ВРЯТУЙТЕ ВІД ЗНИЩЕННЯ НАРОДНУ ГАЛУЗЬ! : мисливський актив України звертається до Президента

Звернення до Президента України Володимира Зеленського

щодо катастрофічної ситуації, яка склалася навколо мисливського господарства держави та 750-тисячної громади вітчизняних мисливців

 Вельмишановний Володимире Олександровичу, звертаюся до Вас із наполегливим проханням втрутитися у критичну ситуацію, що склалася, та зупинити процеси знищення українського мисливства як галузі і роду діяльності! Апелюю від імені 750-тисячної спільноти українських мисливців, понад шести тисяч працівників вітчизняної мисливської галузі, їхніх родин, та в ім’я порятунку тваринного світу нашої країни від згубної державної політики і антиукраїнської діяльності низки екотерористичних громадських організацій. Останні, ще за часів президенства Л. Кучми, почали відкрито працювати на знищення економіки та довкілля нашої держави, легалізовано отримуючи платню від закордонних замовників у вигляді офіційно наданих грантів. У результаті під удар екологічних запроданців потрапили цілі сектори бюджетформуючого сільського господарства України, зокрема лісове і мисливське, а згодом вітчизняні тваринники – виробники мʼяса і хутра. Інший спосіб заробітку псевдоекологів, які цинічно називають себе громадськими активістами, базується на відвертому екотероризмі з метою отримання матеріальних вигод, різного роду сприяння або поступок від об’єкта впливу. Зовсім недавнім прикладом цього можна вважати акцію так званих екоактивістів, яка пройшла 10 червня 2019 року під стінами Адміністрації Президента з вимогою знищити відразу три підвідомчі державні мисливські резиденції – Білоозерське, Залісся та Синьогору. Хоча ні для кого не секрет, що основною метою господарської діяльності резиденцій упродовж останніх десятиліть є не організація елітних полювань для високопосадовців, а вкрай необхідне розведення рідкісних у природі тварин для переселення в різні куточки нашої країни. Насправді головною ж, завуальованою, ціллю протестної акції псевдоекологів було пасивне знайомство оточення нового Президента і його самого зі своїми радикальними організаціями. І для цього, як Ви переконалися, їм не знадобилося навіть достойного приводу.

Втім, перейдемо до головного – стану тваринного світу України і мисливської галузі як його похідної. Якщо дуже коротко – справи останніми роками лише погіршуються і наразі є вкрай негативними. Чисельність диких тварин стрімко знижується, а мисливська галузь занепадає, про що свідчить достатня кількість деталізованих доповідей. Як результат, нині щільність фонових видів тварин в Україні у десятки разів нижча ніж у сусідніх країнах і подекуди є загрозливо критичною. Примітно, що перманентне зниження чисельності вітчизняної фауни вже який рік супроводжує передуючий цьому занепад мисливської галузі, яка досі лишається наполовину збитковою. І це, нажаль, варто вважати закономірним явищем. Ключовими причинами ситуації що склалася, на думку більшості вітчизняних вчених є – тотальне браконьєрство, критична розораність та неконтрольована хімізація сільгоспугідь, відсутність державної підтримки мисливської галузі (на відміну від країн ЄС), відсутність розвиненої екомережі, повсюдний і системний занепад обʼєктів природно-заповідного фонду. Цілком зрозуміло, що замість усунення всіх перерахованих вище згубних чинників та недопрацювань держчиновників простіше знайти цапів-відбувайлів. Проте мисливська спільнота України більше не має наміру мовчки спостерігати за паплюженням свого чесного імені та згубною природозахисною імітацією чиновників і псевдоекологів, тому ми перші заявляємо про необхідність кардинальних реформ у сферах охорони та раціонального використання об’єктів тваринного світу держави, за безпосереднього Вашого втручання, та нашої участі!

Пане Президенте, хочу звернути Вашу увагу, допоки в Україні палає навмисне роздмухана війна між так званими громадськими екологами та мисливцями, основними фінансовими донорами ведення тут практичної зоосозологічної діяльності, в Європі перші та другі давно об’єдналися в єдину силу міжнародного рівня – FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського союзу) та спільно вирішують важливі природоохоронні завдання маючи своїх представників навіть у ПАРЕ. А розроблена за ініціативи останньої Європейська Хартія полювання та біорізноманіття (англ. European Charter on Hunting and Biodiversity) є базовим документом для країн Євросоюзу та держав-учасниць Бернської Конвенції (1979), що визначає ключові засади сталого мисливського господарювання як загальновизнаного інструменту збереження тваринного світу. У той час в Україні, яка є стороною згаданої Конвенції, принципи міжнародної Хартії цілковито ігноруються владними структурами, натомість, за безпосередньої участі держпосадовців, в суспільстві через ЗМІ формується абсолютно спотворене уявлення про мисливство. У зв’язку з цим, сьогодні всіх небайдужих громадян тривожать логічні запитання: – для чого міністерськими чиновниками використовуються такі непопулярні, антиєвропейські та антираціональні, підходи до управління народною галуззю? Це прагнення до дешевого піару на власному неробстві? Або ж вони просто «в темі» з продажними екоактивістами? Чи може це установка «з гори» на свідоме нищення мисливської галузі, як один з кроків на шляху до безперешкодного заволодіння лісовими і земельними ресурсами українського народу?..

