28/05/2019
7Останнім часом увага суспільства прикута до ситуації з паводком у Закарпатті. Facebook звинувачує в ній лісівників, як основний аргумент часто використовуючи відео з двома ящиками. Мовляв, от по цьому відео все зрозуміло. Підтримують таку думку щодо причини паводку і в команді Зеленського, і тому обіцяють «зупинити варварські рубки лісів Закарпаття».
Звісно, водоохоронну роль лісів важко заперечити. Про це є і дослідження українських науковців. Повноцінний ліс може затримувати води в рази більше, чим молоді монокультури. А для відновлення водозахисних функцій лісів після суцільних рубок треба 25-40 років. Оцінюється вплив рубки лісів на паводки і під час процедури оцінки впливу на довкілля. Цю процедуру, до речі, всупереч вимогам законодавства, закарпатські лісівники ігнорують. За підтримки екоінспекції та обласної влади.
Проте, рубка лісів — важлива, але далеко не основна причина паводків.
По-перше, ситуація з рубками лісів в Україні, зокрема в Карпатах, не настільки катастрофічна як видається. Ми про це вже писали.
По-друге, в лісах Закарпаття більше третини площі — це природно-заповідні території, де суцільні рубки заборонені взагалі, а вибіркові рубки сильно обмежені.
По-третє, найбільше від паводків, страждають не гірські райони, а низинні — Виноградівський, Іршавський, Берегівський. Що зараз, що під час паводку 2017 року були затоплені річкою Боржава автодороги в районі с Вільхівка Іршавського району та села Великі Ком’яти Виноградівського району. А у верхів’ях Боржави більшість лісів — це різноманітні природоохоронні території і суцільних рубок лісів порівняно небагато.
Яка ж справжня причина?
Спробуємо розібратись.
Взагалі, паводки — це природне явище. Річки тисячоліттями розливались і виходили з берегів і формували заплаву — територію, яка періодично затоплюється водою. І тому паводкам запобігти в принципі не можливо. Це зрозуміли і в ЄС, після низки катастрофічних паводків які призвели до людських смертей та економічних втрат. При цьому, від паводків страждали і країни з високим рівнем ведення лісового господарства і незначним обсягом суцільних рубок — Австрія, Німеччина, Чехія тощо.
Європейці зрозуміли, що скільки кілометрів гребель не будуй, і скільки мільярдів євро на їх утримання не витрачай — під час аномальних дощів вода все одно десь знайде вихід з берегів. Але от наслідки тоді будуть катастрофічні. Тому й запровадили комплексну оцінку ризиків паводків і плани щодо управління цими ризиками — шляхом запровадження обов’язкової для всіх членів ЄС директиви “Про оцінку та управління ризиками затоплення”
Якщо коротко, то кожна країна-член ЄС повинна :
– оцінити ризики та загрози, зробити відповідні карти затоплення;
– розробити плани управління ризиками затоплення ;
– розробити механізми оповіщення населення і навчити його як діяти у випадку паводків;
– вжити заходи для мінімізації негативного впливу паводків;
– не проводити нове будівництво на територіях, які мають високі ризики затоплення;
– адаптувати господарську діяльність враховуючи ризики затоплення;
– по можливості, відновлювати природні річки і їх заплави з метою запобігання паводкам.
Просте будівництво гребель за принципом “чим побільше і чим по вище” не допоможе – бо вода все одно знайде собі вихід, тільки от наслідки тоді будуть ще гірші. Треба діяти комплексно!
Комплексний підхід полягає в тому, що у верхів’ях свою роль виконують ліси, нижче по течії з’єднані з річкою заплавні території затримують повені. Навколо населених пунктів побудовані греблі, які їх захищають від паводків. Але самий нижчий за течією населений пункт все одно в зоні ризику затоплення, і тому його мешканці повинні бути навчені, як діяти у випадку паводку.
Боротись з паводками можна і з користю для довкілля — такі практики описані, зокрема, в розділі «Better environmental options in flood risk management» на сайті Єврокомісії. Зокрема це включає у себе відновлення природних заплав (інколи для цього приходиться навіть викупляти ці землі у приватних власників), відновлення природних русел (меандри зменшують швидкість водного потоку і відповідну силу паводку, а от спрямлені русла навпаки «розганяють» його), будівництво тимчасових водойм для паводкових вод на сільськогосподарських землях. Наприклад, в сусідній Угорщині для зменшення паводків на річки Тиса був реалізований відповідний великий проект за кошт ЄС.
