДП «Словечанське лісове господарство» Олександр Павлушенко. – Так зване побічне користування – це важливий напрямок роботи. У цьому році, до речі, у нас пройшов новий етап лісовпорядкування, ми щільно попрацювали із таксаторами, визначились із місцями збору лісових ягід і грибів. Виходячи із цього, доведено нові ліміти для збору: чорниці – 2 тисячі тонн, журавлини – 100 тонн, малини – 1 тонну, грибів білих – 500 тонн, маслят – 245 тонн, лисичок – 400 тонн, опеньків – 200 тонн і т. д. Це прогнозна можливість при урожайному році заготовити такі обсяги дарів природи у наших лісових угіддях. Щоправда, як кажуть, рік на рік не приходиться, тому ці цифри можуть бути дещо іншими.
Скажімо, у 2017 році за рахунок значної врожайності чорниці ми виписали лісорубних квитків для збору лісових ягід на суму близько 800 тисяч гривень. У 2018 році сума була дещо меншою. Майже всі кошти надійшли місцевим радам (громадам), які вони використали на свої потреби. У цьому році «побічні» надходження можуть сягнути півмільйона гривень. Преважна більшість зібраних коштів спрямовується у новостворену об’єднану територіальну громаду. Це стабільне джерело надходжень. З іншого боку, лісове населення в літній період заробляє на заготівлях ягід немалі гроші, суттєво поповнює сімейні бюджети. Головне, щоб цей природний ресурс використовувався бережливо і раціонально, – вважає Олександр Павлушенко.
До речі, до аварії на Чорнобильській АЕС у Словечанському держлісгоспі діяв власний консервний цех. Лісівники самі заготовляли і переробляли лісову «побічну» продукцію. Але після 1986 року їм це робити заборонили і згодом переробне виробництво було демонтовано. Та чомусь це «дозволено» робити українським перекупникам і заготівельникам із деяких європейських країн. Місцеві жителі повідомили, що один бельгійський підприємець нині заготовляє білі гриби і лисички у самому Словечному десятками тонн. Досить таки дивні у нас закони, а ще дивніше – їх «виконання»…
Працівники місцевих лісогосподарств мають дбати й про те, щоб «корисні» площі лісових ягід і грибів не зменшувались.
– На даний час у лісових угіддях Словечанського держлісгоспу зосереджені значні площі ягідників – традиційної чорниці, журавлини, буяхів, – але ці ресурси не є стабільними, – стверджує головний лісничий ДП «Словечанське лісове господарство» Тарас Содолинський. – Річ у тім, що кількість і площа поліських боліт зменшуються через глобальне потепління. Отож менше стає журавлини і буяхів, які «полюбляють» рости в болотах, а ось площі чорниці є сталими і явних загроз для неї поки що немає. Зрозуміло, що гідрологічний режим у наших лісах дещо змінився, це помітно впливає на врожай грибів і ягід, адже поступово висихають болота. Через постійні посухи мало не зникло знамените урочище «Дідове озеро», але після того, як ми відремонтували водозапірну дамбу, піднявся рівень води, то й площі журавлини довкруг знову збільшилися. Лісівники зацікавлені в тому, щоб у лісах росло достатньо грибів, ягід, інших дарів природи, адже це вигідно всім, – переконує Тарас Содолинський.