Шановний Володимире Олександровичу, як би там не було, але у зв’язку з низкою вищевикладених фактів та обставин, виникає ряд абсолютно недооцінених загроз для українського суспільства і довкілля від антидержавницької діяльності вітчизняних посадовців та фінансово мотивованих екорадикалів-найманців, зокрема – ризик знищення цілих секторів сільського господарства. Нині під прицілом лісівники, мисливці, хутровики, господарська діяльність котрих вже зазнала прямих та пролонгованих збитків. На черзі у екотерористів аматорське рибальство, промислове рибництво як галузь, виробники та експортери курятини, про що стало відомо суспільству зокрема з веб-порталів «fraza.ua», «news.i.ua», «uaport.net» та ін. Потрібно чітко усвідомлювати, за замовчування проблеми екологічного тероризму, масштабного розгортання діяльності екозапроданців вже найближчим часом не уникнути! Адже і Схід і Захід логічно хочуть бачити Україну аграрну в якості сировинного придатка-споживача, а не конкурентоспроможного експортера готової продукції. Немає сумнівів, що мисливці і хутровики це лише тренінг-підготовка до атаки на інші аграрні сектори держави. Очевидно саме тому проблему замовного екотероризму, як одну з ключових загроз ХХІ ст., визнали навіть Сполучені Штати, оголосивши значну частину місцевих «природозахисних» організацій екстремістськими та припинивши їх діяльність на території країни. У той час деякі з вітчизняних, вже відомих Вам, організацій* відкрито закликають на своїх проросійських сайтах громадян України до екотажних та інших протизаконних дій і досі не несуть за це жодної відповідальності (*автор навмисне не перераховує в статті усім добре відомі екорадикальні організації задля уникнення безпідставних звинувачень у замовній діяльності).

Щодо оцінки наслідків для нашої країни від добре замаскованого екотероризму, то вони можуть бути різного ступеня негативними, а подекуди навіть згубними для кожного з окремих секторів економіки. В будь-якому випадку втрати з бюджету можуть досягати десятків-сотень мільйонів гривень, якщо держава не візьметься надавати належну правову оцінку завуальованим діям зловмисників. Зокрема, на рівні спецслужб не прослідковуватиме законність одержання, істинне призначення та фактичне спрямування багатомільйонних закордонних траншів підтримки.

Відносно заходів з реанімації та розвитку надважливої мисливської галузі, пропоную розглянути наступні кроки, у втіленні яких Ви зможете розраховувати на цілковиту підтримку вітчизняних фахівців та вчених. Перш за все варто створити автономний центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ), який формує та реалізує державну мисливську політику прямого підпорядкування Кабміну або АПУ. Вкрай необхідно вирішити проблему наукового забезпечення та підготовки кадрів для якісного ведення галузі. Бажано призначити представників Президента по нагляду за реалізацією органами виконавчої влади задекларованої державної політики у ключових господарських напрямах, у тому числі в мисливській галузі.

Шановний пане Президенте, цим листом ми вкотре демонструємо суспільству та Вам особисто, що про охорону довкілля українські мисливці, на відміну від псевдоекологів, дбають не лише словом, а й ділом – від вартісної підгодівлі тварин до розробки нормативних актів з їх охорони! Для цього нас лише варто почути та запрошувати до всебічної співпраці, як це роблять державні мужі у всьому цивілізованому світі.

Найбільше про що наприкінець взиваю до Вас – не залиште 750 тисяч законослухняних українських мисливців та наше народне господарство на поталу байдужим чиновникам і екологічним запроданцям, бо від цього безпосередньо залежатиме доля тваринного світу України, який, услід за мисливською галуззю, буде знищений голодом, хворобами та браконьєрською навалою! У цьому випадку, від неминучих спалахів сказу, чуми і інших епізоотій, окремо постраждають економіка нашої аграрної держави та, головне, її громадяни. І це не вигадка, історія мала безліч подібних прикладів розплати людства за зневажливе відношення до мисливства, на яке досі у всьому світі покладаються виняткові природоохоронні, регуляторні та соціально-економічні функції.

З повагою до Вас та щирими

сподіваннями бути почутим,

Співкоординатор Ініціативної групи

«Мисливський актив України»,

вчений, публіцист, громадський діяч,

член Комісії з ведення мисливського господарства

при Громадській раді Державного агентства                                     

лісових ресурсів України,

доктор наук (екологія)                                                                                                                         Василь Новицький