Річка Тиса, Угорщина
На щастя, Україна в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС цю директиву потроху імплементує. Займається цим Державна служба надзвичайних ситуацій разом з Державним агентством водних ресурсів, і до 2022 повинні бути розроблені відповідні плани управління ризиками паводків.
Знищена річка Боржава
Повернемось до Закарпаття і подивимось стару австро-угорську карту початку 20-ого століття. Добре видно широку та глибоку долини річки Боржава з її притоками і населення пункти які, переважно, розташовані на високих ділянках. Хоча вже тоді заплава почала освоюватись — вже видно дві побудовані греблі. В районі села Малі Ком’яти (червона стрілка) ще існує велике болото в місці впадіння річки Іршава в річку Боржава. А в районі села Вільхівка (жовта стрілка) видно поки що не спрямлену притоку Боржави річку Берберке, яка протікає прямо під схилом.
Якщо глянути радянську топографічну карту другої половини 20-ого століття, то видно, що річку Боржава поглибили, притоки (Іршава та Берберке) каналізували і частково пустили іншими руслами, а всю заплаву меліорували і перетворили в поля.
Так само були знищені заплавні ділянки і вгору за течією Боржави та її приток.
І якщо подивитись вже сучасні супутникові знімки — то видно, що і затоплені нині парники біля села Боржавське, і затоплена частина хат села Вільхівка побудовані саме на колишній заплаві. Тобто в зоні ризику затоплення, і тому їх підтоплення — закономірне та очікуване.
Тому основний фактор, який призводить до таких катастрофічних наслідків повеней — це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків на протязі тисяч років знищили – то куди ж їй діватись?
Що ж робити?
На жаль, стандартний шлях реакції чиновників на паводки — масове будівництво нових гребель по берегах, роботи зі спрямлення та розчисток річок. На цьому можна добре освоїти гроші та пропіаритись, хоча проблему це вирішити не може. Про це ми писали рік тому.
Результат відновлення річки Тур (Швейцарія)
Є сподівання, що ДСНС розробить адекватні плани управління ризиками повеней і буде впроваджувати дійсно європейські підходи. Але це буде точно не раніше 2022 року. Тому діяти треба вже зараз — а саме зберігати заплави річок. На щастя, в Україні значна кількість заплавних ділянок лишилась в державній та комунальній власності — і тому їх можна зберегти без викупу у приватних землевласників. Для цього треба зупинити надання таких земель в користування, розорювання, нову меліорацію, днопоглиблення, берегоукріплення тощо.
А місцевим мешканцям треба перестати забудовувати ділянки, які знаходяться в зоні ризику затоплення. Як це рекомендує, наприклад, Єврокомісія. Хоча звісно, звинуватити у проблемах владу та лісівників набагато простіше, ніж визнати свою відповідальність.
Рекомендації команді Зеленського
А щодо ініціативи команди Зеленського щодо обмеження рубок у Закарпатті, то повноваження президента в питаннях лісового господарства обмежені. Це компетенція уряду та парламенту. Та скоро вибори і до Ради й Зеленський та його команда скоріше за все формуватиме Уряд.
І якщо його команду дійсно переймають питання рубки лісів, то починати треба з розділення господарських та контрольних функцій Держлісагентства, бюджетного фінансування лісовпорядних та лісопатологічних підприємств, впорядкування нормативно-правової бази тощо.
Хоча президент може продемонструвати свою небайдужість до збереження природи і прямо зараз — достатньо підписати вже підготовлені Урядом проекти указів про створення територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Одним підписом можна захистити і зберегти тисячі гектар лісів Луганщини та долини Десни на Чернігівщині — просто підписати Укази про створення Національного природного парку «Кремінські ліси» та заказника загальнодержавного значення «Мурав’ївський» та низки інших заказників.
