Скажи-ка, дядя, ведь не даром…?

Как-то незаметно прошел беспрецедентный  для отрасли факт выделения  лесникам средств на “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища”.  Выделены они Львовскому ОУЛМГ  на строительство, а вернее достройку лесосеменного комплекса, а точнее на  ” Реконструкцію виробничо-складських приміщень під цех посіву та влаштування теплиць, лісорозсадника по вул. Львівська, 10 в смт. Брюховичі.” Чем же они заслужили такую милость от Семерака, который никогда не любил и не понимал лесоводов? Я думаю ответ прост: в канун внеочередных выборов, Семерак заручился поддержкой лесников  на выборах: он баллотировался по 124 округу Львовской области, набрал более 6 тыс. голосов, но проиграл очередному  “слуге”.  По моим подсчетам от лесников и людей,находящихся в зоне их влияния, он мог получить от 2 до 3 тыс. голосов.  Если это так, то сделка -блестящая, хотя некоторые могут не оценить.  Если уж отдаётесь не любимому, то лучше  делаете это- за хорошие деньги, – как элитные П… а не бесплатно, как  дешовые Б …. Я  прозрачно намекаю не только на выборы (и эти, и многие предшествующие, где лесниками рули по одной схеме), но и на весь период работы под Януковичем и Порошенко.  Деньги, от П…, в значительной мере вернуться в лес. А те многие сотни миллионов, которые потрачены на Б… оставляют только мешки под бегающими глазками, потные  ладошки, и неуверенность в завтрашнем дне. М.П.

Більше 3 млн саджанців щорічно вирощуватимуть в розсаднику на Львівщині.

Таку потужність матиме «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» після модернізації виробництва. Цього року Мінприроди виділило кошти на реконструкцію цеху посіву, теплиць та лісорозсадника. Сьогодні особисто відвідав господарство і побачив, як працюватиме механізм отримання якісного посадкового матеріалу, який буде спрямований на відновлення львівських Карпат. Для нас важлива співпраця з місцевою громадою по відновленню саджанцями вирубаних лісів, які знаходяться в органах місцевого самоврядування.Це гарний приклад впровадження новітніх європейських технологій.

https://www.facebook.com/os.semerak

На Львівщині завершується будівництво сучасного лісорозсадницького комплексу

19 липня 2019р, 

Проект по створенню сучасного розсадницького комплексу із вирощування лісових порід із закритою кореневою системою у державному підприємстві «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» переходить на завершальний етап. Так, станом на середину липня 2019 року, завершуються роботи по влаштуванню третьої теплиці, інстальовано п’ять поливальних рамп на полях дорощування, а також на завершенні роботи по реконструкції цеху для пакування садивного матеріалу.

Восени минулого року було інстальовано першу в Україні роботизовану лінію висіву лісового насіння шведської компанії ВСС.

21 березня 2019 року у Міжнародний день лісів у тестовому режимі було здійснено перший посів, а 26 червня – другий.

В результаті чого, зараз у теплицях та на полях дорощування зростає близько 1 мільйона сіянців основних лісоутворюючих порід: сосни звичайної, ялини європейської, ялиці білої, модрини європейської, дугласії Мензіса, дуба звичайного та бука лісового.

Найближчим часом передбачається влаштування під’їзних шляхів на полях дорощування, благоустрій території та  інші завершальні роботи.

Реалізація проекту створення сучасного лісорозсадницького комплексу з вирощування сіянців із закритою кореневою системою забезпечить потреби у садивному матеріалі для ефективного відновлення лісів Львівщини.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

https://lvivlis.gov.ua/news?id=3737

ЯК МІНПРИРОДИ РОЗПОДІЛИЛО «ЕКОЛОГІЧНІ КОШТИ» ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В 2019 РОЦІ.

22 липня 2019

Нещодавно ми писали як Мінприроди розподілило кошти за бюджетною програмою № 2401270 «Проведення природоохоронних заходів» у 2019 році.

Окрім цього, в цьому році були розподілені і інші «екологічні» кошти державного бюджету. Зокрема:

1. 69,033 млн гривень за бюджетною програмою 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” ;

2. 579,718 млн гривень на «Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності» .

На жаль, розподіл знову відбувався за непрозорою процедурою і тому знову кошти, на думку ЕПЛ, будуть витрачені неефективно і природоохоронний ефект буде мінімальний.

Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища

Зокрема, за бюджетною програмою 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” будуть виділені кошти на реконструкцію очисних споруд у Вінниці, Болехові та Дрогобичі, закуплений транспортний засіб в НПП «Подільські Товтри» та реконструйований лісорозсадник у ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр”. Майже половину від загальної суми коштів (трохи менше 33 млн гривень) отримає знову Умань – на різні роботи в дендропарку «Софіївка» та на будівництво притулку для утримання безпритульних тварин.

Очевидно, що навряд чи дані заходи можна віднести до «пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища». І тому виникає питання в доцільності існування цієї окремої бюджетної програми, оскільки кошти фактично виділяються по суті на такі ж самі заходи, як і з іншої бюджетної програми «Проведення природоохоронних заходів».

