25/06/2019
0Надо быть очень высоко моральным человеком, что бы выносить такую фразу в заголовок… Не уверен, что такие “святые лесные подвижники” есть среди нынешних лесников Волыни? Может зрение притупилось… “Откройте мне веки!”….
Иногда, мне кажется, что “нынешние “лесные моралисты от власти” просто жируют за счет труда уже мертвых или в нищете доживающих лесников и не только лесников…, оставивших им лес… Молитесь на тех, кто в 90-х создал эту СИСТЕМУ в которой есть выгода, но нет морали и справедливости… Помните скоро Вы тоже будете мертвыми…
Впрочем заглавная фраза, – рекламный бренд Валерия Мельника… Пусть будет…Надеюсь статья опубликована на правах рекламы? М.П.
Представники ЗМІ ознайомилися зі здобутками та проблемами лісової галузі Волині.
Директор ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Володимир Філюк розповідає журналістам про здобутки і проблеми лісівників.
Фото автора.
Організований за ініціативи начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Кватирка прес-тур відкрив перед працівниками ЗМІ регіону не лише здобутки, а й проблеми галузі.
Залізничний вокзал без… залізниці
Перша і Друга світові війни безжально пройшлися сокирою по борах і дібровах Волині. Аби легше було вивозити деревину із лісосік, окупанти будували залізниці: вузькі і широкі. Одну із них у 1916-му було прокладено з Володимира-Волинського у бік Луцька. Сил і часу вистачило лише на 26 кілометрів «чавунки» і майже стільки само вузькоколійки до села Озютичі. Однією із двох станцій на широкій вітці була Рогізно. Колію в 1944-му розібрали для ремонту головних магістралей, а ось будівля вокзалу збереглася до наших днів. Сьогодні це адмінприміщення Губинського лісництва державного підприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство».
Працівники Губинського, яке очолює Анатолій Іщук, докладають багато зусиль, аби залікувати рани війни і примножити зелені багатства краю. Подекуди посаджені ними ліси вже підпирають небо. Не в дивину: землі тут родючі.
Місцеві лісівники не раз дивували газетярів своїми ініціативами. Цього разу вони показали учасникам прес-туру висаджений цієї весни дендропарк. Поки що його територія — всього 60 соток. Зате висаджено тут аж 70 видів дерев і чагарників, багато із них унікальні для регіону. Однієї сосни майже десять видів, а ще тюльпанове дерево, бархат амурський, оцтове дерево, кілька видів магнолій… Завдяки старанному догляду, а ще матінці-природі, яка цього року щедра на дощі, всі вони прижилися. Згодом, коли саджанці розростуться, лісівники встановлять у дендропарку лавочки та альтанки, і стане він улюбленим місцем відпочинку молоді і привабою для туристів. Пораділи ми, побачивши зелені листочки і голочки хвої на деревах-новоселах, потішилися цьому і вихованці шкільного лісництва, з якими зустрілися того дня. До речі, таких лісництв діє при ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» аж вісім.
Показали нам у Губині і лісову пасіку. Вона метрів за сто від адмінприміщення. Господарює на ній досвідчений спеціаліст Петро Козюк. Про бджіл може розповідати годинами і таке, що аж дух перехоплює. Виявляється, що в бджіл є особливе відчуття. До неї не можна підходити з поганим настроєм, робити щось поспіхом. Відчувають вони і недобрих людей.
На пасіці 62 вулики, проте бджоли живуть у 58. Решта чекає на новоселів, адже настає час поділу бджолосімей. Медозбір цього року обіцяє бути добрим. І знову природа допомогла. Вологість і температура повітря саме такі, які люблять рослини-медоноси. З вулика очікують отримати кілограмів по 12 меду, значно більше поїдають самі трудолюбиві комахи.
— Робота пасічника захоплює. Якщо на пасіці з бджолами, то забуваєш про всі свої проблеми, частково оздоровлюєшся. У середньому бджіл у вулику десь 30 тисяч і лише одна матка. Й всі бджоли зайняті роботою. організація у них така, що нам далеко. Якщо трутні вже не потрібні, бджоли їх не годують, а потім викидають із вулика, як непотріб, щоб не витрачати мед. Усе в них розраховано, — захоплено розповідає про бджіл Петро Козюк.
Пасічник Петро Козюк.