7 коментарів
forester18
я не готовий зараз цією проблемою займатись…просто з досвіду знаю що куди біжить і як топить ..але професійно цієюпроблемою не займався..з іншого боку скажу -професійно цією проблемою і ніхто не займався ..я бачив тільки дебільні проекти по спрямленню локальні дамби ..закинуте озеленення ..все шахєр-махєр..бачив навіть тупі-претупі проекти якогось харківського НІІ…загалом зараз тут банально розкрадають гроші -на водозахисті ..це я теж бачив..там нормальним нема чого робити …колись я навітьзробив прекрасну водоспоруду -яка служила людям та природі добрих 15 років..потім придурки з водоканалу перерили її ..розкидали та зробили болото…дикий ідіотизм..але по факту грошовий дерибан..перегорнули землю у болоті ..гроші зняли..всьо путьом …
popkov
В нашем случае собственник земли – государство… Применительно к лесам его функции выполняют ОДА – распоряжение, Минагрополитики – стратегия управления и Гослесагентство – управление , нацеленное на реализацию отсутствующей политики и стратегии… Кого из них должна заботить вода? Может быть Минприроды и агентство водных ресурсов, но … Каковы их полномочия в лесах, где нет земель водного фонда?Какое дело до воды пользователям земель и лесов?
Мало сказать “водоохороною повинен займатися власник землі ..чи арендатор”. Надо конкретизировать и подкрепить ссылками на законы где прописаны обязательства и полномочия той или иной структуры.
forester18
водоохороною повинен займатися власник землі ..чи арендатор(повинен також простий державний нагляд) ..справа це серйозна і нажаль на цьому Україна стрімко втрачає родючі землі ..я бачив як за одну невелику локальну повінь-виносились тисячі тонн чорнозему і все це попало в русло – яке звісно замулилосьта обміліло..нажаль працівників чи відповідальних за водні ресурси- я отродясь небачив..треба очевидно закон про збереження землі -до якого має бути сильно і за вуха привязане як лісове так і водне господарство… тут на фото спрямлені русла я так розумію у Швейцарії..це вибачте теж ідіотизм..може просто вимушений !!!бо швейцарців ніколи за ідіотів я не вважав…особисто я до пана Петра Тєстова ніколи нічого не мав..образив просто його заголовок у професійному сенсі..хай пише ціавиться ..дає почитати прорецензувати ..шлях у нас дійсно один ..і мені не хочеться -щоби йдучи по тому нелегкому шляху ми страждали від непорозумінь…доречі мені цікаво -чи є дані про поверхневий сток в залежності від нахилу рельєфу та від його покрову стану та кількості опадів …я думаю науковців тисячі -а таку працю навряд чи хтось виконав..бо тут треба працювати ..а хто у нас із науковців працювати любить…???
popkov
Тут дело в форме, а не в содержании… Важно выразить свою мысль так, чтобы попутно не оскорбить оппонента. Вы это умеете, но не хотите делать… Что касается остального:
Да, оголять склоны сплошными рубками нельзя…Однако разреживать лес на склонах необходимо..В противном случае он становиться слишком тяжелым, а это фактор, который часто провоцирует оползни… Помните как говорили классики: “Земля не выдерживает тяжести перегущенных посадок…”
Поймы в Украине частично затоплены (водохранилища), частично застроены (за моим окошком встает новый микрорайон прямо на торфянистых почвах поймы реки Ирпень), а частично перестали выполнять свою роль из-за зарегулирования стока…
Разливы всё реже, локальнее и слабее… Это путь к понижению уровня грунтовых вод, ксерофитизации земель и резкому увеличению поверхностного испарения…. Всё названное – очень плохо … Водный баланс территории меняется, а дятлы от науки всё списывают исключительно на климат, в упор не замечая пагубной роли человека, реализующего их рекомендации……
Про спрямление русел всё правильно… В меандрировании и старицах есть глубокий смысл…
Я тоже пережил много паводков, – начиная с детства…В 2001 вместе с Романом Олейником и, кстати, Василием Приступой (недавно вспоминали) 8-9 марта был в эпицентре паводка в Закарпатье… Убедился в том, что есть обстоятельства, в которых лес бессилен…
…Давно и регулярно анализирую базу данных в которой фиксируются все мировые катаклизмы… Она подтверждает предыдущий вывод… Плавают и повреждаются стихией даже страны с образцовым лесным хозяйством, основанным на концепции “непрерывного лесного покрова”… но… Если бы они хозяйствовали, как в Украине, то их бы вообще давно смыло…
Недавно, обсуждая видео туристов, снятые в Надворнянском лесхозе, на которых зафиксированы многочисленные нарушения правил рубок и очистки лесосек…услышал замечательно сформулированную мысль… “Если брать с подрядчика по 3-4 доллара налом с куба заготовки, то очень трудно добиваться от него полного выполнения требований правил… Тут: или – или…” Мне кажется, – это общая закономерность… Вы согласны?