Субвенції місцевим бюджетам

Набагато більша сума була розподілена на субвенції місцевим бюджетам.

Її розподіл повинен здійснюватися відповідно до прийнятої в цьому році постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності».

Зокрема, субвенції можуть виділятися лише на:

• охорону і раціональне використання водних ресурсів;

• охорону атмосферного повітря;

• охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів;

• охорону і раціональне використання ресурсів тваринного світу (крім будівництва та облаштування притулків для утримання безпритульних тварин);

• раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів.

А умовами надання субвенції є:

• співфінансування з місцевих бюджетів у розмірі не менше ніж 10 відсотків загальної кошторисної вартості природоохоронного заходу, залучення на ці цілі інших джерел, не заборонених законодавством;

• фінансування природоохоронних заходів, передбачених програмами з охорони навколишнього природного середовища з обсягами фінансування за джерелами та у році, на який пропонується включити захід;

• наявність затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх державної експертизи.

На жаль, розподіл субвенцій відбувся за непрозорою процедурою, як і вищезгаданий відбір заходів для реалізації за іншими бюджетними програмами Мінприроди. І тому замість об’єктивного відбору заходів, які зможуть найбільш ефективно вирішити найнагальніші екологічні проблеми, розподіл коштів відбувся в «ручному» режимі. І судячи за переліком заходів, вміння лобіювати свої інтереси в Мінприроди та політичні моменти зіграли не останню роль у відборі заходів.

Зокрема, нами були відмічені такі негативні моменти:

• окремі заходи, на які пішли субвенції прямо шкодять довкіллю (наприклад розчистка річок на природних ділянках);

• окремі заходи не пройшли процедуру ОВД і, відповідно, виділяти кошти на їхнє проведення до завершення процедури недоречно, оскільки за результатами процедури ОВД проект може бути кардинально змінений чи взагалі заборонений до реалізації;

• значні обсяги коштів отримали забезпечені в масштабах України органи місцевого самоврядування (наприклад, Лохвицький, Броварський та Києво-Святошинський райони, міста Умань, Біла Церква, Чорноморськ) які б могли фінансувати свої заходи самостійно;

• більшість коштів була виділена на ті області, які мають великі обсяги екологічних фондів і могли б фінансувати свої заходи самостійно. Наприклад Київська область отримала приблизно 95 млн гривень субвенцій (16 % загальної суми), Івано-Франківська 91 млн гривень (15,7 %). В той же час області з невеликим обсягом екофонду, як Херсонська та Тернопільська, отримали 8,5 та 12 млн гривень відповідно;

• частина областей взагалі не отримала жодних субвенцій. Чи це пов’язано з низькою якістю заявок на фінансування чи з іншими причинами, встановити неможливо через відсутність публічності в процесі розподілу.

На що пішли кошти субвенцій?

Перш за все, кошти пішли на заходи, які пропонували самі органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх пріоритетів. Зокрема, це будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд, придбання техніки для вивезення ТПВ, будівництво полігонів ТПВ та розчистка річок, ставків та озер тощо.

Цікавим є виділення 22,5 млн гривень на «Придбання обладнання та машин для збору, транспортування та складування відходів лісозаготівельної промисловості для Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Віноблагроліс”». Безперечно, те, що Україна за прикладом розвинених держав, підтримує бюджетними коштами ведення лісового господарства, є позитивним. Проте виникає сумнів виділення доцільності саме на машини для транспортування відходів лісозаготівельної промисловості. Фактично, кошти виділяються на мінімізацію впливу на довкілля від заходів, які значно шкодять довкіллю (рубок лісу). На нашу думку, набагато логічніше було б виділяти кошти на забезпечення заробітної плани лісової охорони за умови зменшення обсягів рубок.

Окремо відмітимо виділення 10 млн гривень Лохвицькій районні раді на «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту».

Якщо навіть відкинути той момент, що навряд чи річку Сула можна зарахувати до «об’єктів комунальної власності», то виникає питання, яким чином Мінприроди не могло помітити, що станом на момент, коли приймалось рішення про розподіл коштів, проект робіт тільки почав процедуру ОВД? Яким чином цей проект міг мати висновок державної будівельної експертизи, якщо така експертиза вимагає наявність висновку ОВД?

Тому, якщо підсумувати результати аналізу, то розподіл коштів на субвенції для здійснення природоохоронних заходів місцевим бюджетам за бюджетною програмою “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” має такі ж самі системні недоліки, як і розподіл коштів за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів».

На думку ЕПЛ, аби «екологічні» кошти державного бюджету справді використовувалися ефективно і з максимальною користю для довкілля, треба терміново вносити зміни в низку нормативно-правових актів щодо використання коштів екофондів. Нами готуються відповідні пропозиції на Мінприроди.

Контакти:

Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»

office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com

(032) 255 76 82