Ефективність мораторію… мінусова
І все-таки головне завдання Губинського лісництва, як і решти п’яти, що входять до складу Володимир-Волинського держлісгоспу, вирощувати ліс. Тож провідний інженер лісового господарства ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Микола Іваницький, який супроводжував нас упродовж дня, показав шкілку з малюсінькими, як молода травичка в квітні, сіянцями сосни. Важко повірити, що колись з них виростуть височенні дерева. Побачили ми також павільйон для вирощування декоративного посадкового матеріалу, який лісівники використовуватимуть для власних потреб і для реалізації організаціям та населенню.
Повчальними були відвідини і лісопромислового комплексу ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». Директор лісгоспу Володимир Філюк розповів, що за місяць у лісгоспі рубають у середньому по п’ять тисяч кубометрів деревини, майже половину переробляють на місці на заготовки до європіддонів, обрізний і необрізний пиловник, решту — реалізують.
Аби ціна на заготовки для європіддонів була вищою, їх сушать у трьох спеціальних камерах. За січень-травень такий процес пройшло майже 2800 кубометрів. Ціна питання — десять євро за куб. Саме на стільки зростає ціна заготовок після сушки. Тепло ж виробляється з відходів деревини.
В останні місяці підприємство потерпає від проблем з реалізацією. Запроваджений з 1 січня 2017 року мораторій на вивезення лісу-кругляку, а цього року ще й на дрова, серйозно б’є по економіці лісгоспу. Вітчизняна промисловість виявилася не готовою переробляти деревину в таких обсягах. Сподівання, що замість соснових і дубових колод будемо експортувати на Захід меблі, не збулися. Лісівники втрачають на цьому мільйони і не лише у Володимирі-Волинському. Тож слід, доки не пізно, переглянути експортну стратегію держави.
Тим часом ціни на деякі види деревини впали майже вдвічі, і цей процес продовжується. Один із найбільших вітчизняних партнерів лісгоспу, підприємство «Кроноспан Україна», що в сусідньому Нововолинську, за останній місяць тричі переглядало ціни на деревину у бік зниження. Ось такі справи! А йдеться про діяльність цілої галузі. Держава повинна не залишатися осторонь її проблем, адже лісівники завжди були сумлінними платниками податків.
Живі пам’ятники Свободі
Ще в далекі 1960-ті роки багаторічний керівник обласного управління лісового господарства, світлої пам’яті Дмитро Телішевський, говорив, що за лісництво в селі може бути красивішою лише церква. Цієї думки дотримувалися і його наступники. Особливо ретельно за цим стежить теперішній начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко. Лісівники дбають не лише про ошатність самих адмінбудівель, а й про благоустрій територій. По суті це зразки садово-паркового мистецтва. В цьому ми переконалися, перебуваючи у Губинському лісництві, не менше були вражені і в Устилузькому. Як розповів лісничий Микола Єдинак, у червні минулого року тут розпочали капітальний ремонт спорудженої ще в 1967 році контори. Відтоді тут змінилося все: від фундаменту до даху. Дивлячись на фасад будинку, важко повірити, що йому вже понад півстоліття.
Візитна картка Устилузького лісництва.
Не можна не замилуватися і озелененням території. Особливо вразили два величезні ясени, що ростуть на вулиці перед входом у лісництво. Від Миколи Єдинака дізналися, що висаджені вони ще в 1861 році на честь скасування кріпацтва. Росло їх в Устилузі вздовж центральної вулиці кілька десятків, залишилося три. Але той, що біля школи, значно менший. Просимо господарів виміряти окружність одного із ясенів-велетнів. Відтепер і ми, і лісівники знатимуть, що на висоті 130 сантиметрів окружність стовбура становить 420 сантиметрів. Аби його обхопити, треба трьох дорослих чоловіків.
Керівник прес-служби обласного управління лісового та мисливського господарства Світлана Думська біля яcена-велетня в Устилузі.
Мали змогу ми побувати і в дібровах Устилузького лісництва: доглянутих, вмитих щедрими літніми дощами. В одному місці несподівано ожив мобільний телефон. Читаю повідомлення Kyivstar: «Вітаємо в Польші!». Ось ще одна особливість тутешніх лісів: вони межують з Євросоюзом. Скажу відверто: за роботу волинських лісівників нам не соромно, бо працюють вони за багатьма параметрами навіть краще, ніж наші сусіди за Бугом.
Волинська область.
Довідково
ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» розташоване на території чотирьох районів: Володимир-Волинського, Іваничівського, Локачинського, Турійського. До складу лісгоспу входить шість лісництв: Губинське, Ішівське, Микуличівське, Павлівське, Стенжаричівське, Устилузьке.