Стратегия управления водой в горах и на равнине разная: в первом случае упор делается на водозадержании (регулировании стока), а во втором на водосбережении (накоплении и длительном удержании воды в лесных экосистемах)…
Мы ко всему этому обязательно вернемся, когда освободимся от “наездников” , давно паразитирующих на отрасли и сбивающих её с истинного пути…
Кстати, если вникнуть, то мы, с Вами и Петром Тестовым, скорее единомышленники, чем оппоненты… С названием материала Петр конечно ошибся и , кстати, уже исправился: эта же статья тиражируется СМИ под иным заголовком… Не стоит искать единственный фактор, объясняющий катастрофические потопы, также как и снимать ответственность с лесников за отсутствие грамотного управления водными ресурсами на территории лесов.
На мой вопрос Вы так и не ответили… Кто должен обеспечивать ведение водного хозяйства на землях лесного фонда и где это записано?
forester18
пане адмін ..назва абсолютно неадекватна ..а назва -це табло ..фірма..екстракт -тому і читати вже не хотілося..як назвеш корабель -так і попливе…я тему лісів на схилах знаю прекрасно і земель на схилах теж..там величезні обмеження на користування..я би категорично заборонов би там всякі суцільні рубки…як і суцільну обробку грунту …я цю катастрофу українських земель та лісів – відчував бачив та фільмував …назва цього опусу для мене просто розумово примітивна …повені трапляються і там де взагалі заплаву не застроюють …я доречі сам пережив як мінімум дві повені ..човном припливав до ганку..і зайців спасав..і по акацієвому лісі на моторному човні плавав…головна причина це вплив людини…вирубки розорана рілля на схилах мости спрямлені русла …я наприклад пережив такий паводок -була спрямлена річка – і пішла вода -вона зірвала лід на довжелезному участку і весь той лід пішов на міст ..там забилось ..інші русла мудаки засипали заблокували ..і пішов шаленний підйом води…рвали тротилові шашки та били кранами ..один міст підірвали..багато лиха наробила та тупість..основна причина -небув заблокований штучно льодохід..небуло захисту від криги…в інших місцях -інші проблеми ..в рівнинних місцях ліс такого катастрофічного впливу немає -як у Карпатах ..а в Карпатах -там вплив лісу вирішальний..поїдьте туди під час злив і постійте у лісі ..чи на суцільному зрубі ..і Ви наочно переконаєтесь …
popkov
В таком тоне, конструктивный диалог вести нельзя. В жаль: тема важнейшая… К ней нельзя подходить с единым лекалом…
Я тоже считаю, что название статьи, выбранное Петром не удачно…, но это не помешало мне увидеть в ней много интересного…
То что в Украине практически уничтожили поймы, как элемент ландшафта – это факт, это страшно… и это глупо… Однако это лишь элемент общей проблемы, которая сводится к полному отсутствию грамотного ведение водного хозяйства в стране в целом и на землях лесного фонда в частности. Это комплексная проблема и нельзя сводить её только к рубкам.. или поймам …хотя управление ими – приоритетные инструменты адекватного управления водой…
Для всех желающих продолжить разговор вопрос… Кто должен обеспечивать ведение водного хозяйства на землях лесного фонда?
forester18
після такого примітивно-неадекватного заголовку -“Рубка лісу має значення, але не принципове”- від автора читати не хочеться..Ви би їли борщ в ресторані -якби він був підписаний -помої???..по книжках читати -одне ..бути безпосереднім учасником процесу -інше..я бачив випадки коли ліс на 100% зупиняв повінь..а людський фактор – так він кругом..і вирубка лісу це теж людський ..і забудова людський ..і багато катастрофічних повеней мають 100% людський характер – на який навіть Бог ніяк не впливає ..а банальний людський розум -скоріше його відсутність..з практичними всновками у Вас -пане автор -сильно сутужноі бідно???
Comments are closed.