12/06/2019
0В Україні нараховують більше 3 тисяч річок та потічків. Та ніхто не знає, яка кількість з них залишилась вільнотекучою. Громадськість і активісти постійно сигналізують про незадовільний стан річок через наявність штучних перешкод.
При цьому, річкові екосистеми є одними з найвразливіших. Водночас, масштаби втручання людини в їх природний стан вражають. Останнє дослідження 12 млн км річок, проведене експертами Всесвітнього фонду природи WWF, Університету Макгілла та більш, ніж 30 міжнародних наукових інституцій показало, що лише третина (37%) з 246-ох найдовших річок світу залишаються вільнотекучими. Повне дослідження можна прочитати у журналі Nature.
Дослідники встановили, що з 91 річки, довжиною понад 1 тис. км, що впадає в океан, лише 21 досі зберігає прямий зв’язок від джерела до моря. “Вільними” здебільшого залишаються річки, розташовані у віддалених районах Арктики, басейну Амазонки і басейну Конго.
Дамби та водосховища – основні чинники, що призводять до втрати цілісності в межах світових прісноводних екосистем. Встановлено, що нині заплановано (або вже будується) близько 60 тис. великих дамб по всьому світу та понад 3700 гідротехнічних споруд. Проектування та зведення гідротехнічних споруд часто відбувається в рамках окремих проектів, що ускладнює оцінювання реальних впливів цих конструкцій на екосистеми в межах усього басейну водойми чи регіону.
В той самий час, на річках Європи зафіксовано близько 1 млн. різноманітних перешкод. Якість води, яку люди вживають, використовують у побуті та вирощування городини, погіршується. Наразі Європейський континент забезпечений прісною водою лише на 60%. Громадські активісти б’ють на сполох, аби достукатися до Європарламенту та змусити уряди країн виконувати основні вимоги Водної Рамкової Директиви (ВРД) ЄС, спрямовані на збереження та відновлення річок.
Нагадаємо, що, з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом” (прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2016 р., № 1641-VIII), розпочалося впровадження положень ВРД ЄС у Водний кодекс України і, в цілому, у практику управління водними ресурсами в Україні.
Що ж заважає вільно текти українським річкам? Саме цьому була присвячена панельна експертна дискусія, організована WWF Україна. Серед експертів, що взяли участь у події були науковці, експерти WWF Україна, представники громадської ради Державного водного агентства України та туристичної галузі. Усі вони погоджуються, що найбільшої шкоди річкам завдає їх надмірна зарегульованість. Дамби, греблі, гатки – усі ці елементи людської діяльності змінюють екосистему річкового басейну, що негативно впливає на біорізноманіття, кліматичний режим регіону та загальний стан водойми.
Під час панельної дискусії також відбулась презентація мобільного додатку The Barrier Tracker (Реєстратор річкових перешкод).
Цей додаток вже тривалий час працює в багатьох країнах світу. А відтепер, він доступний і українською мовою. Додаток дозволяє користувачеві зробити фото перешкоди на водоймі, вказавши додаткові дані (тип, розмір, робочий стан, наявність рибоходів тощо) та місце її розташування (геолокацію). Після проходження модерації зібрана інформація завантажується до загальної бази даних.
Вона буде дуже корисною для експертів, які матимуть змогу підтвердити чи актуалізувати відомості про поширеність і щільність бар’єрів на водоймах України. Це дозволить розробити та реалізувати ефективний план із управління перешкодами для збереження та покращення здоров’я водойм, а отже і людей.
