Коледж шукає таланти

Навчання у вишах – це не лише сидіння над книжками, вивчення необхідної теорії і реалізація всього вивченого на практиці. Студент має всебічно розвиватися, а щоб дізнатися, в чому, окрім навчання, він талановитий і дати поштовх для його подальшої самореалізації, а можливо, і віднайдення справжніх талантів, у навчальних закладах організовують різноманітні студентські конкурси. Кременецький лісотехнічний коледж не є винятком…

Щоб більше пізнати і розкрити творчі таланти студентів нового набору, Кременецький лісотехнічний коледж вже кілька років поспіль організовує своєрідне внутрішнє шоу – «Коледж шукає таланти». Театральна майстерність, золоті голоси, драматургія студентів нового набору довела, що вони гідні представляти коледж як у серйозних спектаклях та співочих конкурсах (де студенти неодноразово виступали та посідали призові місця), так і у проектах жартівливого характеру та КВН.
У конкурсі взяли участь таланти, які лише недавно перетнули поріг могутнього замку графа Вороніна, а саме 10, 11, 12, 13 та 25-тої груп. Розпочалося все з того, що ведучий, як воно і годиться, привітався зі всіма у залі та представив незалежне журі, в склад якого входили: заступник директора з навчальної роботи – О.Тимошенко, заступник директора з виховної роботи – Людмила Оніщук, завідувач відділом «Лісове господарство» – В.Ящук, а також викладачі І.Юркевич та А.Свідінська.
Виступ розпочали студенти 10 групи.
Хорова пісня «Копав, копав криниченьку» та комедійно-драматична сценка «Сватання на Гончарівці» зірвали перші оплески та посмішки з уст не лише у журі, а й у всіх присутніх. Лише пройшла мить і вже молодь 11 групи на сцені. Лунає пісня «Омріяна весна» та КВН – номеру присвячений студентському життю. Ніщо так не милувало око глядача як неперевершений вальс у професійному виконанні Софії Іздепської та Олександра Каменярського.
Знову кілька слів ведучого і в зал влилася пісня у виконанні 12 групи із кінофільму «Іронія долі або з легкою парою», яка дала зрозуміти: боротьба ще попереду.
Згодом ще дві комедійні сценки і пісня «Феліччіта» на студентський мотив, якою і завершили свій виступ студенти однієї групи, надаючи можливість відкрити свої таланти наступній, а саме 13-тій.
Легкий удар по струнах гітари і голос Павла Свідінського вже лунав по всьому залу будинку культури разом із піснею «Червона рута».
Журі все більше отримувало задоволення, і все менше думало про те, що треба буде вибирати ліпших. Закінчення пісні і сцену іде підкорювати без драматургії, пісні чи навіть якогось сценічного образу Володимир Рубаха. Що ж зараз буде? Невже якась новинка? І це дійсно так. Орігамі – виготовлення прекрасних фігур із паперу без допомоги клею чи будь-яких клеючих засобів. На завершення 13 група зіграла на гітарі просто чудову мелодію.
Напруження зростало. І ось з КВН номером на сцену виходить остання група – 25.
Усмішки на обличчях, чудова атмосфера в залі, перші хвилювання перед результатами… Ведучий запрошує до слова заступника директора з виховної роботи Людмилу Оніщук.
Коротка промова і… ось він довгоочікуваний бал. Журі не стало ділити групи на переможених чи переможців, а вибрали найліпші номери з кожної групи, пообіцявши, що їх буде відзначено преміями до Дня студента…
Талантами не стають – ними народжуються, лише потрібно трішки зусиль, аби дати їм поштовху й упевненості в собі, і тоді приємно спостерігати, як розправляються крила їхніх талантів. І вдвічі приємніше від того, що ти вніс якусь лепту і став одним із першовідкривачів ще однієї талановитої людини. Сподіваємося, що так буде і у нас – поштовх є, чекаємо результат…